Дата документу 23.10.2025
Справа № 334/6091/25
Провадження № 2-а/334/99/25
23 жовтня 2025 року Дніпровський районний суд м.Запоріжжя у складі головуючого судді Козлової Н.Ю., за участю секретаря Александрової А.С.
розглянувши адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Запорізькій області про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення у сфері дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі
До Дніпровського районного суду м.Запоріжжя звернулася ОСОБА_1 в особі свого представника Серби Н.А. з адміністративним позовом до Управління патрульної поліції в Запорізькій області про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення у сфері дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, вказавши в позові наступне:
Постановою серії EHA № 5046782 рядового поліції батальйону № 3 роти № 1 взводу № 1 Управління патрульної поліції в Запорізькій області Овчаренка Андрієм Івановичем, позивачку ОСОБА_1 , було притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 255 гривень за нібито порушення нею п.4.14г ПДР України та притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 127 КУпАП.
Позивач заперечує факт порушення правил дорожнього руху, вважає оскаржувану постанову незаконною та такою, що підлягає скасуванню, оскільки позивачка переходила проспект Ювілейний з боку парку Героїв Національної гвардії України у бік дому за адресою пр. Ювілейний, 35/50, уздовж продовження тротуару на початку перехрестя з коловим рухом, що не суперечить правилам дорожнього руху, зокрема п.4.7 ПДР, де зазначено, що пішоходи повинні переходити проїзну частину по пішохідних переходах, у тому числі підземних і надземних, а у разі їх відсутності - на перехрестях по лініях тротуарів або узбіч.
Крім того, позивач наголошує, що в матеріалах справи відсутні будь-які інші докази, які б доводили у діях ОСОБА_1 наявність складу адміністративного правопорушення за ч. 1 ст. 127 КУпАП, зокрема, але не виключно, фото-/відео фіксація, рапорт, показання свідків, пояснення особи у справі, тощо. А отже, лише сама по собі постанова не може свідчити про винуватість ОСОБА_1 та не може розглядатись як доказ за відсутності інших доказів на підтвердження обставин, вказаних в оскаржуваній постанові. Постанова по своїй правовій природі є рішенням суб'єкта владних повноважень щодо наслідків розгляду зафіксованого правопорушення, якому передує фіксування цього правопорушення.
На підставі зазначеного вище вважає що постанова серії ЕНА № 5046782 від 03.06.2025 складена незаконно, просить визнати її протиправною та скасувати.
Ухвалою судді Дніпровського районного суду м. Запоріжжя від 31.07.2025 відкрито провадження у справі, постановлено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше, ухвалено копію позовної заяви та доданих до неї документів направити відповідачу. Роз'яснено, що відзив на позовну заяву (відзив) відповідач вправі подати у п'ятнадцятиденний строк з дня отримання ним ухвали. Відповідно до ч. 6 ст. 162 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
У судове засідання позивач ОСОБА_1 та її представник не з'явився, надав суду заяву, у якій просив розгляд справи провести за їх відсутності, позовні вимоги підтримують у повному обсязі, просять їх задовольнити.
Відповідач скориставшись своїм правом, надав суду відзив на позовну заяву в якому просив суд відмовити у задоволені позовних вимог ОСОБА_1 . На обґрунтування зазначив, що позовні вимоги позивача є безпідставними та необґрунтованими, оскільки позивачем не надано необхідних, належних та допустимих доказів. Вважає, шо постанова про адміністративне стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, серії ЕНА № 5046782 від 03.06.2025 відповідає вимогам ст. 252 КУпАП. Постанова про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху № 5046782 від 03.06.2025 складена з дотриманням вимог Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом МВС України від 07.11.2015№ 1395.
Суд враховує особливості провадження у справах з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності.
Так, особливості провадження у справах з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності, врегульовані ст. 286 КАС України.
За нормою ч. 5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
Із врахуванням вимог ч. 6 ст. 262 КАС України, оскільки характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи, підстав для такого здійснення розгляду справи за ініціативою суду не встановлено.
Інших заяв по суті справи до матеріалів справи не надходило, інших процесуальних дій у справі судом не вчинено за відсутності відповідних заяв та клопотань.
Розглянувши позовну заяву, всебічно вивчивши обставини справи, дослідивши наявні письмові докази, суд дійшов висновку про те, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.
Згідно зі ч. 2 ст.9КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цьогоКодексу, в межах позовних вимог.
Відповідно до ст. 77 КАС Україникожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд, згідно зіст. 90 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
За ч. 2 ст. 2 КАС Україниу справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:
1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбаченіКонституцієюта законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;
3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно з ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до вимог ч. 2ст.19Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до положеньстатті 41 Закону України «Про дорожній рух'питання організації руху та його безпеки регулюютьсяПравилами дорожнього руху, що затверджуються Кабінетом Міністрів України.
Пунктом 1.3 Правил дорожньогоруху передбачено, що учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а згідно з п.1.9 ПДРособи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Пунктами 3, 8, 11 статті 23 Закону України «Про Національну поліцію» передбачено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань: вживає заходів з метою виявлення кримінальних, адміністративних правопорушень; припиняє виявлені кримінальні та адміністративні правопорушення; у випадках, визначених законом, здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання; регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожньогоруху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 КУпАПадміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно зістаттею 222 КУпАПоргани Національної поліції, серед іншого, розглядають справи про адміністративні правопорушення про порушенняправил дорожнього руху(ч. 1ст. 127 КУпАП, зокрема). Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.
Оцінюючи правомірність рішення відповідача в частині притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч. 1ст. 127 КУпАП, суд виходить з такого.
Відповідно доп.4.7. ПДР пішоходи повинні переходити проїзну частину по пішохідних переходах, у тому числі підземних і надземних, а у разі їх відсутностіна перехрестях по лініях тротуарів або узбіч.
В диспозиції ч. 1ст.127КУпАП встановлено адміністративну відповідальність за непокору пішоходів сигналам регулювання дорожнього руху, перехід ними проїзної частини у невстановлених місцях або безпосередньо перед транспортними засобами, що наближаються, невиконання інших правил дорожнього руху.
Статтею 245КУпАП встановлено, що завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
З метою забезпечення дотримання прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, індивідуалізації її відповідальності та реалізації вимог статті 245КУпАП щодо своєчасного, всебічного, повного і об'єктивного з'ясування обставин справи, вирішення її у відповідності з законом уповноважений орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна ця особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст.251КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
За правилами ч. ч. 1, 3 ст. 283 КУпАП, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі. Постанова виконавчого органу сільської, селищної, міської ради по справі про адміністративне правопорушення приймається у формі рішення.
Постанова повинна містити: найменування органу (прізвище, ім'я та по батькові, посада посадової особи), який виніс постанову; дату розгляду справи; відомості про особу, стосовно якої розглядається справа (прізвище, ім'я та по батькові (за наявності), дата народження, місце проживання чи перебування; опис обставин, установлених під час розгляду справи; зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення; прийняте у справі рішення.
Пунктом 24постанови №14 Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті'встановлено, що зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим статтями 283 і 284КУпАП. У ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.
Верховний Суд у постанові від 26.04.2018 у справі № 338/1/17 роз'яснив, що візуальне спостереження за дотриманням Правил дорожньогорухупрацівниками органу Національної поліції може бути доказом у справі лише у тому випадку, коли воно зафіксовано у встановленому законом порядку. А для підтвердження порушення позивачемПравил дорожнього рухуУкраїни відповідач, відповідно до ст. 251 КУпАПмав би надати, зокрема, відеозапис події тощо.
Також Верховний Суд в постанові від 23.10.2019 у справі № 357/10134/17 звертає увагу на приписистатті 251 КУпАП, в якій обумовлено, що орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи на підставі доказів, тобто будь-яких фактичних даних, які встановлюються, зокрема, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, а також іншими документами.
Відповідно до постанови Верховного суду від 13.02.2020 року у справі №524/9716/16-а, відсутність у постанові про притягнення до адміністративної відповідальності інформації про фіксацію правопорушення є підставою для висновку про порушення процедури притягнення особи до адміністративної відповідальності.
Таким чином, притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.
Згідно з п. 11 ч. 1 ст.23 Закону України «Про Національну поліцію'поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожньогоруху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.
Відповідно до п. 9 ч. 1ст.31Закону України«Про національнуполіцію» поліція може застосовувати такі превентивні заходи як застосування технічних приладів і технічних засобів, що мають функцію фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису.
Суд констатує, що відповідачем не надано, а в матеріалах справи відсутні будь-які докази, згідно з перелікомст. 251 КУпАП, що свідчили б про наявність викладеного в оскаржуваній постанові порушення або які б свідчили про те, що інспектором під час розгляду адміністративної справи здійснено заходи щодо збирання та оцінки цих доказів у встановленому законодавством порядку, відео з нагрудної камери поліцейського в матеріалах справи відсутні та відповідачем не долучено, що свідчить про недоведеність суб'єктом владних повноважень правомірності прийнятої ним постанови.
Відповідно до ст. 62 Конституції України, вина особи, яка притягується до відповідальності, має бути доведена належним чином, а не ґрунтуватися на припущеннях.
ЄСПЛ у справі «Аллене де Рібермон проти Франції» підкреслив, що сфера застосування принципу презумпції невинуватості є значно ширшою: він обов'язковий не лише для кримінального суду, який вирішує питання про обґрунтованість обвинувачення, а й для всіх інших органів держави.
За наведених обставин суд вважає, що відповідач не надав суду жодних належних і допустимих, у розумінніст. 72 КАС України, доказів, які б підтверджували правомірність винесення оскаржуваної постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, та не спростував тверджень позивача щодо відсутності в його діях складу правопорушення, за яке його притягнуто до адміністративної відповідальності.
Суд зауважує, що відповідач мав можливість реалізувати свої процесуальні права і доводити правомірність своїх дій на стадії судового розгляду справи, судом було забезпечено відповідачу право на подання до суду відзиву на позовну заяву, однак останній таким правом не скористався, та не надав суду доказів, в спростування обставин, викладених у позовній заяві, та які підтверджують вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 127 КУпАП.
Єдиним доказом вчинення позивачем адміністративного правопорушення є сама оскаржувана постанова по справі про адміністративне правопорушення.
Однак, суд вважає, що зазначена постанова є предметом спору між сторонами та не може розглядатися як доказ, за відсутності інших доказів на підтвердження обставин, вказаних в оскаржуваній постанові (постанова Верховного суду від 26.04.2018 року у справі № 338/1/17, провадження №К/9901/15804/18).
Беручи до уваги наведене, а також те, що будь-яких належних і допустимих доказів, які б свідчили про те, що позивач ОСОБА_1 вчинила правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 127 КУпАП, відповідачем до суду надано не було, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог, а отже, про необхідність їх задоволення.
Відповідно до положень ч. 3 ст. 286 КАС Україниза наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.
З огляду на викладене, з врахуванням з'ясованих фактичних обставин по справі та досліджених доказів, суд приходить до висновку, що оспорювана постанова по справі про адміністративне правопорушення підлягає скасуванню, а справа про адміністративне правопорушення - закриттю, оскільки фактичні дані, які містяться в постанові про адміністративне правопорушення, не дають можливості встановити наявність порушення позивачем вимог Правил дорожньогоруху і, відповідно, наявність адміністративного правопорушення, доводи позивача, якими він заперечує правомірність складеної постанови відповідачем не спростовані.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 9, 77, 241 - 246, 286 КАС України, суд
Позов ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Запорізькій області про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення у сфері дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі - задовольнити.
Визнати протиправною та скасувати постанову серії EHA № 5046782 рядового поліції батальйону № 3 роти № 1 взводу № 1 Управління патрульної поліції в Запорізькій області Овчаренка Андрія Івановича про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1 за ч.1 ст. 127 Кодексу України про адміністративні правопорушення у вигляді штрафу в розмірі 255,00 гривень.
Провадження у справі про адміністративне правопорушення про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 127 КУпАП - закрити.
Судове рішення набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі їх апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на судове рішення може бути подана безпосередньо до Третього апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його складення.
Копію рішення суду невідкладно надіслати учасникам справи.
Суддя: Козлова Н. Ю.