Дата документу 24.10.2025
Справа № 334/8907/15-ц
Провадження № 2/334/4/25
24 жовтня 2025 року Дніпровський районний суд м.Запоріжжя у складі :
головуючого - судді Козлової Н.Ю.,
при секретарі Александрової А.С.,
за участю відповідача ОСОБА_1 , її представника ОСОБА_2
за відсутністю представника позивача
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання представника відповідача Вороніна Ю.Л. про закриття провадження по цивільній справі за позовом АТ «Сенс-Банк» до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет іпотеки з відстрочкою виконання рішення суду
У провадженні Ленінського районного суду м. Запоріжжя перебуває цивільна справа за позовом АТ «Сенс Банк» ( стара назва ПАТ «Альфа Банк») до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет іпотеки з відстрочкою виконання рішення суду.
Ухвалою суду від 29.10.2024 року, після з'ясування усіх процесуальних питань та виконання дій для вирішення справи по суті, суд закрив підготовче судове засідання.
До початку розгляду справи по суті, представником відповідача заявлено клопотання про закриття провадження по даній справі, з огляду на те, що іпотека скасована представником Департаменту державної реєстрації Міністерства юстиції України ще у лютому 2019 року, тому на переконання відповідача та його представника не можливо звертати стягнення на предмет іпотеки якщо сама іпотека скасована. провадження по справі за позовом АТ «Сенс-Банк» до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет іпотеки з відстрочкою виконання рішення суду.
Відповідач та її Представник у судовому засіданні просили суд задовольнити клопотання про закриття провадження по даній справі оскільки згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухому майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, єдиного реєстру заборон на відчуження об'єктів нерухомого майна за номером 427597984 від 20.05.2025 року, іпотека за № 7626242 від 24.07.2008 року скасована 18.02.2019 року на підставі рішення № 45580638 представника Департаменту державної реєстрації Міністерства юстиції України Харченко Олегом Васильовичем.
Представник позивача у судове засідання не з'явився. Звернувся до суду з письмовим клопотанням про розгляд справи за відсутності представника банку. Ухвалити рішення з урахуванням наданих позивачем письмових доказів та раніше наданих усних пояснень.
Вислухавши думку відповідача, його представника, дослідивши матеріали цивільної справи, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні клопотання про закриття провадження виходячи з наступного:
Згідно із п. 2 ч. 1 ст. 255 ЦПК України, суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.
Необхідність запровадження такого правила обумовлена тим, що відповідно до статті 124 Конституції України, юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір.
Проте поняття «юридичного спору» має тлумачитися широко, виходячи з підходу Європейського суду з прав людини до тлумачення поняття «спір про право» (пункт 1статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод). Зокрема, Європейський суд з прав людини зазначає, що відповідно до духу Конвенції поняття «спору про право» має розглядатися не суто технічно, йому слід надавати сутнісного, а не формального значення.
Відповідно до ч. 1 ст.2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
З урахуванням викладеного відсутність предмета спору унеможливлює вирішення справи по суті незалежно від обґрунтованості позову, а відповідно і здійснення ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів осіб.
Прикладами відсутності предмета спору можуть бути дії сторін, чи настання обставин, якщо між сторонами у зв'язку з цим не залишилося неврегульованих питань або самими сторонами врегульовано спірні питання.
До такого висновку дійшов Верховний суд у постанові від 03 травня 2018 року у справі № 404/251/17.
Відповідно до правового висновку, висловленого Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 26 червня 2019 року у справі № 13/51-04, провадження № 12-67гс19, прикладами відсутності предмета спору можуть бути дії сторін, чи настання обставин, якщо між сторонами у зв'язку з цим не залишилося неврегульованих питань або самими сторонами врегульовано спірні питання. Суд закриває провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмета спору, зокрема у випадку припинення існування предмета спору, якщо між сторонами у зв'язку з цим не залишилося неврегульованих питань.
Суд закриває провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмета спору, якщо предмет спору був відсутній як на час пред'явлення позову, так і після відкриття провадження у справі, коли на час ухвалення судом першої інстанції судового рішення між сторонами у зв'язку з цим не залишилося неврегульованих питань, що узгоджується із правовою позицією Верховного Суду від 20.09.2021 у справі № 638/3792/20 (провадження № 61-3438сво21).
З аналізу вищевикладеного вбачається, що суд закриває провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмета спору, якщо предмет спору був відсутній як на час пред'явлення позову, так і після відкриття провадження у справі, коли на час ухвалення судом першої інстанції судового рішення між сторонами у зв'язку із цим не залишилося неврегульованих питань.
Представник відповідача наполягає на тому факту, що у даній справі відсутній предмет спору з огляду на те, що іпотека скасована. Проте, таке твердження представника відповідача є хибним.
Відповідно до приписів статті 575 ЦК України та статті 1 Закону України «Про іпотеку» іпотека - це окремий вид застави, вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.
Іпотека виникає на підставі договору, закону або рішення суду (частина перша статті 3 Закону України «Про іпотеку»). Вона має похідний характер від основного зобов'язання і за загальним правилом є дійсною до припинення основного зобов'язання або до закінчення строку дії іпотечного договору (частина п'ята статті 3 цього Закону).
На відносини майнової поруки норми статті 559 ЦК України щодо припинення поруки не поширюються, оскільки іпотека за правовою природою є заставою і регулюється нормами параграфа 6 (статті 572-593) Глави 49 ЦК України та спеціальним законом (правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 16.12.2012 у справі № 5004/2440/11 (провадження № 3-44гс12), що була в подальшому відображена у постанові Верховного Суду від 09.04.2019 у справі № 910/3359/18).
Підстави припинення права застави визначені статтею 593 ЦК України, а іпотеки як окремого виду застави також статтею 17 Закону України «Про іпотеку».
Згідно вимог частини першої статті 17 Закону України «Про іпотеку» іпотека припиняється у разі: припинення основного зобов'язання або закінчення строку дії іпотечного договору; реалізації предмета іпотеки відповідно до цього Закону; набуття Іпотекодержателем права власності на предмет іпотеки; визнання іпотечного договору недійсним; знищення (втрати) переданої в іпотеку будівлі (споруди), якщо Іпотекодавець не відновив її.
Аналіз наведених положень законодавства свідчить, що припинення іпотеки з інших підстав, ніж ті, що визначені в статті 17 Закону України «Про іпотеку» та частині першій статті 593 ЦК України, є можливим лише у випадку, коли така підстава припинення встановлена законом (правова позиція Верховного Суду, викладена у постанові від 12.04.2018 у справі № 908/2698/16).
Якщо інше не передбачене договором, скасування інформації з державного реєстру речових прав на нерухоме майно щодо іпотеки за № 7626242 від 24.07.2008 року само по собі не припиняє основного зобов'язання за кредитним договором та не може вважатися підставою для припинення іпотеки за абзацом другим частини першої статті 17 Закону України «Про іпотеку».
На думку суду, закриття провадження по справі за умови скасування іпотеки є можливою, якщо скасування іпотеки не припиняє основних зобов'язань або якщо скасування відбулося не з підстав, які ведуть до припинення справи. Наприклад, якщо іпотека припинена у зв'язку з її реалізацією, а договір купівлі-продажу, укладений за результатами торгів, залишається чинним, це не впливає на іпотеку та провадження може бути продовжене. Тобто, закриття провадження по справі про звернення стягнення на предмет іпотеки за умови скасування іпотеки можливо лише за умови припинення основного зобов'язання.
Отже, враховуючи той факт, що зобов'язання є не виконаними, а договір іпотеки у встановленому законом порядку не припинений, не розірваний, право кредитора на звернення стягнення на предмети іпотеки є законним, тому розгляд цивільної справи за позовом АТ «Сенс-Банк» до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет іпотеки з відстрочкою виконання рішення суду слід продовжувати, а клопотання представника відповідача - залишити без задоволення.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 12, 43, 49, 121, 197, 198, 200, 258-261 ЦПК України, суд
Клопотання представника відповідача Вороніна Ю.Л. про закриття провадження по цивільній справі за позовом АТ «Сенс-Банк» до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет іпотеки з відстрочкою виконання рішення суду - залишити без задоволення.
Призначити справу до судового розгляду по суті у відкритому судовому засіданні на 18 листопада 2025 року на 11-30 годину у приміщенні Дніпровського районного суду м. Запоріжжя, за адресою м. Запоріжжя, вул. Незалежної України , каб. 8.
Ухвала суду може бути оскаржено в апеляційному порядку безпосередньо до Запорізького апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Учасник справи, якому повну ухвалу суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на його апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому повного тексту ухвали суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених уч. 2 ст. 358 ЦПК України.
Суддя: Козлова Н. Ю.