Справа №588/2095/24 Головуючий у суді у 1 інстанції - ОСОБА_1
Номер провадження 11-кп/816/630/25 Суддя-доповідач - ОСОБА_2
Категорія - Зловживання владою або службовим становищем
20 жовтня 2025 року колегія суддів Сумського апеляційного суду в складі:
головуючого-судді - ОСОБА_2 ,
суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
з участю секретаря судового засідання - ОСОБА_5 ,
прокурора - ОСОБА_6
захисника - ОСОБА_7 ,
обвинуваченого - ОСОБА_8
розглянула у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Суми матеріали кримінального провадження за апеляційною скаргою прокурора у кримінальному провадженні ОСОБА_6 на ухвалу Тростянецького районного суду Сумської області від 24.12.2024, якою прокурору повернуто обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 62024170040000721 від 19.08.2024 за обвинуваченням ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України,-
В провадженні Тростянецького районногл суду Сумської області на розгляді перебувало кримінальне провадження № 62024170040000721 від 19.08.2024 за обвинуваченням ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України.
24.12.2024 ухвалою Тростянецького районного суду Сумської області прокурору повернуто обвинувальний акт у вказаному кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України, оскільки суд вважав, що обвинувальний акт не відповідає вимогам ст. 291 КПК України так як в ньому:
- не зазначено відомостей про потерпілих (потерпілим в обвинувальному акті зазначено Сумську обласну раду тоді як з доданого до обвинувального акта цивільного позову, заявленого прокурором, вбачається, що Сумська обласна рада не вважає себе потерпілим, оскільки матеріальна шкода завдана самому суб'єкту господарювання ДП «Тростянецький агролісгосп»);
- обвинувальний акт не містить відомостей про дату його складання та він не підписаний прокурором, який затвердив цей обвинувальний акт.
З таким рішенням суду прокурор не погодився та подав апеляційну скаргу в якій просив ухвалу Тростянецького районного суду Сумської області від 24.12.2024, скасувати та призначити в суді першої інстанції новий судовий розгляд.
В обгрунтування своїх вимог прокурор зазначав, що суд не звернув уваги на те, що п. 3 ч. 2 ст. 291 КПК України зобов'язує слідчого вказати анкетні дані потерпілого у обов'язковому порядку лише у тих випадках, коли потерпілим є фізична особа, оскільки лише для фізичної особи притаманні такі анкетні дані, як прізвище, ім'я, по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство. Зазначена стаття не містить обов'язку слідчого зазначати відповідні реквізити, якщо потерпілим є юридична особа.
Також, прокурор просив врахувати і те, що в обвинувальному акті стосовно ОСОБА_8 зазначено, що «У кримінальному провадженні інтересам громади в особі Сумської обласної ради (код ЄДРПОУ 23826636, м. Суми, майдан Незалежності, 2) завдано матеріальну шкоду (збитки) на суму 1 448 376,88 грн., яка на дату складання обвинувального акту не відшкодована», а тому в обвинувальному акті за ініціативою слідчого наведено відомості про те, що потерпілим у кримінальному провадженні є Сумська обласна рада, якій завдано збитки на вищевказану суму, а також наведені її реквізити як юридичної особи.
Прокурор вважав, що суд, грубо порушуючи вимоги ст.ст. 314-317 глави 27 КПК України, фактично у підготовчому судовому засіданні здійснив дослідження письмового доказу - листа Сумської обласної ради, без вивчення його оригінального змісту, оскільки цей лист прокурором не надавався, та послався на його зміст у своїй ухвалі про повернення обвинувального акту прокурору від 24.12.2024.
При цьому суд, зазначаючи в ухвалі, що матеріальні збитки у вигляді зменшення прибутку від продажу деревини завдано також ДП «Тростянецький агролісгосп», дійшов цього висновку лише на підставі посилання на цей документ у обвинувальному акті та цивільному позові.
У той же час, органом досудового розслідування та прокурором висновок щодо потерпілої від злочину юридичної особи зроблено на підставі значно ширшого кола документів, які прокурор мав намір дослідити під час розгляду справи по суті.
Також, суд без будь-якої критичної оцінки прийняв до уваги факт відмови Сумської обласної ради від участі у кримінальному провадженні у якості потерпілого, як обставину, яка безумовно свідчить про те, що матеріальної шкоди їй не завдано.
При цьому судом не взято до уваги що причиною такої відмови може бути як неналежне виконання своїх обов'язків із представництва інтересів відповідних громад її службовими особами, так навіть і зацікавленість у наслідках розслідування та розгляду кримінального провадження. Як вбачається із обвинувального акту - Сумська обласна рада є засновником «Сумиоблагроліс» та відповідно всієї системи його дочірніх підприємств. Дані підприємства є підпорядкованими та підзвітними саме Сумській обласній раді.
Крім того, судом під час підготовчого судового засідання не досліджувався і не міг досліджуватися лист Сумської обласної ради (його повний текст), яким остання відмовилась від участі у кримінальному провадженні у якості потерпілого, оскільки вчинення таких дій під час підготовчого судового провадження КПК не передбачені.
Суд не взяв до уваги, той факт, що відповідно до вимог п. 3 ч.2 ст. 291 КПК України на слідчого і прокурора покладається обов'язок навести у обвинувальному акті анкетні дані саме того потерпілого, який визнаний таким у ході досудового розслідування шляхом здійснення певних процесуальних дій і який зазначений у «викладі фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими», та «формулюванні обвинувачення», як потерпілий.
У той же час, повертаючи прокурору обвинувальний акт з вказаної підстави, суд не вказав прокурору на допущений недолік при його складанні у виді ненаведення передбачених законом відомостей, а фактично «створив» нового потерпілого у кримінальному провадженні.
Також, зазначені судом в ухвалі відомості про відсутність в обвинувальному акті даних про дату його складання не відповідають дійсності. Відомості про дату складання акту зазначені у останньому абзаці цього акту перед підписом слідчого.
У обвинувальному акті у кримінальному провадженні №62024170040000721, підписаному слідчим, у графі «Затверджую» міститься підпис прокурора. Даний підпис підтверджує той факт, що прокурор знайомий зі змістом обвинувального акту, згоден із ним і цю обставину засвідчує своїм підписом у вищевказаній графі.
Заслухавши доповідь судді, доводи прокурора ОСОБА_6 , який апеляційну скаргу підтримав, просив ухвалу суду першої інстанції скасувати та в суді першої інстанції призначити новий судовий розгляд, думки обвинуваченого ОСОБА_8 та захисника ОСОБА_7 , які проти задоволення вимог скарги прокурора заперечили, просили ухвалу суду першої інстанції залишити без зміни, вивчивши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги прокурора колегія суддів дійшла такого висновку.
Відповідно до ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.
Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбаченого цим Кодексом.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до вимог статті 94 цього Кодексу.
Вмотивованим є рішення, у якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Відповідно до ст.404 КПК України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційних скарг.
Частиною 3 ст. 314 КПК України передбачено, що у підготовчому судовому засіданні суд має право прийняти такі рішення, зокрема повернути обвинувальний акт, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру прокурору, якщо вони не відповідають вимогам цього Кодексу.
Ухвала про повернення обвинувального акту, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру може бути оскаржена в апеляційному порядку.
Згідно ч.4 ст.110 КПК України обвинувальний акт повинен відповідати вимогам, передбаченим у статті 291 цього Кодексу, отже обвинувальний акт може бути повернуто прокурору лише з мотивів його невідповідності вказаній статті.
Перелік відомостей, які обов'язково має містити обвинувальний акт, зазначено в ч. 2 ст. 291 КПК України.
Статтею 291 КПК України встановлено вимоги щодо змісту та форми обвинувального акта. Зокрема, обвинувальний акт має містити такі відомості: найменування кримінального провадження та його реєстраційний номер; анкетні відомості кожного обвинуваченого; анкетні відомості кожного потерпілого; прізвище, ім'я, по батькові та займана посада слідчого, прокурора; виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення; обставини, які обтяжують чи пом'якшують покарання; розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням; розмір витрат на залучення експерта; дату та місце його складення та затвердження.
Суд першої інстанції в обґрунтування свого рішення про повернення обвинувального акту прокурору, послався на те, що в обвинувальному акті: 1) не зазначено відомостей про потерпілих (потерпілим в обвинувальному акті зазначено Сумську обласну раду, тоді як, з доданого до обвинувального акта цивільного позову, заявленого прокурором, вбачається, що Сумська обласна рада не вважає себе потерпілим, оскільки матеріальна шкода завдана самому суб'єкту господарювання ДП «Тростянецький агролісгосп»); 2) обвинувальний акт не містить відомостей про дату його складання та він не підписаний прокурором, який затвердив цей обвинувальний акт.
Колегія суддів не може погодитися з висновками суду першої інстанції про повернення обвинувального акта, складеного відносно ОСОБА_8 через невідповідність його вимогам ст. 291 КПК України, оскільки повернення обвинувального акту прокурору може мати місце лише за умови виявлення судом прямої невідповідності положень обвинувального акту вимогам ст. 291 КПК України, які перешкоджали суду призначенню обвинувального акту до судового розгляду.
Так, колегія суддів вважає передчасним висновок суду першої інстанції про те, що виявлені ним недоліки, можуть бути істотними та такими, що безумовно слугують підставою для поверення прокурору обвинувадльного акту.
Як слідує зі змісту обвинувального акту відносно ОСОБА_8 в ньому зазначено, що у кримінальному провадженні інтересам громади в особі Сумської обласної ради (код ЄДРПОУ 23826636, м. Суми, майдан Незалежності, 2) завдано матеріальну шкоду (збитки) на суму 1 448 376,88 грн., яка на дату складання обвинувального акту не відшкодована», а тому в обвинувальному акті за ініціативою слідчого, наведено відомості про те, що потерпілим у кримінальному провадженні є Сумська обласна рада, якій завдано збитки на вищевказану суму, а також наведені її реквізити як юридичної особи.
Вказане не може свідчити про відсутність в обвинувальному акті відомостей про потерпілого, а самостійне дослідження та аналіз судом окремих доказів на стадії підготовчого судового засідання, що не входить в повноваження суду на цій стадії, стали підставою для висновків суду, які звелись до фактичної заміни потерпілого у кримінальному провадженні.
Як вбачається із обвинувального акту - Сумська обласна рада є засновником «Сумиоблагроліс» та відповідно всієї системи його дочірніх підприємств. Дані підприємства є підпорядкованими та підзвітними саме Сумській обласній раді, а лист, про підтримання чи відмову від підтримання обвинувачення в суді, про що зауважив суд першої інстанції, за його наявності має бути предметом дослідження безпосередньо в ході судового розгляду кримінального провадження по суті.
Суд не взяв до уваги, той факт, що відповідно до вимог п. 3 ч.2 ст. 291 КПК України на слідчого і прокурора покладається обов'язок навести у обвинувальному акті анкетні дані саме того потерпілого, який визнаний таким у ході досудового розслідування шляхом здійснення певних процесуальних дій і який зазначений у «викладі фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими», та «формулюванні обвинувачення», як потерпілий.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що вказана підстава для поверення обвинувального акту прокурору, є невиправданою і висновок суду першої інстанції в цій частині слід визнати помилковим.
Щодо іншої підстави для повернення обвинувального акту - відсутність в ньому дати складення та підпису прокурора, який його затвердив, то дійсно, такий недолік дійсно існує, оскільки обвинувальний акт обов'язково має бути підписаний прокурором та кримінальний процесуальний закон передбачає, що обвинувальний акт підписується слідчим та прокурором, який його затвердив, або тільки прокурором, якщо він самостійно його склав.
Якщо обвинувальний акт складав слідчий, його підписують як слідчий, так і прокурор, який його затвердив. Якщо прокурор склав обвинувальний акт самостійно, він його і підписує.
При цьому, підпис прокурора підтверджує його згоду з висновками, викладеними в акті, та є завершальним етапом його складання до направлення до суду.
З дослідженого колегією суддів змісту обвинувального акту слідує, що відомості про дату складання акту зазначені в останньому абзаці цього акту перед підписом слідчого, а в графі «Затверджую» міститься підпис прокурора, який фактично підтверджує той факт, що прокурор знайомий зі змістом обвинувального акту, згоден із ним і цю обставину засвідчує своїм підписом у вищевказаній графі.
За таких обставин, хоч цей недолік фактично і існує, однак визнати його істотним та таким, що перешкоджає у призначенні кримінального провадженняя до судового розгляду і таким, що призводить до порушень права на захист обвинуваченого або прав та інтересів інших учасників процесу, колегія суддів не може.
Зважаючи на наведене, місцевий суд фактично формально послався на недотримання вимог статті 291 КПК України при складанні обвинувального, що не знайшло свого підтвердження при апеляційному перегляді, а тому рішення місцевого суду є необґрунтованим та незаконним.
Відповідно до положень ст.314 КПК України суд першої інстанції має право повернути обвинувальний акт лише у разі його невідповідності вимогам ст.291 КПК України.
Отже, суд першої інстанції має перевірити відповідність обвинувального акту на предмет його відповідності вимогам ст.291 КПК України, які є вичерпними.
Проте, недоліки, на які вказав місцевий суд в оскаржуваній ухвалі, не можуть бути підставою для повернення обвинувального акту прокурору у розумінні положень п.3 ч.3 ст.314 КПК України, а окремі з них, можуть бути усунені прокрурором на стадії судового розгляду.
У зв'язку з вказаним апеляційна скарга прокурора є обґрунтованою і підлягає задоволенню, а ухвала суду скасуванню з призначенням нового розгляду у суді першої інстанції.
Керуючись ст.ст. 404, 405, 407, 408, 415, 412, 419 КПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу прокурора у кримінальному провадженні ОСОБА_6 - задовольнити.
Ухвалу Тростянецького районного суду Сумської області від 24.12.2024, якою прокурору повернуто обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 62024170040000721 від 19.08.2024 за обвинуваченням ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України, як такий що не відповідає вимогам ст. 291 КПК України, скасувати у зв'язку з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону та призначити в суді першої інстанції новий судовий розгляд.
Ухвала остаточна та оскарженню не підлягає.
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4