Номер провадження: 11-сс/813/2041/25
Справа № 522/21950/25 1-кс/522/5503/25
Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1
Доповідач ОСОБА_2
23 жовтня 2025 року м. Одеса
Одеський апеляційний суд в складі:
головуючий суддя ОСОБА_2 ,
судді: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
секретар судового засідання ОСОБА_5 ,
за участю:
прокурора - ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу скаржника ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Приморського районного суду м. Одеси від 03 жовтня 2025 року про повернення скарги на бездіяльність уповноважених осіб Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань (далі - ЄРДР),-
установив:
Зміст оскаржуваного судового рішення.
Оскаржуваною ухвалою скаргу заявника ОСОБА_7 на бездіяльність уповноважених осіб Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР, повернуто (а.с. 68-69).
Рішення слідчого судді мотивоване тим, що ОСОБА_7 звернувся зі скаргою до слідчого судді після закінчення строку, передбаченого ч. 1 ст. 304 КПК України, оскільки скаргу останнім подано лише 02 жовтня 2025 року, тобто після закінчення процесуального строку, та заявником питання про поновлення пропущеного строку не порушено.
Вимоги апеляційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, ОСОБА_7 подав апеляційну скаргу(а.с. 71-72), в якій вказує на те, що оскаржена ухвала є незаконно, оскільки про оскаржувану бездіяльність стало відомо останньому 24 вересня 2025 року з відповіді Одеської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони про відмову у внесенні відомостей до ЄРДР за № 39-5-6-922Вих-25 (а.с.74).
Посилаючись на викладене, просить ухвалу слідчого судді скасувати та постановити нову ухвалу, якою задовольнити скаргу у повному обсязі.
Позиції учасників судового розгляду.
Прокурор в судовому засіданні заперечував проти задоволення апеляційної скарги.
В судове засідання апеляційного суду ОСОБА_7 не з'явився. В апеляційній скарзі міститься його клопотання про проведення апеляційного розгляду за його відсутності(а.с. 72.)
Заслухавши суддю-доповідача; вислухавши думку учасників, обговоривши доводи апеляційної скарги та вивчивши матеріали судового провадження, колегія суддів дійшла висновку про таке.
Мотиви апеляційного суду.
Частина 1 ст. 404 КПК України встановлює, що суд апеляційної інстанції переглядає рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Згідно вимог ч. 1 ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.
Системний аналіз оскаржуваного судового рішення дає підстави стверджувати про те, що воно приписам вищевикладеної норми кримінального процесуального закону не відповідає з огляду на наступні обставини.
Відповідно до ст. 2 КПК України завданнями кримінального провадження є серед іншого щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Застосування належної процедури є одним із складових елементів принципу верховенства права та передбачає, у тому числі, щоб повноваження органів публічної влади були визначені приписами права, і вимагає, щоб посадовці мали дозвіл на вчинення дії, і надалі діяли в межах наданих їм повноважень.
Належна правова процедура має застосування як під час судового розгляду, так і на стадії досудового розслідування.
Приписами ст. 3 КПК України передбачено, що слідчий суддя - суддя суду 1-ої інстанції, до повноважень якого належить здійснення у порядку, передбаченому цим Кодексом, судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні.
Згідно з усталеною практикою ЄСПЛ право на суд, одним з аспектів якого є право на доступ до суду, не є абсолютним, воно за своїм змістом може підлягати обмеженням, особливо щодо умов прийнятності скарги на рішення. Це право може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави. Однак такі обмеження не можуть обмежувати реалізацію цього права у такий спосіб або до такої міри, щоб саму суть права було порушено. Ці обмеження повинні переслідувати легітимну мету та має бути розумний ступінь пропорційності між використаними засобами та поставленими цілями (рішення ЄСПЛ у справах «Мушта проти України», заява № 8863/06, п. 37; «Kreuz v. Poland», заява № 28249/95, п. 53; «Golder v. the United Kingdom», заява № 4451/70, п. 38, «Stanev v. Bulgaria», заява № 36760/06, п.п. 229-230).
Приписами ст. 303 КПК України передбачений перелік рішень, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора, які можуть бути оскарженні на досудовому провадженні.
Положення п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України передбачають, що на досудовому провадженні може бути оскаржена бездіяльність слідчого, дізнавача, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення в ЄРДР після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, у неповерненні тимчасово вилученого майна згідно з вимогами ст. 169 цього Кодексу, а також у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов'язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк, - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, володільцем тимчасово вилученого майна, іншою особою, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування.
Згідно з ч. 1 ст. 304 КПК України скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора, передбачені ч. 1 ст. 303 КПК України, у тому числі і на бездіяльність слідчого або прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, можуть бути подані особою протягом десяти днів з моменту вчинення дії або бездіяльності.
Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 304 КПК України скарга повертається, якщо подана після закінчення строку, передбаченого частиною 1 зазначеної статті, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або слідчий суддя за заявою особи не знайде підстав для його поновлення.
За змістом статті 113 КПК України процесуальні строки - це встановлені, зокрема законом, проміжки часу, у межах яких учасники кримінального провадження зобов'язані (мають право) приймати процесуальні рішення чи вчиняти процесуальні дії. Будь-яка процесуальна дія або сукупність дій під час кримінального провадження мають бути виконані без невиправданої затримки і в будь-якому разі не пізніше граничного строку, визначеного відповідним положенням цього Кодексу.
Процедура визначення строків для подання скарги має на меті забезпечити належне відправлення правосуддя і дотримання принципу правової визначеності. Суворе дотримання строків у кримінальному процесі неможливе без чіткого знання правил їх обчислення. Для правильного обчислення строку важливого значення набувають приписи правових норм, які стосуються визначення початкового моменту перебігу строку, обставин, що впливають на його перебіг, і встановлення моменту його закінчення.
Таким чином, при вирішенні питання щодо відкриття провадження за скаргою, слідчий суддя повинен встановити чи подана скарга в строк передбачений, частиною 1 ст. 304 КПК України, слід чітко встановити початок перебігу вказаного строку та його закінчення.
Відповідно до ч. 1 ст. 214 КПК України слідчий, дізнавач, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов'язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань. Слідчий, який здійснюватиме досудове розслідування, визначається керівником органу досудового розслідування, а дізнавач - керівником органу дізнання, а в разі відсутності підрозділу дізнання - керівником органу досудового розслідування.
З матеріалів провадження вбачається, що 19 вересня 2025 року ОСОБА_7 подав заяву про вчинення кримінального правопорушення до Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону (а.с.1-6), яку зареєстровано за вхідним номером №13044-25. У подальшому, 24 вересня 2025 року отримав відповідь Одеської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони про відмову у внесенні відомостей до ЄРДР за № 39-5-6-922Вих-25 (а.с.74). Далі, 02 жовтня 2025 року ОСОБА_7 подав до Приморського районного суду м. Одеси скаргу у порядку ст. 303 КПК України на бездіяльність уповноважених осіб Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР за його заявою.
Отже, з огляду на приписи ч. 1 ст. 214 КПК України, обов'язок внести відомості до ЄРДР (за наявності відповідних підстав) за заявою ОСОБА_7 № 13044-25 від 19 вересня 2025 року мав бути виконаний не пізніше 20 вересня 2025 року. У разі невнесення таких відомостей, з наступного дня має місце бездіяльність особи, уповноваженої на їх внесення. Натомість, скаргу до слідчого судді ОСОБА_7 направив лише 02 жовтня 2025 року, а отже - з пропуском встановленого законом строку.
Колегія суддів погоджується з висновками слідчого судді та зазначає, що початок бездіяльності обраховується після спливу 24-х годин з моменту отримання заяви, а отже, саме з цього моменту необхідно відраховувати момент вчинення бездіяльності, а не з часу отримання відповіді від Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону, яка датована та отримана заявником 24 вересня 2025 року, як помилково вважає апелянт.
Апеляційний суд акцентує увагу апелянта, що у разі пропуску строку з поважних причин, кримінальний процесуальний закон надає особі можливість для його поновлення за відповідним клопотанням, що прямо передбачено ч. 1 ст. 117 КПК України.
За таких обставин, ухвала слідчого судді є законною, обґрунтованою і вмотивованою, та такою, що не підлягає скасуванню, а апеляційна скарга не підлягає задоволенню.
Відповідно до ч. 3 ст. 407 КПК України, за наслідками апеляційного розгляду за скаргою на ухвали слідчого судді суд апеляційної інстанції має право: 1) залишити ухвалу без змін; 2) скасувати ухвалу і постановити нову ухвалу.
Керуючись ст. ст. 369-372, 404, 407, 418, 419, 532 КПК України, колегія суддів, -
постановила:
Апеляційну скаргу ОСОБА_7 - залишити без задоволення.
Ухвалу слідчого судді Приморського районного суду м. Одеси від 03 жовтня 2025 року про повернення скарги на бездіяльність уповноважених осіб Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань (далі - ЄРДР), - залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді Одеського апеляційного суду
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4