Номер провадження: 11-сс/813/1890/25
Справа № 523/17378/25 1-кс/523/5516/25
Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1 Доповідач ОСОБА_2
15.10.2025 року м. Одеса
Одеський апеляційний суд у складі:
головуючого судді ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 та ОСОБА_4 ,
секретаря судового засідання ОСОБА_5 ,
за участі прокурора ОСОБА_6 , представника ОСОБА_7 ,
власників майна ОСОБА_8 та ОСОБА_9 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу представника ОСОБА_7 , в інтересах ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , на ухвалу слідчого судді Пересипського районного суду м. Одеси від 05.09.2025 про накладення арешту на майно у к/п № 42025164220000025 від 25.04.2025 за ознаками злочинів, передбачених ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 114-1, ч. 2 ст. 15 ч. 1 ст. 114-1, ч. 3 ст. 368 КК України
установив:
Зміст оскаржуваного судового рішення та встановлених судом 1-ої інстанції обставин.
Оскарженою ухвалою слідчого судді задоволено клопотання прокурора Білгород-Дністровської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону ОСОБА_6 та накладений арешт на тимчасово вилучене майно 28.08.2025 в ході обшуку житлового приміщення за адресою: АДРЕСА_1 , за місцем проживання громадянки України ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме:
1. Грошові кошти загальною сумою 170000 (сто сімдесят тисяч) доларів США, які знаходилися у шести пакетах:
- 300 купюр номіналом 100 доларів США;
- 300 купюр номіналом 100 доларів США;
- 300 купюр номіналом 100 доларів США;
- 300 купюр номіналом 100 доларів США;
- 300 купюр номіналом 100 доларів США;
- 200 купюр номіналом 100 доларів США;
2. Довідка експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи на ім'я ОСОБА_10 від 01.08.2025, ОСОБА_11 від 04.08.2025, ОСОБА_12 від 11.08.2025, ОСОБА_13 від 12.08.2025, всього на 4 арк.;
3. Виписка з історії хвороби ОСОБА_14 , на 2 арк.;
4. Виписка з історії хвороби ОСОБА_14 , на 2 арк.;
5. Копії документів ОСОБА_8 , на 3 арк.;
6. Рукописні записи та нотатки на 52 арк.
Мотивуючи оскаржувану ухвалу, слідчий суддя виходив з того, що майно, вилучене в ході обшуку 28.08.2025 відповідає вимогам, визначеним ст. 98 КПК України, має значення для встановлення обставин у кримінальному провадженні, а також може бути використане самостійно і в сукупності, як доказ вчинення кримінального правопорушення.
Вимоги наведені в апеляційній скарзі та узагальнення доводів особи яка її подала.
В апеляційній скарзі представник ОСОБА_7 в інтересах власників майна ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , не погодилася із оскаржуваною ухвалою, посилаючись на те, що:
- частина вилучених грошових коштів в ході проведення обшуку належать громадянці ОСОБА_9 , яка перебуває у шлюбі із сином ОСОБА_8 - ОСОБА_15 та проживає разом зі свекрухою однією сім'єю за місцем мешкання останньої. Вказана частина грошових коштів отримана ОСОБА_9 від продажу належної їй нерухомості, а саме житлового будинку, земельної ділянки та квартири, що підтверджується відповідними доказами, а також на підставі виконання виконавчого листа № 521/19949/23 про стягнення заборгованості;
- частина грошей була отримана ОСОБА_8 за продаж автомобіля, що підтверджується довіреністю;
- вилучена у ОСОБА_8 особиста документація не містить даних, які підтверджують наявність обставин, що мають істотне значення для кримінального провадження;
- ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та їх представники не були належним чином заздалегідь повідомлені про судовий розгляд клопотання слідчого про арешт майна.
За таких обставин представник ОСОБА_7 просить скасувати ухвалу слідчого судді та винести нову ухвалу про часткове задоволення клопотання прокурора та зобов'язати слідчого в к/п 42025164220000025 від 25.04.2025 повернути власникам майна ОСОБА_8 , ОСОБА_9 або їх представнику ОСОБА_7 вилучене під час проведення обшуку, що мав місце 28.08.2025 майно, а саме грошові кошти у 6 пакунках загальною сумою 170 000 доларів США, особисті документи ОСОБА_8 .
В судовому засіданні ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та їх представник ОСОБА_7 підтримали апеляційну скаргу та просили її задовольнити, водночас прокурор ОСОБА_6 заперечував проти задоволення апеляційних вимог.
Заслухавши доповідь судді, з'ясувавши позицію учасників провадження, перевіривши доводи апеляційної скарги та дослідивши матеріали судового провадження, колегія суддів доходить наступних висновків.
Мотиви суду апеляційної інстанції.
Відповідно до ч. 1 ст. 404 КПК України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду 1-ої інстанції в межах апеляційної скарги.
Частина 1 ст. 370 КПК України передбачає, що судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.
На переконання апеляційного суду слідчий суддя дотримався вказаних приписів кримінального процесуального законодавства з огляду на такі обставини.
При розгляді зазначеного кримінального провадження у відповідності до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» колегія суддів застосовує Конвенцію «Про захист прав людини і основоположних свобод» (далі «Конвенція») та практику Європейського суду з прав людини (далі ЄСПЛ), як джерело права.
Відповідно до ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, відповідно до якої будь-яке обмеження власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб'єкт, який ініціює таке обмеження повинен обґрунтувати свою ініціативу в контексті норм закону.
Застосування належної процедури є одним із складових елементів принципу верховенства права та передбачає, у тому числі, щоб повноваження органів публічної влади були визначені приписами права, і вимагає, щоб посадовці мали дозвіл на вчинення дії, і надалі діяли в межах наданих їм повноважень.
За приписами ч. 2 ст. 167 КПК України, тимчасово вилученим може бути майно у вигляді речей, документів, грошей тощо, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони: 1) підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди; 2) призначалися (використовувалися) для схиляння особи до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та/або матеріального забезпечення кримінального правопорушення або винагороди за його вчинення; 3) є предметом кримінального правопорушення, у тому числі пов'язаного з їх незаконним обігом; 4) одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від них, а також майно, в яке їх було повністю або частково перетворено.
Згідно із ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.
Відповідно до ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Згідно із ч. 3 цієї статті у випадку, передбаченому п. 1 ч. 2 цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
За приписами ч. 1 ст. 171 КПК України з клопотанням про арешт майна до слідчого судді, суду має право звернутися прокурор, слідчий за погодженням з прокурором, а з метою забезпечення цивільного позову - також цивільний позивач.
Відповідно до ч. 5 вказаної норми Закону клопотання слідчого, прокурора про арешт тимчасово вилученого майна повинно бути подано не пізніше наступного робочого дня після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, у якої його було вилучено.
За приписами ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Відповідно до клопотання прокурора СВ УСБУ в Одеській обл. здійснюється досудове розслідування к/п №42025164220000025 від 25.04.2025 за ознаками злочинів, передбачених ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 114-1, ч. 1 ст. 15 ч. 1 ст. 114-1, ч. 3 ст. 368, ч. 3 ст. 332 КК України за фактом вимагання неправомірної грошової винагороди керівництвом лікарні з громадян України за сприяння у наданні статусу інваліда другої-третьої групи, що дає змогу ухилитися від військової служби та виїхати за кордон.
28.08.2025 у період з 15:22 год по 18:01 год на підставі ухвали слідчого судді був проведений обшук житлового приміщення за адресою: АДРЕСА_1 , за місцем проживання ОСОБА_8 .
В ході проведення зазначеного обшуку були вилучені виписки з історії хвороб осіб, довідки експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи, що у взаємозв'язку з фабулою та обставинами даного к/п (зокрема кількістю епізодів, які розслідуються правоохоронними органами), на переконання апеляційного суду свідчить про їх пов'язаність з вчиненими кримінальними правопорушеннями.
При цьому, досудове розслідування у зазначеному кримінальному провадженні триває, а тому існує висока ймовірність, що в ході розслідування може виникнути необхідність проведення експертиз та інших слідчих дій з метою збору доказів можливого вчинення власниками вилученого майна кримінального правопорушення.
Отже, на переконання апеляційного суду, за результатами дослідження матеріалів судового провадження, вилучене вище перелічене майно відповідає критеріям ст. 98 КПК України.
Окрім того, в ході обшуку разом з документацією було виявлено грошові кошти в сумі 170 000 доларів США, які знаходились в шести пакетах, в 5 з яких знаходились 300 купюр номіналом 100 доларів США та в одному - 200 купюр номіналом 100 доларів США.
Представник ОСОБА_7 до апеляційної скарги долучила докази на підтвердження походження вказаних коштів, а саме: виконавчий лист Хаджибейського райсуду м. Одеси про стягнення на користь ОСОБА_8 грошових коштів в загальній сумі 4498 дол США; довіреність від 11.01.2024 на розпорядження автомобілем AUDI A8, 2004 р.в.; договір купівлі-продажу від 03.09.2020, за яким ОСОБА_9 продала житловий будинок за 1 593 214 грн; договір купівлі-продажу від 03.09.2020, за яким ОСОБА_9 продала земельну ділянку за 1 530 422,4 грн; договір купівлі-продажу від 04.01.2021, за яким ОСОБА_9 продала квартиру за 1 011 425 грн; довідка про зняття ОСОБА_9 грошових коштів в сумі 116 893,09 грн та 4102,94 дол США з депозитних банківських рахунків; довідка про оформлення за ОСОБА_8 в 2020-2022 рр. індивідуальних банківських сейфів; виписки з банківських рахунків ОСОБА_9 ; виписки з історії хвороби.
Разом з тим, апеляційний суд звертає увагу на те, що кримінальне провадження знаходиться на початковій стадії розслідування, уповноваженим органом вчиняються необхідні слідчі дії, в тому числі зібрання речових доказів, проведення експертиз, допит свідків з метою об'єктивного встановлення обставин вчинення кримінальних правопорушень, за фабулою даного к/п інкриміновані діяння вчинялися з вимаганням грошових коштів за сприяння надання громадянам інвалідності, що в сукупності обумовлює необхідність перевірки законності отримання вилучених грошових коштів та обґрунтованість висновку слідчого судді про необхідність накладення арешту на них.
Окремо, колегія суддів зауважує, що ОСОБА_8 мала змогу під час проведення обшуку пояснити обставини набуття вказаних коштів та надати слідчому докази на підтвердження таких обставин, однак не скористалась такою можливістю та не з'явилась на обшук проігнорувавши виклик слідчого.
Водночас, слідчому судді вище вказані докази можливого походження грошових коштів ОСОБА_8 та ОСОБА_9 також, не надавались. При цьому, ОСОБА_9 , яка проживає за тією ж адресою та якій, за версією представника власників майна, належить більша сума влучених грошових коштів, так само не була присутня під час проведення обшуку помешкання.
Апеляційний суд звертає увагу власників майна на можливість звернення з клопотанням до слідчого судді, суду про скасування арешту в порядку ст. 174 КПК України, за умови, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба. При цьому, апеляційний суд, також, враховує, що обраний слідчим суддею захід забезпечення кримінального провадження є тимчасовим, обумовлений метою проведення досудового розслідування, а його межі у часі окреслені строками, які регламентуються нормами ст. 219 КПК України.
Щодо доводів представника власників майна стосовно неналежного сповіщення власників майна про розгляд клопотання прокурора, апеляційний суд звертає увагу на наступне.
З матеріалів судового провадження вбачається, що клопотання прокурора про арешт тимчасово вилученого майна надійшло до Пересипського районного суду м. Одеси 29.08.2025. Розгляд вказаного клопотання був призначений на 02.09.2025, про що був повідомлений прокурор ОСОБА_6 , який зобов'язався повідомити власників майна (а.с. 25), водночас, прокурор ОСОБА_6 подав заяву про відкладення розгляду справи в зв'язку з необхідністю повідомлення власників вилученого майна про дату розгляду клопотання (а.с. 26).
Судове засідання було перенесене на 05.09.2025. В подальшому, прокурор ОСОБА_6 , надав підтвердження направлення учасникам справи повісток про виклик до суду на 05.09.2025. Разом з тим, повістку ОСОБА_8 вручити не виявилось можливим, в зв'язку з її відсутністю за місцем проживання та вимкненим телефоном, що підтверджується рапортом ст. о/у Білгород-Дністровського РВ УСБУ в Одеській обл. (а.с. 32). При цьому, представник ОСОБА_7 була обізнана про розгляд клопотання слідчим суддею, що підтверджується матеріалами провадження (а.с. 32).
З врахуванням наведеного, апеляційний суд відхиляє доводи представника ОСОБА_7 та зауважує, що апелянтам було забезпечене гарантоване право на доступ до суду та забезпечено право на апеляційний перегляд вищезазначеної ухвали слідчого судді.
За таких обставин, істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, які б давали підстави для скасування оскаржуваної ухвали слідчого судді, колегією суддів не встановлено.
Приписами п. 1 ч. 3 ст. 407 КПК України передбачено, що за наслідками апеляційного розгляду за скаргою на ухвалу слідчого судді суд апеляційної інстанції має право залишити ухвалу без змін.
Отже, апеляційний суд вважає, що на теперішній час відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги представника власників майна ОСОБА_7 та скасування обґрунтованої ухвали слідчого судді про арешт майна.
Керуючись ст.ст. 24, 177, 370, 404, 405, 407, 419, 422, 532, 615 КПК України, апеляційний суд
ухвалив:
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_7 , в інтересах ОСОБА_8 та ОСОБА_9 - залишити без задоволення.
Ухвалу слідчого судді Пересипського районного суду м. Одеси від 05.09.2025, якою задоволено клопотання прокурора Білгород-Дністровської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону ОСОБА_6 та накладено арешт на майно, вилучене під час проведення обшуку за адресою: м. Одеса, вул. Рекордна 19, кв. 56 у к/п № 42025164220000025 від 25.04.2025 за ознаками злочинів, передбачених ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 114-1, ч. 2 ст. 15 ч. 1 ст. 114-1, ч. 3 ст. 368 КК України - залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді Одеського апеляційного суду:
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4