Справа № 473/1744/25 Головуюча у 1-й інстанції Скоринчук К. М.
Провадження № 22з/812/103/25 Доповідачка в апеляційній інстанції Ямкова О. О.
Іменем України
24 жовтня 2025 року м. Миколаїв
Колегія суддів судової палати в цивільних справах Миколаївського апеляційного суду у складі:
головуючої-судді: Ямкової О. О.,
суддів: Крамаренко Т. В., Локтіонової О. В.,
розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи цивільну справу
за апеляційною скаргою
ОСОБА_1
на рішення Заводського районного суду міста Миколаєва від 14 липня 2025 року, ухваленого під головуванням судді Скоринчук К. М. у місті Миколаєві об 13 год 05 хв зі складанням повного рішення, у справі
за позовом
Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Процент»
(далі - ТОВ ФК «Процент»)
до ОСОБА_1
про стягнення кредитної заборгованості,
У квітні 2025 року ТОВ ФК «Процент» звернулося до Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області з позовом до ОСОБА_1 про стягнення 62 237 грн 50 коп. кредитної заборгованості.
Рішенням Заводського районного суду міста Миколаєва від 14 липня 2025 року позовна заява ТОВ ФК «Процент» задоволена, ухвалено про стягнення з ОСОБА_1 на користь товариства заборгованості за кредитним договором №8904 від 19 березня 2024 року у загальному розмірі 62 237 грн 50 коп., яка складається із заборгованості за тілом кредиту у розмірі 6 500 грн та заборгованості за процентами за користування кредитом у розмірі 55 737 грн 50 коп. Розподілено судові витрати та стягнуто 10 000 грн витрат на правничу допомогу.
Не погодившись з таким рішенням суду, відповідач оскаржив його в апеляційному порядку, та посилаючись на те, що рішення суду в частині визначення та стягнення процентів прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права, просив його змінити в частині стягнення заборгованості за процентами за користування кредитом, зменшивши їх загальну суму до 31 037 грн 50 коп., а також зменшити суму витрат за надану правничу допомогу.
Відзиву на апеляційну скаргу не подано.
Постановою Миколаївського апеляційного суду від 9 жовтня 2025 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково, ухвалено про зміну рішення Заводського районного суду міста Миколаєва від 14 липня 2025 року та стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ ФК «Процент» 37 537 грн 50 коп. загальної суми боргу за кредитним договором, яка складається з 6 500 грн заборгованості за тілом кредиту та 31 037 грн 50 коп. заборгованості за процентами за користування кредитом. Розподілено судові витрати та стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ ФК «Процент» 5 000 грн витрат на правничу допомогу.
15 жовтня 2025 року відповідачем ОСОБА_1 у відповідності до положень, статей 141, 270 ЦПК України, подана заява про ухвалення додаткової постанови про вирішення питання щодо стягнення 6 500 грн витрат на правову допомогу, про яку відповідачем заявлено під час розгляду справи в місцевому суді.
Заперечення на подану відповідачем заяву про стягнення витрат в розмірі 6 500 грн позивачем ТОВ ФК «Процент» надано в суді першої інстанції за відсутністю надання детального опису виконаних правником робіт.
Справа в суді апеляційної інстанції розглянута за відсутністю її учасників відповідно частини 3 статті 270 ЦПК України.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши наведені в заяві доводи та дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що заява відповідача ОСОБА_1 підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.
Положеннями статті 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.
За змістом статті 137, частин 1 та 8 статті 141 ЦПК України судовий збір та інші витрати, зокрема, витрати, понесені на правничу допомогу, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, покладається на іншу сторону пропорційно задоволених позовних вимог, а у разі відмови у позові - на позивача та встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення судового рішення за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Критерії оцінки поданих заявником доказів суд встановлює самостійно у кожній конкретній справі, виходячи з принципів верховенства права та пропорційності, з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, що суди застосовують як джерело права згідно зі статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини».
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності) та критерію розумності їхнього розміру, з урахуванням конкретних обставин справи та доводів сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, у рішеннях від 12 жовтня 2006 року у справі «Двойних проти України» (пункт 80), від 10 грудня 2009 року у справі «Гімайдуліна і інших проти України» (пункти 34-36), від 23 січня 2014 року у справі «East/West Alliance Limited» проти України», від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України» (пункт 95) зазначається, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими (необхідними), а їхній розмір - обґрунтованим.
Отже, вирішуючи заяву сторони судового процесу про компенсацію понесених нею витрат на професійну правничу допомогу суду належить дослідити та оцінити додані заявником до заяви документи на предмет належності, допустимості та достовірності відображеної у них інформації. Зокрема, чи відповідають зазначені у документах дані щодо характеру та обсягу правничої допомоги, наданої адвокатом, документам, наявним у судовій справі. Чи не вчиняв адвокат під час розгляду справи дій, які призвели до затягування розгляду справи, зокрема, але не виключно, чи не подавав явно необґрунтованих заяв і клопотань. Чи не включено у документи інформацію щодо витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, які не підтверджені належними доказами. Та навпаки, якими доказами підтверджується заявлена до відшкодування сума, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги.
З матеріалів справи вбачається, що відповідач у цій справі у поданому на позовну заяву відзиві заявив про понесення ним витрат на правничу допомогу у розмірі 6 500 грн, отриману на підставі договору про надання правничої допомоги №14/25 від 20 травня 2025 року з адвокатом Пугаченко С. Ю. ( а.с.77-85, 89-90).
За текстом відзиву та актом прийому-передачі виконаних робіт (наданих послуг) до договору №14/25 про надання правничої допомоги від 20 травня 2025 року, складеного 22 травня 2025 року адвокат виконав та передав відповідачу ОСОБА_1 послуги з ознайомлення з матеріалами справи та системного аналізу кредитного договору з додатками та виписками з рахунків тривалістю 3 години та вартістю 1 500 грн; усної консультації щодо роз'яснення юридичних наслідків та узгодження правової позиції тривалістю в одну годину вартістю 500 грн та складання відзиву на позовну заяву вартістю 4 500 грн, що є фіксованою сумою (а.с.88). Зазначені послуги оплачені у повному обсязі відповідно доданої відповідачем квитанції до прибуткового касового ордеру №1-14/25 від 22 травня 2025 року (а.с.87).
Згідно з пунктом 4 частини 1 статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення представництва на надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок його обчислення, зміни та умови повернення визначаються у договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховується складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).
Тому, враховуючи наведені норми матеріального та процесуального права, а також часткове задоволення апеляційної скарги та виходячи з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також з критерію розумності їхнього розміру, необґрунтованості поданих позивачем заперечень щодо заявленого розміру витрат на правничу допомогу (а.с.119-121), колегія суддів висновує про необхідність компенсації понесених відповідачем витрат за рахунок позивача в загальному розмірі 2 000грн, які відповідають процентному співвідношенню задоволених позовних вимог.
За наведеного є підстави для часткового задоволення заяви відповідача та ухвалення додаткової постанови за цими вимогами шляхом стягнення на його користь з позивача 2 000 грн витрат, понесених на надання правової допомоги у суді першої інстанції.
Керуючись статтями 141, 246, 270, 367, 368, 376 ЦПК України, колегія суддів
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія «Процент» на користь ОСОБА_1 витрати за надану правову допомогу у суді першої інстанції у розмірі 2 000 гривень.
Додаткова постанова набирає законної сили з дня її ухвалення, але може бути оскаржена з цього дня в касаційному порядку протягом тридцяти днів до Верховного Суду у випадках, передбачених статтею 389 ЦПК України.
Головуюча О. О. Ямкова
Судді Т. В. Крамаренко
О. В. Локтіонова