Справа № 747/431/25
Провадження № 2/747/222/25
іменем України
24.10.2025 року селище Талалаївка
Талалаївський районний суд Чернігівської області в складі головуючої судді Тіщенко Л.В. за участю секретаря Зірки В.П. розглянув у порядку спрощеного позовного провадження справу за позовом ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
Представник ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» Дараган Ю.О. звернулась до суду з даним позовом. В обґрунтування позовних вимог зазначає, що 18 серпня 2021 року ОСОБА_1 уклав з ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЦЕНТР ФІНАНСОВИХ РІШЕНЬ» кредитний договір № 1575581558 від 18 серпня 2021 р. На підставі договору про відступлення права вимоги №ТАСЦФР-10-2016 від 07.10.2016, укладеного між ТОВ «ФК «ЦФР» та АКЦІОНЕРНИМ ТОВАРИСТВОМ «ТАСКОМБАНК» первісний кредитор передає (відступає) новому кредитору свої права вимоги до позичальників, а новий кредитор набуває права вимоги первісного кредитора за кредитними договорами та договорами забезпечення до них та сплачує первісному кредитору за відступлення права вимоги грошові кошти у сумі, що дорівнює ціні договору у порядку та строки, встановлені договором. 15.05.2024 між АТ «ТАСКОМБАНК» та ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» укладено договір факторингу № НІ/11/19-Ф від 15.05.2024, у відповідності до умов якого ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» зобов'язується передати (сплатити) АТ «ТАСКОМБАНК» суму фінансування, а АТ «ТАСКОМБАНК» зобов'язується відступити ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» права вимоги за кредитними договорами, договорами поруки в обсязі та на умовах, що існують на дату відступлення права вимоги. Відповідно до додатку № 1 до договору факторингу № НІ/11/19-Ф від 15.05.2024 Реєстру прав вимоги ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» набуло права грошової вимоги до відповідача в сумі 25 461, 32 грн, з яких 11 004, 90 грн - заборгованість по тілу кредиту, 1, 02 грн - загальна заборгованість по відсоткам, 14 455, 40 грн - загальна заборгованість по комісії. Всупереч умовам кредитного договору незважаючи на повідомлення відповідач не виконав свого зобов'язання. Після відступлення позивачу права грошової вимоги до відповідача він не здійснив жодного платежу для погашення кредитної заборгованості ні на рахунки позивача, на рахунки попереднього кредитора. Тому представник позивача просить суд стягнути з відповідача суму заборгованості за кредитним договором № 1575581558 від 18 серпня 2021 р в розмірі 25 461, 32 грн, з яких 11 004,9 грн - загальна заборгованість по тілу кредиту, 1, 02 грн - загальна заборгованість по відсоткам, 14 455, 40 грн - загальна заборгованість по комісії; та понесені судові витрати.
Ухвалою від 22 вересня 2025 року було відкрито спрощене позовне провадження у справі з повідомленням (викликом) сторін та призначено судове засідання на 24 жовтня 2025 року, про що учасники справи повідомлені належним чином.
У судове засідання представник позивача не з'явився, в позовній заяві просили суд розглянути справу без участі представника відповідача. Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, повідомлений належним чином - матеріали справи містять поштову розписку про вручення відповідачу судового виклику, про причини неявки суд не повідомив, відзив на позов не поданий, будь-яких заяв чи клопотань від відповідача до суду не надходило. У відповідності до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Дослідивши наявні у справі матеріали, суд приходить до наступного висновку.
Згідно ч.1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Відповідно до ч. 1 ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Відповідно до положень ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Стаття 81 ЦПК України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Згідно з ч.1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Судом встановлено, що 18.08.2021 року між ОСОБА_1 та ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЦЕНТР ФІНАНСОВИХ РІШЕНЬ» укладено кредитний договір № 1575581558, який підписаний особисто позивальником (а.с.7) Також позичальником ОСОБА_1 підписано паспорт кредиту (а.с.8) 07 жовтня 2016 року між ТОВ «ФК «ЦФР» та АКЦІОНЕРНИМ ТОВАРИСТВОМ «ТАСКОМБАНК» укладено договір про відступлення права вимоги № ТАСЦФР-10-2016, згідно якого первісний кредитор передає (відступає) новому кредитору свої права вимоги до позичальників, а новий кредитор набуває права вимоги первісного кредитора за кредитними договорами та договорами забезпечення до них та сплачує первісному кредитору за відступлення права вимоги грошові кошти у сумі, що дорівнює ціні договору у порядку та строки, встановлені договором. Умовами договору передбачено, (п.2.2) що розмір заборгованостей позичальників. Права вимоги до яких відступаються згідно Реєстру прав вимоги, вказуються в кожному окремому реєстрі до цього договору. (а.с.10-11) Суд вважає за необхідне зазначити, що позивачем не долучено Реєстру прав вимоги до даного договору про відступлення права вимоги, які би дали суду можливість зробити висновок, що право вимоги до ОСОБА_1 за договором про відступлення права вимоги перейшло від ТОВ «ФК «ЦФР» до АТ «ТАСКОМБАНК». Також у позові зазначено, що відповідно до нового кредитора перейшло право вимоги шляхом підписання відповідних Реєстрів прав вимоги із зазначенням ціни договору та розміру заборгованостей позичальників. Однак у додатках до позову не зазначено про долучення до позовної заяви зазначених Реєстрів до Договору про відступлення права вимоги № ТАСЦФР-10-2016, відповідно до якого до АТ «ТАСКОМБАНК» перейшло право грошової вимоги до Відповідача за кредитним договором № 1575581558 від 18.08.2021 року. Дані обставини не підтверджено належними і допустимими доказами. Також суд вважає за необхідне зазначити, що до матеріалів справи договір про відступлення права вимоги № ТАСЦФР-10-2016 від 07.10.2016 року долучено не в повному обсязі (аркуш № 1, № 2, який закінчується п.3.1. та аркуш № 7 та № 8, який розпочинається п. 6.5) 15.05.2024 між АТ «ТАСКОМБАНК» та ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» укладено договір факторингу № НІ/11/19-Ф від 15.05.2024, у відповідності до умов якого ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» зобов'язується передати (сплатити) АТ «ТАСКОМБАНК» суму фінансування, а АТ «ТАСКОМБАНК» зобов'язується відступити ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» права вимоги за кредитними договорами, договорами поруки в обсязі та на умовах, що існують на дату відступлення права вимоги. (а.с.12-14)
Аналізуючи встановленні в ході розгляду справи обставини, а саме те, що договір з первісним кредитором - ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЦЕНТР ФІНАНСОВИХ РІШЕНЬ» - укладений відповідачем 18 серпня 2021 року, а договір про відступлення права вимоги, за яким на думку позивача право вимоги до ОСОБА_1 перейшло до АТ «ТАСКОМБАНК» - укладений 07 жовтня 2016 року, тобто до укладення кредитного договору між відповідачем та первісним кредитором. Необхідних додатків до договору про відступлення права вимоги факторингу, які би підтверджували перехід права вимоги від первісного кредитора - до АТ «ТАСКОМБАНК» до матеріалів справи не долучено, тому суд приходить до висновку, що матеріалами справи не доведено, що після укладення 18 серпня 2021 року між ОСОБА_1 та ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЦЕНТР ФІНАНСОВИХ РІШЕНЬ» кредитного договору № 1575581558 право вимоги за цим договором на підставі будь-якого договору про відступлення права вимоги перейшло до АТ «ТАСКОМБАНК», оскільки договір про відступлення права вимоги, на який посилається представник позивача як на підставу переходу права вимоги, був укладений до укладення кредитного договору відповідача з первісним кредитором. Крім того, в ході розгляду справи встановлено, що до договору про відступлення права вимоги від 07 жовтня 2016 року позивачем не долучено Реєстр прав вимоги, у якому зазначено прізвище відповідача із розрахунком розміру вимоги, яка передається за даним договором. Тобто судом встановлено, що у матеріалах справи відсутні докази на підтвердження того факту, що вимоги до відповідача перейшли до другого кредитора АТ «ТАСКОМБАНК», який, у свою чергу, передав їх вже позивачу, який щодо вказаного кредитного договору від 18.08.2021 вже є третім кредитором. За відсутності вказаних документів неможливо вважати, що позивач набув вимоги до відповідача за кредитним договором № 1575581558 від 18 серпня 2021 року, доказами не підтверджено наявність переходу права вимоги до позивача. Зазначення факту переходу права вимоги до позивача у самій позовній заяві з посиланням на відповідні договори не можна вважати належним доказом, оскільки будь-які вимоги в кредитних договорах повинні бути підтверджені доказами.
На підставі ст.80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування; питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання. Відповідно до вимог ч.2 ст.83 ЦПК України позивач повинен подати докази разом з поданням позовної заяви. Згідно з частиною першою статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Відповідно до статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків. Частиною першою статті 77 ЦПК України передбачено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Згідно з частиною другою статті 78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (частина шоста статті 81 ЦПК України). Відповідно до статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Матеріали справи не містять доказів, які б підтвердили той факт, що вимоги до відповідача від первісного кредитора перейшли до другого кредитора АТ «ТАСКОМБАНК», який, у свою чергу, передав їх вже позивачу, який щодо вказаного кредитного договору вже є третім кредитором. Обґрунтування наявності обставин повинно здійснюватися за допомогою належних, допустимих і достовірних доказів, а не припущень, що й буде відповідати встановленому статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року принципу справедливості розгляду справи судом. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини за своєю природою змагальність судочинства засновується на диференціації процесуальних функцій і, відповідно, правомочностей головних суб'єктів процесуальної діяльності цивільного судочинства суду та сторін (позивача та відповідача). Диференціація процесуальних функцій об'єктивно приводить до того, що принцип змагальності відбиває властивості цивільного судочинства у площині лише прав та обов'язків сторін. Це дає можливість констатувати, що принцип змагальності у такому розумінні урівноважується з принципом диспозитивності та, що необхідно особливо підкреслити, із принципом незалежності суду. Він знівельовує можливість суду втручатися у взаємовідносини сторін завдяки збору доказів самим судом. У процесі, побудованому за принципом змагальності, збір і підготовка усього фактичного матеріалу для вирішення спору між сторонами покладається законом на сторони. Суд тільки оцінює надані сторонам матеріали, але сам жодних фактичних матеріалів і доказів не збирає. Сторони у процесі користуються своїми правами на власний розсуд, обирають спосіб захисту порушених прав, надають суду докази на підтвердження своєї правової позиції та спростування заперечень іншої сторони, при цьому тягар доказування повністю покладається на сторони.
За вказаних обставин, позовні вимоги ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором є недоведеними належними та допустимими доказами, а тому суд приходить до висновку, що у задоволенні позову необхідно відмовити.
Крім того, ч.5 ст. 265 ЦПК України передбачено, що у резолютивній частині рішення зазначається про розподіл судових витрат. У відповідності до ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Питання розподілу судових витрат суд вирішує у відповідності до вимог п.2 ч. 1ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, у разі відмови в позові судові витрати покладаються на позивача. Тому відсутні правові підстави для стягнення з відповідача на користь позивача понесених судових витрат.
На основі викладеного, керуючись ст. 4, 10, 12, 13, 18, 89, 95, 133, 141, 247, 258, 263-265, 279 ЦПК України, ст. 526, 530, 611, 625, 1050, 1054 ЦК України, суд, -
У задоволенні позову ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - відмовити.
Рішення може бути оскаржене учасниками справи в апеляційному порядку до Чернігівського апеляційного суду протягом 30 днів з дня отримання копії рішення.
Учасники справи :
Позивач - ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» 01032 м Київ вул Симона Петлюри, 30, код ЄДРПОУ 35625014, реквізити IBAN № НОМЕР_1 в АТ «ТАСкомбанк».
Відповідач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце реєстрації - АДРЕСА_1 , РНОКПП- НОМЕР_2 .
Суддя Л.В.Тіщенко