Справа № 750/3070/25
Провадження № 2/750/1359/25
24 жовтня 2025 року м. Чернігів
Деснянський районний суд м. Чернігова в складі:
суддіСупруна О.П.,
секретар з участюОСОБА_1 , позивачки, представника відповідача - адвоката Авраменко Н.Л.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу № 750/3070/25 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання шлюбу недійсним,
04.03.2025 позивачка звернулася до Деснянського районного суду м. Чернігова з позовом до відповідача, у якому просить визнати недійсним з моменту укладення шлюб, укладений 21.07.2023 між ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрований Відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Чернігові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції.
Позовні вимоги мотивовані тим, що 21.07.2023 між сторонами було укладено шлюб, про що Відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Чернігові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції зроблено відповідний актовий запис за № 951. Позивачка є інвалідом II групи, про що у вересні 2020 року отримала пенсійне посвідчення (довічно). У 2018 році в ОСОБА_2 діагностували онкологічне захворювання, вона проживала разом з матір'ю та неповнолітнім сином, грошей на лікування не вистачало. Відповідач запропонував позивачці одружитися та поїхати за кордон на лікування, фінансові витрати пообіцяв узяти на себе. ОСОБА_2 погодилася на пропозицію відповідача. Після оформлення шлюбу сторони перетнули державний кордон України, перейшовши пішки через пропускний пункт « Шегині». Опинившись у Польщі відповідач залишив позивачку одну, поїхавши в невідомому напрямку, після чого остання повернулася до України. Крім того позивачка зазначає, що в подальшому було відкрито кримінальне провадження за фактом статті 149 Кримінального кодексу України - торгівля людьми, де її визнано потерпілою. Ураховуючи наведені доводи, позивачка вважає, що відповідач не мав наміру створити сім'ю, вести спільний побут, а мав на меті ввести її в оману для перетину кордону, а тому даний шлюб порушує її законні права та інтереси, у зв'язку з чим має бути визнаний недійсним.
Суддя Деснянського районного суду м. Чернігова Супрун О.П. ухвалою від 06.03.2025 прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження, справу призначив до розгляду за правилами загального позовного провадження і призначив підготовче засідання на 01.04.2025.
01.04.2025 підготовче судове засідання відкладено на 13.05.2025 у зв'язку з неявкою сторін.
07.05.2025 засобами електронного поштового зв'язку відповідач подав до суду заяву, у якій просив надати сторонам строк на примирення для можливості зберегти сім'ю, зазначивши, що він категорично проти задоволення позову.
13.05.2025 у зв'язку з неявкою сторін підготовче судове засідання відкладено на 05.06.2025.
05.06.2025 суд в ухвалі, унесеній до протоколу судового засідання, запропоновав Чернігівській окружній прокуратурі вступити в справу; підготовче судове засідання відкладено на 11.07.2025.
Ухвалою від 11.07.2025, унесеною до протоколу судового засідання, суд витребував копію вироку по справі № 751/2992/25, закрив підготовче провадження, судове засідання для розгляду справи по суті призначив на 30.07.2025.
30.07.2025 у зв'язку з неявкою сторін відкладено розгляд справи на 14.10.2025.
У судовому засіданні 14.10.2025 позивачка позов підтримала, просила його задовольнити.
Представник відповідача позов не визнала, просила залишити його без задоволення.
Відповідач у судове засідання не з'явився, про час і місце розгляду справи оповіщався в установленому законом порядку, про причини неявки не повідомив, відзиву не подав.
Заслухавши пояснення позивачки, представника відповідача, дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.
У судовому засіданні встановлено, що 21.07.2023 сторони уклали шлюб, який зареєстровано Відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Чернігові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, актовий запис № 951, про що свідчить свідоцтво про шлюб серії НОМЕР_1 (а.с. 3).
Позивачка стверджує, що відповідач не мав наміру створити сім'ю, вести спільний побут, а його основною метою було ввести її в оману для перетину кордону України, використавши її статус інваліда.
На підтвердження свої тверджень, позивачка пояснила, що має II групу інвалідності загального захворювання з 2012 року, а у вересні 2020 року отримала пенсійне посвідчення, у якому термін дії інвалідності зазначено як довічно (а.с. 7). У 2018 році позивачці діагностували онкологічне захворювання. Єдиним офіційним доходом позивачки була пенсія, грошей на лікування не вистачало, вона проживала з матір'ю та неповнолітнім сином.
ОСОБА_3 запропонував ОСОБА_2 одружитися та поїхати за кордон на лікування, фінансові витрати пов'язані з переїздом та лікуванням за кордоном відповідач брав на себе, обіцяв забезпечити всім необхідним сина. Позивачка погодилася на пропозицію відповідача.
03.07.2023 ОСОБА_2 отримала закордонний паспорт (номер паспорта НОМЕР_2 ) (а.с. 8).
26.07.2023 між сторонами було укладено шлюб, після чого, того ж дня, подружжя перетнуло державний кордон України, про що свідчить відповідна відмітка на шостій сторінці закордонного паспорта позивачки (а.с. 8).
Як зазначила ОСОБА_2 , опинившись у Республіці Польща відповідач одразу її залишив одну та поїхав зі своєю знайомою в невідомому напрямку. Позивачка того ж дня повернулася в Україну через пропускний пункт «Шегині».
09.01.2025 відкрито кримінальне провадження № 12025270000000009 за фактом порушення статті 149 Кримінального кодексу України (Торгівля людьми). У даному кримінальному провадження позивачку визнано потерпілою.
За приписами частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Частиною першою статті 15 Цивільного кодексу України (далі за текстом - ЦК України) визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Сімейним кодексом України (далі за текстом - СК України) визначено засади шлюбу, особисті немайнові та майнові права і обов'язки подружжя, підстави виникнення, зміст особистих немайнових і майнових прав та обов'язків батьків і дітей, усиновлювачів та усиновлених, інших членів сім'ї та родичів.
Відповідно до частини другої статті 3 СК України сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки.
Згідно з частинами першими статей 21, 24 СК України шлюбом є сімейний союз жінки та чоловіка, зареєстрований у органі державної реєстрації актів цивільного стану; шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка; примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.
За статтею 36 СК України шлюб є підставою для виникнення прав та обов'язків подружжя. Шлюб не може бути підставою для надання особі пільг чи переваг, а також для обмеження її прав та свобод, які встановлені Конституцією і законами України.
За рішенням суду шлюб обов'язково визнається недійсним, якщо він був зареєстрований без вільної згоди жінки або чоловіка, а також у разі його фіктивності (частина перша статті 40 СК України).
Відповідно до частини другої статті 40 СК України шлюб визнається недійсним за рішенням суду у разі його фіктивності. Шлюб є фіктивним, якщо його укладено жінкою та чоловіком або одним із них без наміру створення сім'ї та набуття прав та обов'язків подружжя.
Відповідно до статті 44 СК України у випадках, передбачених статтями 39-41 цього Кодексу, шлюб є недійсним від дня його державної реєстрації.
Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України у пункті 13 постанови від 21.12.2007 № 11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» при розгляді судом справ про визнання шлюбу недійсним слід мати на увазі, що за наявності одних підстав суд зобов'язаний, а за наявності інших суд може визнати шлюб недійсним. За рішенням суду шлюб обов'язково визнається недійсним, якщо він був зареєстрований без вільної згоди жінки або чоловіка, а також у разі його фіктивності (стаття 40 СК України).
Статтею 42 СК України передбачено, що право на звернення до суду з позовом про визнання шлюбу недійсним мають дружина або чоловік, інші особи, права яких порушені у зв'язку з реєстрацією цього шлюбу, батьки, опікун, піклувальник дитини, опікун недієздатної особи, прокурор, орган опіки та піклування, якщо захисту потребують права та інтереси дитини, особи, яка визнана недієздатною, або особи, дієздатність, якої обмежена.
При вирішенні справи про визнання шлюбу недійсним суд бере до уваги, наскільки цим шлюбом порушені права та інтереси особи, тривалість спільного проживання подружжя, характер їхніх взаємин, а також інші обставини, що мають істотне значення (частина друга статті 41 СК України).
Відповідно до положень СК України при розгляді спорів щодо фіктивності шлюбу судам необхідно встановити всі обставини справи, зокрема, стосунки подружжя до шлюбу, його тривалість, спільне проживання, у разі тимчасового або роздільного проживання, його причини, ведення господарства подружжям у шлюбі, набуття спільного майна, інші докази, які б свідчили про бажання створити сім'ю чи про його відсутність.
Слід зазначити, що фіктивність шлюбу характеризується відсутністю наміру сторін створити сім'ю, тобто, як і будь-який правочин, може бути визнаний фіктивним, якщо він не має на меті встановлення правових наслідків.
За рішенням суду шлюб обов'язково визнається недійсним, якщо він був зареєстрований без вільної згоди жінки або чоловіка, а також у разі його фіктивності. Причини реєстрації фіктивного шлюбу можуть бути різними, як правило вони пояснюються та обумовлюються бажанням отримати певні права, підставою виникнення яких самостійно чи у складі інших юридичних фактів є шлюб, наприклад, отримання спадщини, житлової площі тощо. У випадку встановлення фіктивності шлюбу намір визначається стосовно речей неправового характеру - бажання проживати разом, вести спільне господарство, дбати про добробут та моральний стан сім'ї тощо. Саме по речах неправового характеру, що супроводжують відносини осіб після реєстрації шлюбу, можна визначити намір осіб щодо шлюбу. Водночас слід мати на увазі, що відсутність наміру створити сім'ю у момент укладення шлюбу може бути цілком компенсовано його появою після реєстрації шлюбу, коли за всіма об'єктивними обставинами можна стверджувати, що у особи з'явився намір створити сім'ю, наприклад коли після реєстрації шлюбу, який мав ознаки фіктивності, особи почали разом проживати, вести спільне господарство, дружина завагітніла або у подружжя народилися діти, батько піклується про дружину та дітей, подружжя запрошує до себе своїх батьків та друзів, підтримують інтимні стосунки, разом відпочивають та відвідують своїх рідних та близьких тощо (постанова Верховного Суду від 29.01.2021 у справі № 333/4510/18).
Статтями 12, 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.
Відповідно до статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Статтею 89 ЦПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Із огляду на встановлені обставини справи та зібрані докази, суд дійшов висновку, що позивачкою доведено факт фіктивності шлюбу, оскільки шлюб укладався без мети реально створити сім'ю, після реєстрації шлюбу подружжя не проживали разом, не вели спільного господарства, не мали спільних дітей, ведуть повністю окреме один від одного життя, мають різні кола спілкування, не проводять час разом, спільного майна не мають.
Відповідач, заперечуючи проти доводів позивачки щодо фіктивності шлюбу, не надав будь-яких доказів на підтвердження обставин, на які він посилається як на підставу своїх заперечень.
При цьому, Новозаводський районний суд м. Чернігова у вироку від 12.05.2025, залишеному без змін ухвалою Чернігівського апеляційного суду від 10.09.2025, у справі №751/2992/25 (провадження №1-кп/751/215/25) установив наступні обставини:
- будучи обізнаними з вказаними вище положеннями чинного законодавства, особа, матеріали стосовно якої виділено в окреме провадження, перебуваючи у невстановленому досудовим розслідуванням місці та у невстановлений досудовим розслідуванням час, але не пізніше червня 2023 року, розробила план незаконного переправлення через державний кордон України ОСОБА_3 , який у період дії воєнного стану в Україні, не маючи підстав, передбачених Законом України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» та «Правилами перетинання державного кордону громадянами України», мав намір виїхати до Республіки Чехія через територію Республіки Польща;
- відповідно до розробленого особою, матеріали стосовно якої виділено в окреме провадження, плану ОСОБА_3 має укласти фіктивний шлюб (тобто без намірів створення сім'ї та набуття прав та обов'язків подружжя) з жінкою, яка має інвалідність та яка потребує постійної сторонньої допомоги, після чого, супроводжуючи таку фіктивну дружину, на підставі абз. 2 п. 21 «Правил перетинання державного кордону громадянами України», затвердженого постановою КМУ від 27.01.1995 № 57 (у редакції постанови КМУ від 13.06.2023 № 597), відповідно до якого перетнути державний кордон України мають право особи, які мають дружину (чоловіка) із числа осіб з інвалідністю і супроводжують таких дружину (чоловіка) для виїзду за межі України, за наявності документів (їх нотаріально засвідчених копій), що підтверджують родинні зв'язки, інвалідність, перетнути державний кордон України;
- реалізовуючи злочинний умисел особа, матеріали стосовно якої виділено в окреме провадження, у невстановлений досудовим розслідуванням час та у невстановленому досудовим розслідуванням місці, але не пізніше червня 2023 року, діючи з метою усунення законодавчої перешкоди у вигляді заборони під час дії воєнного стану в України перетину державного кордону України чоловікам віком від 18 до 60 років та створення фіктивних підстав для переправлення ОСОБА_3 до Республіки Польща, почала підшукувати жінку з інвалідністю, яка потребує постійної сторонньої допомоги, для укладання фіктивного шлюбу з ОСОБА_3 з метою її використання як засобу для незаконного переправлення особи через державний кордон України;
- у подальшому, особа, матеріали стосовно якої виділено в окреме провадження, у невстановлений досудовим розслідуванням час та у невстановленому досудовим розслідуванням місці, але не пізніше червня 2023 року, залучила до своєї злочинної діяльності ОСОБА_4 , якій повідомила про свій злочинний умисел, спрямований на організацію незаконного переправлення ОСОБА_3 через державний кордон України, та попросила її підшукати жінку з інвалідністю, яка б погодилася за грошову винагороду укласти фіктивний шлюб з ОСОБА_3 , тим самим створити йому фіктивні умови для незаконного перетину державного кордону України під виглядом супроводження особи з інвалідністю;
- у подальшому ОСОБА_4 , діючи з метою сприяння особі, матеріали стосовно якої виділено в окреме провадження, незаконно переправити через державний кордон України ОСОБА_3 , достовірно знаючи, що ОСОБА_2 є особою з II групою інвалідності та перебуває в уразливому стані через скрутне матеріальне становище, пов'язане з коштовним та довготривалим лікуванням тяжкої хвороби та пов'язаних з цим боргових та кредитних зобов'язань, та незадовільний стан здоров'я на початку червня 2023 року, більш точний час досудовим розслідуванням не встановлено, вирішила її завербувати з метою її експлуатації у вищезазначеній злочинній діяльності, тим самим усунувши перешкоду та надавши засіб для незаконного переправлення особи через державний кордон України;
- із метою реалізації свого злочинного умислу, спрямованого на сприяння особі, матеріали стосовно якої виділено в окреме провадження, організувати незаконне переправлення через державний кордон України ОСОБА_3 , ОСОБА_4 25.06.2023 у період часу з 11 год. 00 хв. по 12 год. 30 хв, перебуваючи на території господарства за адресою: АДРЕСА_1 , зустрілася з ОСОБА_2 ;
- під час спілкування ОСОБА_4 , достовірно знаючи, що ОСОБА_2 є особою з II групою інвалідності та перебуває в уразливому стані через скрутне матеріальне становище та незадовільний стан здоров'я, пов'язані з коштовним та довготривалим лікуванням тяжкої хвороби та пов'язаних з цим боргових та кредитних зобов'язань, вирішила схилити шляхом умовляння та обіцянки грошової винагороди у розмірі 1000 дол. США укласти фіктивний шлюб з ОСОБА_3 та у подальшому перетнути у його супроводі державний кордон України, тим самим незаконно переправити його через державний кордон України;
- унаслідок указаних дій ОСОБА_4 , ОСОБА_2 25.06.2023 у період часу з 11 год. 00 хв. по 12 год 30 хв., бажаючи покращити своє фінансове становище, перебуваючи на території господарства за адресою: АДРЕСА_1 , надала ОСОБА_4 згоду на використання її у якості фіктивної дружини під час незаконного переправлення особи через державний кордон України;
- у подальшому, у денний час 26.06.2023 ОСОБА_4 , діючи з метою доведення до кінця свого умислу, спрямовано на сприяння особі, матеріали стосовно якої виділено в окреме провадження, організувати незаконне переправлення ОСОБА_3 через державний кордон України шляхом надання засобів та усунення перешкод, під час зустрічі з ОСОБА_2 , яка відбулася у господарстві за адресою: АДРЕСА_1 , запевнила її у безпечності та безкарності таких дій, тим самим усунула побоювання у потерпілої та стимулювала бажання прийняти участь у злочинній діяльності;
- окрім того, ОСОБА_4 під час вказаної зустрічі запросила до вищезазначеного господарства ОСОБА_3 та представила його ОСОБА_2 , як особу, з яким їй необхідно буде укласти фіктивний шлюб та перевести його через пункт пропуску на державному кордоні України;
- у подальшому, ОСОБА_2 , будучи завербованою ОСОБА_4 для участі у злочинній діяльності, спрямованій на незаконне переправлення ОСОБА_3 через державний кордон України, на виконання вказівки особи, матеріали стосовно якої виділено в окреме провадження, 10.07.2023 отримала у КНП «Чернігівська міська лікарня № 2» Довідку (висновок) № 1571 щодо необхідності надання їй безтермінової регулярної сторонньої допомоги, яка є необхідною для забезпечення безперешкодного перетину ОСОБА_3 державного кордону України;
- у подальшому, ОСОБА_2 , будучи завербованою ОСОБА_4 , діючи на виконання розробленого особою, матеріали стосовно якої виділено в окреме провадження, злочинного плану, не маючи наміру на створення з ОСОБА_3 сім'ї, перебуваючи в уразливому стані через скрутне матеріальне становище, 21.07.2023 прибула у відділ державної реєстрації актів цивільного стану у м. Чернігові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, за адресою: м. Чернігів, вул. Тарновського Василя, буд. 15, де того ж дня уклала з ОСОБА_3 фіктивний шлюб;
- після укладання шлюбу з ОСОБА_2 ОСОБА_3 отримав у відділі державної реєстрації актів цивільного стану у м. Чернігові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України примірник свідоцтва про шлюб НОМЕР_1 від 21.07.2023, внаслідок чого, у нього виникли підстави для перетину державного кордону України;
- у подальшому, 26.07.2023 ОСОБА_2 , будучи завербованою ОСОБА_4 , прибула в супроводі ОСОБА_3 та особи, матеріали стосовно якої виділено в окреме провадження, до пункту пропуску «Шегині - Медика», що за адресою: с. Шегині Мостиського району Львівської області, де під час проходження прикордонного контролю ОСОБА_3 , надала свої паспорт громадянина України для виїзду за кордон, довідку (висновок) № 1571 від 10.07.2023 щодо необхідності надання їй безтермінової регулярної сторонньої допомоги та свідоцтво про шлюб НОМЕР_1 від 21.07.2023, що дало ОСОБА_3 змогу безперешкодно перетнути державний кордон України, як особі яка супроводжує дружину з числа осіб з інвалідністю;
- того ж дня (26.07.2023), після переправлення ОСОБА_3 через державний кордон України до Республіки Польща, особа, матеріали стосовно якої виділено в окреме провадження, передала ОСОБА_2 частину обіцяної грошової винагороди та наказала не вчиняти дії для розлучення з ОСОБА_3 з метою її використання для подальшого безперешкодного перетину ОСОБА_3 державного кордону України;
- після цього ОСОБА_2 26.07.2023 о 18 год. 33 хв. самостійно повернулася на територію України через вищевказаний пункт пропуску.
Обвинувачена ОСОБА_4 у судовому засіданні вину в учиненні інкримінованих кримінальних правопорушень визнала. При цьому пояснила, що час, місце та спосіб вчинення кримінальних правопорушень у обвинувальному акті зазначені вірно, у скоєному щиро розкаюється, просила суворо не карати.
Потерпіла ОСОБА_2 у судовому засіданні пояснила, що ОСОБА_4 , знаючи про скрутний матеріальний стан та стан здоров'я потерпілої, запропоновувала їй за гроші укласти шлюб з ОСОБА_3 , щоб він зміг виїхати за кордон. Оформили документи, закордонний паспорт, після перетину кордону разом із ОСОБА_3 повернулась в Україну. Потерпіла має другу групу інвалідності, встановлену безстроково, в зв'язку з хворобою потребує знеболювальні засоби та ліки, які потрібно приймати кожного дня. Є матір'ю-одиначкою. Джерела доходів лише пенсія. Просила обвинувачену суворо не карати.
За правилами частини шостої статті 82 ЦПК України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов'язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.
За вказаних обставин, суд доходить висновку, що оспорюваний шлюб укладений сторонами з метою організувати переправлення через державний кордон України ОСОБА_3 без наміру створення сім'ї та набуття прав та обов'язків подружжя.
Беручи до уваги відсутність доказів стосунків сторін до шлюбу та спільного проживання після його укладення, ведення господарства подружжям у шлюбі, набуття спільного майна, а також інших доказів, які б свідчили про бажання створити сім'ю, суд уважає даний шлюб фіктивним, а тому позов належить задовольнити.
Оскільки позивачка як інвалід 2 групи звільнена від сплати судового збору за подання позову, тому з відповідача в дохід держави слід стягнути судовий збір у сумі 1 211,20 грн.
Керуючись статтями 12, 13, 81, 141, 258, 259, 263-265, 273, 354 ЦПК України, суд
Задовольнити позов ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання шлюбу недійсним.
Визнати недійсним із моменту укладення шлюб між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , зареєстрований 21.07.2023 Відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Чернігові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, актовий запис № 951.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави 1 211 грн 20 коп. (одну тисячу двісті одинадцять гривень 20 копійок) судового збору.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржене до Чернігівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Позивачка: ОСОБА_2 , місце проживання: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_3 .
Відповідач: ОСОБА_3 , останнє відоме місце реєстрації: АДРЕСА_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_4 .
Суддя