21 жовтня 2025 року
м. Київ
справа №260/8573/23
адміністративне провадження №К/990/17909/24
Верховний Суд у складі судді Касаційного адміністративного суду Жука А.В.,
перевіривши матеріали касаційної скарги Офісу Генерального прокурора на рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 29 листопада 2023 року, додаткове рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 22 грудня 2023 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2024 року
у справі №260/8573/23 за позовом ОСОБА_1 до Офісу Генерального прокурора, Закарпатської обласної прокуратури про стягнення середнього заробітку за час затримки виконання рішення суду,
08 травня 2024 року до касаційного суду надійшла скарга Офісу Генерального прокурора.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 08 травня 2024 року для розгляду справи №260/8573/23 визначено колегію суддів у складі: головуючого судді - Жука А.В., суддів -Загороднюка А.Г., Мельник-Томенко Ж.М.
Ухвалою Верховного Суду від 22 травня 2024 року касаційну скаргу Офісу Генерального прокурора залишено без руху.
Ухвалою Верховного Суду від 18 червня 2024 року відкрито касаційне провадження за скаргою Офісу Генерального прокурора на рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 29 листопада 2023 року, додаткове рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 22 грудня 2023 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2024 року у справі №260/8573/23 на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України.
Ухвалою Верховного Суду від 21 січня 2025 року зупинено виконання рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 29 листопада 2023 року у справі №260/8573/23, до закінчення перегляду справи в касаційному порядку.
Відповідно до частини першої статті 340 КАС України суддя-доповідач в порядку підготовки справи до касаційного розгляду: 1) з'ясовує склад учасників справи; 2) вирішує письмово заявлені клопотання учасників справи; 3) вирішує питання про можливість попереднього розгляду справи або письмового провадження за наявними у справі матеріалами у суді касаційної інстанції; 4) вирішує питання про зупинення виконання судових рішень, які оскаржуються; 5) вирішує інші питання, необхідні для касаційного розгляду справи.
Після проведення підготовчих дій суддя-доповідач призначає справу до касаційного розгляду у судовому засіданні чи у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами (частина третя статті 340 КАС України).
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 345 КАС України суд касаційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами у разі відсутності клопотань від усіх учасників справи про розгляд справи за їх участю.
У тексті касаційної скарги відповідач просить здійснювати розгляд справи за участі представника Офісу Генерального прокурора у відкритому судовому засіданні.
Так, згідно з частиною першою статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року однією з істотних гарантій справедливого судового розгляду є публічний судовий розгляд.
Європейський суд з прав людини у рішенні від 26 травня 1988 року в справі «Ekbatani проти Швеціїї» зазначив, що якщо розгляд справи у суді першої інстанції був публічним, відсутність «публічності» при розгляді справи у другій та третій інстанціях може бути виправданою особливостями процедури по цій справі. Якщо скарга стосується виключно питання права, залишаючи осторонь фактичні обставини справи, то вимоги статті 6 Конвенції можуть бути дотримані і тоді, коли заявнику не було надано можливості бути заслуханим у апеляційному чи касаційному суді особисто.
Зокрема, як зазначив Європейський суд з прав людини, це стосується суду тієї інстанції, перед яким не ставиться завдання встановлення фактичних обставин, а лише перевірка правильності застосування норм права.
Відповідно до частини першої статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Окрім того, практика Європейського суду з прав людини з питань гарантій публічного характеру провадження у судових органах в контексті пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, свідчить про те, що публічний розгляд справи може бути виправданим не у кожному випадку (рішення від 8 грудня 1983 року у справі «Axen v. Germany», заява №8273/78, рішення від 25 квітня 2002 року «Varela Assalino contre le Portugal», заява №64336/01). Так, у випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, то розгляд письмових заяв, на думку Європейського суду з прав людини, є доцільнішим, ніж усні слухання, і розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім. Заявник (в одній із зазначених справ) не надав переконливих доказів на користь того, що для забезпечення справедливого судового розгляду після обміну письмовими заявами необхідно було провести також усні слухання. Зрештою, у певних випадках влада має право брати до уваги міркування ефективності й економії. Зокрема, коли фактичні обставини не є предметом спору, а питання права не становлять особливої складності, та обставина, що відкритий розгляд не проводився, не є порушенням вимоги пункту 1 статті 6 Конвенції про проведення публічного розгляду справи.
У цій справі Верховний Суд створив учасникам процесу належні умови для ознайомлення з рухом справи шляхом надсилання процесуальних документів, у яких такий рух описаний. Окрім того, кожен з учасників справи має право безпосередньо знайомитися з її матеріалами, зокрема з аргументами іншої сторони, та реагувати на ці аргументи відповідно до вимог Кодексу адміністративного судочинства України.
Бажання сторін у справі викласти під час публічних слухань свої аргументи, які висловлені ними у тексті касаційної скарги, не зумовлюють необхідність призначення справи до розгляду з викликом її учасників.
Ураховуючи наявність клопотання про розгляд указаної справи за участю представника Офісу Генерального прокурора, з огляду на вимоги пункту 1 частини першої статті 345 КАС України, та відповідну практику Європейського суду з прав людини, розгляд цієї справи можливо провести в порядку письмового провадження за наявними в ній матеріалами без виклику учасників справи.
Суддею-доповідачем згідно із статтею 340 КАС України проведені необхідні дії з підготовки справи до касаційного розгляду.
Ураховуючи викладене, справа може бути розглянута у порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами.
Керуючись статтями 340, 345 КАС України, Суд,
1. Підготовчі дії у справі закінчити.
2. Справу №260/8573/23 призначити до розгляду у порядку письмового провадження у суді касаційної інстанції за наявними у справі матеріалами, який відбудеться у Касаційному адміністративному суді у складі Верховного Суду за адресою: м. Київ, вул. Князів Острозьких 8, корп. 5.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не може бути оскаржена.
...........................
А.В. Жук,
Суддя Верховного Суду