22 жовтня 2025 року
м. Київ
справа № 340/2017/25
адміністративне провадження № К/990/27679/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Бучик А.Ю.,
суддів Гриціва М.І., Коваленко Н.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Кіровоградського окружного адміністративного суду від 01.04.2025 (суддя Черниш О.А.) та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 16.06.2025 (колегія суддів: Юрко І.В., Білак С.В., Чабаненко С.В.) у справі № 340/2017/25 за позовом ОСОБА_1 до Департаменту соціальної політики Кропивницької міської ради про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії,
1. У березні 2025 року ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) звернувся до суду з позовом до Департаменту соціальної політики Кропивницької міської ради (далі - Департамент), в якому просив:
- визнати протиправною бездіяльність відповідача як суб'єкта владних повноважень щодо призначення його постійним доглядачем за матір'ю - інвалідом ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) та призначення його надавачем соціальних послуг матері;
- зобов'язати відповідача призначити його постійним доглядачем за матір'ю ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) та надавачем соціальних послуг на непрофесійній основі.
2. Кіровоградський окружний адміністративний суд ухвалою від 01.04.2025 відмовив у відкритті провадження за вказаною позовною заявою на підставі пункту 2 частини першої статті 170 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
3. Третій апеляційний адміністративний суд постановою від 16.06.2025 залишив ухвалу Кіровоградського окружного адміністративного суду від 01.04.2025 без змін.
4. Відмовляючи у відкритті провадження у справі, суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що предметом спору у цій справі є саме невиконання/неналежне виконання органом державної влади судового рішення у справі № 340/4949/24. У разі невиконання судового рішення позивач має право вимагати вжиття спеціальних заходів впливу на боржника, передбачених законодавством про виконавче провадження, у відповідності до КАС України або звернутись із відповідною заявою в порядку судового контролю за виконанням рішення суду. Суд вказав, що наявні підстави для закриття провадження у справі, оскільки спір у даній справі виник між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, що уже були предметом розгляду судів у інших провадженнях, проте, на стадії виконання таких судових рішень.
5. Не погоджуючись із судовими рішеннями, позивач подав касаційну скаргу, у якій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить їх скасувати, а справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.
6. Касаційна скарга обґрунтована тим, що суди дійшли помилкового висновку про існування судового рішення між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, що набрало законної сили. Вважає, що на виконання судових рішень у справі № 340/4949/24 відповідач розглянув заяву ОСОБА_1 від 14.05.2024 про призначення надавачем послуг по догляду на непрофесійній основі його матері ОСОБА_2 та відмовив у її задоволенні. Вказує, що предметом цього позову є відмова у призначенні його постійним доглядачем, яка ухвалена за результатами виконання судового рішення, тобто постановлена відповідачем за інших підстав.
7. Верховний Суд ухвалою від 23.07.2025 відкрив касаційне провадження.
8. У відзиві на касаційну скаргу відповідач проти її задоволення заперечує, просить залишити судові рішення без змін.
9. Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
10. Положеннями частини другої статті 14, частини першої статті 370 КАС України, передбачено, що судові рішення, які набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.
11. Відповідно до статті 373 КАС України виконання судового рішення здійснюється на підставі виконавчого листа, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.
12. Частиною п'ятою статті 372 КАС України визначено, що процесуальні питання, пов'язані з виконанням судових рішень в адміністративних справах, вирішує суддя адміністративного суду одноособово, якщо інше не встановлено цим Кодексом.
13. Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку визначається Законом України від 02 червня 2016 року № 1404-VIII «Про виконавче провадження» (далі - Закон № 1404-VIII).
14. За частиною першою статті 1 Закону № 1404-VIII виконавче провадження, як завершальна стадія судового провадження, та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
15. Згідно з частиною першою статті 11 Закону № 1404-VIII державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
16. З аналізу вищезазначених законодавчих норм убачається, що не можна зобов'язати суб'єкта владних повноважень виконувати судове рішення шляхом ухвалення з цього приводу іншого судового рішення, оскільки примусове виконання рішення суду здійснюється в порядку, передбаченому Законом № 1404-VIII, у рамках виконавчого провадження з виконання виконавчого листа.
17. Аналогічна правова позиція викладена у постановах Великої Палати Верховного Суду від 16.01.2019 у справі № 686/23317/13-а та 16.02.2019 у справі № 816/2016/17.
18. Згідно статті 382 КАС України визначаються спеціальні способи судового контролю за виконанням судових рішень в адміністративних справах, зокрема, до них належать: зобов'язання суб'єкта владних повноважень надати звіт про виконання судового рішення, накладення штрафу за невиконання судового рішення та інше.
19. Відповідно до вимог статті 383 КАС України особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.
20. Отже, процесуальним законом встановлено порядок виконання судових рішень в адміністративних справах та визначено певну послідовність дій, які необхідно вчинити для того, щоб зобов'язати відповідача належним чином виконати рішення суду.
21. Верховний Суд звертає увагу, що вищезазначені правові норми Кодексу адміністративного судочинства України мають на меті забезпечення належного виконання судового рішення. Підставами їх застосування є саме невиконання судового рішення, ухваленого на користь особи-позивача, та обставини, що свідчать про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, пов'язаних з невиконанням судового рішення в цій справі.
22. Наявність у Кодексі адміністративного судочинства України спеціальних норм, спрямованих на забезпечення належного виконання судового рішення, виключає можливість застосування загального судового порядку захисту прав та інтересів стягувача шляхом подання позову. Судовий контроль за виконанням судового рішення здійснюється в порядку, передбаченому Кодексом адміністративного судочинства України, який не передбачає можливості подання окремого позову, предметом якого є спонукання відповідача до виконання судового рішення.
23. Статтею 129-1 Конституції України регламентовано, що судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
24. Судове рішення виконується безпосередньо і для його виконання не вимагається ухвалення будь-яких інших, додаткових судових рішень.
25. Верховний Суд звертає увагу, що у разі незгоди із рішеннями, діями чи бездіяльністю, вчиненими відповідачами на виконання судового рішення у справі № 340/4949/24 позивач може скористатися процесуальним механізмом судового контролю та звернутися до суду першої інстанції із відповідною заявою про визнання таких рішень, дій чи бездіяльності протиправними відповідно до статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України, а не подавати новий адміністративний позов.
26. Відповідно, якщо позивач вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю відповідача на виконання вищевказаного судового рішення порушувалися його права, свободи чи інтереси, то він повинен був звертатися до суду в порядку статті 383 КАС України із заявою про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності відповідача (тобто в порядку судового контролю за виконанням рішення), а не подавати новий адміністративний позов.
Аналогічна правова позиція висловлена, зокрема, у постановах Верховного Суду від 20.02.2019 у справі № 806/2143/15, від 17.04.2019 у справі № 355/1648/15-а, від 21.08.2019 у справі № 295/13613/16, від 22.028.2019 у справі № 522/10140/17 та від 21.11.2019 у справі № 802/1933/18-а, від 24.09.2020 у справі № 640/15623/19.
27. Відтак, суд апеляційної інстанції, закриваючи провадження у справі, обґрунтовано виходив з того, що вимоги про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, які прийняті (вчинені або не вчинені) на виконання судового рішення, в окремому судовому провадженні не розглядаються.
28. Згідно із пунктом 1 частини першої статті 170 КАС України суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
29. У постанові від 22.03.2018 у справі № П/9901/135/18 Велика Палата Верховного Суду зазначила, що поняття «спір, який підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства» слід тлумачити в більш ширшому значенні, тобто як поняття, що стосується тих спорів, які не підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства, і тих, які взагалі не підлягають судовому розгляду.
30. Водночас, суд відмовив у відкритті провадження на підставі пункту 2 частини першої статті 170 КАС України, згідно якої суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо у спорі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав є такі, що набрали законної сили, рішення або постанова суду, ухвала про закриття провадження в адміністративній справі.
31. Відповідно до наведеної норми тотожними визнаються позови, у яких збігаються сторони, предмет і підстава, тобто коли позови повністю збігаються за складом учасників адміністративного процесу, вимогами та обставинами, що обґрунтовують звернення до суду. Нетотожність хоча б одного із цих чинників не перешкоджає повторному зверненню до суду заінтересованих осіб за вирішенням спору.
Такий правовий висновок викладений в постанові Великої Палати Верховного Суду від 11.04.2018 у справі № 9901/433/18.
32. Судами встановлено, що в межах розгляду справи № 340/4049/24 позивач просив суд: визнати бездіяльність відповідача, як суб'єкта владних повноважень, протиправною та зобов'язати відповідача призначити його постійним доглядачем на непрофесійній основі його матері ОСОБА_2 , внести його в Реєстр надавачів та отримувачів соціальних послуг а також скласти та видати Акт встановлення факту здійснення догляду за матір'ю ОСОБА_2 на непрофесійній основі.
33. Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 02.10.2024 у справі № 340/4049/24 позов задоволено частково.
Визнано протиправною бездіяльність Департаменту соціального захисту Кропивницької міської ради, яка полягає у неприйнятті рішення за заявою ОСОБА_1 від 14.05.2024 про призначення надавачем послуг по догляду на непрофесійній основі його матері ОСОБА_2 , внесення його в Реєстр надавачів та отримувачів соціальних послуг, а також складання та видачі акту про встановлення факту здійснення ним догляду матері.
Зобов'язано Департаменту соціального захисту Кропивницької міської ради розглянути та прийняти рішення за заявою ОСОБА_1 від 14.05.2024 про призначення надавачем послуг по догляду на непрофесійній основі його матері ОСОБА_2 , внесення його в Реєстр надавачів та отримувачів соціальних послуг, а також складання та видачі акту про встановлення факту здійснення ним догляду матері.
В задоволенні решти позовних вимоги відмовлено.
Третій апеляційний адміністративний суд постановою від 27.02.2025 у справі № 340/4049/24 рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 02.10.2024 залишив без змін.
34. У межах справи, що розглядається, позивач заявляє такі ж позовні вимоги, як і в попередньому позові:
- визнати протиправною бездіяльність відповідача як суб'єкта владних повноважень щодо призначення його постійним доглядачем за матір'ю - інвалідом ОСОБА_2 та призначення його надавачем соціальних послуг матері;
- зобов'язати відповідача призначити його постійним доглядачем за матір'ю ОСОБА_2 та надавачем соціальних послуг на непрофесійній основі.
35. З позовної заяви вбачається, що підставою позову є ухвалення Департаментом соціальної політики Кропивницької міської ради - начальником управління соціального захисту населення Подільського району Повідомлення про припинення /відмову/ виплати державної соціальної допомоги №22-9 від 13.03.2025 про те, що заява ОСОБА_1 від 14.05.2024 не відповідає вимогам законодавства.
36. Проте суд звертає увагу, що обгрунтування позову фактично зводиться до неналежного, на думку позивача, виконання судового рішення у справі № 340/4049/24. При цьому позивач не звертався повторно із заявою до Департаменту, а просить повторно зобов'язати відповідача розглянути його заяву від 14.05.2024.
37. Також позивач не оскаржує повідомлення Департаменту соціальної політики Кропивницької міської ради - начальника управління соціального захисту населення Подільського району про припинення /відмову/ виплати державної соціальної допомоги №22-9 від 13.03.2025, яке ухвалене за наслідками розгляду його заяви від 14.05.2024, що створює окремий предмет судового оскарження.
38. Отже, суд погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що заявлені позов фактично ставить за мету домогтися виконання судового рішення у справі № 340/4049/24.
39. Суд встановив, що 01.04.2025 головний державний виконавець Відділу примусового виконання рішень у Кіровоградській області виніс постанову про закінчення виконавчого провадження ВП № 77514100, якою на підставі пункту 9 статті 39 Закону «Про виконавче провадження» закінчив виконавче провадження з виконання виконавчого листа, виданого Кіровоградським окружним адміністративним судом у справі № 340/4049/24.
40. Водночас позивач звернувся до суду з цим позовом до закінчення виконавчого провадження, маючи можливість звернутися із заявою в порядку, встановленому статтею 383 КАС України, оскільки позов поданий до закінчення виконавчого провадження.
41. Всі інші доводи, які наводяться скаржником в касаційній скарзі, не свідчать про порушення судами попередніх інстанцій норм процесуального права при прийнятті оскаржуваних рішень.
42. За приписами статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
43. Відповідно до статті 139 КАС України судові витрати не підлягають новому розподілу.
Керуючись статтями 341, 345, 349, 350, 355, 356, 359 КАС України, суд
Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Ухвалу Кіровоградського окружного адміністративного суду від 01.04.2025 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 16.06.2025 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
Головуючий А. Ю. Бучик
Судді: М. І. Гриців
Н. В. Коваленко