21 жовтня 2025 року
м. Київ
справа №320/35946/23
адміністративне провадження №К/990/36561/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Жука А.В.,
суддів: Мельник-Томенко Ж.М., Єресько Л.О.,
перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1
на рішення Київського окружного адміністративного суду від 08 жовтня 2024 року
та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 27 серпня 2025 року
у справі №320/35946/23
за адміністративним позовом ОСОБА_1
до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів
про визнання протиправним та скасування рішення, -
06 жовтня 2023 року ОСОБА_1 (далі - позивач), через підсистему «Електронний суд», звернувся в Київський окружний адміністративний суд з позовом до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів (далі - КДКП, Комісія, відповідач) про визнання протиправним та скасування рішення від 06 вересня 2023 року №650дк-23 "Про затвердження результатів кваліфікаційного іспиту, визначення прохідного балу та списку кандидатів на посаду прокурора окружної прокуратури, які успішно склали кваліфікаційний іспит (із змінами внесеними рішенням Комісії від 07 вересня 2023 року №652дк-23)", в частині, що його стосується.
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 08 жовтня 2024 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 27 серпня 2025 року, у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 відмовлено.
Не погодившись з такими судовими рішенням, скаржником подано касаційну скаргу.
Ухвалою Верховного Суду від 22 вересня 2025 року вказану касаційну скаргу залишено без руху з наданням скаржнику строку для усунення недоліків, шляхом наданням скаржнику строку для надання документа про сплату судового збору в установленому законом розмірі.
На адресу Верховного Суду від скаржника надійшло клопотання про усунення недоліків касаційної скарги, до якого додано квитанцію, що підтверджує сплату судового збору. Отже, скаржником вимоги ухвали суду про залишення касаційної скарги без руху виконано та усунуто зазначені в ній недоліки.
Перевіривши матеріали касаційної скарги, Суд зазначає таке.
Відповідно до частини першої статті 334 КАС України за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.
Відповідно до частини першої статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
Аналіз указаних положень дає підстави для висновку, що особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями після їх перегляду в апеляційному порядку, можуть скористатися правом їх оскарження у касаційному порядку лише у визначених законом випадках.
Водночас, пунктом 2 частини п'ятої статті 328 КАС України передбачено, що не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо:
а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;
б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;
в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;
г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.
За правилами спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи, які підлягають розгляду за правилами загального позовного провадження у виключному порядку (частина четверта статті 12 КАС України), а також через складність та інші обставини (частина третя статті 12 КАС України).
Аналіз зазначених положень процесуального закону дає підстави для висновку про те, що суд має право, за результатами оцінки характеру спірних правовідносин, предмета доказування, складу учасників та інших обставин, розглянути справу за правилами спрощеного позовного провадження, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини п'ятої статті 328 КАС України, а також крім справ, які підлягають розгляду в порядку загального позовного провадження.
Статтею 257 КАС України визначено перелік справ, що розглядаються за правилами спрощеного позовного провадження.
Як вбачається із даних Єдиного державного реєстру судових рішень, суд першої інстанції розглянув справу №320/35946/23 у спрощеному позовному провадженні.
В касаційні скарзі скаржник посилаючись на підпункт «а» зазначає та належним чином обґрунтовує, що касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики.
Таким чином, оскаржуючи судові рішення у справі, розглянутій за правилами спрощеного позовного провадження, скаржник у касаційній скарзі наводить підстави, передбачені пунктом 2 частини п'ятої статті 328 КАС України, що потребує перевірці та за яких оскаржуване рішення суду апеляційної інстанції підлягає перегляду в касаційному порядку.
Відповідно до пункту 4 частини другої статті 330 КАС України у касаційній скарзі зазначаються підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).
Підставою касаційного оскарження судових рішень скаржник вказує пункт 3 та 4 частини 4 статті 328 КАС України.
В обґрунтування пункту 3 частини 4 статті 328 КАС України, скаржник зазначає про відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах щодо застосування Положення про порядок складання кваліфікаційного іспиту, мінімальний прохідний бал для допущення до наступного етапу кваліфікаційного іспиту та методику оцінювання, що затверджено рішенням відповідного органу, що здійснює дисциплінарне провадження від 26 жовтня 2021 року №12зп-21, зокрема, щодо правомірності (неправомірності) не перевірки членом кваліфікаційно- дисицплінарної комісії прокурорів роботи кандидата на посаду прокурора окружної прокуратури, якщо член КДКП, фактично, був присутнім на такому засіданні, а також щодо правомірності таких результатів кваліфікаційного іспиту на посаду прокурора окружної прокуратури.
Крім того, підставою касаційного оскарження вказує пункт 4 частини 4 статті 353 КАС України, а саме пункти 1 та 3 частини 2 статті 353 КАС України.
Обґрунтування скаржника наявності підстав для касаційного оскарження судових рішень, передбачених пунктом 3 та 4 частини четвертої статті 328 КАС України, а також посилання скаржника на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, є достатньо мотивованими та потребують перевірки у межах таких доводів.
Касаційна скарга відповідає вимогам статті 330 КАС України, підстави для залишення її без руху, повернення чи відмови у відкритті касаційного провадження відсутні.
Керуючись статтями 328, 330, 334, 340 КАС України,
1. Відкрити касаційне провадження за скаргою ОСОБА_1 на рішення Київського окружного адміністративного суду від 08 жовтня 2024 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 27 серпня 2025 року у справі №320/35946/23.
2. Встановити десятиденний строк з дня отримання ухвали про відкриття касаційного провадження для подання учасниками справи до суду касаційної інстанції відзиву на касаційну скаргу в письмовій формі, доказів надсилання (надання) копій відзиву та доданих до нього документів іншим учасникам справи та заперечень щодо поданих заяв та клопотань.
3. Витребувати з рішення Київського окружного адміністративного суду справу №320/35946/23.
4. Надіслати учасникам справи копію цієї ухвали разом із копією касаційної скарги та доданих до неї матеріалів.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не може бути оскаржена.
...........................
...........................
...........................
А.В. Жук
Ж.М. Мельник-Томенко
Л.О. Єресько ,
Судді Верховного Суду