про відкриття касаційного провадження
20 жовтня 2025 року
м. Київ
справа №420/33902/24
адміністративне провадження №К/990/39425/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Єзерова А.А., суддів Кравчука В.М., Стародуба О.П.,
перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 07.04.2025 та постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 07.08.2025 у справі № 420/33902/24 за позовом ОСОБА_1 до Міністерства оборони України про визнання протиправними дій, зобов'язання повторно розглянути заяву,
У листопаді 2024 року ОСОБА_1 (далі - позивачка) звернулася до Одеського окружного адміністративного суду з позовом до Міністерства оборони України (далі -відповідач), в якому просила:
визнати протиправними дії відповідача щодо відмови визнати позивачку учасницею бойових дій відповідно до Закон України від 22.10.1993 №3551-XII «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» (далі - Закон №3551-XII);
визнати протиправним та скасувати пункт 23 Протоколу засідання комісії Міністерства оборони України з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій, учасниками війни та вирішення спірних питань щодо зарахування окремих періодів служби до вислуги років від 30.04.2024 № 3;
зобов'язати повторно розглянути матеріали про визнання позивачку учасницею бойових дій відповідно до Закону №3551-XII.
Одеський окружний адміністративний суд рішенням від 07.04.2025, залишеним без змін постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду у задоволенні позову відмовив.
Верховний Суд ухвалами від 16.09.2025, 24.09.2025 вже повертав касаційні скарги позивача на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 07.04.2025 та постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 07.08.2025 у справі № 420/33902/24 згідно з пунктом 4 частини п'ятої статті 332 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) з підстав того, що у касаційній скарзі не викладені передбачені КАС України підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 09.09.2025 та 19.09.2025 визначено склад колегії суддів, а саме: головуючого суддю (суддю-доповідача) Єзерова А.А., суддів Кравчука В.М., Стародуба О.П. для розгляду цієї справи.
25.09.2025 позивач втретє звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 07.04.2025 та постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 07.08.2025 у справі № 420/33902/24.
Згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу від 25.09.2025, справу передано на розгляд раніше визначеному складу суду, а саме: головуючому судді (судді-доповідачу) Єзерову А.А., судді Кравчуку В.М., Стародубу О.П., відповідно до Рішення зборів суддів Верховного Суду в Касаційному адміністративному суді «Про окремі питання передачі судових справ у Касаційному адміністративному суді у складі Верховного Суду раніше визначеному складу суду (судді-доповідачу, колегії суддів)» від 22.07.2024 №9.
Відповідно до наказів від 17.09.2025 № 3157/0/6-25, від 18.09.2025 № 3177/0/6-25, від 22.09.2025 №3261/0/6-25, від 22.09.2025 № 3261/0/6-25 суддя Єзеров А.А. перебував у відпустці з 25.09.2025 по 01.10.2025 та у відрядженні з 02.10.2025 по 16.10.2025.
Дослідивши зміст касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для відкриття касаційного провадження з огляду на таке.
Касаційна скарга направлена до Верховного Суду 25.09.2025, тобто поза межами строку на касаційне оскарження.
Обґрунтовуючи поважність причин пропуску строку на касаційне оскарження, скаржник зазначає, що вперше касаційну скаргу ним подано 09.09.2025, тобто в межах строку на касаційне оскарження, та просить поновити строк на подання повторної касаційної скарги у зв'язку з поверненням касаційної скарги ухвалою Верховний Суд від 16.09.2025 та касаційної скарги від 18.09.2025 ухвалою Верховного Суду від 24.09.2025.
Відповідно до частини другої та третьої статті 329 КАС України учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення. Строк на подання касаційної скарги також може бути поновлений у разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною п'ятою статті 333 цього Кодексу.
Колегія суддів дійшла висновку про поважність причин пропуску строку на касаційне оскарження та наявність підстав для його поновлення.
Відтак, розглянувши вищезазначене клопотання, колегія суддів дійшла висновку, що наведені скаржником підстави пропуску строку на касаційне оскарження є поважними, а тому строк на касаційне оскарження підлягає поновленню.
Перевіривши відповідність вказаної касаційної скарги та доданих до неї документів вимогам статей 329, 330 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів виходить з наступного.
Розгляд справи в суді першої інстанції здійснювався за правилами спрощеного позовного провадження.
Відповідно до частини першої та четвертої статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
Приписами частини четвертої статті 328 КАС України обумовлено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу.
За правилами пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження) не підлягають касаційному оскарженню, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.
Підставами касаційного оскарження судових рішень попередніх інстанцій, скаржник, зокрема, визначає положення пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України, відповідно до якого підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку.
Як на підставу касаційного оскарження позивачка покликається на неправильне застосування судами попередніх інстанцій положень пункту 19 частини першої статті 6 Закону №3551-XII, Закону України від 15.03.2022 № 2121-XII «Про внесення змін до деяких законів України щодо уточнення норм, що регулюють питання визначення критеріїв осіб, які визначаються ветеранами війни та членами сім'ї загиблих Захисників і Захисниць України та надання їм соціальних гарантій», Закону України від 16.01.2024 № 3549-IX «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення порядку обробки та використання даних у державних реєстрах для військового обліку та набуття статусу ветерана війни під час дії воєнного стану», абзац 1, 10 пункту 4 Порядку надання та позбавлення статусу учасника бойових дій осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісніть України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпечення її проведення чи у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стри мування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганських областях, затвердженого постановою Кабінету міністрів України від 20.08.2014 № 413 (далі - Порядок № 413), в частині дії закону в часі без урахування висновків Верховного Суду висловлених у постановах від 09.09.2020 у справі № 826/10971/16, від 31.03.2021 у справі № 803/1541/16, від 24.01.2023 у справах №640/14816/20 та № 600/5806/21-а, від 23.03.2023 у справах № 300/3724/20 та № 640/22168/21, від 10.01.2024 у справі №380/13615/21, від 09.10.2024 № 580/11207/21, від 03.06.2025 у справі № 620/11392/24, від 17.06.2025 у справі № 620/9959/24, від 15.08.2025 у справі № 620/9892/24, від 15.08.2025 у справі № 620/10334/24, від 23.07.2025 у справі № 140/9090/24, від 15.08.2025 у справі № 620/9892/24, від 20.02.2025 у справі №400/4559/24 , від 23.07.2025 у справі №140/9090/24.
Одночасно, як на підставу касаційного оскарження, скаржник покликається на підпункти «а», «в» та «г» пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України та зазначає, що фундаментальність цієї справи полягає у питанні отримання отримання статусу учасника бойових внаслідок виконання бойових (спеціальних) завдань військовослужбовцем, що не перебував безпосередньо в районах бойових дій, позаяк на відміну від АТО та ООС, з 24.02.2022 по теперішній час в країні діє воєнний стан, а відтак виконання бойових (спеціальних) завдань не обмежується лінією бойового зіткнення чи районами ведення бойових дій. Позивач зазначає, що суд першої інстанції відніс дану справу до категорії справ незначної складності помилково, оскільки дана справа не відповідає визначеним частиною четвертою статті 12 КАС України критеріям.
Скаржник звільнений від сплати судового збору, відповідно до пункту 12 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір», в якому наведено, що від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються, зокрема, військовослужбовці, військовозобов'язані та резервісти, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, - у справах, пов'язаних з виконанням військового обов'язку, а такає під час виконання службових обов'язків.
Згідно з вимогами частини третьої статті 334 КАС України в ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються, з-поміж іншого, підстава (підстави) відкриття касаційного провадження.
Підставами для відкриття касаційного провадження у цій справі є пункти 1 та 3 частини 4 статті 328 КАС України та наявність обставин, наведених у пункті 1 частини четвертої, підпунктах «а», «в» та «г» пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України.
Наведені аргументи потребують ретельної перевірки та вивчення матеріалів справи, чого не можна виконати на стадії відкриття касаційного провадження, тому проаналізувавши підстави на яких подано касаційну скаргу у цій справі, колегія суддів погоджується з необхідністю здійснити касаційний перегляд судових рішень попередніх інстанцій.
Касаційна скарга відповідає вимогам статті 330 КАС України, підстави для повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження відсутні.
Керуючись статтями 328, 329, 330, 334 КАС України, Верховний Суд
Клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку на касаційне оскарження задовольнити.
Поновити ОСОБА_1 строк на касаційне оскарження рішення Одеського окружного адміністративного суду від 07.04.2025 та постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 07.08.2025 у справі № 420/33902/24.
Відкрити касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 07.04.2025 та постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 07.08.2025 у справі № 420/33902/24.
Витребувати з Одеського окружного адміністративного суду справу № 420/33902/24.
Надіслати учасникам справи копії цієї ухвали разом із копіями касаційної скарги та доданих до неї матеріалів.
Встановити строк для подачі відзиву на касаційну скаргу - десять днів з дня отримання копії цієї ухвали та роз'яснити, що до відзиву додаються докази надсилання (надання) його копій та доданих до нього документів іншим учасникам справи.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не оскаржується.
Суддя-доповідач А.А. Єзеров
Суддя В.М. Кравчук
Суддя О.П. Стародуб