22 жовтня 2025 року
м. Київ
справа №400/5833/25
адміністративне провадження № К/990/41013/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача - Соколова В. М., суддів: Загороднюка А. Г., Єресько Л. О., перевіривши касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «КОМПАНІЯ «ЄВРОДОР» на ухвалу Миколаївського окружного адміністративного суду від 02 липня 2025 року та постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 08 вересня 2025 року у справі №400/5833/25 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «КОМПАНІЯ «ЄВРОДОР» до Другого відділу державної виконавчої служби у Вознесенському районі Миколаївської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), третя особа: Головне управління ДПС у Миколаївській області про скасування постанови,
Товариство з обмеженою відповідальністю «КОМПАНІЯ «ЄВРОДОР» звернулось до Миколаївського окружного адміністративного суду з позовом до Другого відділу державної виконавчої служби у Вознесенському районі Миколаївської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), третя особа: Головне управління ДПС у Миколаївській області про скасування постанови, в якому просило про скасування постанови від 04 лютого 2025 ВП №77070599 про відкриття виконавчого провадження.
Ухвалою Миколаївського окружного адміністративного суду від 02 липня 2025 року, залишеною без змін постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 08 вересня 2025 року, позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «КОМПАНІЯ «ЄВРОДОР» повернуто позивачеві.
Пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України серед основних засад судочинства закріплює забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Відповідно до частини другої статті 328 КАС України встановлено вичерпний перелік ухвал суду першої інстанції, які можуть бути оскаржені у касаційному порядку, після їх перегляду в апеляційному порядку.
Так, у касаційному порядку можуть бути оскаржені ухвали суду першої інстанції про забезпечення позову, заміни заходу забезпечення позову, ухвали, зазначені в пункті 3 (повернення заяви позивачеві (заявникові), 4 (відмови у відкритті провадження у справі), 12 (залишення позову (заяви) без розгляду), 13 (закриття провадження у справі), 17 (відмови у відкритті провадження про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, відмови в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами), 20 (заміни сторони у справі (процесуальне правонаступництво) або сторони виконавчого провадження) частини першої статті 294 цього Кодексу, після їх перегляду в апеляційному порядку.
При вирішенні питання про відкриття касаційного провадження, Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду виходить з наступного.
За приписами частини першої статті 169 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити) (частина друга статті 169).
Частиною 2 цієї статті визначено, що якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до адміністративного суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому статтею 171 цього Кодексу.
Ухвалою Миколаївського окружного адміністративного суду від 10 жовтня 2025 року позов залишено без руху через відсутність доказів сплати судового збору. Вказаною ухвалою надано десятиденний строк з моменту отримання копії даної ухвали для усунення недоліків позовної заяви.
На виконання ухвали про залишення позову без руху, представник позивача 19 червня 2025 року подав заяву про усунення недоліків, у якій, з посиланням на положення пункту 19 частини другої статті 3 Закону України «Про судовий збір», вказав, що за подання адміністративного позову, а фактично скарги на рішення, дію або бездіяльність державного виконавця під час виконання судового рішення судовий збір не справляється.
Згідно частини четвертою статті 169 КАС України, позовна заява повертається позивачеві, якщо, зокрема, позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Ухвалою Миколаївського окружного адміністративного суду від 02 липня 2025 року, повернуто позовну заяву, оскільки позивач у встановлений судом строк не виконав вимоги суду та не сплатив судовий збір.
Постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 08 вересня 2025 року апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «КОМПАНІЯ «ЄВРОДОР» залишено без задоволення. Ухвалу Миколаївського окружного адміністративного суду від 02 липня 2025 року залишено без змін.
Судом апеляційної інстанцій вказано, що правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначені Законом України «Про судовий збір» (далі - Закон № 3674-VI).
Судами встановлено, що посилаючись на наявність підстав для звільнення від сплати судового збору, позивач вказує пункт 19 частини другої статті 3 Закону № 3674-VI, відповідно до якого судовий збір не справляється за подання апеляційної та касаційної скарг на ухвалу суду, постановлену за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, або приватного виконавця під час виконання судового рішення.
Суд апеляційної інстанції виснував, що встановлені Законом № 3674-VI пільги стосуються випадків, коли наявні одночасно дві складові: 1) звернення до суду апеляційної чи касаційної інстанції; 2) розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, або приватного виконавця під час виконання судового рішення.
П'ятий апеляційний адміністративний суд зауважив, що звертаючись до суду першої інстанції з позовною заявою, позивач вже не відповідає вимогам першої складової. Щодо відповідності другій умові, суд зазначив на необхідності розмежуванні поняття «скарга на рішення, дії чи бездіяльність виконавця» та «позовна заява щодо оскарження рішення, дії чи бездіяльність виконавця», які не є тотожними.
На переконання апеляційного суду позивач звернувся до суду з позовною заявою, тому у суду першої інстанції були відсутні підстави для звільнення позивача від сплати судового збору на підставі пункт 19 частини другої статті 3 Закону № 3674-VI.
Суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що позивач вимоги ухвали Миколаївського окружного адміністративного суду від 10 червня 2025 року про залишення позовної заяви без руху у встановлений судом строк не виконав.
Ухвалою Миколаївського окружного адміністративного суду від 02 липня 2025 року, залишеною без змін постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 08 вересня 2025 року, позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «КОМПАНІЯ «ЄВРОДОР» повернуто позивачеві.
Отже, Верховний Суд дійшов висновку, що суди попередніх інстанцій, повертаючи позов, правильно застосували положення статті 169 КАС України, правильне її застосовування є очевидним, не викликає сумнівів щодо застосування чи тлумачення цієї норми права.
Доводи, які містяться в касаційній скарзі, висновків судів першої та апеляційної інстанцій та встановлених ними обставин не спростовують і не дають підстав вважати, що судами неправильно застосовано норми матеріального права чи порушено норми процесуального права під час ухвалення оскаржуваних судових рішень.
Відповідно до пункту 5 частини першої статті 333 КАС України суд у порядку, передбаченому частинами другою, третьою цієї статті, дійшов висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою.
За змістом частини другої статті 333 КАС України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.
Враховуючи викладене, Суд дійшов висновку про необхідність відмови у відкритті касаційного провадження.
Керуючись статтями 3, 333 КАС України,
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «КОМПАНІЯ «ЄВРОДОР» на ухвалу Миколаївського окружного адміністративного суду від 02 липня 2025 року та постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 08 вересня 2025 року у справі №400/5833/25 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «КОМПАНІЯ «ЄВРОДОР» до Другого відділу державної виконавчої служби у Вознесенському районі Миколаївської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), третя особа: Головне управління ДПС у Миколаївській області про скасування постанови.
Копію цієї ухвали разом із касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами направити особі, яка її подала.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач В. М. Соколов
Судді А. Г. Загороднюк
Л. О. Єресько