ф
22 жовтня 2025 року
м. Київ
справа № 320/35134/24
адміністративне провадження № К/990/41561/25
Верховний Суд у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Блажівської Н.Є., перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС у Київській області на додаткову постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 23 липня 2025 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРОПАН-СЕРВІС» до Головного управління ДПС у Київській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
Товариство з обмеженою відповідальністю «ПРОПАН-СЕРВІС» звернулось до суду з позовом до Головного управління ДПС у Київській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 10 квітня 2024 року №00181200701, від 10 квітня 2024 року №00181240701, від 10 квітня 2024 року №00181260701, які були прийняті відповідачем за наслідками документальної планової виїзної перевірки.
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 17 лютого 2025 року у задоволені позовних вимог відмовлено у повному обсязі.
Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 09 липня 2025 року апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРОПАН-СЕРВІС» на рішення Київського окружного адміністративного суду від 17 лютого 2025 року задоволено, рішення Київського окружного адміністративного суду від 17 лютого 2025 року скасовано, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРОПАН-СЕРВІС» до Головного управління ДПС у Київській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень задоволено:
Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення від 10 квітня 2024 року №00181200701, від 10 квітня 2024 року №00181240701, від 10 квітня 2024 року №00181260701.
На адресу Шостого апеляційного адміністративного суду надійшла заява від позивача про ухвалення додаткового рішення у справі №320/35134/24, у якій позивач просив ухвалити додаткове рішення у справі про розподіл судових витрат.
Додатковою постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 23 липня 2024 року заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРОПАН-СЕРВІС» про ухвалення додаткового рішення у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРОПАН-СЕРВІС» до Головного управління ДПС у Київській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення задоволено частково. Ухвалено додаткову постанову щодо розподілу судових витрат, пов'язаних з розглядом цієї справи у суді апеляційної інстанції.
Вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРОПАН-СЕРВІС» щодо стягнення понесених судових витрат задоволено частково. Стягнуто з Головного управління ДПС у Київській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРОПАН СЕРВІС» сплачений судовий збір у розмірі 75 700 грн та витрати на оплату правничої допомоги в межах судової справи №320/35134/24 в розмірі 70 000 грн. В решті заяви відмовлено.
13 жовтня 2025 року до Верховного Суду засобами поштового зв'язку вчетверте надійшла касаційна скарга Головного управління ДПС у Київській області, у якій скаржник просить скасувати додаткову постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 23 липня 2025 року в частині задоволення заяви позивача та прийняти нове рішення, яким у задоволенні заяви про відшкодування витрат на правничу допомогу відмовити в повному обсязі.
При вирішенні питання про відкриття касаційного провадження за цією касаційною скаргою суд виходить з такого.
Попередні касаційні скарги Верховний Суд повернув ухвалами від 26 серпня 2025 року, від 16 вересня 2025 року та від 1 жовтня 2025 року на підставі пункту 4 частини п'ятої статті 332 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України). Суд зазначив про незмістовність наведеного скаржником обґрунтування підстав для касаційного оскарження судових рішень відповідно до пунктів 1, 4 частини четвертої статті 328 КАС України та роз'яснив вимоги щодо обов'язкових умов, які мають бути зазначені у касаційній скарзі у випадку її подання з цих підстав.
Під час перевірки вчетверте поданої касаційної скарги на предмет дотримання вимог статті 330 КАС України встановлено, що у касаційній скарзі так і не викладені передбачені КАС України підстави для оскарження судових рішень в касаційному порядку, а її зміст та обгрунтування є ідентичним до попередньої касаційної скарги, яку Верховний Суд вже визнав неналежно оформленою.
Відповідно до приписів статті 44 КАС України учасники справи, маючи намір добросовісної реалізації належного їм права на касаційне оскарження судового рішення, повинні забезпечити неухильне виконання вимог процесуального закону, зокрема, щодо форми і змісту касаційної скарги. Частиною першою статті 45 КАС України регламентовано, що учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.
Приведення касаційної скарги у відповідність з вимогами КАС України в частині належного викладення підстав для касаційного оскарження судових рішень, передбачених частиною четвертою статті 328 КАС України, є процесуальним обов'язком сторони, яка не погоджується з судовими рішеннями.
Не заперечуючи проти права на повторне звернення з касаційною скаргою після її повернення, слід зазначити, що таке право не є абсолютним. Це обґрунтовується змістом частини восьмої статті 169 КАС України, відповідно до якої скаржник має право на повторне звернення з касаційною скаргою, якщо будуть усунуті недоліки касаційної скарги, які стали підставою для повернення вперше поданої касаційної скарги і таке звернення відбувається без зайвих зволікань. Також скаржник повинен довести, що повернення вперше поданої касаційної скарги відбулося з причин, які не залежали від особи, яка оскаржує судові рішення.
Однак, звертаючись вчетверте з касаційною скаргою, скаржник так і не виправив недоліків, які стали підставою для повернення попередньої касаційної скарги, що свідчить про формальне ставлення скаржника до оформлення касаційної скарги та ігнорування ним роз'яснень, наданих Верховним Судом.
Так, на початку касаційної скарги міститься посилання на пункти 1, 4 частини четвертої статті 328 КАС України, однак, безпосереднє обґрунтування касаційної скарги зводиться до викладення обставин справи, , цитування норм права, що регулюють спірні правовідносини, зроблено вказівку на постанови Верховного Суду без належного обґрунтування подібності правовідносин, із загальним посиланням на ухвалення судами рішень з порушенням норм матеріального та процесуального права, що не є належним правовим обґрунтуванням підстав касаційного оскарження судових рішень, передбачених частиною четвертою статті 328 КАС України. Обов'язкових умов, передбачених при поданні касаційної скарги на підставі пунктів 1, 4 частини четвертої статті 328 КАС України у касаційній скарзі так і не зазначено.
Суд учергове звертає увагу скаржника, що суд касаційної інстанції не може самостійно визначати підстави касаційного оскарження, такий обов'язок покладено на особу, яка оскаржує судові рішення, оскільки в ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначається підстава (підстави) відкриття касаційного провадження (частина третя статті 334 КАС України), а в подальшому саме в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення (частина перша статті 341 КАС України).
Отже, відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження або їх некоректне (помилкове) визначення, або визначення безвідносно до предмета спору у конкретній справі, у якій подається касаційна скарга, унеможливлює її прийняття та відкриття касаційного провадження.
Згідно з пунктом 4 частини п'ятої статті 332 КАС України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем також, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.
За таких обставин, касаційна скарга підлягає поверненню як така, що не містить підстав касаційного оскарження.
На підставі вищенаведеного та керуючись положеннями статей 328, 330, 332, 359 КАС України,
Касаційну скаргу Головного управління ДПС у Київській області на додаткову постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 23 липня 2025 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРОПАН-СЕРВІС» до Головного управління ДПС у Київській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, повернути скаржнику.
Копію цієї ухвали надіслати учасникам справи у порядку, визначеному статтею 251 КАС України.
Роз'яснити скаржнику, що повернення касаційної скарги не позбавляє його права повторного звернення до Верховного Суду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання й оскарженню не підлягає.
Суддя Н.Є. Блажівська