22 жовтня 2025 року
м. Київ
справа № 420/2055/25
провадження № К/990/32368/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Коваленко Н.В., суддів Берназюка Я.О., Гриціва М.І., розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду у складі колегії суддів: Крусяна А.В., Шевчук О.А., Яковлєва О.В. від 30 червня 2025 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,
Короткий зміст позовних вимог
1. ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії, в якому просив:
- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 23 грудня 2024 року № 951180145090 про відмову ОСОБА_1 у переході з пенсії по інвалідності згідно Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» на пенсію по інвалідності II групи відповідно до Закону України «Про державну службу» від 16 грудня 1993 року № 3723-ХІІ, в розмірі 60% від суми місячної заробітної плати, яка визначена у довідці Одеської митниці від 13 листопада 2024 року № 204;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області перевести ОСОБА_1 з пенсії по інвалідності II групи відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» на пенсію по інвалідності II групи відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» від 16 грудня 1993 року № 3723-ХІІ, починаючи з дня звернення - з 16 грудня 2024 року та здійснити нарахування і виплату йому пенсії з 16 грудня 2024 року відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» від 16 грудня 1993 року № 3723-ХІІ, з урахуванням виплачених сум.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
2. Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 26 лютого 2025 року позовні вимоги ОСОБА_1 було задоволено.
Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 23 грудня 2024 року № 951180145090 про відмову у переведенні з пенсії по інвалідності за Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» на пенсію по інвалідності за Законом України від 16 грудня 1993 року № 3723-ХІІ «Про державну службу».
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області призначити та здійснити нарахування й виплату ОСОБА_1 з 16 грудня 2024 року пенсію державного службовця відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» від 16 грудня 1993 року № 3723-ХІІ у розмірі 60% від заробітку, зазначеного в довідках Одеської митниці від 13 листопада 2024 року № 204 та від 13 листопада 2024 року № 205.
3. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що позивач є особою з інвалідністю ІІ групи, має стаж на посаді державної служби понад 20 років, перед зверненням за призначенням пенсії працював на посаді, віднесеній до посад державних службовців, а тому має право на призначення пенсії по інвалідності відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» від 16 грудня 1993 року № 3723-ХІІ. Наявні правові підстави для переведення позивача з пенсії по інвалідності, призначеної відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу» від 16 грудня 1993 року № 3723-ХІІ.
4. Закон України «Про державну службу» від 16 грудня 1993 року № 3723-ХІІ не пов'язує нарахування пенсії по інвалідності з такою умовою, як досягнення певного віку.
5. Постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 30 червня 2025 року рішення Одеського окружного адміністративного суду від 26 лютого 2025 року скасовано в частині зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області призначити та здійснити нарахування й виплату ОСОБА_1 з 16 грудня 2024 року пенсії державного службовця відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» від 16 грудня 1993 року № 3723-ХІІ у розмірі 60% від заробітку, зазначеного в довідках Одеської митниці від 13 листопада 2024 року № 204 та від 13 листопада 2024 року№ 205, ухвалено в цій частині постанову, якою зобов'язано Головне управління Пенсійного Фонду України в Донецькій здійснити з 16 грудня 2024 року переведення ОСОБА_1 з пенсії по інвалідності відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» на пенсію по інвалідності згідно Закону України «Про державну службу» від 16 грудня 1993 року № 3723-ХІІ. В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.
6. Скасовуючи рішення суду першої інстанції в частині позовних вимог в частині визначення процентного розміру пенсії та складових при призначенні пенсії, суд апеляційної інстанції, виходив із того, що зазначені вимоги є передчасними, оскільки не є порушеним правом позивача, не вирішувалися суб'єктом владних повноважень.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
7. Не погоджуючись із рішенням суду апеляційної інстанції, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, ОСОБА_1 звернувся із касаційною скаргою, у якій просить скасувати постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 30 червня 2025 року, та залишити в силі рішення Одеського окружного адміністративного суду від 26 лютого 2025 року.
СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
8. Судами попередніх інстанцій установлено, що з 27 серпня 2010 року ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Одеській області та отримує пенсію по інвалідності відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
9. Наказом Одеської митниці від 24 жовтня 2024 року № 1280-о припинено 25 жовтня 2024 року державну службу ОСОБА_1 на посаді головного державного інспектора відділу митного оформлення № 2 митного поста «Придунайський» Одеської митниці.
10. 16 грудня 2024 року ОСОБА_1 звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області із заявою про переведення його з пенсії по інвалідності відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» на пенсію згідно з Законом України «Про державну службу» від 16 грудня 1993 року № 3723-ХІІ.
11. Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 23 грудня 2024 року № 951180145090 відмовлено ОСОБА_1 у призначенні пенсії згідно Закону України «Про державну службу» від 16 грудня 1993 року № 3723-ХІІ через відсутність у нього необхідного стажу державної служби, оскільки періоди роботи посадових осіб в митних органах, органах державної фіскальної служби на посадах, в період на яких були присвоєні персональні чи спеціальні звання - не зараховуються до стажу роботи на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців.
12. Не погоджуючись з рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про відмову у переведенні з пенсії по інвалідності згідно з Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» на пенсію відповідно до Закону України «Про державну службу» від 16 грудня 1993 року № 3723-ХІІ, ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом.
13. Касаційна скарга обґрунтована посиланням на те, що суд апеляційної інстанції не врахував висновки, сформульовані Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 13 лютого 2019 року у зразковій справі № 822/524/18 та у постановах Верховного Суду від 03 липня 2018 року у справі № 586/965/16-а, від 18 березня 2021 року у справі № 500/5183/17.
14. Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області та Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області подали відзиви на касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 30 червня 2025 року, у яких вони просять залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржуване рішення - без змін.
Релевантні джерела права
15. Принципи, правові та організаційні засади забезпечення державної служби, зокрема порядок реалізації права на пенсійне забезпечення державних службовців, визначається Законом України «Про державну службу» від 10 грудня 2015 року № 889-VIII.
16. Відповідно до пункту 2 розділу ХІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про державну службу» від 10 грудня 2015 року № 889-VIII з 01 травня 2016 року втратив чинність Закон України «Про державну службу» від 16 грудня 1993 року № 3723-ХІІ, крім статті 37, що застосовується до осіб, зазначених у пункту 10 і 12 цього розділу.
17. Пунктами 10, 12 розділу ХІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про державну службу» від 10 грудня 2015 року № 889-VIII передбачено, що державні службовці, які на день набрання чинності цим Законом займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених статті 25 Закону України «Про державну службу» від 16 грудня 1993 року № 3723-ХІІ та актами Кабінету Міністрів України, мають право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» від 16 грудня 1993 року № 3723-ХІІ у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців. Для осіб, які на день набрання чинності цим Законом мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених статті 25 Закону України «Про державну службу» від 16 грудня 1993 року № 3723-ХІІ та актами Кабінету Міністрів України, зберігається право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону № 3723-XII у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
18. Частиною першою статті 37 Закону України «Про державну службу» від 16 грудня 1993 року № 3723-ХІІ встановлено, що на одержання пенсії державних службовців мають право чоловіки, які досягли віку 62 роки, та жінки, які досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого абзацом першим частини першої статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», у тому числі стажу державної служби не менш як 10 років, та які на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку. Пенсія державним службовцям призначається в розмірі 60 відсотків суми їх заробітної плати, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 01 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - у розмірі 60 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
19. Згідно частини дев'ятої статті 37 Закону України «Про державну службу» від 16 грудня 1993 року № 3723-ХІІ пенсія по інвалідності у розмірах, передбачених частиною першою цієї статті, призначається за наявності страхового стажу, встановленого для призначення пенсії по інвалідності відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» особам, визнаним інвалідами І або II групи у період перебування на державній службі, які мають стаж державної служби не менше 10 років, а також особам з числа інвалідів І або II групи незалежно від часу встановлення їм інвалідності, які мають не менше 10 років стажу державної служби на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, якщо безпосередньо перед зверненням за призначенням такої пенсії вони працювали на зазначених посадах. Пенсія по інвалідності відповідно цього Закону, призначається незалежно від причини інвалідності за умови припинення державної служби.
20. Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України у зв'язку з проведенням адміністративної реформи» від 04 липня 2013 року № 404-VII статтю 37 Закону України «Про державну службу» від 16 грудня 1993 року № 3723-ХІІ доповнено частиною п'ятнадцятою, відповідно до якої період роботи посадових осіб в органах державної податкової та митної служб на посадах, на яких відповідно до закону присвоювалися спеціальні та/або персональні звання, зараховується до стажу державної служби, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку.
21. Відповідно до статті 569 Митного кодексу України працівники митних органів, на яких покладено виконання завдань, зазначених у статті 544 цього Кодексу, здійснення організаційного, юридичного, кадрового, фінансового, матеріально-технічного забезпечення діяльності цих органів, є посадовими особами. Посадові особи митних органів є державними службовцями.
22. Статтею 588 Митного кодексу України передбачено, що пенсійне забезпечення посадових осіб митної служби України здійснюється відповідно до умов і порядку, встановлених Законом України «Про державну службу». При цьому період роботи (служби) зазначених осіб (у тому числі тих, яким присвоєні спеціальні звання) в митних органах зараховується до стажу державної служби та до стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, що дає право на призначення пенсії відповідно до Закону України «Про державну службу», незалежно від місця роботи на час досягнення віку, передбаченого зазначеним Законом.
Пенсійне забезпечення працівників митних органів, які не є посадовими особами, здійснюється на підставах та у порядку, встановлених законом.
23. Норми Митного кодексу України, який був чинний в період з 01 січня 2004 року до 01 червня 2012 року, визначали, що працівники митних органів є посадовими особами на них розповсюджується дія Закону України «Про державну службу», в тому числі щодо пенсійного забезпечення, зокрема стаття 430 встановлювала, що пенсійне забезпечення посадових осіб митної служби України здійснюється відповідно до умов і порядку, встановлених Законом України «Про державну службу», а стаття 408 - що правовий статус посадових осіб митної служби України, їх права та обов'язки визначаються Конституцією України, цим Кодексом, а в частині, що не регулюється ним, - Законом України «Про державну службу».
Оцінка доводів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанцій
24. Отже, за наявності в особи станом на 01 травня 2016 року певного стажу державної служби (10 років для осіб, що на зазначену дату займали посади державної служби, або 20 років незалежно від того, чи працювала особа станом на 01 травня 2016 року на державній службі), така особа зберігає право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» від 16 грудня 1993 року № 3723-ХІІ, але за такої умови: у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
25. Судом установлено, що трудовий стаж позивача на державній службі становить понад 32 роки, він є інвалідом ІІ групи, що підтверджується довідкою МСЕК серія ААВ № 794696 від 13 вересня 2016 року.
26. Таким чином, оскільки ОСОБА_1 є інвалідом ІІ групи, має стаж на посаді державної служби понад 20 років, перед зверненням за призначенням пенсії працював на посаді, віднесеній до посад державних службовців, Суд погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про те, що позивач має право на призначення пенсії по інвалідності згідно статті 37 Закону України «Про державну службу» від 16 грудня 1993 року № 3723-ХІІ, а тому відповідно наявні правові підстави для переведення позивача з пенсії по інвалідності, призначеної йому відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», на пенсію державного службовця по інвалідності ІІ групи відповідно до Закону України «Про державну службу» від 16 грудня 1993 року № 3723-ХІІ.
27. Оскільки на час виникнення у позивача права на призначення пенсії по інвалідності відповідно Закону України «Про державну службу» від 16 грудня 1993 року № 3723-XII, нормою якою врегульовано питання права на таку пенсію та її розмір передбачено, що пенсія державним службовцям призначається в розмірі 60% суми їх заробітної плати, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, колегія суддів дійшла висновку про те, що ОСОБА_1 має право на призначення пенсії саме у розмірі 60% суми заробітної плати, зазначеної в довідках Одеської митниці від 13 листопада 2024 року № 204 та від 13 листопада 2024 року № 205.
28. Зазначені висновки узгоджуються з правовою позицією, висловленою Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 13 лютого 2019 року у зразковій справі № 822/524/18 та у постановах Верховного Суду від 03 липня 2018 року у справі № 586/965/16-а, від 18 березня 2021 року у справі № 500/5183/17.
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
29. Відповідно до статті 352 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції скасовує постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції у відповідній частині, якщо в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах встановить, що судом апеляційної інстанції скасовано судове рішення, яке відповідає закону.
30. Ураховуючи встановлені у справі обставини, колегія суддів доходить висновку про те, що у зв'язку із неправильним застосуванням судом апеляційної інстанції норм матеріального права постанова П'ятого апеляційного адміністративного суду від 30 червня 2025 року підлягає скасуванню, а рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 26 лютого 2025 року - залишенню в силі.
Керуючись статтями 341, 345, 349, 352, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України,
Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 30 червня 2025 року скасувати.
Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 26 лютого 2025 року залишити в силі.
Постанова суду касаційної інстанції є остаточною та не оскаржується.
Суддя-доповідач Н.В. Коваленко
Судді Я.О. Берназюк
М.І. Гриців