22 жовтня 2025 рокуЛьвівСправа № 460/25173/23 пров. № А/857/6961/25
Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Гуляка В.В.
суддів: Ільчишин Н.В., Матковської З.М.
розглянувши у письмовому провадженні апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області,
на рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 30 січня 2025 року (суддя - Гресько О.Р., час ухвалення - не зазначено, місце ухвалення - м.Рівне, дата складання повного рішення - 30.01.2025),
в адміністративній справі №460/25173/23 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області,
про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинення дій,
встановив:
У жовтні 2023 року позивач ОСОБА_1 звернулася в суд із адміністративним позовом до відповідача Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області, в якому, з урахуванням уточненої позовної заяви, просила: 1) визнати протиправною бездіяльності відповідача щодо не перерахунку та виплати пенсії відповідно до частини 2 статті 56 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", в редакції, чинній до 01.10.2017; 2) зобов'язати відповідача здійснити перерахунок та виплату пенсії позивачу, встановивши із 01.09.2023 доплату до пенсії за понаднормовий стаж в розмірі 1 процент заробітку (заробітної плати для обчислення пенсії, визначеної відповідно до частин 1, 2 статті 40 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсій не страхування») за кожен рік роботи понад 15 років, встановлений частиною 2 статті 56 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", в редакції, чинній до 01.10.2017, в сумі 1351,14 грн щомісячно.
Відповідач подав відзив на позовну заяву, у якому просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 04.03.2024, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 15.07.2024, в задоволенні позову відмовлено повністю.
Однак, постановою Верховного Суду від 17.12.2024 рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 04.03.2024 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 15.07.2024 скасовано, а справу №460/25173/23 направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.
За результатами нового розгляду справи рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 30.01.2025 позов задоволено повністю. Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області щодо відмови у перерахунку пенсії ОСОБА_1 із збільшенням пенсії на один відсоток заробітку за кожний рік роботи понад стаж 15 років відповідно до частини 2 статті 56 Закону України від 28.02.1991 № 796-XII “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області здійснити з 01.09.2023 перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 в частині доплати за понаднормовий стаж відповідно до пункту 2 статті 56 Закону України від 28.02.1991 №796-XII “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», збільшивши пенсію на один процент заробітку за кожен рік роботи понад стаж 15 років, з урахуванням проведених платежів. Стягнуто на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судові витрати у сумі 1073,60 грн..
З цим рішенням суду першої інстанції не погодився відповідач та оскаржив його в апеляційному порядку. Вважає апелянт, що оскаржене рішення суду ухвалене з порушенням норм матеріального права, а тому підлягає скасуванню з підстав, викладених в апеляційній скарзі.
В обґрунтування апеляційних вимог апелянт вказує на те, що судом першої інстанції не враховані норми ч. 2 ст. 56 Закону України “Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи". Звертає скаржник увагу суду апеляційної інстанції, що страховий стаж ОСОБА_1 для обчислення пенсії за віком 33 роки 6 місяців 13 днів зарахований позивачу по 01.01.2004, а починаючи з 01.01.2004 у позивача страховий стаж відсутній, тобто відсутня друга складова, необхідна для призначення пенсії за віком на умовах частини другої статті 27 Закону №1058-ІУ, то відповідач, у зв'язку із зміною правового регулювання спірних правовідносин, правомірно відмовив позивачу у проведенні перерахунку пенсії з урахуванням частини другої статті 56 Закону №796-ХПП у редакції до внесення змін Законом №2148-УЛІ від 03.10.2017. Зауважує, що реалізація права особи має здійснюватися за нормами, чинними на момент вираження волевиявлення такої особи у формі конкретних дій. Нереалізовані права особи не накопичуються протягом дії закону, який в подальшому втратив чинність або був змінений.
За результатами апеляційного розгляду апелянт просить оскаржене рішення суду скасувати в частині задоволення позовних вимог, та ухвалити у цій частині нове судове рішення, яким відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог.
Позивач подала відзив на апеляційну скаргу, просить рішення суду залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
Суд апеляційної інстанції, заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи та докази по справі, обговоривши доводи, межі та вимоги апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції, вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення.
Суд встановив такі фактичні обставини справи.
Позивач ОСОБА_1 є особою, яка потерпіла внаслідок Чорнобильської катастрофи, що підтверджується посвідченням серія НОМЕР_1 (4 категорія) (а.с.5), перебуває на обліку в ГУ ПФУ в Рівненській області та з 01 жовтня 1991 року отримує пенсію, призначену із зменшенням пенсійного віку відповідно до статті 5 Закону №796-ХІІ.
Розмір пенсії позивача обчислений за правилами частини першої статті 27 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» №1058-ІV від 09.03.2003.
23.08.2023 позивач звернулася до відповідача з заявою про здійснення перерахунку пенсії зі збільшенням пенсії на 1% заробітку за кожен рік роботи понад стаж 15 років відповідно до частини 2 статті 56 Закону №796-ХІІ в редакції, чинній до 01.10.2017 (а.с.6).
Листом від 27.09.2023 №32756-30046/Д-02/8-1700/23 Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області повідомило позивача про те, що відповідно до п. 2 ст. 56 Закону №796-ХІІ (в редакції чинній на дату подання позивачем заяви про перерахунок пенсії) збільшення пенсії, зокрема на 1% заробітку за кожен рік роботи понад 20 років чоловікам та 15 років жінкам, але не вище 75% заробітку застосовується лише у разі призначення пенсії на умовах ч. 2 ст. 27 Закону №1058-IV. Також, відповідач своєму листі зазначив, що у разі обрахунку розміру пенсії позивача за новими правилами, наведеними вище, її розмір буде меншим попереднього, у зв'язку із чим відсутні підстави для його проведення (а.с.7).
Вважаючи протиправною бездіяльність відповідача щодо обчислення розміру пенсії без встановлення доплати до пенсії відповідно до пункту 2 статті 56 Закону №796-XII в редакції чинній до 01.10.2017, позивач звернулася до суду із цим позовом.
Суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення позову, з врахуванням наступного.
Згідно статті 15 Закону України "Про пенсійне забезпечення", умови, норми та порядок пенсійного забезпечення громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, визначаються Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" або їм надається право на одержання пенсій на підставах, передбачених цим Законом.
09.07.2003 прийнято Закон України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" №1058-ІV, який набрав чинності з 01.01.2004 (далі - Закон №1058-ІV).
Відповідно до частини 1 статті 4 Закону №1058-ІV, законодавство про пенсійне забезпечення базується на Конституції України і, серед іншого, складається з Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" визначено основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, умов проживання і трудової діяльності, соціального захисту потерпілого населення.
Статтею 49 Закону №796-ХІІ врегульовано, що пенсії особам, віднесеним, до категорій, зокрема, 2-ої, встановлюються у вигляді: державної пенсії; додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.
Частиною 3 статті 55 Закону №796-ХІІ встановлено, що призначення та виплата пенсій особам, які працювали або проживали на територіях радіоактивного забруднення провадиться відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" і цього Закону.
Абзацом 2 пункту 13 Розділу XV Прикінцеві положення Закону №1058-ІV передбачено, що у разі якщо особа має право на отримання пенсії, зокрема, відповідно до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", призначається одна пенсія за її вибором.
Зазначеною нормою особі надано право обирати умови, норми та порядок пенсійного забезпечення, які встановлені загальним Законом №1058-ІV або спеціальним Законом №796-XII.
Судом встановлено, що позивачу з 01.10.1991 року призначено пенсію за віком зі зниженням пенсійного віку відповідно до статті 55 Закону №796-ХІ, розмір якої визначено згідно Закону №1058-ІV.
Стаття 56 Закону №796-ХІІ передбачає пільги щодо обчислення стажу роботи (служби) осіб, які підпадають під його дію.
Відповідно до частини 2 статті 56 вказаного Закону №796-ХІІ (в редакції, чинній до 11 жовтня 2017 року), право на пенсію в повному розмірі мають громадяни, віднесені до категорій 1, 2, 3, 4 за умови стажу роботи не менш як: чоловіки 20 років, жінки 15 років, із збільшенням пенсії на один процент заробітку за кожний рік роботи понад встановлений цим пунктом стаж, але не вище 75 процентів заробітку, а громадянам, які відпрацювали за списком № 1, чоловіки 10 років і більше, жінки - 7 років 6 місяців і більше - не вище 85 процентів заробітку.
11 жовтня 2017 року набрав чинності Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсії" від 03 жовтня 2017 року №2148-VIII, згідно із пунктом 3 частини 2 розділу І якого частину 2 статті 56 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" доповнено словами і цифрами: "у разі призначення пенсії на умовах частини другої статті 27 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Так, відповідно до частини 2 статті 27 Закону №1058-ІV, за бажанням застрахованої особи частина розміру пенсії за віком за період страхового стажу, набутого до дня набрання чинності цим Законом, може бути визначена відповідно до раніше діючого законодавства, а частина розміру пенсії за період страхового стажу, набутого після набрання чинності цим Законом, - відповідно до цього Закону.
Частина розміру пенсії за віком, обчислена за раніше діючим законодавством, не може перевищувати максимальних розмірів пенсій, визначених законом для відповідних категорій пенсіонерів, та не може бути нижчою, ніж розмір трудової пенсії за віком з урахуванням цільової грошової допомоги на прожиття, що діяли на день набрання чинності цим Законом.
Згідно частини 1 статті 28 Закону №1058-ІV, мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 35 років, а у жінок 30 років страхового стажу встановлюється в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.
Абзацом 2 цієї частини встановлено, що за кожний повний рік страхового стажу понад 35 років чоловікам і 30 років жінкам пенсія за віком збільшується на 1 відсоток розміру пенсії, обчисленої відповідно до статті 27 цього Закону, але не більш як на 1 відсоток мінімального розміру пенсії за віком, передбаченого абзацом першим цієї частини. Наявний в особи понаднормовий страховий стаж не може бути обмежений.
Аналіз вказаних правових норм дає підстави для висновку про те, що призначення та виплата пенсій особам, які працювали або проживали на територіях радіоактивного забруднення, провадиться за нормами Закону №1058-ІV із урахуванням додаткових пільг, встановлених Законом №796-XII. Іншими словами, норми спеціального закону в даному випадку застосовуються субсидіарно із нормами загального закону, доповнюють і конкретизують їх.
Для громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, розрахункова величина, визначена у абзаці 2 частини першої статті 28 Закону №1058-ІV (понаднормовий страховий стаж) має пільговий характер і визначена в частині другій статті 56 Закону №796-XII.
Частиною 1 статті 5 Закону №1058-IV визначено, що цей Закон регулює відносини, які виникають між суб'єктами системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону.
Із урахуванням вказаного і частини 1 статті 4 Закону №1058-ІV, частини 3 статті 55 Закону №796-ХІІ, суд вважає, що положення частини 2 статті 56 Закону №796-XII не суперечить статтям 27, 28 Законом №1058-ІV.
Особам, яким призначена пенсія відповідно до Закону №1058-ІV та на підставі Закону №796-XII, розрахунок (перерахунок) пенсії має здійснюватися з урахуванням пільг щодо обчислення стажу роботи, зокрема, за кожний повний рік стажу роботи понад установлений для них мінімальний трудовий стаж для призначення пенсії (15 років - для жінок і 20 років - для чоловіків) шляхом збільшення пенсії на 1 % заробітку за рік.
Аналогічна правова позиція відображена Верховним Судом України у постановах від 7 липня 2015 (справа №21-727а15), від 20 вересня 2016 (справа №21-1255а16) та Верховним Судом від 6 лютого 2018 (справа №560/675/17) і від 14 березня 2018 (справа №316/186316-а (2-а/316/133/16).
Судова палата з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду у постанові від 25 червня 2024 року у справі №300/3435/21 виснувала, що оскільки пенсія за віком призначена позивачу до внесення змін до пункту 2 статі 56 Закону №796-XII, то в силу вимог статті 58 Конституції України такі зміни не позбавляють позивача права на пенсію в повному розмірі із доплатою за понаднормовий стаж, оскільки таке право він набув значно раніше, ніж набрав чинності Закон №2148-VIII, яким було внесено зміни до пункту 2 статі 56 Закону №796-XII.
Вказана правова позиція в подальшому підтримана в постановах Верховного Суду від 09 липня 2024 року у справі №240/16372/23, від 16 липня 2024 року у справі №460/14017/23, від 26 липня 2024 року у справі № 460/11256/23, від 30 липня 2024 року у справі №460/14636/23, від 02 жовтня 2024 року у справі №460/6767/23 та ін.
Таким чином, позивач, яка є особою, потерпілою внаслідок Чорнобильської катастрофи (категорія 4), має право на перерахунок пенсії із її збільшенням на один процент заробітку за кожний рік роботи понад стаж 15 років згідно з пунктом 2 статті 56 Закону №796-XII, оскільки таке право вона набула значно раніше, ніж набрав чинності Закон №2148-VIII, яким було внесено зміни до пункту 2 статі 56 Закону №796-XII.
До правовідносин у цій справі, у будь-якому випадку, підлягають застосуванню положення Закону №796-XII, який був спеціально прийнятий парламентом для врегулювання права на пільгове призначення, обчислення і виплату пенсійного забезпечення громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.
Посилання відповідача на зміну правового регулювання положень частини 2 статті 56 Закону №796-XII у зв'язку із змінами, внесеними Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсії" від 03.10.2017 №2148-VIII, як на правомірність оспорюваних дій, суд вважає необґрунтованими, адже відповідно до частини 1 статті 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
Відтак, суд першої інстанції дійшов вірного та не спростованого доводами апеляційного скарги висновку про протиправність дій відповідача щодо відмови у перерахунку пенсії позивачу із збільшенням пенсії на один відсоток заробітку за кожний рік роботи понад стаж 15 років відповідно до частини 2 статті 56 Закону №796-XII та з метою відновлення порушеного права правомірно зобов'язав відповідача здійснити перерахування та виплату пенсії за віком на підставі частини другої статті 56 Закону №796-XII, із збільшенням пенсії на 1 % заробітку за кожний рік роботи понад стаж в межах строку звернення до суду.
Статтею 316 КАС України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
З урахуванням наведених вище норм законодавства та фактичних обставин справи, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що судом першої інстанції всебічно з'ясовано обставини справи, рішення суду першої інстанції винесено з дотриманням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги відповідача висновків суду першої інстанції не спростовують, а тому немає підстав для його скасування.
Суд апеляційної інстанції також зазначає, що відповідно до п.2 ч.5 ст.328 КАС України, не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження).
Проаналізувавши характер спірних правовідносин, предмет доказування, склад учасників справи, та враховуючи, що дану адміністративну справу було розглянуто судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження, суд апеляційної інстанції зазначає, що дана адміністративна справа є справою незначної складності, а тому рішення суду апеляційної інстанції не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 КАС України.
Керуючись ст.ст. 243, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд -
постановив:
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області - залишити без задоволення.
Рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 30 січня 2025 року в адміністративній справі №460/25173/23 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинення дій - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її ухвалення і касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий суддя В. В. Гуляк
судді Н. В. Ільчишин
З. М. Матковська