22 жовтня 2025 рокуЛьвівСправа № 602/962/24 пров. № А/857/2312/25
Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Пліша М.А.,
суддів Курильця А.Р., Мікули О.І.,
секретаря судового засідання Хомич О.Р.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції в Тернопільській області на рішення Лановецького районного суду Тернопільської області від 23 грудня 2024 року (головуючий суддя Холява Л.І., м. Ланівці) по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Тернопільській області про скасування постанови, -
ОСОБА_1 звернувся в суд першої інстанції з адміністративним позовом до Головного управління Національної поліції в Тернопільській області, в якому просив:
скасувати постанову серії ББА №271300 від 1 жовтня 2024 року по справі про адміністративне правопорушення, а справу про адміністративне правопорушення - закрити.
Рішенням Лановецького районного суду Тернопільської області від 23 грудня 2024 року позовні вимоги задоволено повністю.
Постанову про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення за ч.6 ст.121, ч.1 ст.121 КУпАП, із застосуванням ч.2 ст.36 КУпАП, у виді штрафу у розмірі 850 грн серії ББА № 271300 від 1 жовтня 2024 року - скасовано, а справу про адміністративне правопорушення - закрито.
Не погодившись з таким рішенням суду першої інстанції, Головне управління Національної поліції в Тернопільській області оскаржило його в апеляційному порядку, просить таке скасувати та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.
В апеляційній скарзі зазначає, що 01.10.2024 близько 11 год. 00 хв. по вул. Тернопільська в м. Ланівці, Кременецького району Тернопільської області, позивач керував транспортним засобом - трактором буксируючи бочку, яка не була зареєстрована у встановленому законом порядку, чим порушив п.30.1 ПДР України та скоїв адміністративне правопорушення передбачене ч.6 ст. 121 КУпАП. Окрім того, в бочці не працювали стоп сигнали, чим було порушено п.31.4.3 «а» ПДР України чим скоїв адміністративне правопорушення передбачене ч.1 ст. 121 КУпАП.
Під час здійснення патрулювання поліцейськими сектору реагування патрульної поліції ВП № 1 (м. Ланівці) Кременецького районного відділу поліції ГУНП в Тернопільській області було помічено даний транспортний засіб, який рухався в м. Ланівці з непрацюючими стоп сигналами на бочці та відсутніми номерними знаками на ній, а тому ними було прийнято рішення про з'ясування обставин здійснення правопорушення.
Враховуючи вище зазначені порушення поліцейським ВП № 2 (м. Ланівці) Кременецького районного відділу поліції ГУНП в Тернопільській області старшим лейтенантом поліції Шмагальським Юрієм Петровичем було винесено на позивача постанову серії ББА № 271300 за ч. 6 ст.121 та ч.І ст.121 КУпАП, згідно з якою та відповідно до ч.2 ст.36 КУпАП його було притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 850 гривень.
Факт здійсненого ОСОБА_1 правопорушення підтверджується відео з реєстратора службового автомобіля та боді-камери поліцейського, де зафіксовано як позивач керує трактором та буксирує бочку із технічною несправністю стоп сигналів та відсутністю реєстраційного номеру (відео файли додаються).
Інформація про використання боді-камери наявна в оскаржуваній постанові та відображена в п.7, як матеріали, що до неї додаються, а тому долучений відеозапис є належним та допустимим доказом у справі.
Згідно п.9 ч.1 ст.31 Закону України «Про Національну поліцію», одним із превентивних заходів, що може застосовувати працівник поліції - це застосування технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису.
Статтею 40 Закону України «Про Національну поліцію», визначено що поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на фірм енному одязі, службових транспортних засобах, монтувати/розміщувати по зовнішньому периметру доріг і будівель автоматичну фото- і відеотехніку, а також використовувати інформацію отриману із автоматичної фото- і відеотехніки, що знаходиться в чужому володінні, з метою забезпечення дотримання правил дорожнього руху.
Тобто поліцейські, які здійснюють патрулювання мають на своєму фірменному одязі боді-камери, які не є прихованими і з них ведеться запис як їх дій, так і дій осіб, яких вони зупиняють. Отримані в ході роботи і патрулювання відеозаписи не є частиною постанови про вчинення правопорушення і використовуються не патрульними, а представниками ГУНП в Тернопільській області лише в якості доказу, у разі оскарження винесених постанов в судовому порядку. Положення Закону України «Про Національну поліцію» надають право поліції використовувати інформацію в якості речового доказу наявності або відсутності факту правопорушення.
Відповідно до ст.251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями Технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відповідно до пункту 11 частини 1 статті 23 Закону України «Про Національну поліцію» від 02 липня 2015 року №580-УІІІ (далі - Закон №580- VIII) поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками 1:а за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.
Згідно п.1 ч.1 ст.35 Закону України «Про Національну поліцію», поліцейський може зупиняти транспортні засоби, у разі якщо водій порушив Правила дорожнього руху.
Порядок дорожнього руху на території України, відповідно до Закону України «Про дорожній рух» від 30.06.1993 №3353, встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 №1306 (із змінами та доповненнями, далі ПДР України).
Пунктом 31.4.3 ПДР України, забороняється експлуатація транспортних засобів згідно із законодавством за наявності таких технічних несправностей і невідповідності таким вимогам - зовнішні світлові прилади:
а) кількість, тип, колір, розміщення і режим роботи зовнішніх світлових приладів не відповідають вимогам конструкції транспортного засобу;
б) порушено регулювання фар;
в) не горить лампа лівої фари в режимі ближнього світла;
г) на світлових приладах немає розсіювачів або використовуються розсіювані і лампи, що не відповідають типу даного світлового приладу;
ґ) на розсіювачах світлових приладів нанесено тонування або покриття, що зменшує їх прозорість чи світлопропускання.
Згідно ч.1 ст. 121 КУпАП, керування водієм транспортним засобом, що має несправності системи гальмового або рульового керування, тягово-зчіпного пристрою, зовнішніх світлових приладів (темної пори доби) чи інші технічні несправності, з якими відповідно до встановлених правил експлуатація його забороняється, або переобладнаний з порушенням відповідних правил, норм і стандартів, тягне за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Згідно ч.2 п.3 Порядку відомчої реєстрації та зняття з обліку тракторів, самохідних шасі, самохідних сільськогосподарських, дорожньо-будівельних і меліоративних машин, сільськогосподарської техніки, інших механізмів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 липня 2009 р. № 694, причіпне, навісне обладнання (крім тракторних причепів і прирівняних до них машин) та інвентар, яким присвоєно ідентифікаційні номера, реєструються за бажанням власників. Так як бочка не є навісним обладнанням, вона має бути зареєстрована в уповноваженому органі МВС.
Відповідно до п.2.9.в ПДР України, водієві забороняється керувати транспортним засобом, не зареєстрованим в уповноваженому органі МВС, або таким, що не пройшов відомчу реєстрацію в разі, якщо законом встановлена обов'язковість її проведення, а також без номерного знака або з номерним знаком, що не належить цьому засобу; не відповідає вимогам стандартів; закріплений не в установленому для цього місці; закритий іншими предметами чи забруднений, що не дає змоги чітко визначити символи номерного знака з відстані 20 м; неосвітлений (у темну пору доби або в умовах недостатньої видимості) чи перевернутий.
Згідно п.30.1 ПДР України власники механічних транспортних засобів і причепів до них повинні зареєструвати (перереєструвати) їх в уповноваженому органі МВС або провести відомчу реєстрацію в разі, якщо законом установлена обов'язковість проведення такої реєстрації, незалежно від їхнього технічного стану протягом 10 діб з моменту придбання (отримання), митного оформлення або переобладнання чи ремонту, якщо необхідно внести зміни до реєстраційних документів.
Згідно до ч. 6 ст. 121 КУпАП, керування водієм транспортним засобом, не зареєстрованим або не перереєстрованим в Україні в установленому порядку, тягне за собою накладення штрафу в розмірі п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Згідно пункту 1.9. Правил дорожнього руху, особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Учасники дорожнього руху зобов'язані, у тому числі, знати і неухильно дотримувати вимог Кодексу України про адміністративні правопорушення, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.
Згідно ст. 222 КУпАП, органи Національної поліції розглядають справи про порушення громадського порядку, правил дорожнього руху, передбачених зокрема ч.І ст.121, ч.6 ст.121 КУпАП.
Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.
Відповідно до п. 2 розділу III «Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі», затвердженої наказом МВС України від 07.11.2015 року № 1395 (надалі-Інструкція), постанова у справах про адміністративні правопорушення, передбачена частиною ч.1 ст.121, ч.6 ст.121 КУпАП, виноситься на місці вчинення адміністративного правопорушення.
Отже, адміністративна постанова є обґрунтованою та законною.
Згідно ч. 4 ст. 229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
У відповідності до вимог ч. 1, ч. 2 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Заслухавши суддю-доповідача, вивчивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних міркувань.
Судом першої інстанції встановлено, що згідно постанови по справі про адміністративне правопорушення серії ББА №271300 від 1 жовтня 2024 року про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, винесеної старшим лейтенантом поліції Шмагальським Ю.П. 1 жовтня 2024 року о 11 год 10 хв в м.Ланівці по вул.Тернопільська, Кременецького району Тернопільської області, ОСОБА_1 керував трактором та буксирував бочку, що не зареєстрована у встановленому законом порядку, та на якій не працювали стоп сигнали, чим порушив п.30.1, п.31.4.3 «а» ПДР України, відтак останнього визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень передбачених ч.6 ст.121, ч.1 ст.121 КУпАП та накладено із застосуванням ст.36 КУпАП стягнення у виді штрафу в сумі 850 грн 00 коп.
Постановляючи рішення суд першої інстанції виходив з того, що відповідно до п.п. «в» п.2.9 ПДР України водієві забороняється керувати транспортним засобом, не зареєстрованим в уповноваженому органі МВС, або таким, що не пройшов відомчу реєстрацію в разі, якщо законом встановлена обов'язковість її проведення, а також без номерного знака або з номерним знаком, що не належить цьому засобу; не відповідає вимогам стандартів; закріплений не в установленому для цього місці; закритий іншими предметами чи забруднений, що не дає змоги чітко визначити символи номерного знака з відстані 20 м; неосвітлений (у темну пору доби або в умовах недостатньої видимості) чи перевернутий.
Відповідно до п.5 Порядку відомчої реєстрації та зняття з обліку тракторів, самохідних шасі, самохідних сільськогосподарських, дорожньо-будівельних меліоративних машин, сільськогосподарської техніки, інших механізмів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08 липня 2009 р. № 694 на кожну зареєстровану машину видається свідоцтво про реєстрацію машини, талон тимчасового обліку машини (далі - реєстраційний документ), зразки яких затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 31 січня 1992 р. № 47 та номерний знак, що виготовляється згідно з державними стандартами. На причіпне, навісне обладнання (крім тракторних причепів і прирівняних до них машин) та інвентар номерні знаки не видаються.
У матеріалах справи наявна копія Інвентаризаційного опису, форма затверджена Наказом Міністерства фінансів України 17 червня 2015 року №572, необоротних активів ПАП «Агропродсервіс» від 6 вересня 2023 року, де під порядковим номером - 41, зазначений культиватор універсальний КУ 6,2 А, 02 лютого 2021 року випуску, його інвентарний номер -10463417.
Пунктом 31.4.3 а) ПДР України, забороняється експлуатація транспортні: засобів згідно із законодавством за наявності таких технічних несправностей невідповідності таким вимогам - зовнішні світлові прилади: кількість, тип, колір, розміщення і режим роботи зовнішніх світлових приладів не відповідають вимогам конструкції транспортного засобу.
З відеозапису вбачається, що на ньому зафіксовано подію і обставини на місці зупинки відповідачем керованого ОСОБА_1 трактора. Підставою для зупинки трактора позивача була відсутність номерних знаків на причіпному обладнанні до трактора. В подальшому, після зупинки позивача, працівник поліції встановив, що у позивача на причіпному обладнанні не працювали стоп сигнали. При цьому позивач висловлював заперечення поліцейському з приводу порушення ПДР. Зокрема пред'явив витяг із постанови Кабінету Міністрів України №694 від 8 липня 2009 року «Про затвердження Порядку відомчої реєстрації та зняття з обліку тракторів, самохідних шассі, самохідних сільськогосподарських, дорожньо-будівельних і меліоративних машин, сільськогосподарської техніки, інших механізмів». Згодом інженер ПАП «Агропродсервіс» та керівник відділення, які прибули на місце зупинки пояснювали, що наявне причіпне обладнання до трактора (культиватор з бочкою) згідно чинного законодавства не підлягає відомчій реєстрації, а відтак номерні знаки на це обладнання сільськогосподарської техніки не видаються.
Крім того, з відеозапису не вбачається, що інспектором, окрім формального роз'яснення водію прав, було вжито будь-яких дій щодо надання можливості реалізувати позивачем своє право на отримання правової допомоги.
Також у матеріалах справи відсутні докази, які б спростовували доводи позивача, наведені в позовній заяві та поданих заявах, щодо того, що на момент виїзду стоп сигнали були справні, а недоліки були виправлені на місці зупинки, та підтверджували правомірність винесення оскаржуваної постанови.
Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що згідно положень ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Встановлення обставин у справі про адміністративне правопорушення відбувається шляхом дослідження відповідних доказів.
Згідно зі статтею 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
За правилом ч.2 вказаної статті обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу, в даному випадку, на уповноважених посадових осіб органів Національної поліції.
За правилом ч.1 ст.283 КУпАП розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі.
З огляду на це правильним є твердження суду першої інстанції, що вище наведеними нормами КУпАП регламентовано чіткий порядок розгляду справ про адміністративне правопорушення, дотримання якого має на меті забезпечення неупередженого, повного і об'єктивного розгляду справи та прийняття законного і обґрунтованого рішення у ній. В іншому випадку постанова у справі про адміністративне правопорушення не відповідатиме таким вимогам закону, а відтак буде незаконною.
Відтак суд вірно вважав, що здійснюючи розгляд справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , відповідач повинен був виконати вимоги ст.ст.251, 280 КУпАП та з урахуванням п.5 Порядку відомчої реєстрації та зняття з обліку тракторів, самохідних шасі, самохідних сільськогосподарських, дорожньо-будівельних меліоративних машин, сільськогосподарської техніки, інших механізмів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 липня 2009 року № 694, зібрати та дослідити відповідні докази, якими встановити, чи підлягало реєстрації наявне на тракторі причіпне обладнання, чи ні і, відповідно, чи видаються на нього номерні знаки.
Проте, старшим лейтенантом поліції ОСОБА_2 даних вимог закону не дотримано, не враховано пояснень позивача, всупереч вимогам ст.251 КУпАП не зібрано та не досліджено відповідних доказів, а саме правовстановлюючих документів, технічного паспорта від виробника та інструкції з експлуатації причіпного обладнання, що перебувало у зчепленні з трактором, внаслідок чого не з'ясовано усіх дійсних обставин справи. Зокрема, документально не встановлено та не підтверджено, як саме ідентифікується обладнання, що перебувало у зчепленні з трактором та чи підлягало воно відомчій реєстрації.
Крім того судом вірно враховано, що стаття 69 КАС України передбачає, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.
Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Отже, законодавцем встановлено презумпцію вини суб'єкта владних повноважень, рішення, дії чи бездіяльність якого оскаржується - повідомлені позивачем обставини справи про рішення, дії чи бездіяльність відповідача - суб'єкта владних повноважень відповідають дійсності, доки відповідач не спростує їх.
Згідно ст. 62 Конституції України усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Тому, саме відповідач зобов'язаний довести правомірність накладення ним адміністративного стягнення, зокрема, шляхом доведення належними та допустимими доказами факту порушення позивачем вимог Правил дорожнього руху України, про що відповідачем зазначено в оскаржуваній постанові.
Враховуючи вищенаведене, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що інспектор при винесенні постанови щодо позивача, не виконав вимоги закону щодо збирання доказів, об'єктивного розгляду справи і переконливого доведення складу та події адміністративного правопорушення. Винесення відповідачем оскаржуваної постанови відбулося всупереч положень ст.ст.251, 279, 280, 283 КУпАП, без фактичного розгляду самої справи про адміністративне правопорушення, позаяк не з'ясовано усіх обставин справи. Як наслідок, така постанова є необґрунтованою і незаконною, через що підлягає скасуванню.
Відтак суд обґрунтовано вважав позов ОСОБА_1 про скасування постанови серії ББА №271300 від 1 жовтня 2024 року є підставним та підлягає задоволенню, шляхом скасування оскаржуваної постанови та закриття провадження по справі.
З урахуванням вказаного вище, колегія судді вважає, що висновки суду відповідають обставинам справи, рішення прийнято з дотриманням норм матеріального та процесуального прав, тому у задоволенні апеляційної скарги слід - відмовити.
Керуючись ст. 243, ст. 286, ст. 308, ст. 310, п. 1 ч. 1 ст. 315, ст. 316, ст. 321, ст. 322, ст. 325 КАС України, суд, -
апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції в Тернопільській області - залишити без задоволення, а рішення Лановецького районного суду Тернопільської області від 23 грудня 2024 року у справі №602/962/24 - без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню.
Головуючий суддя М.А. Пліш
судді А. Р. Курилець
О. І. Мікула