22 жовтня 2025 рокуЛьвівСправа № 380/12095/24 пров. № А/857/3710/25
Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:
головуючого-судді Курильця А.Р.,
суддів Мікули О.І., Пліша М.А.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційні скарги Головного управління ДПС у Волинській області, Головного управління ДПС у Львівській області на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 20 грудня 2024 року у справі № 380/12095/24 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ОВАЦІЯ" до Головного управління ДПС у Львівській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача Головне управління ДПС у Волинській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-
суддя в 1-й інстанції Мричко Н.І.,
час ухвалення рішення 20.12.2024 року,
місце ухвалення рішення м.Львів,
дата складання повного тексту рішення 20.12.2024 року,
Товариство з обмеженою відповідальністю "ОВАЦІЯ" звернулося в суд з позовом до Головного управління ДПС у Львівській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача Головне управління ДПС у Волинській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.
Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 20 грудня 2024 року позов задоволено.
Не погоджуючись з таким рішенням, Головне управління ДПС у Волинській області та Головное управління ДПС у Львівській області подали апеляційні скарги, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповне з'ясування обставин справи та невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, просять скасувати оскаржуване рішення та прийняти постанову про відмову в задоволенні позову.
Апеляційну скаргу Головне управління ДПС у Львівській області мотивує тим, що під час проведення перевірки ТзОВ «ОВАЦІЯ» встановлено порушення вимог пункту 1,2,10 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», згідно наданих до перевірки контрольних стрічок встановлено, що при проведенні розрахункових операцій через РРО суб'єктом господарювання створювались та надавались покупцям розрахункові документи невстановленої форми та змісту, а саме фіскальні чеки РРО не містять обов'язковий реквізит - цифрове значення штрихового коду марки акцизного податку (серію та номер) при реалізації алкогольних напоїв на загальну суму 6148,9 грн, а також суб'єктом господарювання не забезпечено зберігання протягом встановленого періоду контрольних стрічок РРО. На вимогу перевіряючих контрольні стрічки пред'явлено вибірково за 2023 рік.
Апеляційну скаргу Головне управління ДПС у Волинській області мотивує тим, що під час фактичної перевірки встановлено, що через реєстратор розрахункових операцій із фіскальним номером 3001005505 реалізовано алкогольні напої з використанням однієї і тієї ж марки акцизного податку декілька раз, перелік яких наведений у додатках №1-2 до Акту.
Колегія суддів вважає можливим розглянути дану справу в порядку письмового провадження відповідно до п.3 ч.1 ст. 311 КАС України.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників справи, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги в їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу слід задовольнити з таких підстав.
Постановляючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції виходив з того, що кладання посадовими особами контролюючого органу акта фактичної перевірки із відображенням у ньому лише твердження щодо реалізації однієї і тієї ж марки є недостатнім і повинно здійснюватися шляхом повного фіксування та збирання всіх необхідних доказів на підтвердження таких обставин, у тому числі шляхом фіксування місця правопорушення (здійснення господарської діяльності) фото- або відеозасобами, детального опису порушення та ідентифікуючих даних алкогольних напоїв. Крім того, законодавство України не зобов'язує позивача зазначати на розрахункових документах серію та номер марки акцизного податку при продажу алкогольних напоїв, що марковані марками старого зразка.
Проте, колегія суддів не погоджується з такими висновками суду першої інстанції та вважає їх помилковими з огляду на наступне.
28.12.2023 Головним управлінням ДПС у Волинській області проведено фактичну перевірку з питань додержання суб'єктами господарювання вимог, встановлених законодавством України, які є обов'язковими до виконання при здійсненні оптової і роздрібної торгівлі алкогольними напоями, тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах та пальним. Перевіркою встановлено такі порушення: через реєстратори розрахункових операцій із фіскальним номером 3001005505 реалізовано відповідно до додатків алкогольні напої з використанням однієї і тієї ж марки акцизного податку декілька раз, перелік яких вказаний в додатках, згідно наданих до перевірки контрольних стрічок встановлено, що при проведенні розрахункових операцій через РРО суб'єктом господарювання створювались та надавались покупцям розрахункові невстановленої форми та змісту, а саме фіскальні чеки РРО не місять обов'язкові реквізити цифрове значення штрихового коду марки акцизного податку (серії та номер) при реалізації алкогольних напоїв згідно зазначеного додатку №3 на загальну суму 6148.9 грн, суб'єктом господарювання не забезпечено зберігання протягом встановленого періоду контрольних стрічок РРО. У висновку перевірки зазначено, що встановлено порушення абзацу З частини 4 статті 11 Закону України від 12.12.1995 р. № № 481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» із змінами та доповненнями:
пункту 226.9. статті 226 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №№2755-Vl (зі мінами та доповненнями);
постанови Кабінету Міністрів України від 27.10.2010 №1251 Про затвердження «Положення про виробництво, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв та тютюнових виробів, рідин, що використовуються у електронних сигаретах»;
пунктів 1,2, 10 статті З Закону України від 06.07.1995 №265/95 ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами та доповненнями.
За результатами фактичної перевірки складений Акт №03/21981/09-01/22392394 від 28.12.2023 (далі Акт перевірки).
На підставі Акта перевірки ГУ ДПС у Львівській області прийняло податкове-повідомлення рішення від 07.02.2024 № 4748/13-01-07-09, згідно з яким застосувала до ТОВ «ОВАЦІЯ» штрафні санкції за порушення законодавства про патентування, за порушення норм регулювання обігу готівки в сумі 9695,65 грн.
Рішенням ДПС України про розгляду скарги від 01.05.2024 №12613/6/99-00-06-03-02-06 скасовано податкове повідомлення рішення від 07.02.2024 №4748/13-01-07-09 в частині застосування штрафних санкцій на суму 4033,50 грн.
За результатами розгляду скарги винесено нове податкове повідомлення-рішення від 15.05.2024 № 21598/13-01-07-09, згідно з яким застосувала до ТОВ «ОВАЦІЯ» штрафні санкції за порушення законодавства про патентування, за порушення норм регулювання обігу готівки в сумі 5662,15 грн.
Не погоджуючись з таким податковим повідомленням-рішенням позивач звернувся з цим позовом до суду.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулюються Податковим кодексом України (далі - ПК України), який, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.
Згідно з підпунктами 20.1.4, 20.1.6 пунктом 20.1 статті 20 ПК України контролюючі органи мають право, зокрема, проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення та запитувати та вивчати під час проведення перевірок первинні документи, що використовуються в бухгалтерському обліку, регістри, фінансову, статистичну та іншу звітність, пов'язану з обчисленням і сплатою податків, зборів, платежів, виконанням вимог законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи.
Відповідно до пункту 75.1. статті 75 ПК України, контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.
Згідно з підпунктом 75.1.3 пункту 75.1 статті 75 ПК України, фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об'єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).
Відповідно до пункту 80.2 статті 80 ПК України, фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції під розписку до початку проведення такої перевірки.
Правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг визначено Законом України від 06.07.1995 «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі - Закон №265/95-ВР).
Як встановлено статтею 2 Закону №265/95-ВР реєстратор розрахункових операцій - пристрій або програмно-технічний комплекс, в якому реалізовані фіскальні функції і який призначений для реєстрації розрахункових операцій при продажу товарів (наданні послуг), операцій з торгівлі валютними цінностями в готівковій формі та/або реєстрації кількості проданих товарів (наданих послуг), операцій з видачі готівкових коштів держателям електронних платіжних засобів та з приймання готівки для виконання платіжних операцій. До реєстраторів розрахункових операцій належать: електронний контрольно-касовий апарат, електронний контрольно-касовий реєстратор, вбудований електронний контрольно-касовий реєстратор, комп'ютерно-касова система, електронний таксометр, автомат з продажу товарів (послуг) тощо. Розрахункова операція - приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернутий покупцем товар (ненадану послугу), а у разі застосування банківської платіжної картки - оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або, у разі повернення товару (відмови від послуги), оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця; розрахунковий документ - це документ встановленої форми та змісту (касовий чек, товарний чек, видатковий чек, розрахункова квитанція, проїзний документ тощо), що підтверджує факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, операцій з видачі готівкових коштів держателям електронних платіжних засобів, отримання (повернення) коштів, торгівлю валютними цінностями в готівковій формі, створений в паперовій та/або електронній формі (електронний розрахунковий документ) у випадках, передбачених цим Законом, зареєстрованим у встановленому порядку реєстратором розрахункових операцій або програмним реєстратором розрахункових операцій, чи заповнений вручну
За правилами статті 3 Закону №265/95-ВР суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для виконання платіжної операції зобов'язані: 1) проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій або через зареєстровані фіскальним сервером контролюючого органу програмні реєстратори розрахункових операцій зі створенням у паперовій та/або електронній формі відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок. 2) надавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, включаючи ті, замовлення або оплата яких здійснюється з використанням мережі Інтернет, при отриманні товарів (послуг) в обов'язковому порядку розрахунковий документ встановленої форми та змісту на повну суму проведеної операції, створений в паперовій та/або електронній формі (у тому числі, але не виключно, з відтворюванням на дисплеї реєстратора розрахункових операцій чи дисплеї пристрою, на якому встановлений програмний реєстратор розрахункових операцій QR-коду, який дозволяє особі здійснювати його зчитування та ідентифікацію із розрахунковим документом за структурою даних, що в ньому міститься, та/або надсиланням електронного розрахункового документа на наданий такою особою абонентський номер або адресу електронної пошти).
Таким чином, суб'єкти господарювання зобов'язані проводити розрахункові операції через реєстратори розрахункових операцій та/або програмні реєстратори розрахункових операцій з фіскальним режимом роботи та видавати (в паперовому вигляді та/або електронній формі) відповідний розрахунковий документ, що підтверджує виконання розрахункової операції.
Згідно із статтею 8 Закону №265/95-ВР форма, зміст розрахункових документів, порядок реєстрації та ведення розрахункових книжок, книг обліку розрахункових операцій, а також форма та порядок подання звітності, пов'язаної із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій та/або програмних реєстраторів розрахункових операцій чи використанням розрахункових книжок, встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
На виконання приписів цієї норми було прийняте Положення про форму та зміст розрахункових документів/електронних розрахункових документів, затверджене наказом МФУ від 21.01.2016 року №13 (з наступними змінами; далі Положення №13), пунктом 2 Розділу II якого передбачено обов'язкові реквізити для фіскального чека, відповідно до якого фіскальний касовий чек на товари (послуги) (далі - фіскальний чек) - розрахунковий документ/електронний розрахунковий документ, створений у паперовій та/або електронній формі (електронний розрахунковий документ), реєстратором розрахункових операцій або програмним реєстратором розрахункових операцій при проведенні розрахунків за продані товари (надані послуги). Фіскальний касовий чек на товари (послуги) за формою №ФКЧ-1 наведений у додатку 1 до цього Положення.
Відповідно до 2 розділу II Положення №13 встановлено обов'язкові реквізити фіскального чеку, серед іншого - цифрове значення штрихового коду марки акцизного податку на алкогольні напої (зазначається у випадках, передбачених чинним законодавством) (рядок 9).
Пунктами 3, 4 розділу І Положення №13 передбачено, що встановлені в цьому Положенні вимоги до змісту розрахункових документів визначають обов'язкові реквізити розрахункових документів/електронних розрахункових документів. У разі відсутності в документі хоча б одного з обов'язкових реквізитів, а також недотримання сфери його призначення, такий документ не прийматиметься як розрахунковий.
У наведених додатках до Положення формах розрахункових документів взаєморозміщення написів та даних на полі документа є рекомендованим. Розрахункові документи, визначені цим Положенням, крім тих, що друкуються реєстраторами розрахункових операцій, є варіантами розрахункових квитанцій, визначених у статті 2 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».
Відповідно до вимог пункту 1, 2 статті 3 Закону №265/95-ВР від 06 липня 1995 року суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для виконання платіжної операції зобов'язані:
1) проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій або через зареєстровані фіскальним сервером контролюючого органу програмні реєстратори розрахункових операцій зі створенням у паперовій та/або електронній формі відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок.
Використання програмних реєстраторів розрахункових операцій при оптовій та/або роздрібній торгівлі пальним забороняється;
2) надавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, включаючи ті, замовлення або оплата яких здійснюється з використанням мережі Інтернет, при отриманні товарів (послуг) в обов'язковому порядку розрахунковий документ встановленої форми та змісту на повну суму проведеної операції, створений в паперовій та/або електронній формі (у тому числі, але не виключно, з відтворюванням на дисплеї реєстратора розрахункових операцій чи дисплеї пристрою, на якому встановлений програмний реєстратор розрахункових операцій QR-коду, який дозволяє особі здійснювати його зчитування та ідентифікацію із розрахунковим документом за структурою даних, що в ньому міститься, та/або надсиланням електронного розрахункового документа на наданий такою особою абонентський номер або адресу електронної пошти).
За порушення вимог цього Закону до суб'єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних контролюючих органів застосовуються фінансові санкції у таких розмірах: у разі встановлення в ході перевірки факту: проведення розрахункових операцій з використанням реєстраторів розрахункових операцій, програмних реєстраторів розрахункових операцій або розрахункових книжок на неповну суму вартості проданих товарів (наданих послуг); непроведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій та/або програмні реєстратори розрахункових операцій з фіскальним режимом роботи; невидача (в паперовому вигляді та/або електронній формі) відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, або проведення її без використання розрахункової книжки на окремому господарському об'єкті такого суб'єкта господарювання: 100 відсотків вартості проданих з порушеннями, встановленими цим пунктом, товарів (робіт, послуг) - за порушення, вчинене вперше; 150 відсотків вартості проданих з порушеннями, встановленими цим пунктом, товарів (робіт, послуг) - за кожне наступне вчинене порушення (п. 1 ст. 17 Закону).
Колегією суддів встановлено, щ ГУ ДПС у Волинській області було долучено додатки до Акту перевірки у кількості 3 шт., а саме витяги з системи СОД РРО з яких вбачається продаж позивачем товару з однаковими марками акцизного податку.
В даному адміністративному спорі до позивача застосовані штрафні санкції за невидачу відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункових операцій при реалізації алкогольних напоїв на загальну суму 5 662, 15 грн. (з врахуванням Рішення №12613 від 01.05.2024 р. та Акту перевірки від 28.12.2023 №21981).
Позиція контролюючого органу полягає в тому, що оскільки в розрахункових документах не було обов'язкового реквізиту, а саме: у фіскальних чеках РРО не забезпечено відображення цифрового значення штрихового коду марки акцизного податку (серія та номер) на алкогольні напої, то такі документи неможливо визнати розрахунковими.
Водночас, відповідач не заперечує, що відсутність певного елементу змісту (незначний недолік) у розрахунковому документі, не може бути правовою підставою для притягнення такого платника податків за п.1 ст. 17 Закону №265/95-ВР. Разом з тим, відсутність такого реквізиту у фіскальному чеку на товари (послуги), виданому суб'єктом господарювання - платником акцизного податку, як назва податку, літерне позначення, розмір ставки такого податку, загальна сума такого податку за всіма зазначеними в чеку товарами (послугами) позбавляє такий документ статусу розрахункового, відповідно, створення і роздрукування, а так само видача покупцеві документу з таким недоліком не може вважатися належним виконанням обов'язку, встановленого п. 2 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».
Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 02.02.2023 у справі №500/6845/21.
Відповідно до ст. 8 Закону № 265/95-ВР форма, зміст розрахункових документів, порядок реєстрації та ведення розрахункових книжок, книг обліку розрахункових операцій, а також форма та порядок подання звітності, пов'язаної із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій та/або програмних реєстраторів розрахункових операцій чи використанням розрахункових книжок, встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику. Наказом Міністерства фінансів України 21.01.2016 року №13, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 11.02.2016 за № 220/28350, затверджено Положення про форму та зміст розрахункових документів/електронних розрахункових документів (далі - Положення №13). Положення №13 у редакції Наказу №329 щодо форми фіскального касового чеку на товари (послуги) та фіскального касового чеку видачі коштів доповнено новим реквізитом - цифрове значення штрихового коду марки акцизного податку на алкогольні напої (зазначається у випадках, передбачених чинним законодавством (рядок 9). Отже, цифрове значення штрихового коду марки акцизного податку є обов'язковим реквізитом фіскального касового чека.
Таким чином, Закон № 265/95-ВР встановлює безпосередній зміст обов'язку суб'єктів господарювання і порядок його виконання, а Положення №13 - форму його реалізації (форму і зміст документів, які є складовими звітності).
Верховний Суд у постанові від 02.02.2023 у справі № 500/6845/21 сформулював правовий висновок, відповідно до якого за змістом норм Положення №13 слід розрізняти недолік реквізиту у розрахунковому документі та відсутності відповідного реквізиту взагалі. У першому випадку дійсно неможливо стверджувати, що документ втрачає статус розрахункового, натомість у другому випадку безпосередньо Положення №13 вказує, що такий документ не прийматиметься як розрахунковий.
Отже, відсутність у фіскальному чеку на товари (послуги), виданому суб'єктом господарювання платником акцизного податку такого реквізиту, як цифрове значення штрихового коду товару, позбавляє такий документ статусу розрахункового, відповідно, створення і роздрукування, а так само видача покупцеві документу з таким недоліком не може вважатися належним виконанням обов'язку, встановленого п. 2 ст. 3 Закону №265/95-ВР.
Вказане порушення, а саме відсутність у фіскальних чеках цифрового значення штрихового коду товару, фактично не заперечувалось позивачем. Відсутність вказаного обов'язкового реквізиту підтверджується додатком №3 до Акту перевірки від 28.12.2023 №21981 В додатку №3 до Акту перевірки від 28.12.2023 №21981 міститься зведена інформація щодо номерів фіскальних чеків, дати та часу проведення опеації, її загальної суми, найменування, кількість, вартість та код товару згідно з УКТЗЕД, серії та номер МАП. В графі серії та номер МАП у всіх операціях міститься значення NULL, тобто по всіх операціях відсутні дані щодо серії та номеру МАП. В якості найменування товару зазначено назву алкогольного виробу та його об'єм.
Так, використання податковим органом під час проведення фактичної перевірки отриманої податкової інформації, яка надходить від платників податків, через бази даних інформаційних, телекомунікаційних та інформаційно-телекомунікаційних систем, зокрема інформація: про фінансово-господарські операції платників податків; про застосування реєстраторів розрахункових операцій, програмних реєстраторів розрахункових операцій, у тому числі щодо електронних копій розрахункових документів та фіскальних звітних чеків, поданих до контролюючих органів через інформаційну систему СОД РРО, у вигляді електронного розрахункового (фіскального) документа (чека, звіту), є такою, що може використовуватися контролюючими органами, як податкова інформація під час проведення фактичних перевірок платників податків.
При цьому використання такої інформації є належною реалізацією контролюючим органом податкового контролю, як необхідний комплекс заходів, що забезпечує формування та реалізацію державної фінансової політики, щодо збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій та може бути самостійною підставою для висновків під час проведення фактичної перевірки.
(див. постанову ВС від 7 серпня 2025 року у справі № 280/6835/23)
Приписи п.11 ст.3 Закону № 265/95-ВР зобов'язує платника податку обов'язку проводити розрахункові операції через реєстратори розрахункових операцій та/або через програмні реєстратори розрахункових операцій для підакцизних товарів з використанням режиму програмування із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД, найменування товарів, цін товарів та обліку їх кількості, а також із зазначенням цифрового значення штрихового коду марки акцизного податку (серія та номер) при роздрібній торгівлі алкогольними напоями.
Відповідно до абз.4 ч.4 ст.11 Закону України від 19 грудня 1995 № 481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» закуплені марки попереднього зразку застосовуються у виробництві алкогольних напоїв до їх повного використання, а марковані такими марками алкогольні напої знаходяться в обігу до їх повної реалізації в межах терміну придатності для споживання.
Оскільки чинне законодавство не розмежовує марки акцизного податку на «старого зразку», що діють із 01.05.2020, та «нового зразку», необхідність відображення у чеках РРО/ПРРО реквізитів марок акцизного податку (серії та номеру) на алкогольні напої, як «старого зразку» (видані до 01.05.2020), так і «нового зразку». Окрім того, відповідач звертає увагу, що в матеріалах справи відсутні і позивачем не надано доказів, що продані алкогольні напої були марковані марками старого зразка.
Більше того, Верховний Суд у постанові від 20.11.2024 у справі №440/9859/23 зазначає, що позивач на спростування встановлених контролюючим органом порушень, має надати суду належні та допустимі докази, зокрема Наказ про облікову політику, картку складського обліку запасів, в якій міститься інформація щодо найменування товару, номенклатурний номер, одиниця виміру, ціна, а також інформація щодо руху товару (дата операції, надходження товару на склад, витрати, залишок) тощо, тобто документи первинного бухгалтерського обліку, які б вказували на наявність залишку на балансі Підприємства підакцизних товарів з марками акцизного податку старого зразка. Так, з метою посилення контролю за виробництвом та обігом алкогольних напоїв, залучення громадськості до такого контролю, зменшення можливості продажу контрафактного алкоголю постановами КМ України № 74 від 12.02.2020 «Деякі питання маркування алкогольних напоїв» та № 97 від 12.02.2020 «Про внесення змін до Положення про виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв і тютюнових виробів» з 01.05.2020 запроваджено марки акцизного податку нового зразка для маркування алкогольних напоїв.
Одним із обов'язкових реквізитів МАП нового зразка для маркування алкогольних напоїв є штрихкод та QR-код, які містять інформацію про серію та номер марки. Наказом Міністерства фінансів України від 08.06.2021 № 329 «Про затвердження Змін до Положення про форму та зміст розрахункових документів/електронних розрахункових документів», який набрав чинності 01.07.2021, внесено зміни до форми фіскального касового чеку на товари (послуги) та фіскального касового чеку видачі коштів і доповнено їх новим реквізитом «цифрове значення штрихового коду МАП на алкогольні напої», який зазначається у випадках, передбачених чинним законодавством (рядок 9).
Відповідно до абз.2 п.2 Наказу від 08.06.2021 № 329 до 01 жовтня 2021 вимоги до форми і змісту розрахункових документів в частині цифрового значення штрихового коду марки акцизного податку на алкогольні напої не поширюється на розрахункові документи, що створюються реєстраторами розрахункових операцій, версії внутрішнього програмного забезпечення яких включені до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій до дня набрання чинності цим наказом.
Отже, п.2 розділу II Положення №13 (з урахуванням внесених змін) визначені обов'язкові реквізити фіскального касового чека на товари (послуги). Серед обов'язкових реквізитів визначено код товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД (зазначається у випадках, передбачених чинним законодавством) (рядок 7); цифрове значення штрихового коду марки акцизного податку на алкогольні напої (зазначається у випадках, передбачених чинним законодавством) (рядок 9).
Так, навіть формальна відсутність рядків 7 та 9 у фіскальному касовому чеку не змінює встановленого факту придбання товару покупцем у визначеного продавця, а згаданий чек підтверджує виконання розрахункової операції.
До того ж рядок 9 фіскального чека є по суті інформацією, що конкретизує операцію з купівлі-продажу конкретних товарів, а саме алкогольних напоїв, що у випадках, визначених законом маркуються марками акцизного податку. Законом України від 30.11.2021 № 1914-ХІ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень» з 1 січня 2022 набирають чинності зміни до пункту 11 статті 3 розділу ІІ Закону № 265/95-ВР, згідно з яким суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операцій з приймання готівки для подальшого її переказу, зобов'язані проводити розрахункові операції через РРО та/або через програмні РРО для підакцизних товарів з використанням режиму програмування із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТЗЕД, найменування товарів, цін товарів та обліку їх кількості, а також із зазначенням цифрового значення штрихового коду МАП (серія та номер) при роздрібній торгівлі алкогольними напоями. Так, з дати виникнення законодавчо встановленого обов'язку для суб'єкта господарювання, тобто з 01.01.2022, для відображення у фіскальному чеку такого обов'язкового реквізиту як цифрове значення штрихового коду МАП на алкогольні напої (серія та номер), необхідно забезпечити введення даних/сканування марки для відображення її реквізитів у розрахунковому документі.
Під час проведення перевірки, контролюючим органом було встановлено, що позивачем не дотримано такого обов'язку. Положенням про виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв, тютюнових виробів і рідин, що використовуються в електронних сигаретах, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 1251 від 27.12.2010 (далі Положення), визначені реквізити, які наносяться на марку акцизного податку.
Відповідно до п.5 Положення № 1251 одним із реквізитів марки акцизного податку є, зокрема, серія із чотирьох літер і шестизначний номер. Згідно з додатку №3 до Акту перевірки від 28.12.2023 №21981 вбачається, що в графі серії та номер МАП у всіх операціях міститься значення NULL, тобто не відображалося цифрового значення штрихового коду марки акцизного податку (серія та номер). ОТЖЕ, розрахунковим може вважатися лише документ, який відповідає вимогам Положення №13. При цьому, цифрове значення штрихового коду марки акцизного податку на алкогольні напої є обов'язковим реквізитом фіскального касового чеку, а отже відсутність цього реквізиту у фіскальному чеку має кваліфікуватися як те, що такий документ не є розрахунковим.
Таким чином, враховуючи вищевикладене, можна дійти до висновку, що у спірному випадку документи щодо реалізації алкогольних напоїв на загальну суму 5 662, 15 грн., не можливо визнати розрахунковими, оскільки в них відсутній обов'язковий реквізит - цифрове значення штрихового коду марки акцизного податку на алкогольні напої. Отже, контролюючим органом правильно кваліфіковано вказані обставини, як порушення п. 1, п 2 ст. 3 Закону №265/95-ВР, що є підставою для застосування штрафних (фінансових) санкцій у відповідності до п. 1 ст.17 Закону № 265/95-ВР.
Решта доводів та заперечень учасників справи, висновків суду по суті позовних вимог не спростовують. Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, зокрема у рішенні у справі "Серявін та інші проти України" від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відображено принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).
Відповідно до п.4 ч.1, ч.2 ст.317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи.
Переглянувши рішення суду першої інстанції, колегія суддів дійшла висновку, що оскаржуване рішення через неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, порушення норм матеріального та процесуального права підлягає скасуванню з прийняттям постанови про відмову в задоволенні позову.
Керуючись ст.ст.308,315,317,321,322,325,328,329 КАС України, суд, -
Апеляційні скарги Головного управління ДПС у Волинській області, Головного управління ДПС у Львівській області задовольнити.
Рішення Львівського окружного адміністративного суду від 20 грудня 2024 року у справі № 380/12095/24 скасувати та прийняти нову постанову, якою в задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "ОВАЦІЯ" відмовити.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного суду лише з підстав, визначених ст. 328 КАС України, протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий суддя А. Р. Курилець
судді О. І. Мікула
М.А. Пліш
Повне судове рішення складено 22 жовтня 2025 року.