Постанова від 21.10.2025 по справі 380/1447/25

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 жовтня 2025 рокуЛьвівСправа № 380/1447/25 пров. № А/857/31204/25

Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:

головуючого судді: Запотічного І.І.,

суддів: Ільчишин Н.В., Іщук Л.П.

при секретарі судового засідання: Слободян І.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 14 липня 2025 року про закриття провадження в частині вимог (головуюча суддя Братичак У.В. ухвалене у м.Львові, о 12 год. 41 хв., повний текст складено 18 липня 2025 року) у справі № 380/1447/25 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправною та скасування податкової вимоги та рішення, стягнення моральної шкоди,

встановив:

в січні 2025 року, ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з позовом до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (далі - відповідач), в якому просив визнати протиправною та скасувати податкову вимогу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 10.01.2025 № 0000431-1306-0436; визнати протиправним та скасувати рішення №0000431-1306-0436 про опис майна у податкову заставу від 10.01.2025; встановити власників бюджетних рахунків НОМЕР_1 ; стягнути з Держави Україна в особі Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на користь ОСОБА_1 моральну шкоду у сумі 400000,00 грн.; отриману В. Новицьким, згідно рішення суду, суму завданої шкоди направити на рахунки Головного управління розвідки України (ГУР).

Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 14 липня 2025 року клопотання представника відповідача про закриття провадження у справі - задоволено частково. Провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправною та скасування податкової вимоги та рішення, стягнення моральної шкоди, - закрито в частині позовних вимог про визнання протиправною та скасування податкової вимоги Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 10.01.2025 № 0000431-1306-0436; визнання протиправним та скасування рішення №0000431-1306-0436 про опис майна у податкову заставу від 10.01.2025. В задоволенні іншої частини клопотання відмовлено.

Не погодившись із зазначеним судовим рішенням, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу. Вважає, що судом першої інстанції ухвалено рішення з порушенням норм процесуального права.

В обгрунтування вимог апеляційної скарги зазначає, що відповідно до Відомостей про юридичну особу Державна податкова служба України код ЄДРПОУ 43005393 повноваження Кравцова Володимира Віталійовича: вчиняти дії від імені юридичної особи у тому числі підписувати договори тощо (діє виключно в судах України без окремого доручення керівника (самопредставництво ДПС, Головного управління у Дніпропетровській області як відокремленого підрозділу ДПС) з правом посвідчення копій щодо повноважень, без права відмови, відкликання, визнання позову, відмови, відкликання апеляційних, касаційних скарг). Отже, клопотання про закриття провадження подано до суду особою В.В.Кравцовим, який не наділений повноваженнями щодо відмови, відкликання, визнання позову.

Просить скасувати ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 14.07.2025 року, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Відповідачем відзиву на апеляційну скаргу не подано, що не перешкоджає розгляду справи по суті.

Сторони будучи повідомленими про час та місце розгляду справи, явки представників в судове засідання не забезпечили, що відповідно до ч.2 ст. 313 КАС України не перешкоджає розгляду справи по суті.

Відповідно до частини четвертої статті 229 КАС у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Клопотання відповідача про відкладення розгляду справи, апеляційним судом відхилено, у зв'язку з тим, що заявником не надано суду доказів неможливості забезпечити явку будь-якого іншого уповноваженого представника відповідача.

Колегія суддів заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, приходить до наступного.

Судом першої інстанції з матеріалів справи, а також відомостей ЄДРСР вірно встановлено, що станом на дату відкриття провадження у цій справі відповідно до даних ІКС «Податковий блок» по платнику податків ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) обліковувалася заборгованість по податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об'єктів нежитлової нерухомості (ККДБ 18010300) у сумі 44374,43 грн, яка виникла на підставі податкових повідомлень - рішень (форми «Ф») за 2022 рік, які винесені ГУ ДПС у Львівській області (код ДПІ 1303), а саме: № 1145334-2411-1303 від 02.05.2023 на суму 17386,43 грн; № 1145335-2411-1303 від 02.05.2023 на суму 16740,75 грн; № 1145336-2411-1303 від 02.05.2023 на суму 5937,75 грн; № 1145337-2411-1303 від 02.05.2023 на суму 4309,50 грн.

Також, ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 21.02.2025 відкрито провадження в адміністративній справі №380/11533/24 за позовною заявою ОСОБА_1 до Держави України в особі Головного управління Державної податкової служби у Львівській області, Держави України в особі Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, зобов'язання вчинити дії, зокрема визнання протиправними та скасування ППР №1145334-2411-1303 від 02.05.2023, №1145335-2311-1303 від 02.05.2023, №1145336-2411-1303 від 02.05.2023, №1145337-2411-1303 від 02.05.2023.

23.06.2025 представник відповідача подав клопотання про закриття провадження у справі на підставі п. 8 ст. 238 КАС України. Вказане клопотання обґрунтоване тим, що станом на зараз абсолютне значення суми податкового боргу позивача дорівнює 0, тому спірна вимога форми «Ф» № 0000431-1306-0436 від 10.01.2025 на суму 44 374,43 грн. вважається відкликаною, а рішення про опис майна у податкову заставу від 10.01.2025 №0000431-1306-0436 є таким, що втратило правові наслідки.

ГУ ДПС у Дніпропетровській області вважає, що оскільки на день винесення оскаржуваної податкової вимоги форми «Ф» № 0000431-1306-0436 від 10.01.2025 на суму 44374,43 грн. та рішення про опис майна у податкову заставу від 10.01.2025 №0000431-1306-0436, була відсутня ухвала про відкриття провадження у справі щодо оскарження податкових повідомлень-рішень №1145334-2411-1303 від 02.05.2023, №1145335-2411-1303 від 02.05.2023, №1145336-2411-1303 від 02.05.2023, №1145337-2411-1303 від 02.05.2023, а також, у зв'язку з тим, що майно платника податків вважається таким, що звільнено з податкової застави, а вимога форми «Ф» №0000431-1306-0436 від 10.01.2025 на суму 44374,43 грн. вважається відкликаною, тому відсутні підстави вважати, що повне відновлення законних прав та інтересів позивача неможливе без визнання рішень, дій або бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправними після такого виправлення.

Закриваючи провадження у даній справі, суд першої інстанції дійшов висновку, що на час винесення даної ухвали, згідно даних інформаційно-комунікаційних систем контролюючого органу, у фізичної особи ОСОБА_1 податковий борг, недоїмка зі сплати єдиного внеску, інша заборгованість з платежів (у тому числі розстрочених, відстрочених, реструктуризованих), контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, відсутні, тому спірна податкова вимога форми «Ф» №0000431-1306-0436 від 10.01.2025 на суму 44374,43 грн. вважається відкликаною, а рішення про опис майна у податкову заставу від 10.01.2025 №0000431-1306-0436 є таким, що втратило правові наслідки.

Наведене додатково підтверджується листом начальника Придніпровського відділу по роботі з податковим боргом управління по роботі з податковим боргом ГУ ДПС у Дніпропетровській області №10656/04/36-13-06-23 від 23.06.2025.

Таким чином, наявні підстави для закриття провадження у справі згідно з п.8 ч. 1 ст. 238 КАС України в частині позовних вимог про визнання протиправною та скасування податкової вимоги Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 10.01.2025 № 0000431-1306-0436 та рішення №0000431-1306-0436 про опис майна у податкову заставу від 10.01.2025, так як оскаржуване позивачем порушення було виправлено суб'єктом владних повноважень і при цьому у суду відсутні підстави вважати, що повне відновлення законних прав та інтересів позивача неможливе без визнання рішень, дій або бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправними після такого виправлення.

Щодо вимог про відшкодування шкоди, то суд першої інстанції відмовив в задоволенні клопотання про закриття провадження, оскільки виправлення суб'єктом владних повноважень порушення під час розгляду справи, є необґрунтованим обмеженням доступу до правосуддя та суперечить принципу правової визначеності.

Відповідно до частини першої статті 308 КАС суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність обгрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Згідно зі ст.55 Конституції України, кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Завданням адміністративного судочинства, згідно з ч.1 ст.2 КАС України є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

В контексті завдань адміністративного судочинства (ст. 2 КАС України) звернення до суду є способом захисту порушених прав, свобод або законних інтересів позивача. Тому особа повинна довести (а суд - встановити), що їй належать права, свободи або законні інтереси, за захистом яких вона звернулася до суду. Права, свободи та законні інтереси, які належать конкретній особі (особам) є предметом судового захисту.

Заінтересованість повинна мати правовий характер, який виявляється в тому, що рішення суду повинно мати правові наслідки для позивача.

Згідно з п.1 ч.1 ст.5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акту чи окремих його положень.

Пункт 8 ч.1 ст.238 КАС України, на підставі якого суд першої інстанції закрив провадження у цій справі, передбачає, що суд закриває провадження у справі щодо оскарження рішень, дій або бездіяльності суб'єкта владних повноважень, якщо оскаржувані порушення були виправлені суб'єктом владних повноважень і при цьому відсутні підстави вважати, що повне відновлення законних прав та інтересів позивача неможливе без визнання рішень, дій або бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправними після такого виправлення.

Колегія суддів зазначає, що для закриття провадження у відповідності до п.8 ч.1 ст.238 КАС необхідним є настання сукупності наступних обставин: самостійне виправлення суб'єктом владних повноважень оскаржуваних порушень чи після звернення позивача до суду з відповідним позовом, а також можливість повного відновлення законних прав та інтересів позивача внаслідок виправлення оскаржуваних порушень, без визнання судом рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправними.

За змістом п.14.1.175 ст. 14 ПК України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом;

Згідно з абз.4 п. 56.18 ст. 56 ПК України при зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання протиправним та/або скасування рішення контролюючого органу грошове зобов'язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.

Податкове повідомлення-рішення або податкова вимога вважаються відкликаними, якщо сума податкового боргу самостійно погашається платником податків або органом стягнення (пп. 60.1.1 п.60.1 ст. 60 ПК України).

Відповідно до пп. 14.1.152 п. 14.1 ст. 14 ПК України погашення податкового боргу - зменшення абсолютного значення суми такого боргу, підтверджене відповідним документом.

Згідно з пп. 93.1.1 п. 93.1 ст. 93 ПК України майно платника податків звільняється з податкової застави з дня отримання контролюючим органом підтвердження повного погашення суми податкового боргу та/або розстрочених (відстрочених) грошових зобов'язань та процентів за користування розстроченням (відстроченням) в установленому законодавством порядку.

Суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що згідно даних інформаційно-комунікаційних систем контролюючого органу, у фізичної особи ОСОБА_1 податковий борг, недоїмка зі сплати єдиного внеску, інша заборгованість з платежів (у тому числі розстрочених, відстрочених, реструктуризованих), контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, відсутні, тому спірна податкова вимога форми «Ф» №0000431-1306-0436 від 10.01.2025 на суму 44374,43 грн. вважається відкликаною, а рішення про опис майна у податкову заставу від 10.01.2025 №0000431-1306-0436 є таким, що втратило правові наслідки.

Щодо покликання позивача на те, що представник ГУ ДПС у Дніпропетровській області В.В.Кравцов не наділений повноваженнями щодо відмови, відкликання, визнання позову (як вказано в апеляційній скарзі), то колегія суддів зазначає таке.

При цьому, за змістом частин 1, 3 ст. 55 КАС України сторона, третя особа в адміністративній справі, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.

Юридична особа, суб'єкт владних повноважень, який не є юридичною особою, бере участь у справі через свого керівника або члена виконавчого органу, уповноваженого діяти від її (його) імені відповідно до закону, статуту, положення (самопредставництво юридичної особи), або через представника.

Отже, ст. 55 КАС України передбачає дві форми участі сторін в адміністративній справі, а саме: участь через представника (представництво) і особисту участь (самопредставництво).

Згідно з п.7 ч. 1 ст. 4 КАС України до суб'єктів владних повноважень процесуальний закон відносить, зокрема, орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадову чи службову особу.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 02.07.2020 у справі №9901/39/20 звернула увагу на те, що з урахуванням положень ст. 55 КАС України для визнання особи такою, що діє в порядку самопредставництва, необхідно, щоб у відповідному законі, статуті, положенні чи трудовому договорі (контракті) було чітко визначене її право діяти від імені такої юридичної особи (суб'єкта владних повноважень без права юридичної особи) без додаткового уповноваження.

Відносини, що виникають у сфері державної реєстрації юридичних осіб регулює Закон України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» від 15.05.2003 №755-IV (далі - Закон №755-IV, у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), частиною першою статті 7 якого передбачено, що Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів та органів місцевого самоврядування, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб, громадські формування, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців з Єдиного державного реєстру

Державна реєстрація базується на принципах, зокрема, обов'язковості, публічності, об'єктивності, достовірності та повноти відомостей у Єдиному державному реєстрі (ст. 4 Закону №755-IV).

Згідно з п. 13 ч. 2 ст. 9 Закону №755-IV в Єдиному державному реєстрі містяться такі відомості про юридичну особу, крім державних органів і органів місцевого самоврядування як юридичних осіб: відомості про керівника юридичної особи та про інших осіб (за наявності), які можуть вчиняти дії від імені юридичної особи, у тому числі підписувати договори, подавати документи для державної реєстрації тощо: прізвище, ім'я, по батькові, дата народження, реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта [для фізичних осіб, які мають відмітку в паспорті про право здійснювати платежі за серією та номером паспорта, інформація для здійснення зв'язку з керівником юридичної особи (телефон та/або адреса електронної пошти)], дані про наявність обмежень щодо представництва юридичної особи.

Частина 1 ст. 10 цього Закону передбачає, що якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою.

З огляду на викладене слід дійти висновку, що у разі, якщо відповідні відомості щодо особи, яка має право вчиняти дії від імені юридичної особи на засадах самопредставництва, внесені до Реєстру, ці відомості є офіційним та достатнім підтвердженням того, що юридична особа діє в суді через певну особу на засадах самопредставництва (з урахуванням відповідних обмежень повноважень, якщо такі є).

Наведене узгоджується із висновками Великої Палати Верховного Суду, сформульованими у постанові від 20.11.2024 у справі №910/16580/23.

Колегією суддів встановлено, що клопотання про закриття провадження, подане від імені Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, підписано представником відповідача - Кравцовим Володимиром Віталійовичем.

З матеріалів справи оскаржуваної ухвали вбачається, що повноваження представника ГУ ДПС у Дніпропетровській області стверджується довіреністю контролюючого органу № 32331/5/04-36-13-04 від 10.07.2024, виданою без права передоручення іншій особі і дійсною протягом року та витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (а.с. 57, 60 т.1)

Так, відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Головного управління ДПС у Дніпропетровській області в графі відомості про осіб, які можуть вчиняти від імені юридичної особи, у тому числі підписувати договори, подавати документи для державної реєстрації, тощо: прізвище, ім'я, по батькові, дані про наявність обмежень щодо представництва юридичної особи. Серед інших представників вказано Кравцова Володимира Віталійовича (Повноваження: вчиняти дії від імені юридичної особи, у тому числі підписувати договори тощо (ДІЄ ВИКЛЮЧНО В СУДАХ УКРАЇНИ БЕЗ ОКРЕМОГО ДОРУЧЕННЯ КЕРІВНИКА (САМОПРЕДСТАВНИЦТВО ДПС, ГОЛОВНОГО УПРАВЛІННЯ ДПС У ДНІПРОПЕТРОВСЬКІЙ ОБЛАСТІ, ЯК ВІДОКРЕМЛЕНОГО ПІДРОЗДІЛУ ДПС) З ПРАВОМ ПОСВІДЧЕННЯ КОПІЙ ДОКУМЕНТІВ ЩОДО ПОВНОВАЖЕНЬ, БЕЗ ПРАВА ВІДМОВИ, ВІДКЛИКАННЯ, ВИЗНАННЯ ПОЗОВУ, ВІДМОВИ, ВІДКЛИКАННЯ АПЕЛЯЦІЙНИХ, КАСАЦІЙНИХ СКАРГ)) - представник. Аналогічний витяг долучено позивачем до апеляційної скарги (а.с. 109 т.2)

З вищевикладеного вбачається, що представником відповідача Кравцовим В.В. клопотання про закриття провадження у справі (а.с. 66 т.2) подано з дотриманням наданих йому повноважень.

Покликання позивача в апеляційній скарзі на те, що клопотання подано Кравцовим В.В., який не наділений повноваженнями щодо відмови, відкликання, визнання позову, то таке не заслуговує на увагу, оскільки Кравцов В.В. є представником відповідача - ГУ ДПС У Дніпропетровській області, а не позивачем у справі.

З урахуванням наведених вище обставин справи та норм чинного законодавства, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про закриття провадження в частині вимог на підставі пункту 8 частини першої статті 238 КАС України.

Колегія суддів враховує, що згідно п. 41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції та вважає, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, доводами апеляційної скарги висновки, викладені в судовому рішенні, не спростовуються і підстав для його скасування не вбачається.

Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких підстав апеляційна скарга задоволенню не підлягає, підстав для скасування ухвали суду першої інстанції колегія суддів не знаходить.

Керуючись ст.ст. 242, 308, 310, 312, 315, 316, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

постановив:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 14 липня 2025 року про закриття провадження в частині вимог у справі № 380/1447/25 без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття.

На постанову протягом тридцяти днів з моменту набрання нею законної сили може бути подана касаційна скарга безпосередньо до суду касаційної інстанції.

У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя І. І. Запотічний

судді Н. В. Ільчишин

Л. П. Іщук

Повне судове рішення складено 22.10.25

Попередній документ
131231914
Наступний документ
131231916
Інформація про рішення:
№ рішення: 131231915
№ справи: 380/1447/25
Дата рішення: 21.10.2025
Дата публікації: 27.10.2025
Форма документу: Постанова
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Восьмий апеляційний адміністративний суд
Категорія справи: Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи з приводу адміністрування податків, зборів, платежів, а також контролю за дотриманням вимог податкового законодавства, зокрема щодо; адміністрування окремих податків, зборів, платежів, з них; податку на майно, з них; податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Розглянуто (11.11.2025)
Дата надходження: 27.01.2025
Предмет позову: про скасування податкової вимоги
Розклад засідань:
27.02.2025 14:00 Львівський окружний адміністративний суд
20.03.2025 16:00 Львівський окружний адміністративний суд
29.04.2025 14:00 Львівський окружний адміністративний суд
20.05.2025 14:00 Львівський окружний адміністративний суд
09.06.2025 14:00 Львівський окружний адміністративний суд
23.06.2025 11:00 Львівський окружний адміністративний суд
14.07.2025 11:00 Львівський окружний адміністративний суд
01.09.2025 14:00 Львівський окружний адміністративний суд
23.09.2025 14:00 Львівський окружний адміністративний суд
20.10.2025 14:30 Львівський окружний адміністративний суд
21.10.2025 11:00 Восьмий апеляційний адміністративний суд
28.10.2025 14:00 Львівський окружний адміністративний суд
11.11.2025 14:00 Львівський окружний адміністративний суд