21 жовтня 2025 рокуЛьвівСправа № 460/15564/24 пров. № А/857/8290/25
Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Гуляка В.В.
суддів: Ільчишин Н.В., Шевчук С.М.
розглянувши у письмовому провадженні апеляційну скаргу ІНФОРМАЦІЯ_1 ,
на рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 31 січня 2025 року (суддя - Дорошенко Н.О., час ухвалення - не зазначено, місце ухвалення - м. Рівне, дата складання повного тексту рішення - не зазначено),
в адміністративній справі №460/15564/24 за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 ,
про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинення дій,
встановив:
У грудні 2024 року позивач ОСОБА_1 звернувся в суд із адміністративним позовом до відповідача ІНФОРМАЦІЯ_1 , в якому просив: 1) визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо не розгляду заяви позивача від 27.10.2024 про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на підставі пункту першого частини третьої ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію»; 2) зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_2 розглянути заяву позивача від 27 жовтня 2024 року про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на підставі пункту першого частини третьої ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», прийнявши за результатами її розгляду обґрунтоване рішення про надання або відмову у наданні відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації.
Відповідач не визнав позовних вимог. В суді першої інстанції подав відзив, просив відмовити у задоволенні позовних вимог.
Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 31.01.2025 позов задоволено. Визнано протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо нерозгляду заяви ОСОБА_1 від 27.10.2024 про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на підставі пункту першого частини третьої статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію». Зобов'язано ІНФОРМАЦІЯ_2 розглянути заяву ОСОБА_1 від 27.10.2024 про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на підставі пункту першого частини третьої статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» та прийняти за результатами її розгляду обґрунтоване рішення про надання відстрочки або відмову у наданні відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, з урахуванням висновків суду у цьому рішенні. Стягнуто на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 судові витрати по сплаті судового збору в сумі 1226,20 грн..
З цим рішенням суду першої інстанції не погодився позивач та оскаржив його в апеляційному порядку. Вважає апелянт, що судом першої інстанції ухвалено рішення з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, не відповідністю обставинам справи і з порушенням норм матеріального та процесуального права, а тому підлягає скасуванню з підстав, наведених в апеляційній скарзі.
В обґрунтування апеляційних вимог покликається на те, що на виконання чинного законодавства ІНФОРМАЦІЯ_3 було надано відповідь позивачу на його звернення та надіслано засобами поштового зв'язку. В зазначеній відповіді роз'яснено порядок подання заяви на отримання відстрочки та процедура її розгляду згідно з нормами чинного законодавства, у відповідності до положень постанови КМУ від 16.05.2024 №560, де передбачено додатком 5 долучення до заяви на відстрочку підтвердних документів, що подаються військовозобов'язаними для отримання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації. Зазначає, що позивачем порушено послідовність здобуття освіти, визначену частиною другою статті 10 Закону України «Про освіту». Також твердить скаржник, що позивач не перебуває на військовому обліку в ІНФОРМАЦІЯ_4 і надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації без з'ясування чи є на даний момент військовозобов'язаним та за станом здоров'я придатним до військової служби під час мобілізації є порушенням вимог Закону «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію». До заяви не долучено документів на підтвердження діючого військово-облікового документу чи військового квитка з відміткою перебування на військовому обліку. Зазначає, що відповідно до п.58 Постанови №560 особиста присутність позивача під час подачі заяви про надання відстрочки є обов'язковою. Постанова №560 визначає випадки, у яких заява може бути надіслана поштою. Текстом п.60 Постанови №560 передбачена можливість надіслати поштою заяву на продовження відстрочки, однак пунктом 58 при поданні заяви на отримання відстрочки від призову на військову службу така можливість не зазначена, що свідчить про те, що пункт 58 такої можливості не передбачає. Особисте прибуття є необхідним для встановлення особи, яка подає заяву на отримання відстрочки і статусу військовозобов'язаного.
За результатами апеляційного розгляду апелянт просить скасувати оскаржене рішення суду та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.
Суд апеляційної інстанції, дослідивши матеріали справи та докази по справі, обговоривши доводи, межі та вимоги апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції, вважає, що апеляційну скаргу необхідно задоволити.
Судом встановлено такі фактичні обставини справи.
Позивач ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_5 , є громадянином України, засобами поштового зв'язку звернувся до голови комісії ІНФОРМАЦІЯ_6 із заявою від 27.10.2024, в якій повідомив, що він є особою, яка на підставі пункту 1 частини третьої статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» не підлягає призову на військову службу під час мобілізації. У зв'язку з чим просив розглянути його заяву та оформити у порядку, визначеному постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 №560 довідку про відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації (а.с.5).
До заяви долучено: засвідчені копії паспорта та картки ОСОБА_1 на 2 арк., довідки про здобувача освіти за даними Єдиної державної електронної бази з питань освіти на 1 арк., витягу з наказу № 010/050-с від 30.08.2024 на 1 арк., диплому бакалавра на 1 арк., академічної довідки на 4 арк., військово-облікового документа на 2 арк..
ІНФОРМАЦІЯ_3 листом від 15.11.2024 №1/21709 повідомив позивача, що вказана заява (направлена засобами поштового зв'язку) не підлягає задоволенню без особистого прибуття до територіального центру комплектування та соціальної підтримки, оскільки 18.05.2024 набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 № 560, пунктом 57 якої передбачено, що для розгляду питань надання військовозобов'язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період при районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (відокремлених підрозділах) утворюються комісії. З 27.05.2024 утворена і здійснює розгляд заяв комісія ІНФОРМАЦІЯ_1 з розгляду питань надання військовозобов'язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації. За наявності підстав для одержання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період військовозобов'язані (крім заброньованих) особисто подають на ім'я голови комісії - начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 заяву за формою, визначеною у додатку 4 постанови КМУ № 560, до якої додаються документи, що підтверджують право на відстрочку, або копії таких документів, засвідчені в установленому порядку, зазначені у переліку згідно з додатком 5 постанови КМУ № 560.
На підставі зазначеного, відповідач запропонував позивачу, з метою вирішення питання, порушеного в заяві, особисто прибути до ІНФОРМАЦІЯ_6 з військово-обліковим документом, оригіналами (та копіями) усіх підтверджуючих право на відстрочку документів та усіх наявних медичних документів для уточнення облікових даних, проходження медичного огляду (у зв'язку із внесенням 22.08.2023 змін до «Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України», затвердженого наказом Міністерства оборони України №402 від 14.08.2008) та визначення призначення на особливий період.
Вважаючи протиправною бездіяльність відповідача щодо розгляду заяви про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд апеляційної інстанції враховує таке.
Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 65 Конституції України встановлено, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов'язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.
Згідно ч.1 ст.1 Закону України «Про військовий обов'язок та військову службу» від 25.03.1992 №2232-XII (далі Закон №2232-XII), захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов'язком громадян України.
Відповідно до ч.1, 2 ст.2 Закону №2232-XII, військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов'язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.
Проходження військової служби здійснюється, зокрема, громадянами України - у добровільному порядку (за контрактом), за направленням або за призовом.
У зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, Указом Президента України від 24.02.2022 №64/202, затвердженим Законом України від 24.02.2022 №2102-IX, в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб, який в подальшому неодноразово продовжувався та діє на даний час.
Крім цього, відповідно до пункту 2 вже згаданого Указу Президента України від 24.02.2022 №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» військовому командуванню разом із Міністерством внутрішніх справ України, іншими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування доручено запроваджувати та здійснювати передбачені Законом України «Про правовий режим воєнного стану» заходи і повноваження, необхідні для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави.
Правові основи мобілізаційної підготовки та мобілізації в Україні, засади організації цієї роботи, повноваження органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, а також обов'язки підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності (далі - підприємства, установи і організації), повноваження і відповідальність посадових осіб та обов'язки громадян щодо здійснення мобілізаційних заходів визначає Закон України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» (Закон № 3543-XII).
Згідно з частиною п'ятою статті 22 Закону №3543-ХІІ, призов громадян на військову службу під час мобілізації або залучення їх до виконання обов'язків за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, забезпечують місцеві органи виконавчої влади та здійснюють територіальні центри комплектування та соціальної підтримки або командири військових частин.
Згідно частини 7 ст.23 Закону №3543-XII установлено, що перевірка підстав щодо надання військовозобов'язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації та її оформлення здійснюється територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки.
Відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації може оформлюватися за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів на підставі даних, отриманих з інших державних реєстрів або баз даних, які підтверджують, що військовозобов'язаний має право на одну з вищезазначених відстрочок. Порядок оформлення відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації за допомогою цього реєстру визначається Кабінетом Міністрів України, про що зазначено в ч. 8 ст. 23 Закону № 3543-XII.
Згідно з п.1 Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 лютого 2022 року № 154 (Положення № 154), Територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є органами військового управління, що забезпечують виконання законодавства з питань військового обов'язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації.
Пунктом 11 Положення №154 передбачено, що районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, крім функцій, зазначених у пункті 9 цього Положення оформляють для військовозобов'язаних, резервістів відстрочки від призову під час мобілізації, які надаються в установленому порядку, та проводять перевірку підстав їх надання, ведуть спеціальний облік військовозобов'язаних.
Таким чином, оскільки відповідач є органом військового управління, що забезпечує виконання законодавства з питань військового обов'язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації, саме на нього покладено обов'язок щодо прийняття рішення про надання відстрочки від призову під час мобілізації та в особливий період і воєнний час.
Апеляційний суд також враховує, що постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 № 560 затверджено Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період (далі - Порядок №560, в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).
Пунктом 56 Порядку №560 визначено, що відстрочка від призову на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період надається військовозобов'язаним з підстав, визначених статтею 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
Відповідно до п. 57 Порядку №560, для розгляду питань надання військовозобов'язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період при районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (відокремлених відділах) утворюються комісії у такому складі: -голова комісії - керівник районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (відокремленого відділу); -члени комісії - представники апарату, структурних підрозділів (освіти та науки, охорони здоров'я, соціального захисту населення, служби у справах дітей, центру надання адміністративних послуг) районної, міської держадміністрації (військової адміністрації).
Згідно п.58 Порядку №560 передбачено, що за наявності підстав для одержання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період військовозобов'язані (крім заброньованих) особисто подають на ім'я голови комісії районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу заяву за формою, визначеною у додатку 4, до якої додаються документи, що підтверджують право на відстрочку, або копії таких документів, засвідчені в установленому порядку, зазначені у переліку згідно з додатком 5. Заява військовозобов'язаного підлягає обов'язковій реєстрації.
Відповідно до п. 60 Порядку № 560, комісія вивчає отримані заяву та підтвердні документи, оцінює законність підстав для надання відстрочки, за потреби готує запити до відповідних органів державної влади для отримання інформації, що підтверджує право заявника на відстрочку, або використовує інформацію з публічних електронних реєстрів.
Комісія зобов'язана розглянути отримані на розгляд заяву та документи, що підтверджують право на відстрочку, протягом семи днів з дати надходження, але не пізніше ніж протягом наступного дня від дати отримання інформації на запити до органів державної влади.
На підставі розгляду отриманих документів комісія ухвалює рішення про надання або відмову у наданні відстрочки. Рішення комісії оформляється протоколом.
Про прийняте комісією рішення повідомляється засобами телефонного, електронного зв'язку або поштою заявнику не пізніше ніж на наступний день після ухвалення такого рішення.
У разі позитивного рішення військовозобов'язаному надається довідка із зазначенням строку відстрочки за формою, визначеною у додатку 6. У разі відмови у наданні відстрочки військовозобов'язаному повідомляють письмово із зазначенням причин відмови за формою, визначеною у додатку 7. Таке рішення може бути оскаржене у судовому порядку.
До ухвалення комісією рішення військовозобов'язаний не підлягає призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період.
Колегія суддів апеляційного суду зазначає, що спірним у цій справі є питання щодо порядку подання позивачем до відповідача заяви від 27.10.2024 про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на підставі п.1 ч.3 ст.23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», а саме, чи може вважатися подання письмової заяви засобами поштового зв'язку особистим поданням заяви.
Так, матеріалами справи підтвержується, що позивач звернувся із використанням засобів поштового зв'язку до Голови комісії ІНФОРМАЦІЯ_1 із заявою від 27.10.2024 (зареєстрована за вх.№35802 від 08.11.2024), в якій просив оформити у порядку, визначеному постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 №560, довідку про відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації. Разом із заявою позивачем подані копії наступних документів: засвідчені копії паспорта та картки ОСОБА_1 на 2 арк., довідки про здобувача освіти за даними Єдиної державної електронної бази з питань освіти на 1 арк., витягу з наказу № 010/050-с від 30.08.2024 на 1 арк., диплому бакалавра на 1 арк., академічної довідки на 4 арк., військово-облікового документа на 2 арк..
За результатами опрацювання вказаних документів відповідачем надіслано позивачу лист від 15.11.2024 №1/21709 в якому зазначено, що вищевказана заява (направлена засобами поштового зв'язку) не підлягає задоволенню без особистого прибуття до територіального центру комплектування та соціальної підтримки. Запропоновано позивачу, з метою вирішення питання, порушеного в заяві, особисто прибути до ІНФОРМАЦІЯ_6 з військово-обліковим документом, оригіналами (та копіями) усіх підтверджуючих право на відстрочку документів та усіх наявних медичних документів для уточнення облікових даних, проходження медичного огляду (у зв'язку із внесенням 22.08.2023 змін до «Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України», затвердженого наказом Міністерства оборони України №402 від 14.08.2008) та визначення призначення на особливий період.
Колегія суддів апеляційної інстанції зазначає, що в спірних відносинах підлягають застосуванню, зокрема, норми Закону № 3543-XII та Порядку № 560.
Як уже було вказано судом вище, відповідно до пункту 58 Порядку №560, за наявності підстав для одержання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період військовозобов'язані (крім заброньованих) особисто подають на ім'я голови комісії районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу заяву за формою, визначеною у додатку 4, до якої додаються документи, що підтверджують право на відстрочку, або копії таких документів, засвідчені в установленому порядку, зазначені у переліку згідно з додатком 5.
Отже, за змістом пункту 58 Порядку №560, заява за формою, визначеною у додатку 4, подається шляхом особистої передачі до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу, а не шляхом надсилання засобами поштового зв'язку, кур'єром, через уповноваженого представника, тощо.
Наведене також підтверджується абзацом другим пункту 58 Порядку № 560, яким установлено, що під час подання заяви військовозобов'язаний пред'являє військово-обліковий документ (військово-обліковий документ в електронній формі).
При цьому, колегія суддів зазначає, що «особисте подання заяви» та «подання особистої заяви» являються різними за юридичним змістом формулюваннями. Оскільки пунктом 58 Порядку №560 чітко і безальтернативно передбачено, що військовозобов'язані (крім заброньованих) мають обов'язок особисто подавати відповідну заяву щодо відстрочки від призову на військову службу, а тому подання такої заяви не особисто до уповноваженого органу (посадової особи), а із використанням засобів поштового зв'язку, являється порушенням порядку (процедури) подання такої заяви.
Водночас, являються обгрунтованими твердження відповідача про те, що під час особистого подання відповідної заяви здійснюється встановлення (ідентифікація) особи заявника.
У контексті наведеного, колегія суддів апеляційної інстанції також зауважує, що пунктом 60 Порядку № 560 передбачено наступне: Для продовження строку дії відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період військовозобов'язаний з виданням Указу Президента України про продовження строку проведення мобілізації подає (надсилає) на розгляд комісії заяву у паперовій чи електронній формі, зокрема у разі технічної реалізації засобами електронного кабінету призовника, військовозобов'язаного, резервіста.
Отже, безпосередньо Порядок № 560 розмежовує вчинення дій особисто або через засоби зв'язку.
Крім цього, за загальними правилами законодавства щодо звернення громадян, законодавець розрізняє порядок звернення особи із заявою шляхом надсилання поштою та шляхом особистої передачі. Зокрема, статтею 5 Закону України «Про звернення громадян» передбачено, що письмове звернення надсилається поштою або передається громадянином до відповідного органу, установи особисто чи через уповноважену ним особу, повноваження якої оформлені відповідно до законодавства. Письмове звернення також може бути надіслане з використанням мережі Інтернет, засобів електронного зв'язку (електронне звернення).
Таким чином, суд апеляційної інстанції вважає необґрунтованими та безпідставними доводи позивача про те, що ним було дотримано процедуру особистого подання документів (заяви від 27.10.2024) щодо права на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації.
За наведеного правового регулювання, змісту та обсягу фактичних передумов, які спричинили спір у цій справі, суд апеляційної інстанції не погоджується з висновком суду першої інстанції щодо наявності підстав для задоволення позовних вимог про визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо нерозгляду заяви позивача від 27.10.2024 про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на підставі пункту першого частини третьої статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», та зобов'язання відповідача розглянути відповідну заяву позивача від 27.10.2024 із прийняттям за результатами її розгляду обґрунтованого рішення по суті питання, з урахуванням висновків суду.
Крім цього, колегія суддів апеляційного суду зауважує, що суд першої інстанції безпідставно вийшов за межі предмету спору у розглядуваних правовідностинах, оскільки суд зайво і передчасно здійснив аналіз та правову оцінку документам, що були долучені позивачем при поданні заяви від 27.10.2024 про надання відстрочки від призову на військову службу, та сформував передчасні висновки щодо питання про право позивача на отримання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, та щодо послідовності здобуття позивачем освіти.
З врахуванням наведених вище норм законодавства та фактичних обставин справи, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що судом першої інстанції при розгляді адміністративної справи ухвалено рішення суду з невідповідністю його висновків обставинам справи та з неправильним застосуванням норм матеріального і процесуального права, а тому відповідно до приписів статті 317 КАС України таке рішення суду підлягає скасуванню з ухваленням нової постанови суду про відмову у задоволенні позовних вимог.
Суд апеляційної інстанції також зазначає, що відповідно до п.2 ч.5 ст.328 КАС України, не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження).
Проаналізувавши характер спірних правовідносин, предмет доказування, склад учасників справи, та враховуючи, що дану адміністративну справу було розглянуто судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження, суд апеляційної інстанції зазначає, що дана адміністративна справа є справою незначної складності, а тому рішення суду апеляційної інстанції не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 КАС України.
Керуючись статтями 243, 308, 311, 315, 317, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд
постановив:
Апеляційну скаргу ІНФОРМАЦІЯ_1 - задоволити.
Рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 31 січня 2025 року в адміністративній справі №460/15564/24 за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинення дій - скасувати та ухвалити нову постанову.
У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 - відмовити.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її ухвалення і касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий суддя В. В. Гуляк
судді Н. В. Ільчишин
С. М. Шевчук