Справа № 595/1339/25
Провадження № 2-а/595/110/2025
24.10.2025
Бучацький районний суд Тернопільської області
у складі: головуючого судді Тхорик І.І.
за участі: секретаря судового засідання Єдинак Л.С.
представника позивача, адвоката Ковалівського Б.В.
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін у відкритому судовому засіданні в залі суду справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Тернопільської області про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення,-
Позивач ОСОБА_1 , в інтересах якого діє представник - адвокат Ковалівський Б.В., 03 вересня 2025 року, через систему «Електронний суд», звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Національної поліції в Тернопільської області, в якому просить скасувати постанову по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА № 5580636 від 27 серпня 2025 року, відповідно до якої на нього накладене адміністративне стягнення згідно ч.1 ст.122 КУпАП, а провадження у справі закрити. Окрім того, просить звільнити його від сплати судового збору на підставі п.9 ч.1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір». В обґрунтування заявлених вимог посилається на те, що 27 серпня 2024 року інспектор СРПП Стасів Р.Р., виніс постанову серії ЕНА № 5580636 про притягнення його, позивача, до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП та накладення штрафу у розмірі 340 грн. У постанові зазначено, що він, ОСОБА_1 , керуючи автомобілем марки «ВАЗ 2108», д.н.з. НОМЕР_1 , у с. Підзамочок, не виконав вимогу дорожнього знаку 3.41 «Стоп-контроль», чим порушив п.8.4 Правил дорожнього руху України. Разом із тим, наведені у постанові висновки не відповідають фактичним обставинам та нормам права. Зокрема, у місці, де, нібито, мало місце правопорушення, дорожній знак 3.41 був встановлений неналежним чином: він перебував у захованому стані, не проглядався з проїзної частини, що унеможливлювало його вчасне сприйняття водієм. Фактично, можливості побачити цей знак у нього не було. Відповідно до п. 8.2-1 ПДР України, дорожні знаки повинні бути встановлені таким чином, щоб вони були добре видимими як удень, так і вночі, за будь-яких погодних умов, а водії мали змогу завчасно їх сприйняти. У цій ситуації вимога знаку була фактично прихованою, отже, невиконання його вимог не може утворювати складу адміністративного правопорушення. Також, відповідно до п. 12.10 ПДР України, знак 3.41 «Стоп-контроль» застосовується лише разом із поетапним зниженням швидкості шляхом встановлення попередніх знаків 3.29 («Обмеження максимальної швидкості») та/або 3.31 («Кінець обмеження максимальної швидкості»). На вказаній ділянці дороги жодного з таких знаків не було, що є грубим порушенням вимог законодавства і підтверджує неналежну організацію дорожнього руху. Відтак, у його діях відсутня подія та склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП, а винесена постанова серії ЕНА № 5580636 від 27.08.2025 є протиправною та підлягає скасуванню.
Ухвалою суду від 08 вересня 2025 року прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Тернопільської області про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення.
17 вересня 2025 року представником відповідача ГУНП в Тернопільській області Рівної А. подано відзив на позов, в якому вона просить відмовити у задоволенні позову ОСОБА_1 через його безпідставність, мотивуючи тим, що 27 серпня 2025 року близько 08 год. 37 хв. водій ОСОБА_1 по вул. Тернопільська в с. Підзамочок Чортківського району Тернопільської області, на а/д НОМЕР_2 , керуючи транспортним засобом марки «ВАЗ», модель 2108, р.н. НОМЕР_1 , не виконав вимог дорожнього знаку 3.41 «Контроль», здійснив рух транспортного засобу, чим порушив вимоги п.8.4 «в» ПДР України та скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.122 КУпАП. Поліцейським ВП № 2 (м. Бучач) Чортківського РУП ГУНП в Тернопільській області Стасівим Р.Р. було виявлено дане порушення та винесено відносно позивача ОСОБА_1 постанову серії ЕНА № 5580636 від 27.08.2025 за ч.1 ст.122 КУпАП та притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу у розмірі 340 грн. 27.08.2025 здійснювалися заходи щодо взаємодії ГУНП в Тернопільській області з ТЦК та СП на території Чортківського району. Під час здійснення даних заходів на а/д Т2001 було поміщено мобільний пост, який був обладнаний дорожнім знаком 3.41 ПДР України «Контроль». Відповідно до вимог даного дорожнього знаку водієві забороняється проїзд без зупинки перед контрольованими пунктами (пост Національної поліції, карантинний пост, прикордонна зона, закрита територія, пункт оплати проїзду на платних дорогах тощо). Зазначає, що дорожній знак 3.41 «Контроль» було розміщено відповідно до вимог ПДР України, а саме, таким чином, щоб його було добре видно усім учасникам дорожнього руху, як у світлу, так і у темну пору доби та таким чином, щоб інформацію, яку він передає, могли сприймати саме ті учасники руху, для яких вона призначена. Водій механічних транспортних засобів та інші учасники дорожнього руху, під час керування транспортним засобом, не повинен оцінювати законність та правові підстави встановлення дорожніх знаків, а зобов'язаний беззаперечно при виявленні такого знаку при русі проїзною частиною дороги, виконати вимогу даного дорожнього знаку, з метою забезпечення безпеки дорожнього руху та не створення аварійної ситуації. Водій т/з марки «ВАЗ», модель 2108, р.н. НОМЕР_1 , відступив від вимог дорожнього знаку, свідомо проігнорувавши його вимогу, керуючись власними внутрішніми переконаннями, не здійснив запинку автомобіля, внаслідок чого вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.122 КУпАП. Так, на відеозаписі під назвою «document_5291808422054889015» відображено, як транспортні засоби, що рухаються даною ділянкою дороги, здійснюють зупинку транспортного засобу на вимогу дорожнього знаку 3.41 «Контроль», з 00:00:00 по 00:00:25 та момент з 00:01:47 по 00:01:56 - ігнорування вимог даного дорожнього знаку водієм т/з марки «ВАЗ», модель 2108, р.н. НОМЕР_1 . Зухвалість, протиправність та суб'єктивність дій водія вказаного автомобіля виразились не просто в ігноруванні вимог дорожнього знаку 3.41 «Контроль» та вчиненні адміністративного правопорушення, а й в тому, що водій, як особа, яка керує транспортним засобом, а саме, джерелом підвищеної небезпеки, несе в даному випадку пряму загрозу своїми діями особовому складу, який здійснює свою діяльність на даному мобільному пості, а також загрозу іншим учасникам дорожнього руху, які в цей час проїжджають дану ділянку дороги та виконують вимогу встановленого дорожнього знаку 3.41 «Контроль». Так, на відеозаписі під назвою «export-2zmhg» з 00:00:10 по 00:00:37 відображено те, що працівник поліції повідомив про причину зупинки транспортного засобу відповідно до вимог п.1 ст.35 ЗУ «Про Національну поліцію». Також, позивача ознайомлено із правами відповідно до ст.268 КУпАП, що відображено на відеозаписах під назвою «export-2zmhg» з 00:00:37 по 00:01:01. Отже, поліцейським, як посадовою особою, яка наділена дискреційними повноваженнями, зроблено висновок про притягнення позивача до адміністративної відповідальності. Зважаючи на викладене, просить у задоволенні позову відмовити.
19 вересня 2025 року від представника позивача ОСОБА_1 , адвоката Ковалівського Б.В., на адресу суду через систему «Електронний суд» надійшла відповідь на відзив, в якій він просить задовольнити позовні вимоги в повному обсязі. Зазначає, що з долучених відповідачем до відзиву відеозаписів не можливо зробити однозначний висновок про те, що саме позивач порушив правила дорожнього руху. Зокрема, відсутні чіткі кадри, де зафіксовано державний номерний знак чи марку автомобіля, який, нібито, вчинив правопорушення, не встановлено, що це саме т/з, яким керував ОСОБА_1 . Окрім того, відсутні будь-які докази, що на місці події був встановлений дорожній знак, обов'язковий до виконання, вимогу якого позивач, начебто, проігнорував. Відеозапис фіксує лише загальні дії поліцейських, але не доводить факту порушення. Таким чином, надані докази не підтверджують ні факту руху автомобіля позивача, ні факту порушення вимог дорожнього знаку. На відеозаписі не вбачається, що у місці зупинки був встановлений знак «Стоп» (2.2) чи «Контроль» (3.41) або будь-який інший знак, що зобов'язував водія зупинитися. За відсутності підтвердження наявності такого знаку, відсутні й підстави вважати, що його вимогу було порушено. Відтак, у даній справі відповідач не довів ані наявності належного дорожнього знаку, ні факту, що саме позивач керував автомобілем та порушив його вимогу.
Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не прибув, будучи належним чином повідомленим про час та місце розгляду справи.
Представник позивача ОСОБА_1 , адвокат Ковалівський Б.В., будучи присутнім у судовому засіданні, позовні вимоги підтримав та просив такі задовольнити з підстав, зазначених у позовній заяві та у відповіді на відзив.
Представник відповідача Головного управління Національної поліції в Тернопільській області в судове засідання не з'явився, у відзиві на позовну заяву просила справу слухати у відсутності їх представника.
Заслухавши представника позивача, розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступного висновку.
Згідно ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що містяться у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Згідно п. 4.1 рішення Конституційного Суду України від 22 грудня 2010 року №23-рп/2010 (справа про адміністративну відповідальність у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху) Конституційний Суд України дійшов висновку, що адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до адміністративної відповідальності ґрунтуються на конституційних принципах та правових презумпціях, які зумовлені визнанням і дією принципу верховенства права в Україні. Конституція України має найвищу юридичну силу, закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй (частина друга статті 8 Конституції України).
Положеннями ч. 2 ст. 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Як вбачається з постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА № 5580636 від 27.08.2025, прийнятої поліцейським ВП № 2 (м. Бучач) Чортківського РУП ГУНП в Тернопільській області Стасівим Р.Р., 27.08.2025 о 08:34:54 год. в с. Підзамочок по вул. Тернопільська, ОСОБА_1 не виконав вимогу дорожнього знаку 3.41 «стоп контроль». чим порушив вимоги п.8.4 Правил дорожнього руху та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.122 Кодексу України про адміністративні правопорушення, за що на нього було накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340 грн.
За відомостями постанови до неї додається відеофіксація з нагрудної камери поліцейського, реєстратора 70маі.
Відповідно до вимог ч. 1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Частиною першою ст. 5 КАС України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.
За змістом ч. 1 ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Відповідно до ч. 1 ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до ст. 52 Закону України «Про дорожній рух», контроль у сфері безпеки дорожнього руху здійснюється Кабінетом Міністрів України, місцевими органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, Національною поліцією, іншими спеціально уповноваженими на те державними органами (державний контроль), а також міністерствами, іншими центральними органами виконавчої влади (відомчий контроль).
Пунктом 11 ч. 1 ст.23 Закону України «Про Національну поліцію» визначено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.
Пунктом 1.9. ПДР України встановлено, що особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Так, з постанови ЕНА № 5580636 від 27.08.2025, вбачається, що 27.08.2025 о 08:34:54 год. в с. Підзамочок по вул. Тернопільська ОСОБА_1 не виконав вимогу дорожнього знаку 3.41 «стоп контроль», чим порушив вимоги п.8.4 Правил дорожнього руху та вчинив адміністративне правопорушення.
Пунктом 8.2-1 розділу 8 Правил дорожнього руху встановлено, що дорожні знаки застосовуються відповідно до цих Правил і повинні відповідати вимогам національного стандарту.
Дорожні знаки повинні розміщуватися таким чином, щоб їх було добре видно учасникам дорожнього руху як у світлу, так і в темну пору доби. При цьому дорожні знаки не повинні бути закриті повністю або частково від учасників дорожнього руху будь-якими перешкодами.
Дорожні знаки повинні бути видимими на відстані не менш як 100 м за напрямком руху та розміщеними не вище 6 м над рівнем проїзної частини.
Дорожні знаки встановлюються обабіч дороги на тому її боці, що відповідає напрямку руху. Для поліпшення сприйняття дорожніх знаків вони можуть бути розміщені над проїзною частиною. Якщо дорога має більше ніж одну смугу для руху в одному напрямку, установлений обабіч дороги відповідного напрямку дорожній знак дублюється на розділювальній смузі, над проїзною частиною або на протилежному боці дороги (у разі, коли для руху в зустрічному напрямку є не більше ніж дві смуги).
Дорожні знаки розміщуються таким чином, щоб інформацію, яку вони передають, могли сприймати саме ті учасники руху, для яких вона призначена.
Пунктом 8.4 в) Правил дорожнього руху передбачено дію дорожніх знаків, зокрема заборонних знаків, які запроваджують або скасовують певні обмеження в русі.
Дорожній знак 3.41 «Контроль». Забороняється проїзд без зупинки перед контрольними пунктами (дорожня станція патрульної поліції, карантинний пост, прикордонна зона, закрита територія, пункт оплати проїзду на платних дорогах тощо).
Застосовується лише за умови обов'язкового поетапного обмеження швидкості руху шляхом попереднього встановлення необхідної кількості знаків 3.29 та (або) 3.31 згідно з вимогами пункту 12.10 цих Правил.
Відповідно до вимог пункту 14.5.33 Національного стандарту України ДСТУ 4100:2021 «Безпека дорожнього руху. Знаки Дорожні. Загальні технічні умови. Правила застосування» Знак 3.41 «Контроль» застосовують для заборони ТЗ проїзд без зупинки перед контрольними пунктами (пост Національної поліції, карантинний пост, прикордонна зона, закрита територія, пункт оплати проїзду на платних дорогах тощо). Перед наближенням до місця встановлення знака 3.41 потрібно застосувати ступінчасте обмеження швидкості за допомогою попереднього встановлення необхідної кількості знаків 3.29 відповідно до 14.5.25 та/або 3.31.
Відповідно до ч. 1 ст. 122 КУпАП перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Згідно зі ст.245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно до положень ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.
З відеоматеріалів, доданих відповідачем до відзиву до позовної заяви, неможливо встановити вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 122 КУпАП. Зокрема, на відеозаписі під назвою document_5291808422054889015, знятого на реєстратор службового автомобіля, зображено рух транспортних засобів, однак з такого неможливо встановити, що саме ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом не виконав вимогу дорожнього знаку 3.41 «стоп контроль». Оскільки на вказаному відеозаписі зафіксовано лише загальний рух транспортних засобів, які неможливо ідентифікувати, як і дорожній знак, який розташований на узбіччі дороги.
У межах даної справи, суб'єкт владних повноважень не надав доказів, що позивач, керуючи транспортним засобом, порушив вимоги дорожнього знаку 3.41, як це зазначено в оскаржуваній постанові.
У зв'язку з цим, суд дійшов до висновку, що в межах цих конкретних правовідносин, за встановлених судом обставин, відповідачем не надано суду та не долучено до оскаржуваної постанови доказів, які би свідчили про вчинення позивачем порушення ПДР.
Відповідно до ч. 1 ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Сам факт винесення оскаржуваної постанови не є доказом вчинення особою адміністративного правопорушення. Саме до цього зводяться висновки Верховного Суду викладені у постанові від 26 квітня 2018 року у справі № 338/1/17.
Відтак, склад правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 122 КУпАП, в діях позивача не доведений.
За змістом ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Таким чином, саме на відповідача покладено обов'язок доказування правомірності складення оскаржуваної постанови.
У відповідності до ст. 62 Конституції України вина особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, має бути доведена належними доказами, а не ґрунтуватися на припущеннях, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Відповідно до вимог п. 3 ч. 3 ст.286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.
Згідно п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Враховуючи вищенаведене, суд приходить до переконання, що позов є підставним, відтак постанова серії ЕНА № 5580636 від 27.08.2025 про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у виді штрафу у розмірі 340 грн, винесена поліцейським ВП № 2 (м. Бучач) РУП ГУНП в Тернопільській області Стасівим Р.Р. підлягає скасуванню, а провадження у справі закриттю.
Керуючись ст. 19, 61 Конституції України, ст. ст. 9, 122, 245, 247, 251, 279, 280, 283 Кодексу України про адміністративні правопорушення, ст. ст.2 ,5, 9, 72-77, 122, 139, 159, 242, 244-246, 257, 271, 286 Кодексу адміністративного судочинства, суд, -
Позовні вимоги ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Тернопільської області про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення, - задовольнити.
Постанову серії ЕНА № 5580636 від 27 серпня 2025 року про накладення адміністративного стягнення за ч. 1 ст.122 КУпАП у вигляді штрафу в розмірі 340 грн на ОСОБА_1 , винесену поліцейським відділення поліції № 2 (м. Бучач) Чортківського РУП ГУНП в Тернопільській області Стасівим Р.Р., скасувати, а провадження у справі закрити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня складення повного рішення суду.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання: с. Білявинці Чортківського району Тернопільської області, РНОКПП НОМЕР_3 .
Відповідач: Головне управління Національної поліції в Тернопільській області, місцезнаходження: вул. Валова, 11, м. Тернопіль, 46001.
Суддя: І. І. Тхорик