Справа № 461/8559/25
Провадження № 1-кс/461/6570/25
23.10.2025 м. Львів
Галицький районний суд м. Львова у складі:
слідчої судді - ОСОБА_1 ,
за участю:
секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
прокурора -ОСОБА_3 ,
слідчого - ОСОБА_4 ,
підозрюваного - ОСОБА_5 ,
захисника - ОСОБА_6 ,
розглянувши клопотання слідчого відділу розслідування злочинів у сфері господарської та службової діяльності слідчого управління Головного управління Національної поліції у Львівській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_4 , погодженого прокурором Львівської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону ОСОБА_3 , у кримінальному провадженні, відомості про яке 26.09.2025 внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025140000001100, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.332 КК України, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з визначенням розміру застави щодо підозрюваного:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Муроване Пустомтівського району Львівської області, громадянина України, українця, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , та проживає за адресою: АДРЕСА_2 , не депутата, не адвоката, раніше не судимого,-
Слідчий звернувся зі клопотанням до слідчої судді Галицького районного суду м. Львова зі вказаним клопотанням, у якому просить застосувати щодо підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою у Державній установі «Львівська установа виконання покарань № 19» строком на 60 діб, з можливістю внесення застави у розмірі 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, а також з покладенням обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, у разі внесення відповідного розміру застави.
Клопотання мотивує тим, що Слідчим управлінням Головного управління Національної поліції у Львівській області за процесуального керівництва Львівської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні за №12025140000001100 від 26.09.2025, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.332 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_7 , діючи з корисливих мотивів, за попередньою змовою групою осіб із ОСОБА_5 та іншими на даний час невстановленими досудовим розслідуванням особами, всупереч вимог Законів України «Про військовий обов'язок і військову службу», «Про мобілізаційну підготовку і мобілізацію», «Про правовий режим воєнного стану», Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» № 64/2022 від 24.02.2022, який в подальшому неодноразово продовжено, усвідомлюючи, що виїзд за межі країни громадян України чоловічої статі віком від 23 до 60 років забороняється, маючи умисел на організацію незаконного переправлення військовозобов'язаного ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , котрий проходив службу у військовій частині № НОМЕР_1 , через державний кордон України, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, 15.10.2025 забезпечив незаконне залишення місця несення служби та перевезення ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 з місця несення служби до м.Львова та в період часу з 16.10.2025 по 22.10.2025 організував незаконне переправлення ОСОБА_8 через державний кордон України, шляхом сприяння його вчиненню порадами, вказівками, наданням транспортного засобу, за що отримав від ОСОБА_8 грошові кошти у розмірі 47 000 гривень та 11 000 доларів США., що згідно з офіційним курсом НБУ станом на 22.10.2025 становило 459 185,1 гривень та мало місце за наступних обставин.
З'ясовано, що 17.09.2025 ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 мобілізований ІНФОРМАЦІЯ_3 як військовослужбовець ВЧ НОМЕР_2 та в подальшому відряджений до військової частини НОМЕР_1 на посаду курсант 2 навчального взводу 2 навчальної роти зведеного навчального батальйону " ІНФОРМАЦІЯ_4 " військової частини НОМЕР_1 .
Так, відповідно до Указу Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України № 2102-ІХ від 24.02.2022, у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до п. 20 ч. 1 ст. 106 Конституції України та Закону України «Про правовий режим воєнного стану», в Україні було введено воєнний стан з 05:30 год. 24.02.2022 строком на 30 діб. У подальшому, у зв'язку з триваючою військовою агресією Російської Федерації проти України, воєнний стан неодноразово продовжувався, у зв'язку з чим було заборонено виїзд за межі країни громадянам України чоловічої статі віком від 18 до 60 років.
Згідно ст. 1 Закону України «Про державний кордон України» Державний кордон України є лінія і вертикальна поверхня, що проходить по цій лінії, які визначають межі території України - суші, вод, надр, повітряного простору.
На підставі ст. 1 Закону України «Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України» громадянин України має право виїхати з України, крім випадків, передбачених цим Законом, та в'їхати в Україну.
Згідно з п. 2.1 Правил перетинання державного кордону громадянами України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №57 від 27.01.1995 (зі змінами та доповненнями), у разі введення на території України надзвичайного або воєнного стану перетинати державний кордон мають право, зокрема, особи з інвалідністю за наявності посвідчення, яке підтверджує відповідний статус.
На підставі Указу Президента України від 24.02.2022 №65/2022 «Про загальну мобілізацію», затвердженого Законом України №2105-ІХ від 24.02.2022, у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, з метою забезпечення оборони держави, підтримання бойової і мобілізаційної готовності Збройних Сил України та інших військових формувань, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до п.п. 1, 17, 20 ч. 1 ст. 106 Конституції України, на території Вінницької, Волинської, Дніпропетровської, Донецької, Житомирської, Закарпатської, Запорізької, Івано-Франківської, Київської, Кіровоградської, Луганської, Львівської, Миколаївської, Одеської, Полтавської, Рівненської, Сумської, Тернопільської, Харківської, Херсонської, Хмельницької, Черкаської, Чернівецької, Чернігівської областей, міста Києва, оголошено та проводиться загальна мобілізація.
Частиною ч. 2 ст. 4 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» визначено, що загальна мобілізація проводиться одночасно на всій території України і стосується національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту, підприємств, установ і організацій.
Незважаючи на встановлені режимом воєнного стану та оголошеною загальною мобілізацією заборони й обмеження щодо перетину державного кордону України на період військової агресії російської федерації проти України, у ОСОБА_7 виник злочинний намір здійснити незаконне переправлення військовозобов'язаного ОСОБА_8 через державний кордон України, шляхом сприяння йому у самовільному залишенні ВЧ № НОМЕР_1 , транспортування його до місця перебування з подальшим переправленням його через державний кордон України, з корисливих мотивів з метою власного протиправного збагачення.
У подальшому ОСОБА_7 , продовжуючи реалізовувати свій злочинний умисел спрямований на організацію незаконного переправлення військовозобов'язаного ОСОБА_8 через державний кордон України, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння та переслідуючи корисливий мотив з метою власного протиправного збагачення, 22.09.2025, достовірно знаючи, що ОСОБА_8 проходить військову службу у ВЧ № НОМЕР_1 , повідомив останньому про можливість організувати його незаконне переправлення через державний кордон України, шляхом сприяння йому у самовільному залишенні ним військової частини за умови надання йому винагороди у сумі 2 000 доларів США та подальшої організації переправлення його через державний кордон України за умови надання йому винагороди в сумі 15 000 доларів США.
При цьому ОСОБА_7 усвідомлюючи, що самостійно організувати незаконне переправлення військовозобов'язаного ОСОБА_8 він не зможе, у невстановлений досудовим розслідуванням час та місці, вирішив залучити до протиправної діяльності свого знайомого ОСОБА_5 , та інших на даний час невстановлених досудовим розслідуванням осіб, при цьому вступив з ними в злочинну змову та довів до їх відома свій злочинний план, з яким останні погодились.
Продовжуючи реалізовувати свій злочинний умисел спрямований на організацію незаконного переправлення військовозобов'язаного ОСОБА_8 через державний кордон України, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння та переслідуючи корисливий мотив з метою власного протиправного збагачення, 15.10.2025 ОСОБА_7 сприяв ОСОБА_8 у самовільному залишені військової частини № НОМЕР_1 , а також забезпечив його перевезення за допомогою транспортного засобу марки «Сitroen Jumpy» із д.н.з. НОМЕР_3 з місця проходження служби з Чернівецької області до м.Львова за що 16.10.2025 отримав у ОСОБА_8 (котрий діяв під контролем правоохоронних органів) частину неправомірної вигоди у розмірі 47 000 гривень, при цьому повідомивши ОСОБА_8 про необхідність підготовки грошових коштів в сумі 11000 доларів США за організацію його незаконного переправлення через державний кордон України.
У подальшому ОСОБА_7 , продовжуючи реалізовувати свій злочинний умисел спрямований на організацію незаконного переправлення військовозобов'язаного ОСОБА_8 через державний кордон України, діючи за попередньою змовою із ОСОБА_5 та іншими на даний час невстановленими досудовим розслідуванням особами, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння та переслідуючи корисливий мотив з метою власного протиправного збагачення, достовірно знаючи, що у ОСОБА_8 , відсутні законні підстави для виїзду за межі території України в умовах воєнного стану та водночас усвідомлюючи, що такий являється військовослужбовцем військової частини № НОМЕР_1 , де проходить військову підготовку, 20.10.2025 в ході телефонної розмови, надав поради ОСОБА_8 , (щодо речей, які необхідно мати при собі під час незаконного перетину державного кордону та поведінки в пункті пропуску, місця, часу та способу такого перетину), вказівки (щодо документів, які ОСОБА_8 має мати з собою), а також щодо перевезення його транспортним засобом до невстановлених досудовим розслідуванням осіб, котрі повинні були в подальшому транспортувати його до Державного кордону України.
21.10.2025 ОСОБА_7 , в ході телефонної розмови із ОСОБА_8 повідомив про готовність 22.10.2025 о 05:30 год., здійснити вивезення його за межі державного кордону України, зокрема зазначив про етапи такого вивезення шляхом залучення іншої на даний час невстановленої особи, надання транспортного засобу та супроводу ОСОБА_8 до не встановленого на даний час місця переправлення через державний кордон України.
22.10.2025 близько 05:30 год., ОСОБА_7 завершуючи реалізовувати спільний із ОСОБА_5 та іншими на даний час невстановленими особами злочинний умисел, спрямований на організацію незаконного переправлення військовозобов'язаного ОСОБА_8 через державний кордон України, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння та переслідуючи корисливий мотив з метою власного протиправного збагачення, використовуючи транспортний засіб марки «Citroen Jumpy» д.н.з.: НОМЕР_3 , прибув за адресою проживання ОСОБА_8 , що у м.Львові по вул.Кордуби, з метою перевезення його до попередньо узгодженого місця АЗК «ОККО», що за адресою: Львівська область, м. Львів, вул. Богдана Хмельницького, 292, де на нього автомобілем Renault Mascott очікував ОСОБА_5 , котрий повинен був забезпечити подальше перевезення (транспортування) ОСОБА_8 до державного кордону України та його незаконне переправлення.
Після цього ОСОБА_7 , діючи за попередньою змовою із ОСОБА_5 , та іншими невстановленими на даний час особами, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння та переслідуючи корисливий мотив з метою власного протиправного збагачення, приблизно о 06 год.00 хв., перебуваючи в салоні автомобіля марки «Citroen Jumpy» д.н.з.: НОМЕР_3 , за адресою: м. Львів, вул. Богдана Хмельницького, 292, отримав від ОСОБА_8 , ( котрий діяв під контролем правоохоронних органів) несправжні (імітаційні) засоби, які імітують автентичні грошові кошти номіналом 100 (сто) доларів США кожна, в загальній кількості 11 000 (одинадцять тисяч) доларів США за організацію незаконного переправлення ОСОБА_8 через державний кордон України, а також за сприяння останньому порадами щодо деталей перетину кордону, надання засобів та усунення перешкод для такого переправлення під час дії воєнного стану з метою виїзду за межі України.
Одразу після цього протиправну діяльність ОСОБА_7 , ОСОБА_5 , та інших невстановлених на даний час осіб, було припинено працівниками правоохоронних органів, а одержані ними від ОСОБА_8 несправжні (імітаційні) засоби, які імітують автентичні грошові кошти номіналом 100 (сто) доларів США кожна, в загальній кількості 11 000 (одинадцять тисяч) доларів США були вилучені під час проведення першочергових слідчих (розшукових) дій.
З огляду на вище наведене, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.332 КК України ґрунтовно підозрюється ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець с. Муроване, Пустомтівського району, Львівської області, громадянин України, українець, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 не депутату, не адвокату, раніше не судимий,-
22.10.2025 ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України.
На теперішній час, з метою забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного ОСОБА_5 необхідно обрати щодо останнього запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з огляду на ризики, що дали підстави для звернення до суду із даним клопотанням, оскільки вагомість та обґрунтованість наявних доказів про вчинення ним кримінального правопорушення, є підставою вважати про наявність ризиків, передбачених п. п. 1, 2, 3 ст. 177 КПК України
Оцінюючи обставини, передбачені ст.178 КПК України, сторона обвинувачення дійшла до висновків, що:
- наявні докази вчинення підозрюваним інкримінованого йому кримінального правопорушення є вагомими та допустимими, отриманими у встановленому КПК України порядку;
- у разі визнання винним, ОСОБА_5 загрожує покарання у вигляді позбавленням волі на строк від семи до дев'яти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років з конфіскацією майна;
- вік та стан здоров'я підозрюваного дозволяє застосування щодо нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Тому оцінюючи особу підозрюваного, характер, тяжкість та суспільну небезпеку кримінального правопорушення, в якому підозрюється ОСОБА_5 обставини його вчинення враховуючи наявність вищевказаних ризиків, вважаю щодо підозрюваного необхідно застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, оскільки більш м'які запобіжні заходи запобігти вищевказаним ризикам та забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного не в силі.
Разом з тим, в ході проведення досудового розслідування встановлено, що у відповідності до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, у власності ОСОБА_5 , перебуває 1/1 квартири АДРЕСА_3 (РНОНМ: 16697095).
Зважаючи на викладене вище, орган досудового розслідування вважає за необхідне визначити ОСОБА_5 заставу у розмірі 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, тобто в сумі 90 840 гривень, адже лише такий розмір застави, на думку органу досудового розслідування, може забезпечити виконання ОСОБА_5 покладених на нього обов'язків.
Враховуючи вищевикладене, в органу досудового розслідування є достатні та обґрунтовані підстави вважати, що будь-який інший запобіжний захід, не пов'язаний з позбавленням волі, не зможе забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного, тому останньому необхідно обрати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, що зумовлено виконанням передбаченого ст.2 КПК України завданням кримінального провадження, для виконання якого орган досудового розслідування звертається із клопотанням до слідчого судді
Прокурор ОСОБА_3 та слідчий ОСОБА_4 у судовому засіданні клопотання підтримали з підстав, викладених у ньому, та просили таке задовольнитти.
Захисник підозрюваного - адвокат ОСОБА_6 у судовому засіданні проти клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою заперечив та просив відмовити у його задоволенні, оскільки таке необґрунтоване та безпідставне. У разі задоволення клопотання про обрання запобіжного заходу, просив обрати підозрюваному ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.
Підозрюваний ОСОБА_5 повністю підтримав думку захисника.
Заслухавши думку учасників процесу, оглянувши та перевіривши матеріали клопотання, вважаю, що клопотання підлягає до задоволення, виходячи з такого.
Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченими статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.
Згідно зі з ч. 1 ст.177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК України, підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Зважаючи на положення ст. 177 КПК України щодо підставності застосування запобіжного заходу до підозрюваного у цій справі, слідча суддя враховує таке.
Слідча суддя встановила, що слідчим управлінням Головного управління Національної поліції у Львівській області за процесуального керівництва Львівської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні за №12025140000001100 від 26.09.2025, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.332 КК України.
22.10.2025 о 20:58 год. ОСОБА_5 затриманий у порядку ст. 208 КПК України за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України.
22.10.2025 ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України.
На виконання вимог положень ч. 1 ст. 194 КПК України слідча суддя встановила, що надані сторонами кримінального провадження докази свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_5 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України. Зокрема, обґрунтованість підозри стверджується зібраними доказами у матеріалах кримінального провадження, а саме: заявою про вчинення кримінального правопорушення, рапортами виконаних доручень наданих в порядку ст. 40 КПК України, протоколами допиту свідків ОСОБА_9 та ОСОБА_8 , протоколами огляду та ідентифікації грошових коштів, протоколом обшуку транспортного засобу, а також іншими матеріалами кримінального провадження у їх сукупності.
З огляду наявності обґрунтованої підозри у вчиненні кримінального правопорушення, оцінюючи особу підозрюваного, слідча суддя приходить до переконання у наявності передбачених ст. 177 КПК України ризиків, зокрема:
1) неможливість запобігання у межах кримінального провадження ризику, передбаченого п.1 ч.1 ст. 177 КПК України - переховування підозрюваного ОСОБА_5 від органу досудового розслідування та/або суду.
Вказаний ризик підтверджується тим, що ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.332 КК України, санкція статті якого передбачає покарання, у вигляді позбавлення волі на строк від семи до дев'яти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років з конфіскацією майна, яке відповідно до ст. 12 КК України відноситься до категорії тяжких злочинів, що вже само по собі може бути підставою та мотивом підозрюваного до втечі.
Водночас, суворість покарання, яке може бути призначено, є належним елементом при оцінці ризику переховування від суду чи скоєння іншого злочину.
2) неможливість запобігання ризику, передбаченого п. 2 ч. 1 ст. 177 КПК України - ОСОБА_5 може знищити, сховати або спотворити будь-які із речей та документів, які мають істотне значення для встановлення обставин вчинення кримінального правопорушення.
Вказаний ризик обґрунтовується тим, що за місцем здійснення службової діяльності, а також за місцем проживання останнього можуть зберігатись речі та документи, які в подальшому матимуть доказове значення здійснення злочинної діяльності ОСОБА_5 а в разі обрання більш м'якого запобіжного заходу підозрюваному, такі можуть бути знищені, або їхній зміст видозмінений.
3) неможливість запобігання ризику, передбаченого п.3 ч.1 ст.177 КПК України - незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні шляхом їх переконання, залякування чи схиляння їх до зміни, наданих ними показань, узгодження своїх показань з показаннями вказаних осіб.
Про неможливість запобігти такому ризику свідчить той факт, що з урахуванням принципу безпосередності дослідження показань, речей і документів (ст. 23 КПК України) такі ще судом не допитані та надані ними під час досудового розслідування показання не можуть лягти в основу обвинувального вироку відносно нього.
Окрім цього ОСОБА_9 та ОСОБА_8 являються особами, на котрих ОСОБА_5 , усвідомлюючи тяжкість покарання, яке настане у разі доведення його вини у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення може здійснювати тиск, з метою змусити змінити надані в ході проведення досудового розслідування покази з метою уникнення покарання.
Оцінюючи зазначені слідчою у клопотанні та наведені прокурором у судовому засіданні ризики, передбачені статтею 177 КПК України, слідча суддя вважає, що обґрунтовано доведеним є наявність таких у діях підозрюваного.
Застосовуючи до підозрюваного ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, слідча суддя виходить з того, що останній підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, яке належить до категорії тяжких злочинів, та за яке передбачено покарання у виді позбавлення волі від семи до дев'яти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років з конфіскацією майна.
Вказані обставини у своїй сукупності підтверджують, що у діях підозрюваного наявні ризики, передбачені ст. 177 КПК України. Окрім цього, ОСОБА_5 є працездатною особою, тяжкими захворюваннями не страждає, а тому відсутні підстави, які б перешкоджали застосуванню до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Жоден інший більш м'який запобіжний захід, на думку слідчої судді, не зможе запобігти вищезазначеним ризикам, а тому доводи представників органу досудового розслідування та органу прокуратури слідча суддя вважає обґрунтованими та вмотивованими.
Тому, з урахуванням обставин справи та долучених до матеріалів клопотання письмових документів, враховуючи тяжкість вчиненого злочину, слідча суддя вважає виправданим та обґрунтованим клопотання про застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у зв'язку з наявністю обґрунтованої підозри та з метою уникнення вказаних ризиків.
Застосовуючи до підозрюваного ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, слідча суддя вважає за необхідне визначити відповідно до ч. 5 ст. 182 КПК України підозрюваному відповідний розмір застави.
Частина 5 ст. 182 КПК України визначає, щодо відносно особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, визначається застава у межах від 20 до 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
При визначенні розміру застави, крім наведеного вище, враховую практику Європейського суду з прав людини, відповідно до якої розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави буде достатнім стимулюючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкодити встановленню істини у кримінальному провадженні, характер та обставини вчинення злочинів, тому заставу слід встановити у розмірі, який становить 30 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 90'840,00 гривень. Цей розмір застави слідча суддя вважає достатнім та таким, що забезпечить виконання підозрюваним обов'язків, передбачених КПК України.
З огляду на викладене, слідча суддя дійшла до висновку про задоволення клопотання у повному обсязі.
Відповідно до ч. 2 ст. 197 КПК України, строк тримання під вартою обчислюється з моменту взяття під варту, а якщо взяттю під варту передувало затримання підозрюваного, обвинуваченого, - з моменту затримання.
Керуючись статтями 177,178,182,183,186,194,196,197,395 КПК України, слідча суддя -
1. Клопотання задовольнити.
2. Застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою у Державній установі «Львівська установа виконання покарань № 19», строком на 60 діб, тобто до 20 грудня 2025 року включно, із можливістю внесення застави у розмірі 30 (тридцять) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 90'840 (дев'яносто тисяч вісімсот сорок) грн. 00 коп.
3. У разі внесення застави покласти на підозрюваного ОСОБА_5 строком на 2 місяці, тобто до 23 грудня 2025 року включно, обов'язки, передбачені ст. 194 КПК України:
1) прибувати до слідчого, прокурора в провадженні якого перебуватиме дане кримінальне провадження, слідчого судді або суду на першу вимогу;
2) не відлучатися з постійного місця проживання, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , без дозволу слідчого, прокурора в провадженні якого перебуватиме дане кримінальне провадження, слідчого судді або суду;
3) повідомляти слідчого, прокурора в провадженні якого перебуватиме дане кримінальне провадження, слідчого суддю або суд про зміну свого місця проживання;
4) утримуватися від спілкування із свідками у кримінальному провадженні, зокрема з ОСОБА_9 та ОСОБА_8 та підозрюваним ОСОБА_7 ;
5) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) громадянина України для виїзду за кордон та інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
4. Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора, який здійснює процесуальне керівництво у кримінальному провадженні №12025140000001100 від 26.09.2025.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення. Ухвала може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Повний текст ухвали складений та оголошений 24.10.2025 о 09:45 год.
Слідча суддя ОСОБА_10