ЄУН: 336/2805/25
Провадження №: 2/336/2149/2025
м. Запоріжжя 23 жовтня 2025 року
Шевченківський районний суд м. Запоріжжя у складі: головуючого судді Зарютіна П.В., при секретарі Якущенко Е.Р., розглянувши в порядку спрощеного провадження цивільну справу за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Суперіум" до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості,-
Позивач звернувся до суду з вищезгаданим позовом, за яким просить стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором у сумі 78865,51 грн. та судовий збір.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що 12.27.2018 ОСОБА_1 , уклала з Акціонерним товариством «УКРСИББАНК» Договір-анкету про відкриття та комплексне розрахунково - касове обслуговування банківського / рахунку фізичної особи та умови кредитування (з Правилами) № 95051584000 .
Позичальник, в порушення умов Договору, свої зобов'язання належним чином не виконав, у зв'язку з чим, АТ «УКРСИББАНК» відступлено Товариству з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Суперіум», на підставі Договору факторингу право вимоги до Відповідача за вищевказаним Договором.
Таким чином ТОВ «ФК «Суперіум» набуло право вимоги до Відповідача та стало новим кредитором за вищевказаним Договором.
Загальна сума заборгованості Відповідача у відповідності до Реєстру боржників до договору факторингу складає 78865,51 грн. (заборгованість за основним боргом 34612,83 грн., заборгованість за відсотками 44252,68 грн., заборго-ваність за комісіями 0 грн., а всього 78865,51 грн.).
На підставі вищевикладеного позивач просить стягнути з відповідача суму заборгованості у розмірі 78865,51 грн. та судовий збір.
Ухвалою суду від 31 березня 2025 року відкрито провадження і справа призначена до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін за наявними у справі матеріалами. Сторони у судове засідання не явилися.
При цьому, сторона позивача не висловила заперечень проти вирішення справи у порядку заочного розгляду, тому суд без виходу до нарадчої кімнати ухвалив провести заочний розгляд вищевказаної справи.
У порядку ч.2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Всебічно з'ясувавши обставини справи, вивчивши її матеріали, дослідивши надані у справі докази у сукупності, суд дійшов до висновку, що заявлений позов підлягає задоволенню на підставі встановлених фактичних обставин справи та відповідних їм правовідносин.
Судом встановлено, що 12.27.2018 ОСОБА_1 , уклала з Акціонерним товариством «УКРСИББАНК» Договір-анкету про відкриття та комплексне розрахунково - касове обслуговування банківського / рахунку фізичної особи та умови кредитування (з Правилами) № 95051584000 .
Позичальник, в порушення умов Договору, свої зобов'язання належним чином не виконав, у зв'язку з чим, АТ «УКРСИББАНК» відступлено Товариству з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Суперіум», на підставі Договору факторингу право вимоги до Відповідача за вищевказаним Договором.
Таким чином ТОВ «ФК «Суперіум» набуло право вимоги до Відповідача та стало новим кредитором за вищевказаним Договором.
Загальна сума заборгованості ОСОБА_1 ,у відповідності до Реєстру боржників до договору факторингу складає 78865,51 грн. (заборгованість за основним боргом 34612,83 грн., заборгованість за відсотками 44252,68 грн., заборго-ваність за комісіями 0 грн., а всього 78865,51 грн.).
Відповідно до п. 1.2. Договору, Банк встановлює ліміт овердрафту(надає кредит), на Картковому рахунку Клієнта (надалі - ліміт кредитування), а Клієнт зобов'язується повернути використану суму кредиту та сплачувати плату за кредит на умовах, визначених цим Договором-анкетою та Правилами.
Відповідно до п. 1.3. Договору, Банк має право надавати, а Клієнт отримувати послуги та/або сервіси Банку, в тому числі щодо кредитування, шляхом вчинення електронних правочинів з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем Банку в порядку, викладеному у Правилах.
Згідно з ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.
Згідно з ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки встановлені договором або законом.
Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Стаття 530 ЦК України передбачає, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
У частинах 1, 3 ст. 509ЦК України вказано, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (у тому числі сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Стаття 81ЦПК України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказами є будь які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи та інших обставин, які мають значення для вирішення спору. Докази мають бути належними, допустимими, достовірними. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. (ст. ст. 76, 77, 78, 79 ЦПК України).
При цьому, згідно з ч. 6 ст. 81 ЦПК України, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Крім того, обґрунтування наявності обставин повинні здійснюватися за допомогою належних, допустимих і достовірних доказів, а не припущень, що й буде відповідати встановленому ст. 6Конвенції прозахист правлюдини і основоположних свобод від 04.11.1950 року принципу справедливості розгляду справи судом.
В Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу; закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй, що прямо передбачено у ст. 8 Конституції України.
Відповідно до ч. 4 ст. 42Конституції України держава захищає права споживачів.
Згідно з ч. 1 ст. 1ЦК України цивільні відносини засновані на засадах юридичної рівності, вільного волевиявлення та майнової самостійності їх учасників.
Основні засади цивільного законодавства визначені у ст. 3 ЦК України.
Свобода договору є однією із загальних засад цивільного законодавства, що передбачено у п. 3 ч. 1 ст. 3 ЦК України.
Одним із основоположних принципів цивільного судочинства є справедливість, добросовісність та розумність, що передбачено у п. 6 ч. 1 ст. 3 ЦК України.
Згідно ч. 2 ст. 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином.
Згідно положень статті 1077 ЦК України, За договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Статтею 1078 ЦК України визначено, що предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).
Враховуючи встановлені вище обставини справи, позов підлягає задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 1-4, 5, 12, 13, 76-81 89, 141, 258, 263-265, 274-279, 283 ЦПК України, суд, -
Задовольнити позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Суперіум" до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості.
Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ), на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «СУПЕРІУМ» (адреса Україна, 04053, місто Київ, Вознесенський узвіз, будинок 23-А, нежитлове приміщення №35А , код ЄДРПОУ 42024152) заборгованість в загальному розмірі 78865,51 грн. та витрати по сплаті судового збору в розмірі 2 422,40 грн.
Роз'яснити, що через неявку у судове засідання всіх учасників справи судове рішення підписано судом без його проголошення.
Роз'яснити, що датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення, що зазначена у вступній частині судового рішення.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Рішення може бути оскаржене до Запорізького апеляційного суду. Апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції подається до суду апеляційної інстанції через Шевченківський районний суд м. Запоріжжя протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження : якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частину другій статті 358 ЦПК України.
Суддя П.В. Зарютін
23.10.25