Дата документу 23.10.2025
Справа № 334/8925/25
Провадження № 1-кп/334/796/25
23 жовтня 2025 року м. Запоріжжя
Дніпровський районний суд м. Запоріжжя у складі:
головуючої судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
захисника -адвоката ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Запоріжжя кримінальне провадження за № 12025082050000130 від 18.01.2025 року за звинуваченням
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Запоріжжя, громадянина України, українця, який має середньо-спеціальну освіту, не одружений, військовослужбовець, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , фактично мешкає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.28, ч.2 ст.194 КК України, -
20.05.2025 в провадження Дніпровського районного суду м. Запоріжжя надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12025082050000130 від 18.01.2025 року за звинуваченням ОСОБА_4 за ознаками ч.2 ст.28, ч.2 ст.194 КК України, ОСОБА_6 за ознаками ч.2 ст.28, ч.2 ст.194 КК України, ОСОБА_7 за ознаками ч.2 ст.28, ч.2 ст.194 КК України.
Ухвалою суду від 21.10.2025 матеріали кримінального провадження № 12025082050000130 від 18.01.2025 року за обвинуваченням ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.28, ч.2 ст.194 КК України, виділені в окреме провадження, у зв'язку з укладенням угоди про визнання винуватості між вказаним обвинуваченим та прокурором.
Згідно обвинувального акту та угоди про визнання винуватості, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинувачується в тому, що у невстановлений досудовим розслідуванням час, але не пізніше 18.01.2025 приблизно о 02 годині 50 хвилин, перебуваючи між б. 14 та б. 18 по вул. Зестафонській в м. Запоріжжя, вступив в злочину змову з ОСОБА_6 (судовий розгляд відносно якої здійснюється у загальному порядку у справі № 334/4059/25), та ОСОБА_7 ( матеріали відносно якої виділені в окреме провадження (справа № 334/8518/25), спрямовану на виконання злочину на замовлення невстановленої в ході досудовим розслідуванням особи, шляхом підпалу та знищення майна, а саме транспортних засобів, які візуально мають відношення до ЗСУ та військових формувань України.
Так, у не встановлений досудовим розслідуванням час, ОСОБА_6 за допомогою месенджера «Telegram» вступила у злочинний змову з раніше невстановленою особою, яка запропонувала прийняти участь у спільній протиправній діяльності, пообіцявши грошову винагороду за вчинення підпалу автомобілів, що візуально містять ознаки відношення транспортних засобів до військових формувань України.
Реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на організацію вчинення знищень та пошкоджень чужого майна шляхом підпалів, ОСОБА_6 запропонувала ОСОБА_7 та ОСОБА_4 , прийняти участь у спільній протиправній діяльності, пообіцявши рівний розподіл грошової винагороди за підшукування, фіксування та вчинення підпалу автомобілів, що візуально містять ознаки відношення транспортних засобів до військових формувань України.
Для виконання замовлення невстановленої особи, ОСОБА_4 , здійснюючи роль виконавця, яка полягала у знищенні майна шляхом підпалу, 18.01.2025 близько 02:50, маючи умисел на знищення чужого майна шляхом підпалу, за попередньою змовою групою осіб, разом з ОСОБА_7 , прибули на відкриту ділянку місцевості, яка розташована біля б. 18 по вул. Зестафонській в м. Запоріжжя, де був припаркований автомобіль марки «Nisan X Trail», реєстраційний номер НОМЕР_1 , vin НОМЕР_2 .
Реалізуючи свій умисел на умисне знищення чужого майна, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій та бажаючи їх настання, діючи умисно, ОСОБА_4 та ОСОБА_7 , розраховуючи на те, що в нічний час доби за ними ніхто не спостерігає і здійсненню їх наміру ніхто не перешкодить, підійшли до автомобіля. ОСОБА_4 вчинив дії, які виразились у пошкодженні майна потерпілого, а саме за допомогою заздалегідь підготовленого предмета для розповсюдження вогню, а саме пластикової пляшки з нафтопродуктом з якої, він облив легкозаймистим нафтопродуктом передню частину кузова зазначеного автомобіля та за допомогою запальнички підпалив його, внаслідок чого відбулось займання автомобіля. При цьому ОСОБА_7 , проводила відео зйомку на мобільний телефон марки «Samsung», модель «Galaxy А30», в корпусі синього кольору, IMEI1: НОМЕР_3 , IMEI2: НОМЕР_4 , який належить ОСОБА_6 , який заздалегідь був придбаний останню з метою документування злочинної діяльності та у подальшому звітування невстановленій особі про виконання злочину та отримання горошкової винагороди, з сім-карткою НОМЕР_5 яка належить ОСОБА_4 .
В результаті вчинення підпалу, автомобіль «Nisan X Trail», реєстраційний номер НОМЕР_1 , vin НОМЕР_2 було знищено, тобто приведено в стан непридатності для використання за своїм призначенням та відновлення його властивостей.
Після цього, ОСОБА_4 та ОСОБА_7 впевнившись, що їм вдалось здійснити намір, спрямований на знищення автомобіля шляхом підпалу, залишили місце вчинення злочину. Внаслідок пожежі знищено та пошкоджено деякі конструктивні елементи автомобіля, який належить ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , а саме транспортного засобу - автомобіля марки «Nisan X Trail», реєстраційний номер НОМЕР_1 , vin НОМЕР_2 , чим завдано останньому матеріальну шкоду на суму 128357 грн. 16 коп.
Крім цього, ОСОБА_4 у невстановлений досудовим розслідуванням час, але не пізніше 20.01.2025 приблизно о 03 годині 05 хвилин, перебуваючи біля б. 67 по вул. Сергія Синенка в м. Запоріжжя, вступив в злочину змову з ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , спрямовану на виконання злочину на замовлення невстановленої в ході досудовим розслідуванням особи, шляхом підпалу та знищення майна, а саме транспортних засобів, які візуально мають відношення до ЗСУ та військових формувань України.
Так, у не встановлений досудовим розслідуванням час, ОСОБА_6 за допомогою месенджера «Telegram» вступила у злочинний змову з раніше невстановленою особою, яка запропонувала прийняти участь у спільній протиправній діяльності, пообіцявши грошову винагороду за вчинення підпалу автомобілів, що візуально містять ознаки відношення транспортних засобів до військових формувань України.
Реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на організацію вчинення знищень та пошкоджень чужого майна шляхом підпалів, ОСОБА_6 запропонувала ОСОБА_7 та ОСОБА_4 , прийняти участь у спільній протиправній діяльності, пообіцявши рівний розподіл грошової винагороди за підшукування, фіксування та вчинення підпалу автомобілів, що візуально містять ознаки відношення транспортних засобів до військових формувань України.
Для виконання замовлення невстановленої особи, ОСОБА_4 , здійснюючи роль виконавця, яка полягала у знищенні майна шляхом підпалу, 20.01.2025 близько 03:05, маючи умисел на знищення чужого майна шляхом підпалу, за попередньою змовою групою осіб, разом з ОСОБА_7 та ОСОБА_6 , прибули на відкриту ділянку місцевості, яка розташована біля б. 67 по вул. Сергія Синенка в м. Запоріжжя, де був припаркований автомобіль марки «Chevrolet», моделі «Niva», у кузові темно-зеленого кольору, д.н.з. НОМЕР_6 , vin НОМЕР_7 .
Реалізуючи свій намір, направлений на умисне знищення чужого майна, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій та бажаючи їх настання, діючи умисно, ОСОБА_4 , ОСОБА_7 та ОСОБА_6 , розраховуючи на те, що в нічний час доби за ними ніхто не спостерігає і здійсненню їх наміру ніхто не перешкодить, підійшли до автомобіля. ОСОБА_4 вчинив дії, які виразились у пошкодженні майна потерпілого, а саме за допомогою заздалегідь підготовленого предмета для розповсюдження вогню, а саме пластикової пляшки з нафтопродуктом з якої, він облив легкозаймистим нафтопродуктом передню частину кузова зазначеного автомобіля та за допомогою запальнички підпалив його, внаслідок чого відбулось займання автомобіля. При цьому ОСОБА_6 проводила відео зйомку на мобільний телефон марки «Samsung А52», ІМЕЙ1: НОМЕР_8 , ІМЕЙ2: НОМЕР_9 , з сім-карткою НОМЕР_10 які належать останній, з метою документування злочинної діяльності, у подальшому звітування невстановленій особі про виконання злочину та отримання горошкової винагороди.
В результаті вчинення підпалу, автомобіль «Chevrolet», моделі «Niva», у кузові темно-зеленого кольору, д.н.з. НОМЕР_6 , vin НОМЕР_7 , було знищено, тобто приведено в стан непридатності для використання за своїм призначенням та відновлення його властивостей.
Після цього, ОСОБА_4 , ОСОБА_7 та ОСОБА_6 , впевнившись, що їм вдалось здійснити намір, спрямований на знищення автомобіля шляхом підпалу, залишили місце вчинення злочину. Внаслідок пожежі знищено та пошкоджено деякі конструктивні елементи автомобіля, який належить ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , а саме автомобіль марки «Chevrolet», моделі «Niva», у кузові темно-зеленого кольору, д.н.з. НОМЕР_6 , vin НОМЕР_7 , чим завдано останньому матеріальну шкоду на суму 198833 грн. 30 коп.
Крім цього, ОСОБА_4 у невстановлений досудовим розслідуванням час, але не пізніше 23.01.2025 приблизно о 02 годині 40 хвилини, перебуваючи між б. 18 та б. 14-А по вул. Зестафонській в м. Запоріжжя, вступив в злочину змову з ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , спрямовану на виконання злочину на замовлення невстановленої в ході досудовим розслідуванням особи, шляхом підпалу та знищення майна, а саме транспортних засобів, які візуально мають відношення до ЗСУ та військових формувань України.
Так, у не встановлений досудовим розслідуванням час, ОСОБА_6 за допомогою месенджера «Telegram» вступила у злочинний змову з раніше невстановленою особою, яка запропонувала прийняти участь у спільній протиправній діяльності, пообіцявши грошову винагороду за вчинення підпалу автомобілів, що візуально містять ознаки відношення транспортних засобів до військових формувань України.
Реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на організацію вчинення знищень та пошкоджень чужого майна шляхом підпалів, ОСОБА_6 запропонувала ОСОБА_7 та ОСОБА_4 , прийняти участь у спільній протиправній діяльності, пообіцявши рівний розподіл грошової винагороди за підшукування, фіксування та вчинення підпалу автомобілів, що візуально містять ознаки відношення транспортних засобів до військових формувань України.
Для виконання замовлення невстановленої особи, ОСОБА_4 , здійснюючи роль виконавця, яка полягала у знищенні майна шляхом підпалу, 23.01.2025 близько 02:40, маючи умисел на знищення чужого майна шляхом підпалу, за попередньою змовою групою осіб, разом з ОСОБА_7 , прибули на відкриту ділянку місцевості, яка розташована між б. 18 та б. 14-А по вул. Зестафонській в м. Запоріжжя, де був припаркований автомобіль марки «Honda CR-V», д.н.з. НОМЕР_11 , vin НОМЕР_7 .
Реалізуючи свій умисел на знищення чужого майна, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій та бажаючи їх настання, діючи умисно, ОСОБА_4 та ОСОБА_7 , розраховуючи на те, що в нічний час доби за ними ніхто не спостерігає і здійсненню їх наміру ніхто не перешкодить, підійшли до автомобіля. ОСОБА_4 вчинив дії, які виразились у пошкодженні майна потерпілого, а саме за допомогою заздалегідь підготовленого предмета для розповсюдження вогню, а саме пластикової пляшки з нафтопродуктом з якої, він облив легкозаймистим нафтопродуктом передню частину кузова зазначеного автомобіля та за допомогою запальнички підпалив його, внаслідок чого відбулось займання автомобіля. При цьому ОСОБА_7 , проводила відео зйомку на мобільний телефон марки «Samsung», модель «Galaxy А30», в корпусі синього кольору, IMEI1: НОМЕР_3 , IMEI2: НОМЕР_4 , який належить ОСОБА_6 , який заздалегідь був придбаний останню з метою документування злочинної діяльності та у подальшому звітування невстановленій особі про виконання злочину та отримання горошкової винагороди, з сім-карткою НОМЕР_5 яка належить ОСОБА_4 .
В результаті вчинення підпалу, автомобіль «Honda CR-V», д.н.з. НОМЕР_11 , vin НОМЕР_7 було знищено, тобто приведено в стан непридатності для використання за своїм призначенням та відновлення його властивостей.
Після цього, ОСОБА_4 та ОСОБА_7 впевнившись, що їм вдалось здійснити намір, спрямований на знищення автомобіля шляхом підпалу, залишили місце вчинення злочину. Внаслідок пожежі знищено та пошкоджено деякі конструктивні елементи автомобіля, який належить ОСОБА_10 ІНФОРМАЦІЯ_3 , а саме транспортного засобу - автомобіля марки «Honda CR-V», д.н.з. НОМЕР_11 , vin НОМЕР_7 , чим завдано останньому матеріальну шкоду на суму 215206 грн. 40 коп.
Таким чином, ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 194 КК України, які виразились у умисному пошкодженні чужого майна, вчиненого шляхом підпалу, вчиненого за попередньою змовою групою осіб.
Під час судового розгляду 21.10.2025 року між прокурором - начальником Мелітопольського відділу Запорізької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони ОСОБА_11 та обвинуваченим ОСОБА_4 за участю захисника ОСОБА_5 , укладена угода про визнання винуватості.
Згідно з даною угодою, прокурор і обвинувачений дійшли згоди щодо формулювання обвинувачення, всіх істотних для даного кримінального провадження обставин і правової кваліфікації дій ОСОБА_4 за ч.2 ст.28, ч.2 ст.194 КК України, обвинувачений ОСОБА_4 у повному обсязі беззастережно визнав свою винуватість у вчиненні даних кримінальних правопорушень, в ході судового розгляду добровільно повідомив про обставини вчинення ним кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 194 КК України.
Також сторонами угоди було узгоджене покарання, яке необхідно призначити ОСОБА_4 за скоєння кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.28, ч.2 ст.194 КК України. Так, враховуючи наявність кількох обставин, що пом'якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, з урахуванням встановлених судом даних про особу обвинуваченого, та відношення його до скоєного, сторони вважають, що при призначенні покарання ОСОБА_4 допустимо застосувати ч. 1 ст. 69 КК України та призначити йому покарання, нижче від найнижчої межі, встановленої санкцією ч.2 ст.28, ч.2 ст.194 КК України, у виді позбавлення волі строком на 2 (два) роки.
Крім того, оскільки ОСОБА_4 є військовослужбовцем, зважаючи на обставини справи та особу засудженого, враховуючи приписи ст. 62 КК України, сторони вважають можливим замінити обвинуваченому покарання у виді позбавлення волі на певний строк, покаранням у вигляді тримання в дисциплінарному батальйоні на той же строк.
Прокурор у судовому засіданні зазначив, що при укладанні угоди були дотримані всі вимоги і правила КПК та КК України, а тому просив суд затвердити зазначену угоду і призначити обвинуваченому узгоджену в угоді міру покарання.
У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 , у присутності захисника, свою вину у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень беззастережно визнав повністю і просив суд затвердити укладену між ним і прокурором угоду і призначити узгоджену в ній міру покарання, а також зазначив, що розуміє надані йому законом права, наслідки укладення і затвердження угоди про визнання винуватості, визначені ст. 473 КПК України, характер пред'явленого обвинувачення і вид покарання, який до нього буде застосований в результаті затвердження угоди про визнання винуватості і наполягав на затвердженні угоди.
Захисник обвинуваченого у судовому засіданні також просив суд затвердити зазначену угоду і призначити обвинуваченому узгоджену в угоді міру покарання.
Заслухавши думку прокурора, обвинуваченого та його захисника, розглядаючи питання про затвердження угоди, суд виходить з наступного.
Відповідно до ст. 468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.
Згідно з ч. 2 ст. 469 КПК України угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена за ініціативою прокурора чи обвинуваченого.
Частиною п'ятою статті 469 КПК України передбачено, що угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може ініціюватись в будь-який момент після повідомлення особі про підозру, до виходу суду до нарадчої кімнати для ухвалення вироку.
Згідно з ч. 4 ст.469 КПК України угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості, тяжких злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам або правам та інтересам окремих осіб, у яких беруть участь потерпілий або потерпілі, за умови надання всіма потерпілими письмової згоди прокурору на укладення ними угоди.
Кримінальні правопорушення, передбачені ч.2 ст.28, ч.2 ст.194 КК України, у вчиненні яких обвинувачений визнав себе винуватим, віднесені до тяжких злочинів, внаслідок яких шкода завдана інтересам потерпілих ОСОБА_10 , ОСОБА_9 , ОСОБА_8 , якими надано письмову згоду на укладення угоди про визнання винуватості, міра покарання, узгоджена сторонами угоди, відповідає санкції ч.2 ст.28, ч.2 ст.194 КК України, а отже угода відповідає вимогам закону.
Умови угоди про визнання винуватості не суперечать вимогам кримінального процесуального закону, міра покарання, про призначення якої дійшли згоди обвинуваченому і прокурор, визначена з урахуванням положень ст. ст. 53, 65, 66, 67 КК України, угода не суперечить інтересам суспільства. Порушень прав, свобод чи інтересів сторін або інших осіб внаслідок укладення такої угоди судом не встановлено.
Також судом встановлено, що обвинувачений ОСОБА_4 цілком розуміє зміст і наслідки укладання та затвердження угоди, передбачені ч. 2 ст. 473, ст. ст. 394, 424 КПК України, характер обвинувачення, щодо якого визнає себе винуватим, положення ч. 5 ст. 474 КПК України, зокрема, те, що він має право на судовий розгляд, під час якого прокурор зобов'язаний довести кожну обставину щодо кримінального правопорушення, у вчиненні якого він обвинувачується, а також наслідки невиконання угоди, передбачені ч. 1 ст. 476 КПК України. Укладання угоди є цілком добровільним, тобто, не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді. Обвинувачений ОСОБА_4 погоджується з призначенням судом узгодженого покарання.
При укладенні цієї угоди брав участь захисник обвинуваченого ОСОБА_4 - адвокат ОСОБА_5 , як цього вимагають положення п. 9 ч. 2 ст. 52 КПК України. Умови угоди не є невиправдано обтяжливими для будь-якої із сторін кримінального провадження. Фактично це було підтверджено кожною стороною безпосередньо у судовому засіданні. Сторони наполягали на затвердженні угоди та стверджували про добровільність її укладення.
При призначенні покарання, визначеного угодою про визнання винуватості від 21 жовтня 2025 року суд, у відповідності до положень ст.ст.65-67 КК України, враховує ступінь тяжкості та конкретні обставини вчинення кримінального правопорушення, зокрема дані, які характеризують особу обвинуваченого, наявність обставин, що пом'якшують та обтяжують покарання.
Відповідно до ч. 1 ст. 66 КК України обставинами, які пом'якшують покарання обвинуваченому, визначається щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину.
Обставин, відповідно до ст. 67 КК України, які обтяжують покарання обвинуваченому, судом не встановлено.
Крім того, вирішуючи питання про призначення покарання обвинуваченому ОСОБА_4 суд враховує ступінь тяжкості скоєного ним кримінального правопорушення, особистість обвинуваченого, який раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, має постійне місце проживання, є військовослужбовцем, брав участь у відсічі збройної агресії рф, наявність обставин, які пом'якшують покарання та відсутність обставин, які його обтяжують, беззастережне визнання своєї винуватості.
За таких обставин, суд дійшов висновку про наявність достатніх підстав для затвердження угоди про визнання винуватості і призначення ОСОБА_4 узгодженої сторонами міри покарання за ч.2 ст.28, ч.2 ст.194 КК України із застосуванням ч. 1 ст. 69 КК України, у виді позбавлення волі строком на 2 (два) роки.
Крім того, оскільки ОСОБА_4 є військовослужбовцем, зважаючи на обставини справи та особу засудженого, враховуючи приписи ст. 62 КК України, суд вважає можливим замінити обвинуваченому покарання у виді позбавлення волі на строк 2 (два) роки, покаранням у вигляді тримання в дисциплінарному батальйоні на той же строк.
Відповідно до ст. 475 КПК України якщо суд переконається, що угода може бути затверджена, він ухвалює вирок, яким затверджує угоду і призначає узгоджену сторонами міру покарання.
Відповідно до ст. 475 КПК України якщо суд переконається, що угода може бути затверджена, він ухвалює вирок, яким затверджує угоду і призначає узгоджену сторонами міру покарання.
Обвинуваченому ОСОБА_4 роз'яснено і йому зрозумілі наслідки невиконання угоди, встановлені ст. 476 КПК України.
Окремо слід наголосити, що суд не здійснював дослідження та оцінку правомірності дій інших осіб, та не встановлював наявність чи відсутність їх винуватості. Також суд при вирішені цього кримінального провадження не встановлював жодних преюдиційних фактів щодо них, а інформація, викладена у цьому вироку, яка стосується формулювання дій, не може мати доказового значення для розгляду будь-якого іншого кримінального провадження.
Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини обставини, встановлені у провадженні, в якому не беруть участь інші обвинувачені, не повинні мати преюдиціальне значення для їх справ. Статус доказів, використаних в одній справі, повинен залишатися суто відносним, а їх сила обмежуватися даними конкретного провадження. Особливо це стосується вироків, ухвалених на підставі угод (рішення у справі «Навальний і Офіцеров проти росії» від 23.02.2016).
Отже, цей вирок не може бути належним та допустимим доказом причетності до вчинення будь-якого злочину інших осіб, що не є учасниками цього кримінального провадження.
Суд не висловлював у вироку думку про винуватість ОСОБА_6 у вчиненні злочину та не робив жодних припущень з цього приводу. Всі формулювання у вироку викладені судом так, щоб чітко висловити свою позицію та висновки лише стосовно дій обвинуваченого ОСОБА_4 , не маючи на меті надання оцінки діям інших осіб чи їх кримінально-правової кваліфікації.
Водночас варто звернути увагу, що Верховний Суд у постанові від 15.04.2020 у справі № 344/2514/19 виснував, що право обвинуваченого на визнання своєї вини у вчиненні кримінального правопорушення та укладення угоди про визнання винуватості передбачено діючим кримінальним процесуальним законом і може бути вільно використано ним відповідно до принципу диспозитивності (ст. 26 КПК України). Невизнання своєї вини іншими особами у кримінальному провадженні не може бути підставою, яка унеможливлює або ускладнює реалізацію права обвинуваченого на укладення угоди про визнання винуватості і не може бути правовою підставою для скасування вироку на підставі угоди про визнання винуватості.
З наведеного слідує, що вирок суду, яким затверджено угоду про визнання винуватості, не може мати преюдиціального та / або доказового значення у кримінальних провадженнях стосовно інших осіб, також не може обмежити їх право на справедливий судовий розгляд чи порушити презумпцію невинуватості.
Цивільні позови у кримінальному провадженні не заявлялися.
Долю речових доказів та процесуальних витрат вирішити під час розгляду справи № 334/4059/25.
Запобіжний захід, обраний стосовно обвинуваченого ОСОБА_4 ухвалою слідчого судді від 25.01.2025 року у вигляді тримання під вартою слід залишити в силі до набрання вироком законної сили.
На підставі ч. 5 ст. 72 КК України необхідно зарахувати в строк покарання ОСОБА_4 термін його попереднього ув'язнення у період із 23.01.2025 року по день набрання вироком законної сили включно.
Керуючись ст. ст. 100, 119, 374, 468, 469, 473, 474, 476 КПК України, суд,
Затвердити угоду про визнання винуватості, укладену 21 жовтня 2025 року в кримінальному провадженні № 12025082050000130 між прокурором - начальником Мелітопольського відділу Запорізької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони ОСОБА_11 та обвинуваченим у цьому провадженні ОСОБА_4 .
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у вчинені кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.28, ч.2 ст.194 КК України, та призначити йому узгоджене сторонами угоди про визнання винуватості від 21 жовтня 2025 року покарання у виді позбавлення волі строком на 2 (два) роки.
На підставі ст. 62 КК України, замінити ОСОБА_4 покарання у вигляді позбавлення волі на строк 2 (два) роки на тримання в дисциплінарному батальйоні для військовослужбовців строком на 2 (два) роки.
Строк відбування покарання ОСОБА_4 рахувати з 23.01.2025 року.
На підставі ч. 5 ст. 72 КК України зарахувати в строк покарання ОСОБА_4 термін його попереднього ув'язнення у період із 23.01.2025 року по день набрання вироком законної сили включно.
Запобіжний захід ОСОБА_4 у вигляді тримання під вартою до набрання вироком законної сили - залишити без змін.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому і прокурору. Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду.
Вирок може бути оскаржений засудженим, захисником, прокурором, виключно з підстав, передбачених ч. 4 ст. 394 КПК України, до Запорізького апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Суддя: ОСОБА_1