Справа №333/5854/25
Провадження №2/333/3815/25
23 жовтня 2025 року м. Запоріжжя
Комунарський районний суд м. Запоріжжя у складі:
головуючої судді Варнавської Л.О.,
за участю секретаря судового засідання Симоменко В.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Запоріжжя цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Таліон плюс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
02.07.2025 р. до суду надійшов позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Таліон плюс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
В обґрунтування позову зазначено, що 19.08.2024 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» (далі первинний кредитор) та ОСОБА_1 (далі Відповідач або Позичальник) було укладено Договір кредитної лінії № 335845370 (далі - Договір), у формі електронного документа, відповідно до якого Відповідач отримав від первинного кредитору кредитні кошти у розмірі 8600,00 грн. На виконання умов Договору грошові кошти були перераховані Товариством на банківську карту № НОМЕР_1 , яка була вказана Відповідачем при укладанні Договору. 22.10.2024 відповідно до ст. 1077 ЦК України Товариство відступило право вимоги за Договором до Товариства з обмеженою відповідальністю «Таліон Плюс» (далі Позивач або Новий кредитор) за Договором Факторингу № МВ-ТП/5 (далі Договір Факторингу).
Відповідач свої зобов'язання по поверненню кредиту належним чином не виконує, у зв'язку з чим станом на дату звернення до суду заборгованість Відповідача перед Позивачем становить: 27821 грн., з них заборгованість по кредиту - 8600,00 грн.; · заборгованість по процентам за користування кредитом - 19221,00 грн.
08.07.2025 року відкрито провадження по справі, постановлено розглядати позов за правилами спрощеного провадження.
В судове засідання представник позивача не з'явився, надав заяви про розгляд справи без їх участі.
Відповідач в судове засідання не з'явився, повідомлявся про дату, час та місце розгляду справи у встановленому законом порядку шляхом направлення судових повісток за адресою реєстрації, конверти повернуті з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою». Відповідач відзив на позовну заяву не подав.
За таких обставин, суд вважає відповідача належним чином повідомленим та можливим, за згодою представника позивача, розглянути справу на підставі наявних доказів, заочно, відповідно до статті 280 ЦПК України.
Згідно ч.2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши письмові докази, суд прийшов до висновку, що позов обґрунтований та підлягає задоволенню.
Судом встановлено, що 19.08.2024 року між ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та відповідачкою було укладено Договір кредитної лінії № 335845370, у формі електронного документа, відповідно до якого Відповідач отримав від Товариства кредитні кошти у розмірі 8600,00 грн.
Відповідно до умов Розділу 2 Договору, первинний кредитор зобов'язався надати Відповідачу кредитні кошти на умовах строковості, зворотності, платності, а Відповідач зобов'язався повернути кредитні кошти та сплатити проценти за їх користування відповідно до умов, зазначених у Договорі, додатках до нього та Правилах надання грошових коштів у позику, в тому числі, на умовах фінансового кредиту ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА», що є невід'ємною частиною Договору, текст яких розміщений на сайті Товариства: www.moneyveo.ua.
Згідно умов Договору грошові кошти надаються Позичальнику шляхом переказу на рахунок, використовуючи реквізити платіжної картки, вказаної Позичальником в особистому кабінеті, що відбувається не пізніше, ніж протягом 3 банківських днів з моменту укладення Договору чи ініціювання отримання Позичальником чергового траншу за Договором.
На виконання умов Договору грошові кошти були перераховані Товариством на банківську карту № НОМЕР_1 , яка була вказана Відповідачем при укладанні Договору.
Належність банківської картки № НОМЕР_1 саме відповідачці ОСОБА_1 підтверджується листом АТ «КБ «ПриватБанк» № 20.1.0.0/7-250721/70213-БТ від 25.07.2025 р.
Прерахування кредитних коштів 19.08.2024 в сумі 8600 грн. також підтверджується випискою по рахунку № НОМЕР_1 наданою АТ «КБ «ПриватБанк».
Відповідно до п. 5.3. Договору Позичальник несе відповідальність за правильність наданих Кредитодавцю реквізитів для зарахування суми кредиту, та підтверджує, що за наданими реквізитами сума кредиту буде зарахована на його власний рахунок. Проте, в порушення умов Договору та Правил, Позичальник не повернув надані йому кредитні кошти та не сплатив проценти за їх користування в обумовлені сторонами строки.
Судом встановлено, що відповідачка власноручно заповнила заявку на отримання кредитних коштів з використанням мережі Інтернет, а саме: в своєму особистому кабінеті на сайті первинного кредитора, зазначила свої персональні дані, в тому числі: паспортні дані, дані про електронну пошту та абонентський номер, реквізити банківської картки, на рахунок якої бажала отримати кредит та ін.
Відповідач, ознайомившись з усіма істотними умовами оферти, надала згоду (акцепт) на укладення Договору шляхом направлення повідомлення Товариству, яке підписане відповідно до абзацу 2 статті 12 Закону України «Про електронну комерцію», а саме: ввела у спеціальному полі під офертою, яка містить усі істотні умови Договору, одноразовий ідентифікатор, який відповідає вимогам п. 3 ч. 1 ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію», та натиснення іконки «відправити/підписати».
Отже, Договір між Товариством та Відповідачем було укладено в електронній формі та підписано за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором. Електронний підпис одноразовим ідентифікатором накладено на Договір та інформація про підпис (дату та час) міститься в Розділі 15 Договору.
Відповідно до ч. 1 ст. 205 Цивільного кодексу України, (далі - ЦК України) правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Згідно з ч. 1 ст. 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-комунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом.
Абзац 2 ч. 2 ст. 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі. Згідно зі ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» (далі - ЗУ «Про електронну комерцію»), електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі. Відповідно до ч. 3 ст. 11 ЗУ «Про електронну комерцію», електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному ч. 6 цієї статті. В ч. 6 ст. 11 ЗУ «Про електронну комерцію» зазначено, що відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом, зокрема, надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 ЗУ «Про електронну комерцію»; Відповідно до ст. 12 ЗУ «Про електронну комерцію», якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання виключно електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.
22.10.2024 відповідно до ст. 1077 ЦК України Товариство відступило право вимоги за Договором до Товариства з обмеженою відповідальністю «Таліон Плюс» (далі Позивач або Новий кредитор) за Договором Факторингу № МВ-ТП/5 (далі Договір Факторингу).
На виконання вимог ст. 18 Закону України «Про споживче кредитування» та у спосіб, узгоджений сторонами у Договорі, Товариство повідомило Позичальника про відступлення права вимоги шляхом відправлення електронного листа на електронну адресу, зазначену ним при укладанні Договору, що підтверджується повідомленням.
Пунктом 9.1.1.5 Договору сторони визначили, що Товариство має право в будь-який час, в тому числі після закінчення Дисконтного періоду, без згоди Позичальника відступити права грошової вимоги за Договором будь-якій фінансовій установі, яка відповідно до закону має право надавати кошти у позику, в тому числі, на умовах фінансового кредиту, та/або послуги з факторингу, шляхом укладення будь-якого не забороненого законом правочину, зокрема, договору факторингу. Пунктом 6.2. Правил визначено, що Позичальник повідомлений про можливе укладення кредитодавцем договору відступлення права вимоги за відповідним електронним договором або договору факторингу з будь-якою третьою особою, відповідно до чого новий кредитор набуває статусу володільця персональних даних Позичальника. Зазначене кореспондується та відповідає приписам статті 512 ЦК України, якою визначено, що кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Статтею 516 ЦК України передбачено, що заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Згідно з п. 4.1. Договору Факторингу наявне право вимоги переходить від Товариства до Позивача з моменту підписання Реєстру прав вимоги. Відповідно до умов Договору факторингу, Фактор зобов'язався сплатити Клієнту суму фінансування відповідно до реєстру переданих прав грошової вимоги. На підтвердження виконання фінансових зобов'язань Фактором, надаємо разом з позовною заявою платіжні інструкції, які свідчать про оплату Фактором Клієнту суми фінансування за Договором факторингу двома платежами. Повідомляємо, що оплата фінансування проводилася Фактором із застосуванням консолідованого підходу до розрахунків за весь реєстр прав вимог одночасно. Таким чином, надані платіжні інструкції відображають оплату фінансування за весь реєстр прав вимог згідно Договору факторингу.
Загальна сума заборгованості за кредитним договором, заявлена до стягнення Позивачем, становить - 27 821,00 грн., з них: заборгованість по кредиту - 8 600,00 грн.; · заборгованість по процентам за користування кредитом - 19221,00 грн.
За таких обставин позов є обґрунтованим та підлягає задоволенню.
Крім того, позивач просить стягнути витрати на правничу допомогу в сумі 5000 грн.
При вирішенні питання про стягнення з відповідачки на користь позивача судових витрат суд виходить з наступного.
Відповідно до ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать зокрема витрати на професійну правничу допомогу.
Згідно зі ст.137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Стороною позивача надано суду: договір про надання правничої допомоги №5 від 02 грудня 2024 року, укладеного між ТОВ «Таліон плюс» та Адвокатським об'єднанням «Ліга юридичних технологій та іннновацій». Згідно умов договору правова допомога, що надається адвокатським об'єднанням клієнтом оплачується в розмірі та обсязі погодженому в додатках до цього договору (п.4.1 договору). За результатами надання правової допомоги складається акт приймання-передачі наданих послуг (п. 4.2 договору).
Відповідно до акту приймання-передачі послуг з правничої допомоги за договором №5 від 02.12.2024 року, Адвокатським об'єднанням надані послуги: про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 - 5000,00 грн., а саме підготовка до розгляду справи 1000 грн., підготовка та направлення повідомлення про оплату заборгованості 500 грн., складання, підписання та подання до суду позовної заяви про стягнення заборгованості 3500,00 грн.
Отже матеріалами справи дійсно підтверджується факт отримання позивачем послуг Адвокатського об'єднання«Ліга юридичних технологій та іннновацій» з надання правової допомоги в суді.
Оскільки позов задоволено в повному обсязі, витрати на правничу допомогу підлягають стягненню в повному обсязі в сумі 5000 грн.
Позивачем при подачі позову сплачений судовий збір в сумі 2422,40 грн., який підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.
Керуючись ст.ст.10-13, 77-80, 263-265 ЦПК України, суд, -
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Таліон плюс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити в повному обсязі.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , адреса проживання: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Таліон плюс» (код ЄДРПОУ 39700642, адреса місцезнаходження: 14017 м. Чернигів, вул. Жабинського, 13) заборгованість за договором кредитної лінії №335845370 від 19.08.2024 р. в сумі 27821 (двадцять сім тисяч вісімсот двадцять одна) грн. 00 коп., витрати на правничу допомогу в сумі 5000(п'ять тисяч) грн. та судовий збір в сумі 2422 грн. 40 коп.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом 30-ти днів з дня складення повного рішення не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом 30-ти днів з дня складення рішення.
Заочне рішення може бути оскаржене позивачем до Запорізького апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30-ти днів з дня складення рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя Комунарського районного суду
м. Запоріжжя Л.О. Варнавська