Заводський районний суд м. Запоріжжя
вул. Мирослава Симчича 65, м. Запоріжжя, 69106, тел.099-55-49-125 , inbox@zv.zp.court.gov.ua
Справа № 332/7525/23
Провадження №: 1-в/332/155/25
22 жовтня 2025 р. м. Запоріжжя
Заводський районний суд м. Запоріжжя в складі: головуючої судді ОСОБА_1 , за участю секретаря - ОСОБА_2 , прокурора - ОСОБА_3 , заінтересованої особи - (звільненого від кримінальної відповідальності) ОСОБА_4 , захисника - адвоката ОСОБА_5 , заставодавця - ОСОБА_6 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відео конференції в залі суду в м. Запоріжжі заяву ОСОБА_6 про повернення застави, -
встановив:
У провадженні Заводського районого суду м. Запоріжжя перебувало кримінальне провадження, внесене до ЄРДР за № 42023082370000256 від 11.07.2023 відносно ОСОБА_4 , обвинуваченого за ч. 4 ст. 408 КК України.
24.09.2025 року до Заводського районного суду м. Запоріжжя із заявою звернулася ОСОБА_6 , в якій просить суд повернути заставу в розмірі 214720,00 гривень, яка була внесена на депозитний рахунок: одержувач ТУ ДСА України в Запорізькій області, за обвинуваченого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
У судовому засіданні ОСОБА_6 , просила суд задовольнити її заяву, посилаючись на те, що під час винесення ухвали про закриття провадження, питання про повернення застави не було вирішено. Підстави для звернення суми застави в дохід держави відсутні, оскільки ОСОБА_4 умови застави не порушував, та з'являвся на усі судові засідання про які він був обізнаний.
ОСОБА_4 у судовому засіданні пояснив, що з 17.04.2025 по 05.08.2025 року не було поважних причин , через які він не з'являвся у судові засідання.
Захисник підтримав заяву ОСОБА_6 та просив її задовольнити.
Прокурор ОСОБА_3 заперечував проти задоволення даної заяви, зазначивши, що ОСОБА_4 порушив умови застави, та не надав жодного доказу на підтвердження поважності причин нез'явлення до суду.
Заслухавши пояснення учасників судового засідання, вивчивши подану заяву про повернення суми застави, дослідивши матеріали кримінального провадження, суд приходить до наступного висновку.
Судом встановлено, що ухвалою Заводського районного суду м. Запоріжжя від 27.12.2023 року ОСОБА_4 , продовжено строк тримання під вартою на 60 діб, тобто до 24.02.2024 року включно із можливістю внесення застави у вигляді 80 (вісімдесяти) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто у сумі 214720,00 грн (а.п.30-31).
Згідно повідомлення №2/10-9622 від ДУ «Запорізький слідчий ізолятор», ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , був звільнений з-під варти 28.12.2023 після внесення застави в сумі 214720,00 грн та підтвердження Територіального управління державної судової адміністрації України в Запорізькій області про надходження коштів (а.п.43).
Відомостей про особу, яка внесла заставу за ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 матеріали справи не містять.
Згідно абз. 3 ч. 4 ст. 202 КПК України з моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави підозрюваний, обвинувачений вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
Відповідно до ст. 182 КПК України, з моменту обрання запобіжного заходу у вигляді застави щодо особи, яка не тримається під вартою, в тому числі до фактичного внесення коштів на відповідний рахунок, а також з моменту звільнення підозрюваного, обвинуваченого з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної слідчим суддею, судом в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, підозрюваний, обвинувачений, заставодавець зобов'язані виконувати покладені на них обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.
Відповідно до ч. 8 ст. 182 КПК України у разі невиконання обов'язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з'явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.
З матеріалів кримінального провадження вбачається, що у зв'язку з неявкою обвинуваченого у судові засідання призначені на 27.02.2025, 09.04.2025 та 17.04.2025, Заводським районним судом м. Запоріжжя було винесено ухвалу про застосування до обвинуваченого ОСОБА_4 примусового приводу (а.п.194).
Проте, ухвалу суду виконано не було у зв'язку із неможливістю встановити фактичне місцезнаходження обвинуваченого, про що зазначено начальником першого оперативного відділу ТУ ДБР у м. Мелітополі ОСОБА_7 у повідомленні №17-05-5579/2025 від 06.05.2025 (а.п.205).
Ухвалою суду від 14.05.2025 було задоволено клопотання Запорізької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону про дозвіл на затримання ОСОБА_4 з метою приводу для участі в розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою (а.с.219-220).
05.09.2025 року Заводським районним судом м. Запоріжжя постановлено ухвалу у справі 332/7525/23, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , звільнено від кримінальної відповідальності за кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 408 КК України, в порядку, передбаченому ч. 5 ст. 401 КК України, для продовження проходження військової служби. Кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42023082370000256 від 11.07.2023 відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 408 КК України, закрито (а.п.233).
Питання про повернення суми застави вирішено не було.
ОСОБА_6 , звертаючись до суду із заявою про повернення застави, не надала жодного доказу, на підтвердження того факту, що саме вона є тією особою, яка внесла заставу за ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Враховуючи вищенаведене суд вважає, що заява ОСОБА_6 про повернення застави задоволенню не підлягає.
Оскільки ОСОБА_4 , будучи звільненим з-під варти під заставу, порушив умови запобіжного заходу, а саме: неодноразово в судові засідання не з'являвся, у зв'язку з чим судом було застосовано привід до обвинуваченого, а також надано дозвіл на затримання обвинуваченого з метою його приводу для участі в розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Доказів на поважність причин неявки ОСОБА_4 до суду у період з лютого по вересень 2025 року суду надано не було, тому вважаю, застава, внесена на депозитний рахунок відкритий в Держказначейській службі України, м. Київ у розмірі 214720 грн 00 коп., підлягає зверненню в дохід держави.
Приймаючи таке рішення суд враховує, що внесення застави як альтернативи триманню під вартою обвинуваченого є добровільним вчинком заставодавця. Отже, вносячи заставу за обвинуваченого ОСОБА_4 , заставодавець висловлює своє добровільне волевиявлення на внесення такої суми застави та згоду нести матеріальну відповідальність за дії особи, за яку вносить заставу та має передбачати ризики втрати суми застави, в разі порушення ОСОБА_4 покладених на нього обов'язків і, як наслідок звернення застави в дохід держави. За таких обставин, у даному випадку, суд не вбачає підстав для повернення застави заставодавцю з урахуванням поведінки ОСОБА_4 під час розгляду кримінального провадження, та добровільної позиції заставодавця станом на день внесення застави за обвинуваченого.
На підставі викладеного, керуючись ст. 182, 202-203 КПК України, суд, -
ухвалив:
У задоволені заяви ОСОБА_6 про повернення застави в розмірі 214720 (двісті чотирнадцять тисяч сімсот двадцять) гривень, яка була внесена нею на підставі ухвали Заводського районного суду м. Запоріжжя від 27.12.2023 року у кримінальному провадженні справа № 332/7525/23 провадження 1-кп/332/542/23 за обвинуваченням ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - відмовити.
Звернути у дохід держави заставу, внесену на депозитний рахунок № UA378201720355249002000001205, відкритий в Держказначейській службі України, м. Київ, МФО 820172, ЄДРПОУ 26316700 у розмірі 214720 грн 00 коп., зарахувавши вказану суму до спеціального фонду Державного бюджету України з використанням а порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.
Ухвала може бути оскаржена до Запорізького апеляційного суду протягом семи днів з дня її оголошення.
Повний текст ухвали виготовлено 24.10.2025.
Суддя: ОСОБА_1