Справа № 308/11569/25
24 жовтня 2025 року місто Ужгород
Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області у складі головуючого - судді Логойди І.В., за участі секретаря судового засідання Лутнянського І.Р., розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , в інтересах якої діє представник - адвокат Моняк Роман Васильович, до ОСОБА_2 про стягнення аліментів,
ОСОБА_1 , в інтересах якої діє представник - адвокат Моняк Роман Васильович, звернулася до Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області із позовною заявою до ОСОБА_2 про стягнення аліментів, згідно з якою просить стягнути зі ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 , на користь позивача, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 , аліменти на утримання малолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у твердій грошовій сумі в розмірі 9 000 грн. 00 коп. щомісячно, але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дітей відповідного віку, починаючи стягувати з дня подачі позовної заяви до суду і до досягнення дитиною повноліття. Позовні вимоги мотивує наступним. ОСОБА_1 перебувала у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_2 . Рішенням Перечинського районного суду Закарпатської області від 28 березня 2025 року у справі №304/446/25 шлюб між сторонами, укладений 09 серпня 2014 року, який зареєстровано виконавчим комітетом Тур'є-Реметівської сільської ради Перечинського району Закарпатської області, про що зроблено відповідний актовий запис №10 - розірвано. За час шлюбу, ІНФОРМАЦІЯ_4 в подружжя народилась спільна дитина (донька подружжя) - гр. ОСОБА_3 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 . Сторони спільно не проживають, однак вказана вище спільна малолітня дитина сторін проживає разом із позивачем. За весь час окремого проживання відповідач не надає та не має наміру надавати достатньої матеріальної допомоги щодо утримання дитини, а їх спільна дитина потребує більшої уваги з боку матеріального забезпечення батька. Позивачці самій важко утримувати дитину, забезпечити необхідний рівень життя для її нормального фізичного та духовного розвитку. Щомісячно для забезпечення всіх потреб дитини для прожиття та розвитку, позивачка несе вели фінансові затрати для утримання доньки ОСОБА_4 . За оренду квартири, в якій позивачка проживає разом із донькою, відповідно до договору оренди житла, вона щомісячно сплачує орендну плату в сумі 14180 грн. Відповідач здорова, молода людина, має можливість працювати, на його утриманні ніхто не знаходиться, саме тому відповідач має реальну змогу сплачувати аліменти на утримання дитини. Позивач, як мати малолітньої дитини, усвідомлює свою особисту відповідальність за виховання та піклування про дитину, створення для неї належних соціально побутових умов проживання, збереження психічного та фізичного здоров'я, духовного та розумового розвитку. Починаючи з народження дитини, позивач не мала змоги працювати, оскільки кожного дня займається доглядом за дитиною та її вихованням, стабільних доходів позивач не має, тому потребує допомоги від відповідача. У зв'язку зі зростанням економічної кризи в державі, матеріальне становище позивача змінюється, ріст цін спонукає до необхідності витрачати на утримання дітей значні кошти на відповідне харчування, шкільне приладдя, одяг, взуття, проїзд у транспорті, заняття в гуртках тощо. Наскільки позивачу відомо, відповідач офіційно працевлаштований та отримує гідну заробітну плату. Будь-які документи щодо отримання заробітної плати її колишнім чоловіком у неї відсутні. Як відомо позивачу середній дохід (офіційний та не офіційний) відповідача у місяць складає близько 40000 грн. Відповідач, маючи намір створювати сім'ю та мати дітей, повинен був усвідомлювати і про наслідки таких намірів, про економічну нестабільність держави в умовах сьогодення, а саме піклуватися та матеріально забезпечувати тих, хто був його сім'єю, незважаючи на те, що збереження сім'ї було неможливим. На момент звернення до суду між сторонами не досягнуто згоди з приводу способу виконання відповідачем свого обов'язку утримувати свою неповнолітню доньку. Оскільки відповідач має можливість працювати та матеріально забезпечений, він має фінансову можливість надавати матеріальну допомогу на утримання дитини.
Ухвалою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 26.08.2025 відкрито провадження у справі за вказаним позовом та ухвалено провести розгляд справи в порядку спрощеного провадження з повідомленням сторін. Постановлено виклик відповідача ОСОБА_2 здійснити в порядку ч. 10 ст. 187 ЦПК України через оголошення на офіційному веб-порталі судової влади України.
Відповідач подав відзив на позов, згідно з яким частково визнав позовні вимоги на суму 3200 грн., оскільки його офіційна заробітна плата становить 6339,59 грн., надавши відповідні докази.
У судове засідання позивач не з'явилася, її представник подав заяву про розгляд без їх участі, позовні вимоги підтримують повністю.
Відповідач в судове засідання не з'явився, представник відповідача подав заяву про розгляд без їх участі, позов визнають частково на суму 3200 грн.
Згідно з ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані суду докази у їх сукупності та взаємозв'язку, суд виходить з наступного.
Як встановлено судом, рішенням Перечинського районного суду Закарпатської області від 28.03.2025 у справі №304/446/23 шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , зареєстрований 09.08.2014 року виконавчим комітетом Тур'є-Реметівської сільської ради Перечинського району Закарпатської області, актовий запис за №10, розірвано.
Від спільного шлюбу у сторін народилася донька ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 , виданого 18 лютого 2019 року виконавчим комітетом Тур'є-Реметівської сільської ради Перечинського району Закарпатської області.
До матеріалів справи додано також відомості про укладення договору суборенди від 09.05.2025 з ФОП ОСОБА_5 стосовно житлового приміщення: АДРЕСА_1 , строком на 12 місяців, розмір орендної плати 14180 грн., акт приймання-передачі приміщення від 09.05.2025; висновок органу опіки та піклування Ужгородського міськвиконкому від 17.07.2025 №815/17/01-19 про встановлення доцільним визначити місце проживання ОСОБА_3 разом з матір'ю ОСОБА_1 .
Відповідач надав суду довідку про доходи ФОП ОСОБА_6 про нараховану заробітну плату за березень 2025 року - серпень 2025 року у розмірі 49066,31 грн., докази перерахування коштів позивачці 12.05.2025 на суму 800 грн., 05.05.2025 на суму 800 грн., 27.04.2025 на суму 800 грн., 21.04.2025 на суму 800 грн., 14.04.2025 на суму 800 грн., 06.04.2025 на суму 800 грн., 30.03.2025 на суму 800 грн., 24.03.2025 на суму 800 грн., 16.03.2025 на суму 800 грн., 09.03.2025 на суму 800 грн., 02.03.2025 на суму 800 грн., 02.02.2025 на суму 800 грн., 09.02.2025 на суму 800 грн., 16.02.2025 на суму 800 грн., 23.02.2025 на суму 800 грн., 26.01.2025 на суму 800 грн., 19.01.2025 на суму 800 грн. Також відповідач визнав позовні вимоги на суму 3200 грн.
Статтею 27 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України №789-ХІІ від 27 лютого 1991 року, визначено, що держави-учасниці визнають право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки несуть основну відповідальність за забезпечення умов життя, необхідних для розвитку дитини, в межах своїх здібностей і фінансових можливостей.
За умовами, встановленими ч.1 ст. 3 Конвенції та ч.ч. 7, 8 ст. 7 Сімейного кодексу України, під час вирішення будь-яких питань щодо дітей суд повинен виходити з якнайкращого забезпечення, максимально можливого врахування інтересів дитини.
Статтею 51 Конституції України гарантовано, а ст.180 Сімейного кодексу України встановлено, що батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Відповідно до Конвенції ООН про права дітей від 20 листопада 1989 року, дитина, з огляду на її фізичну й розумову незрілість, вимагає спеціального захисту й турботи, включаючи належний правовий захист як до, так і після народження.
Відповідно до ч.2 та ч.3 ст.150 Сімейного кодексу України батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя.
Мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебувають вони у шлюбі між собою (ч. 1 ст. 141 Сімейного кодексу України). Відповідно до ст. 5 Протоколу № 7 Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (Конвенцію ратифіковано Законом №475/97-ВР (475/97-ВР) від 17.07.1997 року) кожен з подружжя у відносинах між собою і в їхніх відносинах зі своїми дітьми користується рівними правами та обов'язками цивільного характеру, що виникають зі вступу у шлюб, перебування в шлюбі та у випадку його розірвання.
Згідно з ч. 3 ст.181 Сімейного кодексу України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері чи батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина. Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів.
За змістом ст.182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення. Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.
Станом на момент пред'явлення позову, у відповідності до ст.7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» прожитковий мінімум на один місяць для дітей віком дітей віком від 6 до 18 років - з 1 січня становить 3196 гривень.
Аліменти присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову (ч.1 ст.191 СК України).
Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Суд вважає, що відповідач, як батько, зобов'язаний також нести витрати по утриманню дітей. Таке утримання повинно забезпечувати хоча б мінімальні потреби дітей, необхідні для повноцінного фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку. Суду не подано доказів, що відповідач має вади здоров'я, які б не дозволяли йому працювати та утримувати дітей, інших дітей чи осіб, що перебувають на його утриманні.
Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.
Позивач просить стягнути з відповідача аліменти на утримання дитини у розмірі 9000 грн., зважаючи на подане обґрунтування позовних вимог, докази понесення витрати на забезпечення житлових умов, що впливає на рівень забезпечення потреб дитини, починаючи з дня подачі позовної заяви до суду і до моменту досягнення нею повноліття.
Відповідач визнав позовні вимоги на суму 3200 грн., мотивуючи розміром отримуваної заробітної плати.
Враховуючи наведене, суд приходить до висновку про необхідність задоволення позовних вимог частково на суму 3200 грн., починаючи з дня подачі позовної заяви до суду, оскільки суду не доведено можливість стягнення аліментів на більшу суму поданими доказами. В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Також, суд визнає необхідним застосувати п.1 ч.1 ст. 430 ЦПК України і допустити негайне виконання рішення суду у межах суми платежу за один місяць.
Згідно з ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Згідно з ч. 6 ст. 141 ЦПК України, якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від оплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Частиною 1 ст. 142 ЦПК України передбачено, зокрема, що у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 3, 4, 5, 8, 9, 10, 12, 13, 17, 43, 49, 134, 141, 258, 265, 272, 273, 352, 354, 355 ЦПК України, суд
Позовну заяву - задовольнити частково.
Стягнути зі ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , аліменти на утримання малолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у твердій грошовій сумі в розмірі 3200 грн. 00 коп. щомісячно, починаючи стягувати з дня подачі позовної заяви до суду 13.08.2025 і до досягнення дитиною повноліття.
Розмір аліментів, визначений судом у твердій грошовій сумі, підлягає індексації відповідно Закону України «Про індексацію грошових доходів населення».
Допустити негайне виконання рішення в частині стягнення аліментів, у межах суми платежу за один місяць.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Стягнути зі ОСОБА_2 в дохід державного бюджету судовий збір в розмірі 605,60 грн (шістсот п'ять гривень 60 коп.).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду.
Відомості про учасників:
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса АДРЕСА_2 РНОКПП НОМЕР_4 .
Повний текст рішення складено 24.10.2025.
Суддя Ужгородського міськрайонного суду
Закарпатської області І.В.Логойда