Справа номер №303/4834/25
Провадження №1кс/303/1328/25
17 жовтня 2025 року м. Мукачево
Слідчий суддя Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши клопотання про скасування арешту на майно у кримінальному провадженні, внесеному 26.02.2025 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42025072040000014,
Адвокат ОСОБА_3 , який діє в інтересах ОСОБА_4 , звернувся до суду з клопотанням про скасування арешту майна, накладеного в рамках досудового розслідування кримінального провадження, відомості про яке внесено 26.02.2025 до ЄРДР № 42025072040000014 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст.201-2 КК України, а саме на: 1 купюру номіналом 1 долар США, 6 купюр номіналом по 100 доларів США, 1 купюру номіналом 20 доларів США, 4 купюри номіналом по 100 Євро, 22 купюри номіналом по 50 Євро, 3 купюри номіналом по 10 Євро, які упаковано та опечатано в паперовий конверт НПУ СУ, 39 купюр номіналом по 100 доларів США, 16 купюр номіналом по 100 Євро, 2 купюри номіналом по 50 Євро, мобільний телефон марки Айфон 11 Про, який належить ОСОБА_5 , мобільний телефон марки Айфон 11 Про, який належить ОСОБА_6 .
В обґрунтування клопотання ОСОБА_3 зазначає, що арештоване майно не містить відомостей, які можуть бути використані як доказ обставин вчиненого кримінального правопорушення, та має вагоме доказове значення, а тому не відповідає критеріям, зазначеним у ст.98 КПК України.
Наголосив на тому, що в даному кримінальному проваджені жодній особі не повідомлено про підозру, а відтак відсутні жодні об'єктивні підстави для подальшого порушення права вільно та мирно володіти майном.
Підсумовуючи наведене, посилаючись на те, що постанова про визнання речовим доказом, яка містить лише опис установлених органом досудового розслідування обставини вчинення кримінального правопорушення, та виклад дослівного змісту ч. 1 ст. 98 КПК України, без обґрунтування, свідчить про те, слідча у клопотанні не довела мету накладення арешту - збереження речових доказів, а тому арешт накладено необґрунтовано, а відтак просив його скасувати.
В судовому засіданні ОСОБА_3 клопотання підтримав із викладених у ньому підстав, зазначивши про те, що підстав для збереження арешту та утримання майна (грошових коштів), на яке накладено арешт в рамках вказаного провадження не має, оскільки дані грошові кошти належать ОСОБА_7 , та отримані останньою за результатами відчуження належного їй т/з. При цьому зазначив, що ОСОБА_7 жодного процесуального статусу у вказаному кримінальному провадження не має.
Від слідчої ОСОБА_8 надійшла заява щодо розгляду клопотання без її участі, в задоволенні клопотання заперечує. На підтвердження використання ОСОБА_5 та ОСОБА_6 арештованого майна (мобільних телефонів) для публікації в мережі Інтернет («OLX», «Auto.ria.com») оголошень щодо продажу т/з, ввезених на територію України під виглядом гуманітарної допомоги, долучила копію протоколу огляду від 01.09.2025 року.
Вивчивши клопотання та додані до нього матеріали, прихожу до наступного висновку.
Так, в ході розгляду клопотання даного встановлено, що під час досудового розслідування кримінального провадження (ЄРДР № 42025072040000014 від 26.02.2025), накладено арешт на вилучене, в ході проведення 20.08.2025 обшуку, майно, в тому числі, грошові кошти: 1 купюру номіналом 1 долар США, 6 купюр номіналом по 100 доларів США, 1 купюру номіналом 20 доларів США, 4 купюри номіналом по 100 Євро, 22 купюри номіналом по 50 Євро, 3 купюри номіналом по 10 Євро, 39 купюр номіналом по 100 доларів США, 16 купюр номіналом по 100 Євро, 2 купюри номіналом по 50 Євро, а також мобільний телефон марки Айфон 11 Про, який належить ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мобільний телефон марки Айфон 11 Про, який належить ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Одним із видів заходів забезпечення кримінального провадження, передбаченого ст.131 КПК України, є арешт майна, суть якого полягає у тимчасовій забороні, адресованій власнику чи володільцю майна, відчужувати його, або розпоряджатися чи користуватися ним.
Арешт майна з підстав передбачених ч.2, 3 ст.170 КПК України являє собою форму забезпечення доказів і є самостійною правовою підставою для арешту майна поряд з забезпеченням цивільного позову та конфіскацією майна та, на відміну від двох останніх правових підстав, не вимагає оголошення підозри у кримінальному провадженні і не пов'язує особу підозрюваного з можливістю арешту такого майна.
Строк розгляду клопотання визначено у ст. 172 КПК України, відповідно до якої клопотання про арешт майна розглядається слідчим суддею, судом не пізніше двох днів з дня його надходження до суду.
В свою чергу, відповідно до ч.1 ст. 174 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Таким чином діючим КПК надано досить короткий строк (два дні) на розгляд слідчим суддею клопотання про арешт майна, але надано можливість особам, які не були присутні при його розгляді звернутися до суду з клопотанням про скасування арешту та навести обґрунтування необхідності скасування, перевіривши які, слідчому судді надано право скасувати арешт, якщо відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
З протоколів огляду предмету від 01.09.2025 та фототаблиць до них, які надані слідчою, вбачається, що за результатами огляду вищевказаних мобільних телефонів виявлено контакти осіб, та листування з особами, які можуть становити інтерес в рамках кримінального провадження, а також фото матеріали транспортних засобів та документації, а відтак, на теперішній час, потреба в арешті майна (мобільний телефон марки Айфон 11 Про, який належить ОСОБА_5 , мобільний телефон марки Айфон 11 Про, який належить ОСОБА_6 ) та мета, у зв'язку з якою було накладено арешт (забезпечення збереження речових доказів) не відпала, оскільки провадження у справі не закінчено, проводиться досудове розслідування.
З врахуванням вищевикладеного, оскільки встановлені органом досудового розслідування фактичні обставини кримінального правопорушення у даному кримінальному провадженні містять сукупність підстав та розумних підозр вважати, що на даному етапі досудового розслідування є підстави для обґрунтованого припущення, що вилучене майно: мобільний телефон марки Айфон 11 Про, який належить ОСОБА_5 , мобільний телефон марки Айфон 11 Про, який належить ОСОБА_6 , може містити відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, а отже відповідають ознакам речових доказів, зазначеним в ст. 98 КПК України, що згідно ч.3 ст.170 КПК України дає підстави для їх подальшого арешту, а відтак клопотання в цій частині задоволенню не підлягає.
Вирішуючи питання щодо скасування арешту грошових коштів слідчий суддя приймає до уваги, що правові підстави для подальшого знаходження коштів під арештом відсутні, оскільки постанова слідчої щодо визнання грошових коштів речовими доказами належного обґрунтування відповідності останніх, критеріям визначеним у ст. 98 КПК України не містить, жодних дій з грошовими коштами органом досудового розслідування не проводилося та не проводиться, а з поданих представником матеріалів клопотання вбачається, що ОСОБА_7 є законним власником зазначеного в клопотанні майна (грошові кошти отримані в результаті відчуження (продажу) належного їй майна - т/з « ОСОБА_9 »), остання не має статусу підозрюваної, не є особою, яка в силу закону несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, чи іншим чином доведено вину у неправомірному заволодінні таким майном,
На спростування посилань клопотання, органом досудового розслідування не надано належних та допустимих доказів, достатньо обґрунтованих тверджень щодо того, що грошові кошти ОСОБА_7 набуті кримінально протиправним шляхом,
Відповідно до ст.41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю.
Згідно із ст. 1 Конвенції про захист прав людини та основних свобод, кожна фізична або юридична особа має право володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна інакше, як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.
Позбавлення ОСОБА_7 , як власниці майна (грошових котів) права розпоряджатися власним майном за умови недоведеності її причетності до вчинення кримінальних правопорушень, що розслідуються у кримінальному провадженні №42025072040000014 та його невідповідності критеріям ст. 98 КПК України є втручанням, у її право володіти своїм майном. а відтак, слідчий суддя вважає, що в цій частині подане клопотання підлягає до задоволення.
З врахуванням вищенаведеного клопотання підлягає до часткового задоволення.
Керуючись ст. ст. 100, 170, 174,372,376 КПК України, слідчий суддя
Клопотання адвоката ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 про скасування арешту на майно у кримінальному провадженні, внесеному 26.02.2025 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42025072040000014 задовольнити частково.
Скасувати арешт накладений 22 серпня 2025 року відповідно до ухвали слідчого судді Мукачівського міськрайонного суду у справі № 303/4834/25 (провадження № 1-кс/303/1187/25) на наступне майно: 1 купюру номіналом 1 долар США, 6 купюр номіналом по 100 доларів США, 1 купюру номіналом 20 доларів США, 4 купюри номіналом по 100 Євро, 22 купюри номіналом по 50 Євро, 3 купюри номіналом по 10 Євро, які упаковано та опечатано в паперовий конверт НПУ СУ, 39 купюр номіналом по 100 доларів США, 16 купюр номіналом по 100 Євро, 2 купюри номіналом по 50 Євро, які упаковано та опечатано в паперовий конверт НПУ СУ.
В решті вимог відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1