Постанова від 22.10.2025 по справі 560/344/25

ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 560/344/25

Головуючий суддя 1-ої інстанції - Козачок І.С.

Суддя-доповідач - Шидловський В.Б.

22 жовтня 2025 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Шидловського В.Б.

суддів: Капустинського М.М. Сапальової Т.В. ,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу військової частини НОМЕР_1 на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 07 травня 2025 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними та зобов'язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання нарахувати та виплатити індексацію-різницю грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 31.12.2022 з урахуванням вимог абзаців 3, 4, 5, 6 пункту 5 Порядку № 1078.

Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 07 травня 2025 року позов задоволено.

Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, у якій просить скасувати рішення суду та ухвалити нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити. В обґрунтування апеляційної скарги апелянт послався на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, порушення норм процесуального права, що, на його думку, призвело до неправильного вирішення спору.

Враховуючи, що рішення суду першої інстанції ухвалено в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, суд апеляційної інстанції в порядку п.3 ч.1 ст.311 КАС України розглядає справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, оскільки справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши в межах доводів апеляційної скарги законність та обґрунтованість судового рішення, повноту встановлення обставин справи, застосування норм матеріального і процесуального права, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних мотивів.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено під час апеляційного розгляду справи, ОСОБА_1 проходив службу у військовій частині НОМЕР_1 , з якої наказом командира Військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 31.08.2024 №248 виключений зі списків особового складу частини та всіх видів забезпечення.

Із письмових доказів встановлено, що за період з 01.03.2018 по 31.12.2022 відповідач не нараховував та не виплачував позивачу індексацію грошового забезпечення із урахуванням вимог абзаців 3, 4, 5, 6 пункту 5 Порядку №1078.

Зі змісту листа від 15.01.2025 №144 встановлено, що за період з 01.03.2018 по 31.12.2022 позивачу була нарахована та виплачена індексація грошового забезпечення, виходячи з базового місяця березня 2018 року.

Вважаючи такі дії відповідача протиправними, а свої права порушеними, позивач звернувся до суду.

Суд першої інстанції при ухваленні оскаржуваного рішення виходив з обґрунтованості та доведеності позовних вимог, а відтак наявності підстав для задоволення адміністративного позову.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції по суті спору, виходячи з наступного.

01.03.2018 набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" (далі Постанова № 704), якою затверджено тарифну сітку розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу, офіцерського складу (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу.

Відповідно до абзацу 1 п.5 Порядку №1078 у разі підвищення тарифних ставок (окладів), стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, визначених у пункті 2 цього Порядку, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків.

Відтак, оскільки підвищення посадового окладу позивача з березня 2018 відбулось у зв'язку із прийняттям Кабінетом Міністрів України 30 серпня 2017 постанови №704, якою змінено (підвищено) розміри окладів, окладів за військовим (спеціальним) званням відповідних категорій військовослужбовців, березень 2018 є місяцем підвищення доходів (базовим місяцем), тому значення індексу споживчих цін у цьому місяці приймається за 1 або 100 відсотків. Згідно із абзацом 2 пункту 5 Порядку №1078 обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення.

Згідно з офіційними даними, що містяться на сайті Державної служби статистики України, індекс споживчих цін (індекс інфляції) в березні 2018 року становив 101,1 %, в квітні 2018 року становив 100,8 %, в травні 2018 року 100,0%, в червні 100,0%, в липні 99,3%, в серпні 100,0%, в вересні 101,9%, в жовтні 101,7%. Таким чином, лише у жовтні 2018 поріг індексації 103% (100,8% * 100,0% * 100,0% * 99,3% * 100,0% * 101,9% * 101,7% * 100) було перевищено, отже у позивача виникає право на індексацію. Водночас, оскільки індекс інфляції за жовтень 2018 опубліковано у листопаді 2018, індексацію необхідно було проводити з грудня 2018.

Окремі питання виплати індексації у місяці підвищення грошових доходів, а також виплати визначеної суми індексації до чергового підвищення тарифних ставок (окладів) врегульовані абзацами 3, 4, 5, 6 пункту 5 Порядку №1078.

Відповідно до абзаців 3, 4, 5, 6 пункту 5 Порядку №1078 сума індексації у місяці підвищення грошових доходів, зазначених у абзаці першому цього пункту, не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу. Якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу, сума індексації у цьому місяці визначається з урахуванням розміру підвищення доходу і розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу. До чергового підвищення тарифних ставок (окладів), стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, крім щомісячних страхових виплат потерпілим на виробництві (з урахуванням виплат на необхідний догляд за потерпілим) та членам їх сімей, до визначеної суми індексації додається сума індексації, яка складається внаслідок перевищення величини індексу споживчих цін порогу індексації, зазначеного у пункті 1-1 цього Порядку. Крім того, підвищення посадового окладу у певному місяці не тягне за собою безумовне припинення виплати індексації у подальших періодах. У даному випадку суб'єкту владних повноважень необхідно вираховувати розмір підвищення доходу і визначати різницю між сумою індексації і розміром підвищення доходу відповідної особи.

Отже, для вирішення питання про наявність підстав для виплати індексації у місяці підвищення доходу (базовому місяці) необхідно враховувати дві складові: розмір підвищення грошового доходу особи та суму індексації, що склалась у місяці підвищення цього грошового доходу, відтак встановити, чи перевищує розмір підвищення грошового доходу особи суму індексації, що склалась у місяці його підвищення.

Якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу, то індексація не нараховується. Якщо ж розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу, то сума індексації у цьому місяці визначається з урахуванням розміру підвищення доходу і розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу. При цьому, до чергового підвищення тарифних ставок (окладів) до визначеної суми індексації додається сума індексації, яка складається внаслідок перевищення величини індексу споживчих цін порогу індексації, зазначеного у пункті 1-1 Порядку № 1078.

Так, відповідач листом №144 від 15.01.2025 повідомив, що за період з 01.03.2018 по 31.12.2022 ОСОБА_1 нарахована та виплачена індексація грошового забезпечення в повному обсязі. Відповідач зазначив, що щомісячний розмір індексації визначався із застосуванням базового місяця березня 2018.

Разом з тим, такий алгоритм розрахунку не цілком відповідає вимогам абзаців 3, 4, 5, 6 пункту 5 Порядку № 1078 в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2018 № 141, якою змінений порядок визначення розміру індексації та умов її нарахування.

Відповідно до вимог Закону №1282-XII та Порядку №1078 обов'язок визначення розміру підвищення грошового доходу працівника та суми індексації, що склалася у місяці підвищення цього грошового доходу, а також встановлення факту перевищення розміру підвищення грошового доходу працівника над сумою індексації, що склалася у місяці його підвищення, з метою вирішення питання про наявність підстав для виплати індексації у місяці підвищення доходу (базовому місяці) покладається безпосередньо на роботодавця.

З огляду на це, індексація грошового забезпечення позивача повинна була нараховуватись з 01.03.2018 по 31.12.2022 з урахуванням положень абзаців 3, 4, 5, 6 пункту 5 Порядку №1078.

Верховний Суд у постанові від 12 квітня 2023 у справі № 420/6982/21 прийшов до таких же висновків.

Що стосується фіксованої суми індексації, Закон №1282-ХІІ і Порядок №1078 такого поняття не містять.

З 01 грудня 2015 в абзацах 4, 5, 6 пункту 5 Порядку №1078 йде мова про поняття індексації-різниці, право на яку виникає тоді, коли у місяці підвищення тарифних ставок (окладів) розмір доходу менший суми можливої індексації, визначеної в цьому місяці.

Абзаци 3, 4 пункту 5 Порядку №1078 у редакціях, які застосовувались з 1 грудня 2015 до 1 квітня 2021, передбачали обставини, за наявності яких у місяці підвищення доходу індексація (не) нараховується, а саме:

- сума індексації у місяці підвищення тарифних ставок (окладів) не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу (абзац 3);

- сума індексації у місяці підвищення тарифних ставок (окладів) нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу (абзац 4).

Якщо у місяці підвищення тарифних ставок (окладів) сума цієї індексації нараховується, то абзац 6 пункту 5 Порядку №1078 додатково вказує на те, що ця сума індексації-різниці виплачується до наступного підвищення тарифних ставок (окладів) і до неї надалі додається поточна індексація, яка складається, коли величина індексу споживчих цін перевищує поріг індексації у розмірі 103 відсотки.

З системного аналізу пункту 1, абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку №1078 (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) вбачається, що нарахування й виплата індексації-різниці має щомісячний фіксований характер, гарантується законом і є обов'язковою для підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності і господарювання, а також для фізичних осіб, які використовують працю найманих працівників.

З огляду на абзац 4 пункту 5 Порядку №1078 позивач має право на отримання суми індексації-різниці за умови, якщо розмір підвищення доходу в березні 2018 дорівнює або є меншим за суму можливої індексації, що склалась у березні 2018. Якщо ця умова дотримана, то розмір належної індексації-різниці визначається як різниця між сумою можливої індексації і розміром підвищення доходу.

Розмір підвищення доходу у березні 2018 визначається як різниця між сумою грошового забезпечення в березні 2018 та сумою грошового забезпечення в січні 2018. В обидві ці суми враховуються складові грошового забезпечення, які не мають разового характеру (речення 2 абзацу 5 пункт 5 Порядку №1078).

Сума можливої індексації грошового забезпечення в березні 2018 визначається як результат множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, актуального для березня 2018 року, на величину приросту індексу споживчих цін у березні 2018, поділений на 100 відсотків (абзац 5 пункту 4 Порядку №1078).

Якщо розмір підвищення доходу в березні 2018 дорівнює або є меншим за суму можливої індексації, що склалась у березні 2018, це є підставою для нарахування й виплати позивачу індексації-різниці до чергового підвищення тарифних ставок (окладів) або до дати звільнення зі служби.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 23 березня 2023 у справі №400/3826/21, від 06 квітня 2023 у справі №420/11424/21 та від 09 травня 2023 у справі №400/12702/21.

Встановлено, що у березні 2018 прожитковий мінімум складав 1762,00 грн., величина приросту індексу споживчих цін 253,30%.

Відповідно до абзацу 5 пункту 4 Порядку №1078 сума індексації за березень 2018 розраховується як: прожитковий мінімум для працездатних осіб станом на 01 березня 2018 помножити на величину приросту індексу споживчих цін і поділити на 100. Підвищення грошового забезпечення позивача у березні 2018 становило 530,48 грн. (1762,00 грн. * 253,30% / 100) - 530,48 грн. = 3932,67 грн.

Згідно з абзацом 4 пункту 5 Порядку №1078 сума належної позивачу індексації в березні 2018 розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу. Отже, починаючи з березня 2018 сума індексації позивачу повинна була виплачуватись з урахуванням положень абзаців 3, 4, 5, 6 пункту 5 Порядку № 1078 до моменту наступного підвищення посадового окладу чи до дня звільнення з військової служби.

З огляду на це, починаючи з березня 2018 по грудень 2022 сума індексації з урахуванням абзаців 3, 4, 5, 6 пункту 5 Порядку №1078 мала виплачуватись позивачу у розмірі 3932,67 грн., оскільки тарифні ставки (оклади) у спірний період не зазнали змін.

Враховуючи встановлені у справі обставини, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про задоволення позовних вимог. При вирішенні даного публічно-правового спору, суд правильно встановив фактичні обставини справи та надав їм належну правову оцінку і, а доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають правових підстав для скасування оскаржуваного судового рішення.

Щодо інших доводів скаржників, колегія суддів зазначає, що у рішення ЄСПЛ по справі «Ґарсія Руіз проти Іспанії», заява № 30544/96, п. 26, ECHR 1999-1, Суд зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід.

Згідно із п.41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін.

Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Відповідно до ст.316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції не допустив неправильного застосування норм матеріального права чи порушень норм процесуального права при ухваленні судового рішення, внаслідок чого апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а судове рішення без змін.

Одночасно слід зазначити, що в контексті положень п.6 ч.6 ст.12 КАС України дана справа відноситься до категорій справ незначної складності, а тому відповідно до п.2 ч.5 ст.328 цього Кодексу судове рішення за результатами її розгляду судом апеляційної інстанції в касаційному порядку оскарженню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

апеляційну скаргу військової частини НОМЕР_1 залишити без задоволення, а рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 07 травня 2025 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Головуючий Шидловський В.Б.

Судді Капустинський М.М. Сапальова Т.В.

Попередній документ
131229637
Наступний документ
131229639
Інформація про рішення:
№ рішення: 131229638
№ справи: 560/344/25
Дата рішення: 22.10.2025
Дата публікації: 27.10.2025
Форма документу: Постанова
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Сьомий апеляційний адміністративний суд
Категорія справи: Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації публічної політики у сферах праці, зайнятості населення та соціального захисту громадян та публічної житлової політики, зокрема зі спорів щодо; управління, нагляду, контролю та інших владних управлінських функцій (призначення, перерахунку та здійснення страхових виплат) у сфері відповідних видів загальнообов’язкового державного соціального страхування, з них; загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, з них; осіб, звільнених з публічної служби
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Призначено склад суду (06.11.2025)
Дата надходження: 06.11.2025