Справа № 560/9731/23
22 жовтня 2025 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Граб Л.С.
суддів: Смілянця Е. С. Сторчака В. Ю.
розглянувши в порядку письмового провадження заяви суддів Граб Л.С., Смілянця Е.С. та Сторчак В.Ю. про самовідвід від розгляду справи за адміністративним позовом приватного підприємства "Дживальдіс" до Головного управління ДПС в Хмельницькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення,
До Сьомого апеляційного адміністративного суду надійшла апеляційна скарга Головного управління ДПС у Хмельницькій області на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 03 червня 2025 року у справі за адміністративним позовом Приватного підприємства "Дживальдіс" до Головного управління ДПС в Хмельницькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення.
Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу справи між суддями від 08.07.2025 за результатами автоматизованого розподілу визначено склад колегії: головуючий суддя Граб Л.С. та судді Смілянець Е.С. і Сторчак В.Ю.
Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 15.09.2025 відкрито апеляційне провадження у справі.
Після надходження до суду справи №560/9731/23 суддями Граб Л.С., Смілянцем Е.С. та Сторчаком В.Ю. заявлено самовідвід від розгляду даної адміністративної справи, обґрунтований неможливістю повторної участі у апеляційному розгляді даної справи на тій підставі, що постановою Верховного Суду від 18 березня 2025 року скасовано постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 13.12.2023 у справі №560/9731/23, ухвалену колегією суддів у складі : Граб Л.С., Смілянця Е.С. і Сторчака В.Ю. та в частині визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №00/3164/0406 від 27.03.2023 на суму 535,12 грн. справу №560/9731/23 направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.
Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши заяви про самовідвід, колегія суддів дійшла висновку про обґрунтованість та підставність останніх, з наступних підстав.
Так, згідно з ч. 2 ст. 37 КАС України, суддя, який брав участь у вирішенні адміністративної справи в суді апеляційної інстанції, не може брати участі у вирішенні цієї самої справи в судах першої і касаційної інстанцій, а також у новому її розгляді після скасування постанови або ухвали суду апеляційної інстанції
Відповідно до ст. 40 КАС України питання про самовідвід судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі.
За змістом ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» «кожному гарантується захист його прав, свобод та інтересів у розумні строки незалежним, безстороннім і справедливим судом, утвореним законом».
Пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантовано, що «кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом».
Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) в п. 66 рішення у справі «Бочан проти України» від 03.05.2007 р. (заява № 7577/02) зазначив, що «безсторонність, в сенсі п. 1 статті 6, має визначатися відповідно до суб'єктивного критерію, на підставі особистих переконань та поведінки конкретного судді у конкретній справі - тобто, жоден з членів суду не має проявляти будь-якої особистої прихильності або упередження, та об'єктивного критерію - тобто, чи були у судді достатні гарантії для того, щоб виключити будь-які легітимні сумніви з цього приводу. Відповідно до об'єктивного критерію має бути визначено, чи наявні факти, що можуть бути перевірені, які породжують сумніви щодо відсутності безсторонності судів. У цьому зв'язку навіть зовнішні ознаки мають певне значення. Ключовим питанням є питання довіри, яку суди в демократичному суспільстві мають вселяти суспільству і, перш за все, сторонам у процесі».
Аналогічна правова позиція закріплена також в п.п. 49, 52 рішення ЄСПЛ у справі «Білуха проти України» від 09.11.2006 р. (заява № 33949/02), п. 28 рішення ЄСПЛ у справі «Газета «Україна-центр» проти України» від 15.07.2010 р. (заява № 16695/04).
В п. 105 рішення ЄСПЛ у справі «Олександр Волков проти України» від 09.01.2013 р. (заява № 21722/11) суд дійшов висновку про те, що: «між суб'єктивною та об'єктивною безсторонністю не існує беззаперечного розмежування, оскільки поведінка судді не тільки може викликати об'єктивні побоювання щодо його безсторонності з точки зору стороннього спостерігача (об'єктивний критерій), а й може бути пов'язана з питанням його або її особистих переконань (суб'єктивний критерій). Отже, у деяких випадках, коли докази для спростування презумпції суб'єктивної безсторонності судді отримати складно, додаткову гарантію надасть вимога об'єктивної безсторонності».
Як установлено Бангалорськими принципами поведінки суддів, схваленими резолюцією Економічної і Соціальної Ради ООН № 2006/23 від 27.07.2006 р. «об'єктивність судді є необхідною умовою для належного виконання ним своїх обов'язків. Вона проявляється не тільки у змісті винесеного рішення, а й в усіх процесуальних діях, що супроводжують його прийняття».
На підставі наведеного, колегія суддів приходить до висновку про наявність підстав для самовідводу суддів Граб Л.С., Смілянця Е.С. та Сторчака В.Ю.
Керуючись ст.ст. 36, 39, 40, 325 КАС України, суд
Задовольнити заяви суддів Граб Л.С., Смілянця Е.С. та Сторчака В.Ю. про самовідвід від розгляду адміністративної справи №560/9731/23.
Адміністративну справу №560/9731/23 передати для повторного автоматизованого розподілу справ в порядку ст. 31 КАС України.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Головуючий Граб Л.С.
Судді Смілянець Е. С. Сторчак В. Ю.