Справа № 757/48590/24-а Суддя (судді) першої інстанції: Литвинова І.В.
20 жовтня 2025 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Головуючого судді Коротких А.Ю.,
суддів Сорочка Є.О.,
Чаку Є.В.,
при секретарі Братиці К.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Печерського районного суду м. Києва від 22 квітня 2025 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною і скасування постанови про адміністративне правопорушення,-
Рішенням Печерського районного суду м. Києва від 22 квітня 2025 року в задоволенні позову відмовлено повністю.
Не погоджуючись із прийнятим рішенням суду, ОСОБА_1 звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нову постанову. Свої вимоги апелянт мотивує тим, що судом першої інстанції при постановленні оскаржуваного рішення неповно досліджено обставини, що мають значення для справи та неправильно застосовано норми матеріального та процесуального права.
Заслухавши учасників справи, суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.
Судом першої інстанції встановлено, що відповідно до постанови № 382 від 08 жовтня 2024 року, 08 жовтня 2024 року під час проведення заходів оповіщення працівниками ІНФОРМАЦІЯ_1 на території АДРЕСА_1 , а саме за адресою: вул. Залізниче шосе, біля ст. метро «Видубичі» ОСОБА_1 намагалися вручити повістку № 810/2 від 08 жовтня 2024 року про необхідність з'явитися до ІНФОРМАЦІЯ_1 08 жовтня 2024 року об 11:00, з метою проходження медичної комісії на підставі Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
ОСОБА_1 відмовився від отримання повістки та відмовився поставити підпис у розписці. Позивач був доставлений працівниками НПУ до ІНФОРМАЦІЯ_1 , де позивач відмовився від проходження медичної комісії в дату та час, зазначений у повістці на підставі направлення № 1366 від 08 жовтня 2024 року, про що він написав заяву про відмову від проходження ВЛК та був складений акт про відмову у проходженні військово-лікарської комісії від 08 жовтня 2024 року /а. с. 70/.
Позивач написав заяву-відмову від проходження військово-лікарської комісії ІНФОРМАЦІЯ_1 від 08 жовтня 2024 року та відповідачем було складено акт про відмову у проходженні військово-лікарської комісії від 08 жовтня 2024 року. Жодних причин такої відмови позивач не вказав ані у заяві про відмову у проходженні військово-лікарської комісії, ані в акті (а.с. 68, 69).
Як зазначено в оскаржуваній постанові № 382 від 08 жовтня 2024 року, позивач підлягає притягненню до адміністративної відповідальності за скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 210-1 КУпАП, а саме у зв'язку із відмовою від проходження медичного огляду, що є порушенням вимог статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», що вчинено в особливий період.
Також судом першої інстанції встановлено, що у протоколі № 382 від 08 жовтня 2024 року позивач не зазначив жодних пояснень або зауважень, клопотань щодо змісту протоколу.
Надаючи правову оцінку обставинам справи, колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП України) адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до ст. 235 КУпАП України ІНФОРМАЦІЯ_2 розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210-1,211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов'язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України). Від імені ІНФОРМАЦІЯ_2 розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники ІНФОРМАЦІЯ_2.
Частиною 1 ст. 210-1 КпАП України передбачена адміністративна відповідальність за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію.
Частиною 3 ст. 210-1 КпАП України передбачена адміністративна відповідальність за вчинення дій, передбачених частиною першою цієї статті, в особливий період.
Положеннями ст. 1 Закону України «Про оборону України» визначено, що особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
Особливий період в Україні розпочався з 17.03.2014 року, після оприлюднення Указу Президента України від 17.03.2014 № 303/2014 «Про часткову мобілізацію».
Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022в Україні введено воєнний стан, який триває до теперішнього часу.
Положеннями абз. 4 ч. 10 ст. 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» громадяни України, які підлягають взяттю на військовий облік, перебувають на військовому обліку призовників або у запасі Збройних Сил України, у запасі Служби безпеки України, розвідувальних органів України чи проходять службу у військовому резерві, зобов'язані проходити медичний огляд згідно з рішеннями комісії з питань взяття на військовий облік, комісії з питань направлення для проходження базової військової служби або військово-лікарської комісії відповідного районного (міського) ІНФОРМАЦІЯ_2, закладів охорони здоров'я Служби безпеки України, а у Службі зовнішньої розвідки України, розвідувальному органі Міністерства оборони України чи розвідувальному органі центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону, - за рішенням керівників відповідних підрозділів або військово-лікарської комісії Служби зовнішньої розвідки України, розвідувального органу Міністерства оборони України чи центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону, відповідно.
Положеннями абз. 4 ч. 1 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» передбачено, що громадяни зобов'язані проходити медичний огляд для визначення придатності до військової служби згідно з рішенням військово-лікарської комісії чи відповідного районного (міського) ІНФОРМАЦІЯ_2, закладів охорони здоров'я Служби безпеки України, а у розвідувальних органах України - за рішенням керівників відповідних підрозділів або військово-лікарської комісії Служби зовнішньої розвідки України, розвідувального органу Міністерства оборони України, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону.
Частиною 1 ст. 4 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» передбачено, що організація і порядок проведення мобілізаційної підготовки та мобілізації визначаються цим Законом, актами Президента України та Кабінету Міністрів України.
Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період (далі по тексту - Порядок № 560), затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 № 560.
Порядок № 560 визначає процедуру оповіщення військовозобов'язаних та резервістів, їх прибуття до ІНФОРМАЦІЯ_2, військових частин Збройних Сил, інших військових формувань, Центрального управління або регіонального органу СБУ чи відповідного підрозділу розвідувальних органів; процедуру перевірки військово-облікових документів громадян, уточнення персональних даних військовозобов'язаних та резервістів та внесення відповідних зміну військово-облікові документи; процедуру надання військовозобов'язаним та резервістам відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період та її оформлення; організацію медичного огляду військовозобов'язаних та резервістів для визначення придатності до військової служби (пункт 1).
Відповідно до п. 74 Порядку № 560 резервістам та військовозобов'язаним, які підлягають призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період, за рішенням керівника районного (міського) ІНФОРМАЦІЯ_2 видається направлення на військово-лікарську комісію для проходження медичного огляду за формою згідно з додатком 11. При цьому особам віком до 45 років видається направлення щодо визначення їх придатності до проходження військової служби у десантно-штурмових військах, силах спеціальних операцій, морській піхоті.
Направлення реєструється в журналі реєстрації направлень на військово-лікарську комісію за формою згідно з додатком 12 та видається резервісту та військовозобов'язаному під особистий підпис.
Під час вручення направлення резервістам та військовозобов'язаним під особистий підпис доводяться вимоги законодавства щодо відповідальності громадян за ухилення від військової служби під час мобілізації, у тому числі за ухилення від проходження медичного огляду за направленням районного (міського) ІНФОРМАЦІЯ_2, та строк завершення медичного огляду.
Судом першої інстанції встановлено, а позивачем не спростовано жодними доводами чи доказами, які відповідають вимогам статей 73 - 76 КАС України, що позивач відмовився отримувати направлення на військово-лікарську комісію для проходження медичного огляду, не проходив медичний огляд для визначення придатності до військової служби.
Безпідставна відмова (ухилення) від проходження медичного огляду для визначення придатності до військової служби є порушенням законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, зокрема ч. 1 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
Таке порушення вчинене позивачем в особливий період.
Колегія суддів погоджується з тим, що дії особи щодо ухилення (відмови) від проходження медичного огляду для визначення придатності до військової служби утворюють склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КпАП України, та кваліфіковані відповідачем правильно.
Згідно з пп. 1 п. 27 Порядку № 560 під час мобілізації громадяни викликаються до районних (міських) ІНФОРМАЦІЯ_2 або їх відділів з метою: взяття на військовий облік; проходження медичного огляду для визначення придатності до військової служби; уточнення своїх персональних даних, даних військово-облікового документа з військово-обліковими даними Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних, резервістів (ІНФОРМАЦІЯ_2); призову на військову службу під час мобілізації та відправлення до місць проходження військової служби.
Відповідно до п. 28 Порядку № 560 виклик громадян до районних (міських) ІНФОРМАЦІЯ_2 чи їх відділів, відповідних підрозділів розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ під час мобілізації здійснюється шляхом вручення (надсилання) повістки (додаток 1).
Оскаржувана постанова містить опис обставин, установлених під час розгляду справи (абз. 5 ч. 2 ст. 283 КпАП України), тобто суть правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується позивач.
Колегія суддів враховує, що при складанні протоколу щодо позивача, останнього повідомлено про розгляд справи про адміністративне правопорушення щодо нього, роз'яснено його права та обов'язки. Протокол про адміністративне правопорушення складено в присутності позивача та за його особистим підписом. Також, у протоколі була зазначена дата розгляду справи про адміністративне правопорушення та місце її проведення, тобто позивачу було відомо про дату, час та місце розгляду справи. Протокол про адміністративне правопорушення містить відомості про ознайомлення позивача з його правами.
Доводи представника позивача про те, що право на захист було порушено, спростовується тим, що у протоколі № 382 від 08 жовтня 2024 року позивач власним підписом підтвердив, що йому роз'яснено статтю 63 Конституції України, його права та обов'язки, передбачені ст. 268 КУпАП, та повідомлено про розгляд справи про адміністративне правопорушення відбудеться 11:40 08 жовтня 2024 року у приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Крім вказаного вище, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що як вбачається з матеріалів справи, позивач не проходив медичний огляд на час спірних правовідносин і не пройшов його на час розгляду справи в суді першої та апеляційної інстанцій.
За таких обставин, колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КпАП України, оскільки останній будучи військовозобов'язаним відмовився від проходження медичного огляду за направленням районного ІНФОРМАЦІЯ_2 в особливий період, чим порушив вимоги законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію.
Отже, за наслідками розгляду апеляційної скарги, колегія суддів дійшла до висновку про необґрунтованість її доводів та відсутність підстав для скасування чи зміни оскаржуваного рішення.
Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду першої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.
Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст. 150-154, 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 325, 328 КАС України, суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Печерського районного суду м. Києва від 22 квітня 2025 року - без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя: Коротких А.Ю.
Судді: Сорочка Є.О.
Чаку Є.В.