Справа № 363/3372/25 Суддя (судді) суду 1-ї інст.:
Олійник С.В.
Іменем України
21 жовтня 2025 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
судді-доповідача Сорочка Є.О.,
суддів Коротких А.Ю.,
Чаку Є.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Вишгородського районного суду Київської області від 29.08.2025 у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення,
Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом про визнання протиправною та скасування постанови №242/1 від 10.03.2025 по справі про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210 КУпАП, якою на позивача накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 25500,00 грн; закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення.
Рішенням Вишгородського районного суду Київської області від 29.08.2025 у задоволенні позову відмовлено.
Позивач в апеляційній скарзі просить скасувати вказане судове рішення та ухвалити нове, яким позов задовольнити, оскільки вважає, що судом першої інстанції неповно з'ясовано обставини справи, висновки суду не відповідають обставинам справи, судом неправильно застосовано норми матеріального права, порушено норми процесуального права.
Доводи апеляційної скарги ґрунтуються на тому, що притягнення позивача до адміністративної відповідальності є неправомірним.
Дослідивши матеріали справи, перевіривши підстави для апеляційного перегляду, колегія суддів дійшла таких висновків.
Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджується, що згідного витягу з мобільного застосунку «ІНФОРМАЦІЯ_7», ОСОБА_1 перебуває на обліку ІНФОРМАЦІЯ_2 (Іванків) та уточнив 05 липня 2024 року свої персональні дані, як військовозобов'язаний, звання солдат, зафіксовано порушення. правил військового обліку, перебуває у розшуку з 24 квітня 2025 року з причин «не прибув за повісткою до ІНФОРМАЦІЯ_3 », інформація щодо відстрочки від призову та проходження ВЛК - відсутня.
Відповідно до повістки №689, ОСОБА_1 необхідно з'явитися до ІНФОРМАЦІЯ_2 за адресою АДРЕСА_1 , 24 лютого 2025р оку о 09:30, для уточнення облікових даних.
Відповідно до копії конверта, поштове відправлення з описом вкладення (повістка №689, повідомлення про розгляд справи в разі неявки), скероване ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_2 , згідно з довідкою Укрпошти, повернуто 11.02.2025 відправнику ІНФОРМАЦІЯ_2 з відміткою «за зазначеною адресою відсутній».
Відповідно до постанови №242/1 від 10.03.2024, складеної начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.3 ст.210 КУпАП та накладено стягнення у виді штрафу в розмірі 1500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 25 500,00 грн., згідно з якою 07 лютого 2025 року на задекларовану при оновленні військово-облікових даних поштову адресу ОСОБА_1 був скерований рекомендований лист з повісткою №689 про виклик ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_2 24 лютого 20252 року о 09:30 для уточнення облікових даних. Вказаний факт підтверджується поштовою квитанцією від 07.02.2025. Довідкою про причини повернення від 11 лютого 2025 року встановлено, що причиною повернення поштового відправлення є відсутність адресата за вказаним адресом, що дає підстави вважати, що ОСОБА_1 належним чином оповіщений про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_2 . Відповідно до п.п. 2 п. 41 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 р. № 560, належним підтвердженням оповіщення військовозобов'язаного про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_3 є день проставлення відмітки про відсутність особи за адресом місця проживання особи, повідомленою цією особою ІНФОРМАЦІЯ_3 під час уточнення своїх облікових даних. На підставі встановлених обставин встановлено, що в діях ОСОБА_1 наявні ознаки складу адміністративного правопорушення,передбаченого ч.3ст.210 КУпАП,тобто порушення правил військового обліку, а саме, що ОСОБА_1 , отримавши повістку про виклик до на 24 лютого 2025 року, належним чином сповіщений, що підтверджується на поштовому повідомленні, адресат відсутній за вказаною адресою, не з'явився у визначене в повістці місце і строк, не повідомив про причини неявки, не прибув до ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Вважаючи свої права порушеними, позивач звернувся до суду з позовом.
Суд першої інстанції в оскаржуваному рішенні дійшов висновків про те, що оскаржувана вона постанова відповідає вимогам ст. 280 та ст. 283 КУпАП. У ній належним чином викладені обставини вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210 КУпАП. Зокрема, вказано, що ОСОБА_1 у період дії особливого періоду не з'явився за викликом до ІНФОРМАЦІЯ_2 , не повідомивши причин неявки, що є його обов'язком відповідно до законодавства.
Колегія суддів суду апеляційної інстанції при прийнятті цієї постанови виходить з такого.
Відповідно до частини першої статті 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Адміністративна відповідальність за правопорушення, передбачені цим Кодексом, настає, якщо ці порушення за своїм характером не тягнуть за собою відповідно до закону кримінальної відповідальності.
Згідно статті 33 КУпАП стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України.
При накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність .
Відповідно до частини першої статті 235 КУпАП, ІНФОРМАЦІЯ_3 розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов'язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України).
Згідно частини першої статті 254 КУпАП про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності.
Згідно частини першої статті 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, прізвище викривача (за його письмовою згодою), якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.
Відповідно до частини першої статті 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Згідно частини першої статті 283 КУпАП розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі.
Як вбачається з матеріалів справи, оскаржуваною постановою позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за частиною третьою статті 210-1 КУпАП, яка передбачає, що порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію в особливий період тягне за собою накладення штрафу на громадян від п'ятисот до семисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб та громадських об'єднань - від однієї тисячі п'ятисот до двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Приймаючи оскаржувану постанову, відповідач вказував, що позивачем порушені вимоги статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», частина третя якої визначає, що у разі отримання повістки про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_3 громадянин зобов'язаний з'явитися у зазначені у ній місце та строк.
Відповідач стверджує, що позивачу було направлено повістку, яка повернулася «за відмовою адресата», проте у встановлений у повістці строк позивач у визначене місце не з'явився. При цьому, позивач наполягає на тому, що не отримував від відповідача жодних повісток, а так само і повідомлень про розгляд справи.
Відповідно до частини першої статті 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Так, на підтвердження обставин, викладених в оскаржуваній постанові, відповідач надав копію повістки, опис вкладення до рекомендованого поштового відправлення та роздруківку з сайту AT «Укрпошта» трекінгу відстеження поштового відправлення.
У світлі викладеного, колегія суддів зазначає таке.
Постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 № 560 затверджено Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період (далі - Порядок № 560)
Згідно підпункту 1 пункту 27 Порядку №560, під час мобілізації громадяни викликаються з метою: до районних (міських) ІНФОРМАЦІЯ_3 або їх відділів: взяття на військовий облік; проходження медичного огляду для визначення придатності до військової служби; уточнення своїх персональних даних, даних військово-облікового документа з військово-обліковими даними Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних, резервістів (ІНФОРМАЦІЯ_3); призову на військову службу під час мобілізації та відправлення до місць проходження військової служби.
Відповідно до п. 28 Порядку №560 передбачено, що виклик громадян до районних (міських) ІНФОРМАЦІЯ_3 чи їх відділів, відповідних підрозділів розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ під час мобілізації здійснюється шляхом вручення (надсилання) повістки (додаток 1).
За приписами пункту 34 Порядку №560, повістка про виклик резервіста або військовозобов'язаного до районного (міського) ІНФОРМАЦІЯ_3 або його відділу чи відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ може бути надіслана зазначеними органами військового управління (органами) засобами поштового зв'язку рекомендованим поштовим відправленням з описом вкладення та повідомленням про вручення з повідомленням про вручення на адресу його місця проживання після завершення 60 днів, відведених законодавством на уточнення своїх облікових даних, у тому числі адреси місця проживання.
У разі коли резервіст або військовозобов'язаний уточнив свої облікові дані після завершення 60 днів, відведених законодавством на уточнення своїх облікових даних, повістка може надсилатися на адресу місця проживання, зазначену резервістом або військовозобов'язаним під час уточнення облікових даних.
Відповідно до підпункту 23 пункту 41 Порядку №560, належним підтвердженням оповіщення резервіста або військовозобов'язаного про виклик до районного (міського) ІНФОРМАЦІЯ_3 або його відділу чи відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ є: у разі надсилання повістки засобами поштового зв'язку:
- день отримання такого поштового відправлення особою, що підтверджується інформацією та/або документами від поштового оператора;
- день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою місця проживання особи, повідомленою цією особою ІНФОРМАЦІЯ_3 під час уточнення своїх облікових даних;
- день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою задекларованого/зареєстрованого місця проживання в установленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила ІНФОРМАЦІЯ_3 іншої адреси місця проживання.
Відповідно до частини другої статті 74 КАС обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування
Звертаючись до суду із позовом, що розглядається у даній справі, позивач вказував про те, що не отримував повідомлень про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_3. Натомість відповідач такі доводи заперечив, надавши, за якого переконанням, доказів здійснення належного оповіщення позивача.
Так, відповідачем було надана повістка від б/д № 689 про виклик позивача на 24.02.2025, повідомлення від 07.02.2025 про розгляд справи про адміністративне правопорушення на 10.03.2025. Вказані документи вказані в описі вкладення, на якому міститься штамп оператора поштового зв'язку від 07.02.2025. Відповідач стверджує, що поштове відправлення, яке містило вказані документи повернулося йому 11.02.2025 із відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою», що на його переконання свідчить про належний спосіб оповіщення позивача.
Надаючи оцінку вказаним аргументам сторін, суд апеляційної інстанції звертає увагу, що наданий відповідачем опис вкладення не містить найменування та номеру поштового відправлення, а тому неможливо стверджувати, що саме у наданому відповідачем поштовому відправлені знаходились згадані повідомлення та повістка.
Таким чином, у розумінні статті 73 КАС надане відповідачем поштове відправлення із відміткою про дату та причини його повернення не є належним доказом оповіщення позивача.
Відповідно до пунктів 82, 99 Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 № 270 (далі - Правила), рекомендовані листи з позначкою "Повістка ІНФОРМАЦІЯ_3" під час доставки за зазначеною адресою вручаються особисто адресату (одержувачу). У разі відсутності адресата (одержувача) за зазначеною на рекомендованому листі адресою працівник об'єкта поштового зв'язку інформує адресата (одержувача) за наявним номером телефону та/або вкладає до абонентської поштової скриньки повідомлення про надходження рекомендованого листа з позначкою "Повістка ІНФОРМАЦІЯ_3".
Якщо протягом трьох робочих днів після інформування відділенням поштового зв'язку адресат (одержувач) не з'явився для одержання рекомендованого листа з позначкою "Повістка ІНФОРМАЦІЯ_3", працівник об'єкта поштового зв'язку робить позначку "адресат відсутній за зазначеною адресою", яка засвідчується його підписом з проставленням відбитка поштового пристрою, порядок використання якого встановлюється призначеним оператором поштового зв'язку, і не пізніше ніж протягом наступного робочого дня повертає такий лист до відправника.
У разі коли адресат (одержувач) відмовляється засвідчити своїм підписом або в інший спосіб, передбачений оператором поштового зв'язку, факт відмови від одержання поштового відправлення, коштів за поштовим переказом, такі поштове відправлення, поштовий переказ зберігаються у приміщенні об'єкта поштового зв'язку протягом установленого пунктом 101 цих Правил строку (крім рекомендованих листів з позначками "Судова повістка", "Повістка ІНФОРМАЦІЯ_3"), після закінчення якого повертаються оператором поштового зв'язку за зворотною адресою.
У разі коли адресат (одержувач) відмовляється засвідчити своїм підписом факт відмови від одержання рекомендованого листа з позначками "Судова повістка", "Повістка ІНФОРМАЦІЯ_3", працівник об'єкта поштового зв'язку робить позначку "Адресат відмовився" і не пізніше ніж протягом наступного робочого дня повертає його відправнику.
Згідно пункту 101 Правил у разі невручення рекомендованого листа з позначками "Судова повістка", "Повістка ІНФОРМАЦІЯ_3" або реєстрованого поштового відправлення з позначкою "Адміністративна послуга" такі відправлення разом з бланком повідомлення про вручення повертаються за зворотною адресою у порядку, визначеному в пунктах 81, 82, 83, 84, 91, 99 цих Правил, із зазначенням причини невручення.
Аналіз викладеного дає підстави для висновку, що після оповіщення особи про надходження поштового відправлення «Повістка ІНФОРМАЦІЯ_3» таке поштове відправлення зберігається у відповідному відділенні поштового зв'язку не менше трьох робочих днів - строк, який встановлений для надання адресату можливості отримати таке відправлення. Лише після закінчення цього строку (тобто не раніше четвертого дня після оповіщення), таке поштове відправлення повертається відправнику із відповідною відміткою.
Із наданої відповідачем копії поштового відправлення вбачається, що його було направлено 07.02.2025, а відмітку про повернення посталено 11.02.2025, тобто на другий робочий день, оскільки 08-09.02.2025 - це субота та неділя.
Таким чином, відмітку про відсутність позивача за адресою проставлено 11.02.2025 із порушенням встановленого законом порядку, а тому вона у розумінні вимог 74 КАС є недопустимим доказом оповіщення позивача про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_3 згідно підпункту 23 пункту 41 Порядку №560.
Таким чином, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про відсутність належних та допустимих доказів оповіщення позивача про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_3, а також про розгляд справи про адміністративне правопорушення.
Окрім того, суд апеляційної інстанції звертає увагу, що повідомлення про розгляд справи про адміністративне правопорушення було направлене позивачу 07.02.2025, тобто до моменту його можливого скоєння. Таким чином, відповідач фактично на власний розсуд презюмував скоєння позивачем спірного порушення, порушивши засади юридичної відповідальності особи.
Відтак, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що позивачем не було скоєно спірного порушення, оскільки про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_3 його не було проінформовано у встановленому законом порядку, а відтак у нього не виникло обов'язку з'явитись за таким викликом.
Підсумовуючи викладене, за результатами розгляду апеляційної скарги колегія суддів суду апеляційної інстанції дійшла висновку, що суд першої інстанції прийняв помилкове рішення про задоволення позову.
Відповідно до пункту 30 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Hirvisaari v. Finland» від 27.09.2001, рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя .
Згідно пункту 29 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Ruiz Torija v. Spain» від 09.12.1994, статтю 6 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов'язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи
Згідно пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення.
Суд не надає оцінку іншим доводам позивача (щодо порушення процедури притягнення до відповідальності, мотивів виклику до ІНФОРМАЦІЯ_3, тощо), оскільки такі не впливатимуть на висновки суду про неправомірність оскаржуваної постанови.
Інші доводи учасників справи висновків суду не спростовують, оскільки ґрунтуються на невірному трактуванні фактичних обставин та норм матеріального права, що регулюють спірні правовідносини.
Повноваження суду апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення встановлені статтею 315 КАС.
Відповідно до пункту другого частини першої статті 315 КАС за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.
За змістом частини першої статті 317 КАС підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
Оскільки судом першої інстанції неповно з'ясовано обставини справи, висновки суду не відповідають обставинам справи, судом неправильно застосовано норми матеріального права, то оскаржуване судове рішення підлягає скасуванню, а позов задоволенню.
Керуючись статтями 34, 243, 311, 317, 321, 325, 328, 329, 331 КАС, суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Скасувати рішення Вишгородського районного суду Київської області від 29.08.2025 та ухвалити нове судове рішення, яким позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення задовольнити.
Визнати протиправною та скасувати постанову ІНФОРМАЦІЯ_1 №242/1 від 10.03.2025про накладення на ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 210 Кодексу України про адміністративні правопорушення у виді штрафу у сумі 25 500 грн.
Справу про адміністративне правопорушення про притягнення ОСОБА_1 за частиною третьою статті 210 Кодексу України про адміністративні правопорушення закрити.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати прийняття та не підлягає касаційному оскарженню.
Суддя-доповідач Є.О. Сорочко
Суддя А.Ю. Коротких
Суддя Є.В. Чаку