Справа № 640/14838/22 Суддя (судді) першої інстанції: Лисенко В.І.
21 жовтня 2025 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючий суддя Грибан І.О.
судді: Беспалов О.О.
Ключкович В.Ю.
розглянув у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у м. Києві на рішення Київського окружного адміністративного суду від 13 лютого 2025 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Спецбудтехмонтаж» до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,-
ТОВ «Спецбудтехмонтаж» звернулось з позовом до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві, Державної податкової служби України, у якому просило суд:
- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДПС у м. Києві від 01 червня 2022 року №6890444/42810670, №6890445/42810670 про відмову у реєстрації податкових накладних;
- зобов'язати Державну податкову службу України зареєструвати податкову накладну №1від 26.01.2022, №2 від 26.01.2022.
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 13 лютого 2025 року адміністративний позов задоволено повністю.
Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, Головне управління Державної податкової служби у м. Києві подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржуване рішення та ухвалити нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.
Апелянт у своїй скарзі зазначає, що позивачем не було надано всіх первинних документів, які б підтверджували реальність операцій, щодо яких складено спірну податкову накладну, та які є необхідними для прийняття відповідачем рішення про її реєстрацію. Вказує також про протиправність втручання у дискреційні повноваження контролюючого органу.
При цьому Державна податкова служба України (відповідач-2) рішення суду першої інстанції не оскаржує.
Відзив на апеляційну скаргу до суду не надходив, що не перешкоджає її розгляду по суті.
Переглядаючи справу в межах доводів апеляційної скарги на предмет законності та обґрунтованості оскаржуваного рішення, колегія суддів виходить з наступного.
Як убачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, ТОВ «Спецбудтехмонтаж» зареєстровано 08.02.2019 р. Основним видом діяльності позивача є Будівництво житлових і нежитлових будівель (код за КВЕД 41.20). Іншими видами діяльності є : надання в оренду сільськогосподарських машин і устаткування; надання в оренду будівельних машин і устаткування; надання в оренду інших машин, устаткування та товарів, н.в.і.у.; ремонт і технічне обслуговування машин і устаткування промислового призначення; ремонт і технічне обслуговування інших машин і устаткування; діяльність у сфері інжинірингу, геології та геодезії, надання послуг технічного консультування в цих сферах; діяльність у сфері архітектури; надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна; інша допоміжна діяльність у сфері транспорту; допоміжне обслуговування наземного транспорту; неспеціалізована оптова торгівля; оптова торгівля залізними виробами, водопровідним і опалювальним устаткуванням і приладдям до нього; оптова торгівля деревиною, будівельними матеріалами та санітарно-технічним обладнанням; оптова торгівля металами та металевими рудами; оптова торгівля іншими машинами й устаткуванням; оптова торгівля іншими офісними машинами й устаткуванням; оптова торгівля машинами й устаткуванням для добувної промисловості та будівництва; оптова торгівля іншими товарами господарського призначення; розвідувальне буріння; інші спеціалізовані будівельні роботи, н.в.і.у.; інші роботи із завершення будівництва; інші будівельно-монтажні роботи; підготовчі роботи на будівельному майданчику; знесення; будівництво інших споруд, н.в.і.у.; організація будівництва будівель.
Так, 18.06.2021 між ТОВ «СПЕЦБУДТЕХМОНТАЖ» та ТОВ «СПЕЦБУД-МОНОЛІТ» (далі - Замовник) укладено Договір підряду 18/06-ПР/21-ОП від 18.06.2021 щодо виконання комплексу підрядних робіт з влаштування пальового поля, в складі Об'єкту: «Комплексна забудова території об'єктами житлового і соціально-побутового призначення (1,2, 2а мікрорайони) житлового масиву Осокорки-Центральні у Дарницькому районі м. Києва. 2 черга будівництва. Коригування».
Відповідно до пункту 1.1 Договору підряду № 18/06-ПР/21-ОП від 18.06.2021, Позивач має виконати комплекс підрядних робіт з влаштування пальового поля, в складі Об'єкту: «Комплексна забудова території об'єктами житлового і соціально-побутового призначення (1,2, 2а мікрорайони) житлового масиву Осокорки-Центральні у Дарницькому районі м. Києва. 2 черга будівництва. Коригування».
Для виконання вказаних робіт позивач має на підставі права власності будівельну техніку, а також на підставі Договору оренди з ТОВ «ОПЕН ОСТ» № 07/21-07 від 05.07.2021 іншу техніку згідно переліку:
- Бетононасос стаціонарний причепний CIFA;
- Бурова машина AF-220 з комплектом додаткового обладнання;
- Роторна бурова установка SOILMEC модель К-620(2);
- Екскаватор гусеничний CATERPILLAR 318 C;
- Екскаватор гусеничний JCB JS160, SLPJS16C6E1059399;
- Екскаватор гусеничний JCB JS220LC;
- Бетононасос НВТ60с;
- Самохідна бурова машина BAUER BG 26;
- Напівпричіп бортовий;
- Вантажний сідловий тягач.
Судом першої інстанції встановлено, що про наявність вказаної техніки у позивача контролюючий орган повідомлений, що підтверджується повідомленням за за формою 20-ОПП. Крім того, про наявність власної чи орендованої техніки зазначалось в супровідних листах до скарг позивача.
З пункту 4.2 розділу 4 Договору вбачається, що Підрядник (позивач) виконує роботи за рахунок матеріалів, котрі забезпечує самостійно. На підтвердження придбання матеріалів, надано копії видаткових накладних від ТОВ «Гранд Бетон» за період з 24.01.2022 по 31.01.2022. Крім того, постачання товарів на об'єкт будівництва підтверджується товарно-транспортними накладними та внутрішнім реєстром використаного бетону.
Стосовно матеріалів, які використовувались на будівництві, а саме арматурних та закладних виробів, позивачем надано копії паспортів виробів, паспортів якості до виробів та журналу зварювальних робіт.
На виконання умов Договору підряду № 18/06-IP/21-ОП від 18.06.21 року, 26.01.2022 року ТОВ «СПЕЦБУД-МОНОЛІТ» перерахувало на користь Товариства обмеженою відповідальністю «СПЕЦБУДТЕХМОНТАЖ» авансовий платіж у розмірі 2 000 000,00 грн. Зазначені кошти надійшли на банківський рахунок позивача згідно платіжних доручень № 134 від 26.01.2022 року на суму 1 000 000,00 грн. та № 135 від 26.01.2022р на суму 1 000 000,00 грн.
31.01.2022 року на підставі отриманої попередньої оплати за виконані роботи, ТОВ «СПЕЦБУДТЕХМОНТАЖ» були складені та відправлені на реєстрацію податкові накладні № 1 та № 2 від 26.01.2022, реєстрацію яких контролюючим органом було зупинено. При цьому, відповідно до квитанцій про реєстрацію податкових накладних/розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних документ прийнято, реєстрація зупинена, оскільки: «коди УКТЗЕД/ДКПІ товару/послуг 43.99 відсутні в таблиці даних платника податку на додану вартість, як товарн/послуги, що на постійній основі постачаються (виготовляються), та їх обсяг постачання дорівнює або перевищує величину залишку обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає вимогам п. 1 «Критеріїв ризиковості здійснення операцій». В той же час, позивачу запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатні для прийняття рішення про реєстрацію ПН/РК в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Наразі, 17.02.2022 позивач скористався своїм правом адміністративного оскарження прийнятих рішень та подав письмові пояснення, оформлене повідомленням № 2, разом з копіями документів щодо спірних податкових накладних, реєстрацію яких зупинено.
01.06.2022 ГУ ДПС у м. Києві розглянуто вказане повідомлення та прийнято рішення № 6890444/42810670 про відмову у реєстрації податкової накладної № 1 від 26.01.2022 та рішення № 6890445/42810670 про відмову у реєстрації податкової накладної № 2 від 26.01.2022. Вказані рішення прийняті з посиланням на те, що позивачем не надано первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунків-фактури/інвойсів, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних.
Не погоджуючись з вказаними рішення Комісії регіонального рівня, позивач подав відповідні скарги до ДПС України.
Однак, за результатами розгляду скарг позивача 08.08.2022 ДПС України залишено скарги позивача без задоволення, а рішення Комісії регіонального рівня від 01.06.2022 № 6890444/42810670 та № 6890445/42810670 про відмову у реєстрації податкових накладних від 26.01.2022 № 1 та 2 - без змін. Вказані рішення прийняті з посиланням на те, що позивачем не надано копій первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси.
Вважаючи протиправними рішення про відмову у реєстрації податкових накладних в ЄРПН, позивач вернувся до суду з даним позовом.
Ухвалюючи рішення про задоволення позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних повинне містити чітку підставу для відмови в реєстрації податкової накладної. Крім іншого, зауважив, що надані позивачем документи надавали можливість контролюючому органу здійснити реєстрацію податкових накладних. Покладаючи на ДПС України обов'язок зареєструвати податкову накладну, суд першої інстанції підкреслив, що відповідний спосіб захисту вказуватиме на остаточне вирішення спору між сторонами.
Надаючи правову оцінку обставинам справи, колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, порядок їх адміністрування, права, обов'язки платників податків та зборів, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI (далі - ПК України).
Відповідно до пункту 201.1 статті 201 ПК України, зміст якого кореспондується з пунктом 201.10 статті 201 ПК України, на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.
Згідно з пунктом 2 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року № 1246 (далі - Порядок № 1246), податкова накладна - це електронний документ, який складається платником податку на додану вартість (далі платник податку) відповідно до вимог ПК України в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації.
За приписами пункту 12 Порядку № 1246 після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДПС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться відповідні перевірки.
Пунктом 13 Порядку № 1246 встановлено, що за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція).
Пунктом 201.16 статті 201 ПК України передбачено, що реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України «Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних» від 11 грудня 2019 року № 1165 затверджено, зокрема, Порядок з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Порядок № 1165).
Відповідно до пунктів 4 і 5 Порядку № 1165 у разі коли за результатами перевірки податкової накладної/розрахунку коригування визначено, що податкова накладна/розрахунок коригування відповідають одній з ознак безумовної реєстрації, визначених у пункті 3 цього Порядку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування не зупиняється в Реєстрі. Платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку, показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку. Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій.
Згідно з пунктом 7 Порядку № 1165 у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної/розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.
Відповідно до пунктів 10, 11 Порядку № 1165 у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації.
У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються: 1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування; 2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; 3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації.
Відповідно до висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 03 червня 2021 року у справі № 822/2095/18, від 24 червня 2021 року у справі №140/2034/19, первинним об'єктом судового дослідження у справі, предметом якої є визнання протиправним та скасування рішення комісії, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, є обставини, за яких відповідач вчинив дії щодо зупинення реєстрації податкової накладної та приймав рішення про відмову у її реєстрації. Підставою для таких дій мають бути: чіткі критерії оцінки ступеня ризиків відповідних господарських операцій; конкретний перелік документів, встановлений податковим законодавством, який підлягав наданню контролюючому органу для дослідження при прийнятті ним оспорюваних рішень.
Враховуючи викладене, в межах предмету розгляду даної адміністративної справи, суд апеляційної інстанції надає оцінку як правомірності дій податкового органу по зупиненню реєстрації податкових накладних та наявності підстав для витребування від позивача пояснень та копій документів, так і законності та обґрунтованості прийнятих комісією рішень про відмову в їх реєстрації.
Так, у даній справі контролюючий орган вказував на відповідність податкових накладних позивача пункту 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій.
Пункт 1 додатку 3 до Порядку № 1165 відносить до ознак ризиковості здійснення операцій наступне: відсутність товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податковій накладній, поданій для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), у таблиці даних платника податку на додану вартість (далі - платник податку) як товару/послуги, що на постійній основі постачається, та обсяг постачання товару/послуги, зазначений у податковій накладній/розрахунку коригування до податкової накладної на збільшення суми податкових зобов'язань, яку/який подано для реєстрації в Реєстрі, дорівнює або перевищує величину залишку, що визначається як різниця між обсягом придбання на митній території України такого/такої товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 1 січня 2017 року в отриманих податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі, і митних деклараціях, збільшеного у 1,5 раза, та обсягом постачання відповідного товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих з 1 січня 2017 р. у Реєстрі, і переважання в такому залишку (більше 50 відсотків) груп товарів (продукції), визначених ДПС та затверджених відповідним наказом, оприлюдненим на офіційному веб-сайті ДПС.
Як підставу для зупинення реєстрації податкових накладних, окрім відповідності пункту 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій, вказано, що коди УКТЗЕД/ДКПІ товару/послуг 43.99 відсутні в таблиці даних платника податку на додану вартість, як товари/послуги, що на постійній основі постачаються (виготовляються), та їх обсяг постачання дорівнює або перевищує величину залишку обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання.
Окрім того, податковим органом запропоновано надати пояснення та копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Однак, у наведених квитанціях про зупинення реєстрації податкових накладних не зазначено конкретних пропозицій надати точний перелік документів, необхідних та достатніх для прийняття відповідного рішення.
Отже, зупинення реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування без зазначення чіткого переліку документів, необхідних для прийняття рішення про їх реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних, позбавило позивача можливості надати достатній обсяг підтверджуючих та відповідних документів.
При цьому, лише з рішень про відмову в реєстрації податкових накладних №6890444/42810670 від 01 червня 2022 року, №6890445/42810670 від 01 червня 2022 року убачається, що у реєстрації спірних податкових накладних було відмовлено з підстав ненадання первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних.
Разом з тим, колегія суддів зазначає, що можливість виконання платником податків обов'язку надати документи, які є необхідними для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної, прямо залежить від чіткого визначення контролюючим органом конкретного переліку цих документів.
Такі правові висновки викладені в постановах Верховного Суду від 03 листопада 2021 року у справі № 360/2460/20, від 29 червня 2022 року у справі № 380/5383/21, від 27 липня 2022 року у справі № 520/15348/2020, від 16 вересня 2022 року у справі № 380/7736/21, від 25 листопада 2022 року № 320/3484/21, які відповідно до частини шостої статті 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» підлягають врахуванню.
Втім, зі змісту квитанцій про зупинення реєстрації податкової накладної неможливо встановити конкретної інформації щодо ризиковості здійсненої операції товариством, на підставі якої здійснено зупинення реєстрації податкових накладних, а зазначено лише загальне та формальне посилання на відповідність критерію ризиковості здійснення операцій.
Вживання податковим органом загального посилання на пункт 1 Критеріїв, без наведення відповідного підпункту, без здійснення відповідних розрахунків, є неконкретизованим та призводить до необґрунтованого обмеження права платника податків бути повідомленим про необхідність надання документів за вичерпним переліком, відповідно до критерію зупинення реєстрації податкової накладної, а не будь-яких на власний розсуд.
Отже, під час зупинення реєстрації спірних податкових накладних відповідачем-1 застосовано критерії ризиковості здійснення операцій до податкової накладної, однак такі дії не відповідають нормам закону та свідчать про відсутність обґрунтованих підстав для зупинення реєстрації податкових накладних.
Наказом Міністерства фінансів України № 520 від 12 грудня 2019 року, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 13 грудня 2019 року за № 1245/34216, затверджено Порядок прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Порядок № 520), який визначає механізм прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), реєстрацію яких відповідно до пункту 201.16 статті 201 ПК України зупинено в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.
Пунктом 4 Порядку № 520 встановлено право платника податку, у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі.
Пунктом 5 Порядку № 520 визначено перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі. При цьому, письмові пояснення та копії документів, зазначені у пункті 5 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов'язання, відображеного в податковій накладній/розрахунку коригування.
Згідно з пунктом 11 Порядку № 520 комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі в разі: ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі; та/або ненадання платником податку копій документів відповідно до пункту 5 цього Порядку; та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.
Для забезпечення реєстрації податкових накладних товариством направлено до управління повідомлення з поясненнями та копіями документів на підтвердження реальності здійснення господарських операцій, які відображені в податкових накладних № 2 від 03 листопада 2022 року, № 3 від 03 листопада 2022 року, № 14 від 09 листопада 2022 року.
Після надання позивачем документів, спірними рішеннями відмовлено в реєстрації податкових накладних з підстав ненадання платником податку копій документів.
Втім, колегія суддів зауважує, що зазначення у спірних рішеннях лише посилання на ненадання платником податку копій документів, не є достатньою та зрозумілою мотивацією для відмови в реєстрації податкових накладних, за умови не зазначення, які саме документи не надані.
В той же час, вимогами, які висуваються до акта індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів на його обґрунтування.
Таким чином, невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до його протиправності.
Окрім того, відповідно до висновків Верховного Суду, викладених у постанові від 11 квітня 2024 року у справі № 500/4244/22, приймаючи рішення про реєстрацію податкової накладної, контролюючий орган не повинен здійснювати повний аналіз господарських операцій позивача на предмет їх реальності. Змістовна оцінка господарських операцій може бути проведена лише за результатом здійснення податкової перевірки платника податків, підстави та порядок проведення якої визначено нормами Податкового кодексу України. Предметом розгляду в цій справі є виключно стадія правильності та правомірності зупинення та відмови в реєстрації податкової накладної, а не реальність та товарність здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентом. Можливість же надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення контролюючим органом конкретного критерію оцінки ступеня ризиків, а також зазначення у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної чіткого переліку документів, чого зроблено не було.
Тому, суд за результати розгляду цієї справи не робить висновків щодо реальності господарських операцій за участю позивача, а лише оцінює наявність чи відсутність підстав для реєстрації податкових накладних.
Виходячи з викладеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що оскаржувані рішення, якими було відмовлено у реєстрації податкових накладних, є протиправними та підлягають скасуванню.
Щодо позовних вимог в частині зобов'язання ДПС України зареєструвати спірні податкові накладні в Єдиному реєстрі податкових накладених, колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до пунктів 19, 20 Порядку № 1246 Податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій, зокрема, набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДПС відповідного рішення).
Внесення відомостей до Реєстру на підставі рішення суду, яке набрало законної сили, здійснюється з дотриманням вимог цього Порядку. Датою внесення відомостей до Реєстру вважається день, зазначений в рішенні суду, або день набрання законної сили таким рішенням.
Отже, реєстрація в Єдиному реєстрі податкових накладених податкової накладної/розрахунку коригування, реєстрацію якої попередньо було зупинено, є повноваженням ДПС України і нормами чинного законодавства України чітко визначено настання такої події як набрання законної сили рішення суду про реєстрацію відповідної податкової накладної або визначення в судовому рішенні конкретної дати, яку слід вважати датою реєстрації або скасування реєстрації податкової накладної.
Оскільки спірні рішення визнано протиправними та скасовано, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог в частині зобов'язання ДПС України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних спірні податкові накладні датою їх фактичного отримання контролюючим органом.
При цьому, зобов'язання відповідача-2 зареєструвати в Єдиному реєстрі податкову накладну є дотриманням судом гарантій на те, що спір між сторонами буде остаточно вирішений, та є належним способом захисту порушеного права.
Така правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 19 жовтня 2022 року у справі № 360/2463/20.
Інша частина доводів та заперечень апелянта висновків суду першої інстанції не спростовують.
Колегією суддів враховується, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
Приписи ст. 316 КАС України визначають, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст. ст. 241, 242, 243, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд,-
Апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у м. Києві залишити без задоволення.
Рішення Київського окружного адміністративного суду від 13 лютого 2025 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку і строки, визначені статтями 328, 329 КАС України.
Головуючий суддя І.О. Грибан
Судді: О.О. Беспалов
В.Ю. Ключкович
(повний текст постанови складено 21.10.2025р.)