Справа № 620/15942/24 Суддя (судді) першої інстанції: Дар'я ВИНОГРАДОВА
21 жовтня 2025 року м. Київ
Колегія Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:
судді-доповідача Кузьменка В. В.,
суддів: Василенка Я. М., Оксененка О. М.,
розглянувши у порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії, за апеляційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 04 лютого 2025 року,
ОСОБА_1 звернувся до Чернігівського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області, в якому просив про:
визнання протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про відмову в призначенні пенсії № 253350003767 від 07.11.2024;
зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області зарахувати до страхового стажу позивача період роботи з 03.07. по 25.08.1984 відповідно до довідки № 44 від 04.09.2023, виданої ДП «Чернігівський облавтодор» філії «Корюківський автодор», та періоди здійснення підприємницької діяльності з 26.11. по 30.11.2013, з 01.01.2015 по 30.12.2016; на пільгових умовах (один місяць служби за три місяці) зарахувати час проходження військової служби з 24.02.2022 по теперішній час, та призначити позивачу дострокову пенсію за віком відповідно до пункту 4 частини 1 статті 115 Закону України «Про пенсійне забезпечення» з часу звернення позивача - з 01.11.2024.
Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 04.02.2025 позов задоволено частково:
визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області № 253350003767 від 07.11.2024 про відмову ОСОБА_1 у призначенні пенсії;
зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії за віком відповідно до пункту 4 частини 1 статті 115 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 01.11.2024, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні, а саме у частині врахування до страхового стажу періоду роботи з 03.07.1984 по 25.08.1984 відповідно до довідки № 44 від 04.09.2023 виданої ДП «Чернігівський облавтодор» філії «Корюківський автодор»; період здійснення підприємницької діяльності з 26.11.2013 по 30.11.2013, з 01.01.2015 по 30.12.2016; час проходження військової служби у період з 04.11.2022 по 05.03.2023, з 13.03.2023 по 08.08.2023, з 22.08.2023 по 31.08.2023, з 16.09.2023 по 23.09.2023, з 01.11.2023 по 30.11.2023 (один місяць служби за три місяці) протягом яких він брав безпосередню участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, перебуваючи у північно-західніше с. Нескучне Волноваського району Донецької області та проходження військової служби з 24.02.2022;
у задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, ГУ ПФУ в Житомирській області подано апеляційну скаргу, в якій останній просить скасувати рішення суду першої інстанції як таке, що ухвалене з порушенням норм матеріального права, та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.
Відповідач наголошує на неможливості зарахування спірного стажу у потрійному розмірі, так як таке не передбачено Законом України «Про пенсійне забезпечення». Щодо зарахування інших періодів зазначає, що позивачем не сплачено страхові внески, а період роботи в ДП «Чернігівський облавтодор» потребує додаткового підтвердження.
Також, вважає, що якщо пенсія має бути призначена, то ГУ ПФУ в Чернігівській області, так як позивач перебуває на обліку саме в цього пенсійного органу, натомість відповідач 1 лише розглянув заяву про призначення пенсії за принципом екстериторіальності.
Виконуючи вимоги процесуального законодавства, колегія суддів ухвалила продовжити строк розгляду апеляційної скарги, згідно з положеннями ст. 309 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
Розгляд справи проведено у порядку письмового провадження на підставі п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Згідно зі ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Згідно з ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
У відповідності до ст. 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є:неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, 01.11.2024 позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області із заявою про призначення пенсії відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 115 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Вказана заява за принципом екстериторіальності розглянута Головним управлінням Пенсійного фонду України в Житомирській області.
За результатами розгляду заяви Головним управлінням Пенсійного фонду України в Житомирській області прийнято рішення № 253350003767 від 07.11.2024 про відмову у призначення пенсії. У рішенні зазначено, що вік заявника 56 років, страховий стаж особи становить 22 роки 03 місяця 17 днів. До страхового стажу не зараховано період роботи відповідно до довідки № 44 від 04.09.2023, виданої ДП «Чернігівський облавтодор» філії «Корюківськй автодор», з 03.07. по 25.08.1984, оскільки відсутня підстава звільнення. Дана довідка потребує підтвердження первинними документами. Відповідно до витяга з ЕРС для ФОП заявник здійснював підприємницьку діяльність з 26.11.2013 по 30.12.2016. Не зараховано до страхового стажу періоди підприємницької діяльності з 26.11.2013 по 30.11.2013, з 01.01.2015 по 30.12.2016, оскільки вищезазначені періоди здійснення заявником підприємницької діяльності в Реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування відсутні відомості про сплату страхових внесків. Згідно поданих документів період роботи (проживання) на території, посиленого радіоактивного контролю станом на 01.01.1993 - 04 роки 02 місяці 08 днів, загальний період проживання в зоні посиленого радіологічного контролю становить 26 років 02 місяці 08 днів, що дає право на пенсію зі зниженням пенсійного віку на 5 років за умови підтвердження страхового стажу 25 років.
Вважаючи свої права порушеними, позивач звернувся з даним позовом до адміністративного суду.
Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог в частині, суд першої інстанції прийшов до висновку, що оскільки належність позивача до особи, яка має статус учасника бойових дій, ніким не оскаржувалась, посвідчення не визнано недійсним та не скасовано у встановленому Законом порядку, позивач має право на користування пільгами, встановленими Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» № 3551-XII та Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», зокрема, пільгами щодо призначення дострокової пенсії за віком, а отже, з урахуванням наведених вище висновків суду, відповідач повинен був зарахувати наведені періоди до страхового стажу позивача з розрахунку один місяць служби за три місяці. Суд критично поставився до посилань представника відповідача на те, що обов'язок щодо подання доказів про сплату внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування згідно Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій покладено безпосередньо на позивача, оскільки у спірний період інформація, у разі сплати страхових внесків, має зберігатися у Пенсійного фонду України. Окрім того, формальні неточності у документах, за загальним правилом, не можуть бути підставою для органів пенсійного фонду для обмеження особи у реалізації конституційного права на соціальний захист.
Відмовляючи в задоволенні частини позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем 2 за наслідком розгляду заяви позивача від 01.11.2024 не приймалось жодного рішення, задоволення позовної вимоги щодо зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області зарахувати до страхового стажу спірні періоди та призначити пенсію за віком відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 115 Закону України «Про пенсійне забезпечення» буде втручанням у дискреційні повноваження відповідача 2.
Даючи правову оцінку фактичним обставинам справи, колегія суддів приходить до наступних висновків.
Положеннями ч. 2 ст. 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з положеннями ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Частиною 1 ст. 9 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-ІV (далі - Закон № 1058-ІV) передбачено, що за рахунок коштів Пенсійного фонду України в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: пенсія за віком; пенсія по інвалідності; пенсія у зв'язку з втратою годувальника.
Статтею 10 Закону № 1058-IV встановлено, що особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором. Особі, яка має право на довічну пенсію, призначається один з видів довічної пенсії за її вибором.
Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону № 1058-IV пенсія - щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її особою з інвалідністю, або отримують члени її сім'ї у випадках, визначених цим Законом.
Статтею 26 Закону 1058-IV встановлено умови призначення пенсії за віком. Зокрема, за загальним правилом особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності відповідного страхового стажу, визначеного у даній статті.
Водночас п. 4 ч. 1 ст. 115 Закону № 1058-IV право на призначення дострокової пенсії за віком мають: військовослужбовці, особи начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейські, які брали участь у бойових діях, в антитерористичній операції в районах її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях в районах їх здійснення та/або безпосередньою участю у здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, а також ті, яким встановлено інвалідність внаслідок поранення, контузії, каліцтва, отриманих під час захисту Батьківщини або під час виконання інших обов'язків військової служби (службових обов'язків), або внаслідок захворювання, пов'язаного з перебуванням на фронті, виконанням інтернаціонального обов'язку чи безпосередньою участю в антитерористичній операції в районах її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях в районах їх здійснення та/або безпосередньою участю у здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, дружини (чоловіки), якщо вони не взяли повторний шлюб, і батьки військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейських, які померли (загинули) у період проходження військової служби (виконання службових обов'язків) чи після звільнення із служби, але внаслідок поранення, контузії, каліцтва, отриманих під час виконання обов'язків військової служби (службових обов'язків), захворювання, пов'язаного з перебуванням на фронті, ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи, виконанням інтернаціонального обов'язку чи безпосередньою участю в антитерористичній операції в районах її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях в районах їх здійснення та/або безпосередньою участю у здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, особи, яким надано статус учасника бойових дій відповідно до пунктів 20 і 21 статті 6, особи з інвалідністю внаслідок війни відповідно до пунктів 12 та 13 статті 7 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", особи з числа резервістів, військовозобов'язаних і осіб, які входили до складу добровольчого формування територіальної громади, яким надано статус учасника бойових дій відповідно до пункту 19 статті 6, особи з інвалідністю внаслідок війни відповідно до пункту 11 статті 7 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", дружини (чоловіки), якщо вони не взяли повторний шлюб, і батьки, яким надано статус сім'ї загиблих (померлих) Захисників і Захисниць України відповідно до абзаців четвертого і п'ятого частини першої статті 101 зазначеного Закону, а також абзацу шостого частини першої статті 101 зазначеного Закону з числа членів сімей резервістів і військовозобов'язаних, - після досягнення чоловіками 55 років, жінками - 50 років та за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків і не менше 20 років у жінок.
За змістом пп. 6 п. 2.1 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій, відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України 25.11.2005 № 22-1 (далі - Порядок № 22-1), до заяви про призначення пенсії за віком додаються, зокрема, посвідчення учасника бойових дій; довідка згідно з додатком 2 до Порядку підтвердження наявного стажу роботи.
З аналізу зазначених норм вбачається, що військовослужбовці, які брали участь у бойових діях мають право на призначення дострокової пенсії після досягнення чоловіками 55 років, жінками - 50 років та за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків і не менше 20 років у жінок.
Згідно зі ст. 6 Закону України від 22.10.1993 № 3551-ХІІ "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" (далі - Закон № 3551-XII) учасниками бойових дій визнаються, серед інших, військовослужбовці (резервісти, військовозобов'язані, добровольці Сил територіальної оборони) Збройних Сил України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, розвідувальних органів України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, військовослужбовці військових прокуратур, особи рядового та начальницького складу підрозділів оперативного забезпечення зон проведення антитерористичної операції центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, державну політику у сфері державної митної справи, поліцейські, особи рядового, начальницького складу, військовослужбовці Міністерства внутрішніх справ України, Управління державної охорони України, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, Державної служби України з надзвичайних ситуацій, Державної пенітенціарної служби України, особи рядового і начальницького складу Державного бюро розслідувань, особи начальницького складу Національного антикорупційного бюро України, особи, які входили до складу добровольчого формування територіальної громади, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України.
Порядок надання статусу учасника бойових дій (крім осіб, особливості набуття статусу учасника бойових дій якими визначені у статті 6-1 цього Закону) особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, категорії таких осіб та терміни їх участі (забезпечення проведення) в антитерористичній операції, у заходах із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, визначаються Кабінетом Міністрів України. Райони антитерористичної операції визначаються Кабінетом Міністрів України, а райони здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях - відповідно до Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України". Порядок позбавлення статусу учасника бойових дій осіб, зазначених в абзаці першому цього пункту, визначає Кабінет Міністрів України.
Відповідно до копії витягу із наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 (по адміністративно-господарській діяльності) від 24.02.2022 № 38 позивача призвано та направлено для проходження військової служби військовозобов'язаних офіцерського, сержантського та рядового складу.
Копією довідки № 3/1850 від 18.11.2024 ІНФОРМАЦІЯ_1 встановлено, що позивач перебуває на військовій службі у ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Проходження позивачем військової служби також підтверджується копією військового квитка серії НОМЕР_1 .
Згідно копії довідки про безпосередню участь особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України від 08.02.2024 № 420 встановлено, що ОСОБА_1 дійсно у період з 04.11.2022 по 05.03.2023, з 13.03. по 08.08.2023, з 22 по 31.08.2023, з 16 по 23.09.2023, з 01 по 30.11.2023 брав безпосередню участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, перебуваючи у північно-західніше с. Нескучне Волноваського району Донецької області.
Позивачу видано посвідчення учасника бойових дій серії НОМЕР_2 від 05.03.2024.
Правила видачі посвідчень і нагрудних знаків ветеранам війни визначені Положенням про порядок видачі посвідчень і нагрудних знаків ветеранів війни, затверджене Постановою Кабінету Міністрів України від 12.05.1994 № 302 (далі - Положення № 302).
Пунктом 3 Положення № 302 передбачено, що відповідно до Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" до ветеранів війни належать: учасники бойових дій, особи з інвалідністю внаслідок війни, учасники війни.
Учасникам бойових дій (стаття 6 зазначеного Закону) видаються посвідчення з написом "Посвідчення учасника бойових дій" та нагрудний знак "Ветеран війни - учасник бойових дій".
Згідно з пунктом 2 Положення № 302 посвідчення є документом, що підтверджує статус ветеранів війни та інших осіб, на яких поширюється чинність Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", на основі котрого надаються відповідні пільги і компенсації.
Отже, повноваження, щодо перевірки наявності у особи права на отримання статусу учасника бойових дій, в тому числі й перевірки факту чи брала така особа участь у виконанні бойових завдань по захисту Батьківщини у складі військових підрозділів, з'єднань, об'єднань всіх видів і родів військ Збройних Сил діючої армії, належать органам, які видають "Посвідчення учасника бойових дій".
Відповідно до пункту 7 Положення № 302 такими органами є Мін'юст, органи Міноборони, МВС, Національної поліції, ДСНС, СБУ, Служби зовнішньої розвідки, Управління державної охорони, ДФС, Адміністрації Державної прикордонної служби, Держспецзв'язку, а також Держспецтрансслужби за місцем реєстрації ветерана.
Відтак, єдиним документом, що підтверджує статус учасника бойових дій та надає особі право користування пільгами, встановленими законом, в тому числі, і пільгами щодо дострокового призначення пенсії є "Посвідчення учасника бойових дій".
Позивачу було видано посвідчення учасника бойових дій, яке підтверджує, що позивач є військовослужбовцем, який брав участь у бойових діях та є документом, який надає йому право на призначення дострокової пенсії за віком відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 115 Закону № 1058-IV.
Таким чином, суд першої інстанції цілком обґрунтовано вказав, що за наведених обставин підстави для відмови в призначенні позивачу дострокової пенсії за віком, як учаснику бойових дій - відсутні.
Щодо врахування до страхового стажу періоду ведення підприємницької діяльності з 26 по 30.11.2013, з 01.01.2015 по 30.12.2016 слід зазначити наступне.
Відповідно до ст. 11 Закону № 1058-IV загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню підлягають, зокрема, фізичні особи - підприємці, у тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування.
Згідно ч. 1 ст. 24 Закону № 1058-IV страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
Частиною 4 ст. 24 Закону № 1058-IV передбачено, що періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.
Відповідно до ст. 1 Закону № 1058-IV страхові внески - це кошти відрахувань на соціальне страхування, збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, сплачені (які підлягають сплаті) згідно із законодавством, що діяло раніше; надходження від сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, що спрямовуються на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування; кошти, сплачені за договором про добровільну сплату страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Згідно пп. 1 п. 3-1 розділу XV Закону № 1058-IV до страхового стажу для визначення права на призначення пенсії згідно із статтею 26 цього Закону включаються періоди: ведення підприємницької діяльності із застосуванням спрощеної системи оподаткування, а також із застосуванням фіксованого податку:
з 1 січня 1998 року по 30 червня 2000 року включно, що підтверджуються довідкою про реєстрацію як суб'єкта підприємницької діяльності;
з 1 липня 2000 року по 31 грудня 2017 року включно, за умови сплати страхових внесків (єдиного внеску) незалежно від сплаченого розміру (крім випадків звільнення від сплати єдиного внеску).
Крім того, згідно п. 4 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637 (далі - Порядок № 637) періоди провадження фізичною особою підприємницької діяльності зараховуються до стажу роботи за умови підтвердження документами про сплату страхових внесків (платіжними дорученнями, квитанціями установ банків, документами, що підтверджують поштовий переказ, інформацією Пенсійного фонду України про сплату страхових внесків (за наявності), а періоди провадження підприємницької діяльності із застосуванням спрощеної системи оподаткування, фіксованого податку, спеціального торгового патенту підтверджуються свідоцтвом про сплату єдиного податку; спеціальним торговим патентом; документами про сплату єдиного податку, фіксованого податку, придбання спеціального торгового патенту (за наявності платіжних доручень, квитанцій установ банків, документів, що підтверджують поштовий переказ). Періоди провадження фізичною особою підприємницької діяльності можуть підтверджуватися даними, наявними в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування. Періоди провадження фізичною особою підприємницької діяльності можуть підтверджуватися даними, наявними в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Згідно п. 2.1 Порядку № 22-1 період здійснення фізичною особою підприємницької діяльності підтверджується індивідуальними відомостями про застраховану особу. Для підтвердження періоду здійснення підприємницької діяльності до 01 січня 2004 року можуть прийматись інші документи про сплату страхових внесків. Періоди підприємницької діяльності за спрощеною системою оподаткування до 01 січня 2004 року, в тому числі із застосуванням фіксованого податку, можуть зараховуватись до страхового стажу також на підставі свідоцтва про сплату єдиного податку або спеціального торгового патента, або патента про сплату фіксованого розміру прибуткового податку з громадян, або довідки про реєстрацію особи як суб'єкта підприємницької діяльності за спрощеною системою оподаткування.
Отже, належними доказами, якими підприємець може підтвердити свій стаж, можуть бути документи про сплату страхових внесків, а саме до 01 липня 2000 року - довідка Пенсійного фонду України про сплату страхових внесків, після 01 липня 2000 року - довідка із бази даних реєстру зарахованих осіб за інформацією відділу персоніфікованого обліку.
Період здійснення фізичною особою підприємницької діяльності за спрощеною системою оподаткування до 01 січня 2004 року підтверджується спеціальним торговим патентом, або свідоцтвом про сплату єдиного податку, або патентом про сплату фіксованого розміру прибуткового податку з громадян, або довідкою про сплату страхових внесків
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верхового Суду від 06.08.2024 в справі № 580/7175/21.
Так, у рішенні про відмову у призначенні пенсії позивачу від 07.11.2024 № 253350003767 відповідач 1 зазначив, що відповідно до витяга з ЕРС для ФОП заявник здійснював підприємницьку діяльність з 26.11.2013 по 30.12.2016. Спірні періоди здійснення підприємницької діяльності не зараховано до страхового стажу, оскільки вказані періоди здійснення підприємницької діяльності в Реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування відсутні відомості про сплату страхових внесків.
Колегія суддів враховує, що позивач не надав ні до пенсійного органу, ні до суду вищезазначених документів, які б підтверджували сплату страхових внесків.
Таким чином колегія суддів приходить до висновку, що відповідач правомірно не зарахував спірний період до страхового стажу за відсутності доказів сплати страхових внесків. В той же час, позивач не позбавлений можливості надати підтверджуючи документи пенсійному органу.
Щодо врахування до страхового стажу періоду роботи з 03.07. по 25.08.1984 відповідно до довідки № 44 від 04.09.2023, виданої ДП «Чернігівський облавтодор» філії «Корюківський автодор», то суд зазначає наступне.
Згідно зі ст. 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 № 1788-XII основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Аналогічна норма передбачена пунктом 1 Порядку № 637.
За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Відповідно до п. 2 Порядку № 637 у разі, коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків.
Як підтверджено матеріалами справи, в Трудовій книжці позивача НОМЕР_3 перший запис внесений зі слів та зазначає, що до зачислення в Корюківський районний комбінат комунальних підприємств позивач трудового стажу не мав.
Відповідно до довідки від 04.09.2023 № 44 Філією «Корюківський автодор» Дочірнього підприємства «Чернігівський облавтодор», позивач був прийнятий тимчасово в Корюківський райШРБУ дорожнім робітником з 03.07.1984 по 25.08.1984 (наказ № 30-ОК від 02.07.1984).
Відповідач відмовив у зарахуванні спірного стажу через відсутність інформації у довідці про причини звільнення.
За приписам пунктів 1-3, 23 Порядку № 637 основним документом, що підтверджує стаж роботи за період до впровадження персоніфікованого обліку у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування (далі - персоніфікований облік), є трудова книжка.
За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній стаж роботи встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Документи можуть бути подані в електронному вигляді з накладенням електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису.
Документи, визначені цим Порядком, є підставою для внесення відомостей до частини персональної електронної облікової картки в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, що відображає трудову діяльність застрахованої особи, в тому числі за період до 1 січня 2004 року.
У разі коли документи про стаж роботи не збереглися, підтвердження стажу роботи здійснюється органами Пенсійного фонду України на підставі показань свідків.
За відсутності трудової книжки, а також у випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження стажу роботи приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, а також виписки або довідки, складені на основі даних, наявних в інформаційних (автоматизованих) та/або інформаційно-комунікаційних системах підприємств, установ, організацій, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
За відсутності зазначених у цьому пункті документів для підтвердження стажу роботи приймаються членські квитки профспілок. При цьому підтверджуються періоди роботи лише за той час, за який є відмітки про сплату членських внесків.
Документи, що подаються для підтвердження трудової діяльності, повинні бути підписані посадовими особами і засвідчені печаткою (у разі наявності).
Відповідно до абз. 1 п. 24 Порядку № 637 для підтвердження стажу роботи приймаються лише ті відомості про період роботи, що внесені до довідки на підставі документів, або відповідно до вимог цього Порядку.
Зважаючи на вказані приписи, колегія суддів вважає безпідставним покликання відповідача на обов'язковість зазначення інформації про підставі звільнення у спірній довідці.
В той же час, колегія суддів звернула увагу, що на час 03.07.1984 позивачу було 15 років 10 місяців.
Відповідно до ст. 188 Кодексу законів про працю Української РСР не допускається прийняття на роботу осіб молодше шістнадцяти років.
У виняткових випадках, за погодженням з фабричним, заводським, місцевим комітетом професійної спілки, можуть прийматись на роботу особи, які досягли п'ятнадцяти років.
Отже, колегія суддів вважає безпідставними доводи відповідача щодо обов'язкового зазначення у спірній довідці інформації про підстави звільнення. В той же час, колегія суддів не вбачає підстав для зарахування спірного стажу за відсутності інформації на підтвердження працевлаштування позивача до 16річного віку відповідними документами (погодження з комітетом професійної спілки).
Щодо доводів відповідача, що суд першої інстанції безпідставно зобов'язав його повторно розглянути заяву позивач, колегія суддів зазначає наступне.
Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» затверджений постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 № 22-1 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 07.07.2014 № 13-1), зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 27.12.2005 за № 1566/11846 (далі - Порядок № 22-1).
При цьому, 30.03.2021 набрала чинності постанова Правління Пенсійного фонду України від 16.12.2020 № 25-1 «Про затвердження Змін до деяких постанов правління Пенсійного фонду України», зареєстрована в Міністерстві юстиції України від 16.03.2021 за № 339/35961 (далі - Постанова № 25-1).
Зміни, внесені до Порядку № 22-1 на підставі Постанови № 25-1, передбачали застосування органами Пенсійного фонду України принципу екстериторіальному при опрацюванні заяв про призначення/перерахунок пенсії з 01 квітня 2021 року.
Запроваджена у зв'язку із змінами, внесеними до Порядку № 22-1, технологія передбачає опрацювання заяв про призначення/перерахунок пенсії бек-офісами територіальних органів Пенсійного фонду України в порядку черговості надходження таких заяв незалежно від того, де було прийнято заяви та де проживає пенсіонер.
Запровадження принципу екстериторіальності мало на меті досягнення таких результатів: єдиний підхід до застосування пенсійного законодавства; централізована прозора система контролю за діями фахівців, процесів призначення та перерахунку пенсій; мінімізація особистих контактів з громадянами; відв'язка звернень та їх опрацювання від територіального принципу; попередження можливих випадків зволікань у прийнятті рішення, а також оптимізація навантаження на працівників.
За приписами п. 1.1 розділу І Порядку № 22-1 заява про призначення пенсії, подається заявником до територіального органу Пенсійного фонду України (далі - орган, що призначає пенсію) через структурний підрозділ, який здійснює прийом та обслуговування осіб (далі - сервісний центр).
На виконання п. 4.2 розділу ІV Порядку 22-1 після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає (перераховує) пенсію, який формує атрибути сканованих документів (із зазначенням часу їх створення), електронну пенсійну справу.
Пунктом 4.3. розділу ІV Порядку 22-1 визначено, що рішення за результатами розгляду заяви підписується керівником органу, що призначає пенсію (іншою посадовою особою, визначеною відповідно до наказу керівника органу, що призначає пенсію, щодо розподілу обов'язків), та зберігається в електронній пенсійній справі особи.
Рішення за результатами розгляду заяви та поданих документів органом, що призначає пенсію, приймається не пізніше 10 днів після надходження заяви.
За приписами п. 4.10 розділу ІV Порядку № 22-1 після призначення пенсії, поновлення виплати раніше призначеної пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший електронна пенсійна справа засобами програмного забезпечення передається до органу, що призначає пенсію, за місцем проживання (реєстрації)/фактичного місця проживання особи для здійснення виплати пенсії.
Аналіз наведених вище положень Порядку № 22-1 свідчить про наступне:
- сутність принципу екстериторіальності полягає у визначенні структурного підрозділу органу, що призначає пенсію, який формуватиме електронну пенсійну справу та розглядатиме по суті заяву про призначення пенсії, незалежно від місця проживання/перебування заявника чи місця поданням ним відповідної заяви, тобто без прив'язки до території;
- після опрацювання електронної пенсійної справи та прийняття рішення за наслідками розгляду заяви про призначення пенсії структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, (тобто територіального органу Пенсійного фонду України), визначений за принципом екстериторіальності, передає електронну пенсійну справу органу, що призначає пенсію, (тобто територіальному органу Пенсійного фонду України), за місцем проживання (реєстрації)/фактичного місця проживання особи для здійснення виплати пенсії (п. 4.10);
- виплату пенсії проводить орган, що призначає пенсію, (тобто територіальний орган Пенсійного фонду України) за місцем фактичного проживання/перебування особи.
Відтак, з огляду на приписи пунктів 4.2, 4.10 розділу ІV Порядку № 22-1 належним відповідачем у частині позовних вимог щодо зобов'язання призначити пенсію позивачу відповідно до поданої ним заяви є саме Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області, структурний підрозділ якого, визначений за принципом екстериторіальності, розглянув заяву позивача.
Натомість, Головне управління Пенсійного фонду України у Чернігівській області не здійснювало розгляд заяви позивача, не приймало рішення про відмову у призначенні йому пенсії, а тому відсутні правові та фактичні обставини для покладання на нього обов'язку щодо прийняття рішення за заявою позивача.
Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постановах від 07.05.2024 у справі № 460/38580/22, від 24.05.2024 у справі № 460/17257/22, від 19.05.2025 у справі № 240/505/24.
Враховуючи викладене у сукупності, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки поданих сторонами доказів за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, колегія суддів приходить висновку про те, що апеляційна скарга відповідача підлягає частковому задоволенню, а рішення суду першої інстанції підлягає зміні у мотивувальній та резолютивній частинах.
Керуючись статтями 242, 308, 311, 315, 317, 321, 322, 325 КАС України,
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 04 лютого 2025 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 04 лютого 2025 року - змінити в мотивувальній та резолютивній частині.
Викласти резолютивну частину рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 04 лютого 2025 року наступним чином:
«Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області № 253350003767 від 07.11.2024 про відмову ОСОБА_1 у призначенні пенсії.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії за віком відповідно до пункту 4 частини 1 статті ст. 9 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-ІV від 01.11.2024, з урахуванням правової оцінки, наданої судом.
В задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити».
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Суддя-доповідач В. В. Кузьменко
Судді: Я. М. Василенко
О. М. Оксененко