Справа № 580/7849/24
21 жовтня 2025 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Головуючого судді: Бужак Н.П.
Суддів: Кобаля М.І., Ключковича В.Ю.
розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Черкасигазінвест» на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 26 листопада 2024 року, суддя Руденко А.В., у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Черкасигазінвест» до Головного управління ДПС у Черкаській області про визнання протиправним та скасування розпорядження,-
Товариство з обмеженою відповідальністю «Черкасигазінвест» звернулось до Черкаського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Черкаській області, в якому просило:
- визнати протиправними та скасувати розпорядження (витяг) від 11.07.2024 № 902 - рл, прийняте ГУ ДПС у Черкаській області;
- зобов'язати Головне управління ДПС у Черкаській області видати товариству з обмеженою відповідальністю «Черкасигазінвест» ліцензію на право роздрібної торгівлі пальним за заявою (вх.№14234/АП від 26.06.2024) за адресою: Черкаська область, м. Чигирин, вул. Фундукліївська, буд. 76.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що у червні 2024 року товариство для отримання ліцензії подало до податкового органу заяву щодо отримання ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним за адресою: Черкаська область, м. Чигирин, вул. Фундукліївська, буд. 76. Проте, відповідач рішенням від 11.07.2024 № 902-рл відмовив у видачі такої ліцензії. Листом від 12.07.2024 відповідач повідомив, що для отримання ліцензії із заявою додатково не подано завірену копію акта вводу в експлуатацію об'єкта або акта готовності об'єкта до експлуатації, або сертифіката про прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, або інші документи, що підтверджують прийняття об'єктів в експлуатацію відповідно до законодавства, за адресою місця роздрібної торгівлі пальним. Позивач, не погоджуючись з такою відмовою, вказує, що відповідач при прийнятті оскаржуваного розпорядження не з'ясував чи належить АГЗП за вказаною адресою до стаціонарної модульної станції або є пересувною спорудою та, відповідно, чи потребувало її розміщення отримання дозволу на будівництво та подальше введення в експлуатацію. При цьому, позивач зазначає, що розміщений АГЗП за вказаною адресою, це автомобільний газозаправний пункт з резервуаром для зрідженого газу V=9,867 м3. Модульний автозаправник газу є назвою номенклатури готового виробу, де резервуар місткістю 10 м3 являється загальним показником ємності. Тобто, АГЗП є цілісним наземним заводським виробом (модульного типу змонтований на одній (рамі) несучій конструкції) з резервуаром для зрідженого газу V=9,867 м3 та для його установлення не передбачено будь-яких будівельних робіт, окрім вантажоопціонних при розміщенні на бетонному майданчику (бетонній плиті). З указаних підстав просив задовольнити позовні вимоги.
Відповідно до рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 26 листопада 2024 року позовні вимоги залишено без задоволення.
Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду, ТОВ «Черкасигазінвест» звернулось з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Черкаського окружного адміністративного суду та ухвалити нове судове рішення, яким позов задовольнити повністю.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).
Частиною 2 статті 311 КАС України визначено, що якщо під час письмового провадження за наявними у справі матеріалами суд апеляційної інстанції дійде висновку про те, що справу необхідно розглядати у судовому засіданні, то він призначає її до апеляційного розгляду в судовому засіданні.
Колегія суддів, враховуючи обставини даної справи, а також те, що апеляційна скарга подана на рішення, перегляд якого можливий за наявними у справі матеріалами на підставі наявних у ній доказів, не вбачає підстав для задоволення клопотання про вихід із письмового провадження та проведення розгляду апеляційної скарги за участю учасників справи у відкритому судовому засіданні.
В матеріалах справи достатньо письмових доказів для вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін у розгляді справи не обов'язкова.
З огляду на викладене, колегія суддів визнала можливим розглянути справу в порядку письмового провадження.
Перевірившин матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія судді вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Судом першої інстанції встановлено наступні обставини.
Згідно з витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, позивач ТОВ «Черкасигазінвест» є юридичною особою (код ЄДРПОУ 22801367) та згідно КВЕД 47.30 займається роздрібною торгівлею пальним.
26.06.2024 ТОВ «Черкасигазінвест» звернулося до Головного управління ДПС у Черкаській області із заявою щодо ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним за адресою місця роздрібної торгівлі пальним: Черкаська область, м. Чигирин, вул. Фундукліївська, буд. 76.
До заяви позивач додав наступні документи:
- дозвіл № 090.17.71; дозвіл № 091.17.71;
- платіжне доручення № 4962 від 26.06.2024;
- договір про надання права користування земельною ділянкою для забудови (Суперфіцій) від 15.08.2016 з актом прийому передачі земельної ділянки;
- відомості з державного реєстру речових прав на нерухоме майно;
- рішення про перейменування вулиць № 506-02-17/1 від 27.05.2016;
- договір оренди нерухомого майна № 03/01/17 від 03.01.2017 з актом прийому-передачі нерухомого майна;
- акт приймання газообладнання для проведення комплексного випробування (пусконалагоджувальних робіт) Додаток Ю до ДБН від 13.02.2017;
- додаток 1 про реєстрацію об'єкта системи газопостачання № 2656 від 13.02.2017;
- паспорт посудини зав. № 16-056;
- посвідчення про якість монтажу посудини № 16-056;
- договір поставки № 112П-16 від 19.09.2016;
- постанова від 29.12.2022 по справі № 580/9426/21.
ГУ ДПС у Черкаській області розпорядженням (витяг) від 11.07.2024 № 902-рл «Про відмову у видачі ліцензії» відмовило позивачу у видачі ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним за вказаною адресою у зв'язку з відсутністю документів, необхідних для отримання ліценції згідно із ст. 15 Закону № 481.
Листом від 12.07.2024 № 15253/6/23-00-09-03-21 ГУ ДПС у Черкаській області повідомило ТОВ «Черкасигазінвест» про прийняте розпорядження від 11.07.2024 № 902-рл та зазначило, що товариство для отримання ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним разом із заявою додатково не подало завірену копію акта вводу в експлуатацію об'єкта або акт готовності об'єкта до експлуатації, або сертифікат про прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, або інші документи, що підтверджують прийняття об'єктів в експлуатацію відповідно до законодавства за вказаною адресою.
Не погоджуючись з розпорядженням податкового органу, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Надаючи оцінку правовідносинам, що виникли у справі, колегія суддів зазначає наступне.
Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
За приписами статті 15 Закону України від 19 грудня 1995 року № 481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального» (далі - Закон № 481/95-ВР) оптова торгівля пальним та зберігання пального здійснюються суб'єктами господарювання всіх форм власності за наявності ліцензії.
Роздрібна торгівля алкогольними напоями (крім столових вин) або тютюновими виробами або пальним може здійснюватися суб'єктами господарювання всіх форм власності, у тому числі їх виробниками, за наявності у них ліцензій на роздрібну торгівлю.
Ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним видаються уповноваженими Кабінетом Міністрів України органами виконавчої влади за місцем торгівлі суб'єкта господарювання (у тому числі іноземного суб'єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) терміном на п'ять років.
Згідно частин тридцять другої - тридцять п'ятої статті 15 Закону № 481/95-ВР ліцензія видається за заявою суб'єкта господарювання (у тому числі іноземного суб'єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво), до якої додається документ, що підтверджує внесення річної плати за ліцензію. У заяві зазначається вид господарської діяльності, на провадження якого суб'єкт господарювання (у тому числі іноземний суб'єкт господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) має намір одержати ліцензію (оптова, роздрібна торгівля алкогольними напоями, тютюновими виробами, оптова, роздрібна торгівля пальним або зберігання пального). Суб'єкти господарювання (у тому числі іноземні суб'єкти господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) отримують ліцензію на право роздрібної торгівлі пальним на кожне місце роздрібної торгівлі пальним. У заяві про видачу ліцензії на роздрібну торгівлю алкогольними напоями або пальним додатково зазначаються адреса місця торгівлі, перелік реєстраторів розрахункових операцій (книг обліку розрахункових операцій), які знаходяться у місці торгівлі, а також інформація про них: модель, модифікація, заводський номер, виробник, дата виготовлення; реєстраційні номери посвідчень реєстраторів розрахункових операцій (книг обліку розрахункових операцій), які знаходяться у місці торгівлі, та дата початку їх обліку в органах державної фіскальної служби.
Відповідно до частини тридцять сьомої статті 15 Закону № 481/95-ВР для отримання ліцензії на право оптової або роздрібної торгівлі пальним або на право зберігання пального разом із заявою додатково подаються завірені заявником копії таких документів:
- документи, що підтверджують право власності або право користування земельною ділянкою, або інше передбачене законодавством право землекористування на земельну ділянку, на якій розташований об'єкт оптової або роздрібної торгівлі пальним або зберігання пального, чинні на дату подання заяви та/або на дату введення такого об'єкта в експлуатацію, будь-якого цільового призначення;
- акт вводу в експлуатацію об'єкта або акт готовності об'єкта до експлуатації, або сертифікат про прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, або інші документи, що підтверджують прийняття об'єктів в експлуатацію відповідно до законодавства, щодо всіх об'єктів у місці оптової або роздрібної торгівлі пальним або зберігання пального, необхідних для оптової або роздрібної торгівлі пальним або зберігання пального;
- дозвіл на виконання робіт підвищеної небезпеки та експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки.
Згідно з ч. 39 ст. 15 Закону № 481/95-ВР відповідальність за достовірність даних у документах, поданих разом із заявою, несе заявник.
Зі змісту наведених правових норм вбачається, що для здійснення господарської діяльності, зокрема, з роздрібної торгівлі пальним, суб'єкт господарювання має отримати ліцензію на здійснення такої діяльності. Вичерпний перелік документів, що подається разом із заявою про отримання ліцензії, визначений статтею 15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального». У цьому переліку, крім іншого, визначено акт вводу в експлуатацію об'єкта або акт готовності об'єкта до експлуатації, або сертифікат про прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, або інші документи, що підтверджують прийняття об'єктів в експлуатацію відповідно до законодавства.
Цей висновок узгоджується із правовою позицією, що міститься, зокрема, у постанові Верховного Суду від 06 квітня 2021 року у справі № 240/8544/20.
Як установлено колегією суддів та не заперечується сторонами, у червні 2024 року позивачем до ГУ ДПС у Черкаській області подано заяву на отримання ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним за адресою:Черкаська обл., м. Чигирин, вул. Фундукліївська,76, до якої додано:
- дозвіл № 090.17.71; дозвіл № 091.17.71;
- платіжне доручення № 4962 від 26.06.2024;
- договір про надання права користування земельною ділянкою для забудови (Суперфіцій) від 15.08.2016 з актом прийому передачі земельної ділянки;
- відомості з державного реєстру речових прав на нерухоме майно;
- рішення про перейменування вулиць № 506-02-17/1 від 27.05.2016;
- договір оренди нерухомого майна № 03/01/17 від 03.01.2017 з актом прийому-передачі нерухомого майна;
- акт приймання газообладнання для проведення комплексного випробування (пусконалагоджувальних робіт) Додаток Ю до ДБН від 13.02.2017;
- додаток 1 про реєстрацію об'єкта системи газопостачання № 2656 від 13.02.2017;
- паспорт посудини зав. № 16-056;
- посвідчення про якість монтажу посудини № 16-056;
- договір поставки № 112П-16 від 19.09.2016;
- постанова від 29.12.2022 по справі № 580/9426/21.
У силу ч. 46 ст. 15 Закону № 481/95-ВР вимагати представлення інших документів, крім зазначених у цьому Законі, забороняється.
Так, відповідач у направленому на адресу позивача листі вказав, що відповідно до ст.15 Закону для отримання ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним надаються такі документи:
- документи, що підтверджують право власності або право користування земельною ділянкою, або інше передбачене законодавством право землекористування на земельну ділянку, на якій розташований об'єкт оптової або роздрібної торгівлі пальним або зберігання пального, чинні на дату подання заяви та/або на дату введення такого об'єкта в експлуатацію будь-якого цивільного призначення;
- акт вводу в експлуатацію об'єкта або акт готовності об'єкта до експлуатації, або сертифікат про прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, або інші документи, що підтверджують прийняття об'єктів в експлуатацію відповідно до законодавства, щодо всіх об'єктів у місці оптової або роздрібної торгівлі пальним або зберігання пального, необхідних для оптової або роздрібної торгівлі пальним або зберігання пального;
- дозвіл на виконання робіт підвищеної небезпеки та експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки.
Разом з тим, відповідач зазначив, що товариством до заяви не було подано завірену копію акта вводу в експлуатацію об'єкта або акта готовності об'єкта до експлуатації, або сертифіката про прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, або інші документи, що підтверджують прийняття об'єктів в експлуатацію відповідно до законодавства, за адресою місця роздрібної торгівлі пальним.
Згідно із частиною першою статті 9 Закону України «Про архітектурну діяльність» будівництво (нове будівництво, реконструкція, реставрація, капітальний ремонт) об'єкта архітектури здійснюється відповідно до затвердженої проектної документації, норм і правил у порядку, визначеному Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності».
За приписами частини другої статті 39 Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності» прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів з середніми (СС2) та значними (СС3) наслідками, здійснюється на підставі акта готовності об'єкта до експлуатації шляхом видачі органами державного архітектурно-будівельного контролю сертифіката у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Акт готовності об'єкта до експлуатації підписується замовником, генеральним проектувальником, генеральним підрядником або підрядником (у разі якщо будівельні роботи виконуються без залучення субпідрядників), субпідрядниками, страховиком (якщо об'єкт застрахований).
Відповідно до правового висновку Верховного Суду у складі Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду, викладеного у постанові від 21 серпня 2019 року у справі № 823/1850/16, розміщення виконаного цілісним заводським виробом стаціонарного заправника газом відноситься до будівельних робіт і потребує отримання дозволу органу державного архітектурно-будівельного контролю.
Цей висновок застосований також у постановах Верховного Суду від 14 липня 2020 року у справі № 802/1696/16-а, від 26 січня 2021 року у справі № 826/10130/18, від 20 квітня 2021 року у справі № 817/1269/17, від 27 травня 2021 року у справі №823/1955/16, від 23 листопада 2021 року у справі № 280/2701/19 та від 08 червня 2022 року у справі № 340/3135/20.
Колегія суддів у цій справі також враховує правовий висновок Верховного Суду, викладений, зокрема, у постанові від 08 червня 2022 року у справі № 340/3135/20, відповідно до якого правомірною є відмова у видачі ліцензії суб'єкту господарювання на роздрібну торгівлю пальним у разі неподання таким суб'єктом акта вводу в експлуатацію об'єкта, акта готовності об'єкта до експлуатації або сертифікату про прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, а саме - стаціонарного заправного комплексу.
Разом з тим, установлення на бетонний майданчик АЗС, які виконані як цілісний заводський виріб і для їх установлення не передбачено будь-яких будівельних робіт, зокрема, улаштування фундаменту, не є будівництвом, а тому при розміщені такої АЗС не виникає обов'язку щодо прийняття в експлуатацію об'єкта будівництва.
Такий висновок міститься, зокрема, у постанові Верховного Суду від 22 липня 2021 року у справі № 640/19955/19.
Поряд з цим, слід звернути увагу, що відповідно до правового висновку Верховного Суду, викладеного у постановах від 09 серпня 2022 року у справі № 580/2513/21 та від 23 лютого 2023 року у справі № 140/1784/22, для отримання ліцензії на роздрібну торгівлю пальним суб'єкт господарювання зобов'язаний подати до ліцензійного органу акт вводу в експлуатацію об'єкта, акт готовності об'єкта до експлуатації або сертифікат про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта щодо виконаного цілісним заводським виробом стаціонарного АЗС, проте такий обов'язок не виникає, якщо АЗС розміщено на бетонному майданчику як цілісний заводський виріб і для його установлення не передбачено будь-яких будівельних робіт, зокрема, улаштування фундаменту.
Відповідно до пункту 2 Правил роздрібної торгівлі нафтопродуктами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1442 від 20 грудня 1997 року (далі - Правила) роздрібний продаж нафтопродуктів здійснюється через мережу автозаправних станцій (далі - АЗС), що призначені для відпуску споживачам нафтопродуктів.
Відповідно до пункту 3 цих Правил АЗС поділяються на стаціонарні, пересувні та контейнерні.
Стаціонарні АЗС - комплекс споруд для приймання та відпуску нафтопродуктів з наземним або підземним розміщенням резервуарів і з не зблокованими з ними паливо-, масло- та газороздавальними колонками.
На стаціонарних АЗС можуть розташовуватися пункти продажу товарів та надання побутових послуг.
Пересувні АЗС - комплексна установка технологічного обладнання, змонтованого на автомобільному шасі або причепі, для транспортування та відпуску нафтопродуктів.
Контейнерні АЗС - установка для відпуску нафтопродуктів, яка складається з резервуара і паливороздавальної колонки, зблокованих в єдиному контейнері.
Стаціонарні АЗС розташовуються у населених пунктах, а також на автомобільних дорогах.
Використання пересувних АЗС дозволяється лише для реалізації населенню пічного палива, а також для реалізації палива на місці розташування стаціонарних АЗС у разі проведення їх ремонту або чистки резервуарів.
Використання контейнерних АЗС дозволяється лише в автогосподарствах, на промислових і сільськогосподарських підприємствах, платних стоянках автомобілів, моторних човнів і катерів, пристанях, в гаражних кооперативах та сільській місцевості, де відсутні стаціонарні АЗС.
Як встановлено колегією суддів, із наданих товариством відповідачу свідоцтва про повірку законодавчо врегульованого засобу вимірювальної техніки №690 чинного до 21.04.2025 та виданого ДП «Черкаський науково-виробничий центр стандатризації, метрології та сертифікації, градуювальної таблиці та сталевий горизонтальний циліндричний резервуар №16-056 типа РГС10, затвердженої ДП «Черкасистандартметрологія» 21.04.2020, убачається, що розміщений АГЗП за адресою: Черкаська обл, м. Чигирин, вул. Фундукліївська,76, це автомобільний газозаправний пункт з резервуаром для зрідженого газу У=9,867 м3, заводський номер 16-056,2016 року виготовлення. Згідно паспорту посудини, що працює під тиском, реєстраційний номер посудини 1410.
Таким чином, АГЗП за адресою: Черкаська обл, м. Чигирин, вул. Фундукліївська,76 є цілісним наземним заводським виробом (модульного типу змонтований на одній (рамі) несучій конструкції) з резервуаром для зрідженого газу У=9,867 м3 та для його установлення не потребується будь-яких будівельних робіт.
Окрім того, колегія суддів звертає увагу, що відповідно до дозволу №091.17.71, було дозволено ТОВ «Черкасигазінвест» експлуатувати машини, механізми, устаткування підвищенрї небезпеки:
1. Технологічне устаткування, лінійні частини та їх елементи систем газопостачання зрідженим газом суб'єкта господарювання:
- лінійні частини наземних газопропводів ЗВГ;
2. Посудини, що працюють під тиском
- ємність ЗВГ У 10,00 м.3;
- насос ЗВГ;
- колонка-заправка типу «Астра -2-09».
Таким чином, суддів вважає, що товариство для отримання ліцензії подано разом із заявою відповідачу достатньо документів для підтвердження ідентифікації паливозаправного пункту, в складі якого є паливороздавальна колонка та резервуар для зберігання пального, як обладнання та ємності, що експлуатуються згідно з технічними паспортами заводу виробника. Зазначений паливозаправний пункт, виготовлений у заводських умовах відповідно до вимог технічних умов ТУ У 45.6-33290985-003:2010 і технічною документацією погодженою і затвердженою у встановленому законом порядку. Паливозаправний пункт є автозаправною станцією з наземним розташуванням, до складу якого входять резервуар зберігання палива, технологічне обладнання і паливороздавальна колонка, виконана як єдиний виріб, і оскільки встановлення паливозаправного пункту не є будівництвом, у позивача не виникло обов'язку, зокрема, щодо прийняття в експлуатацію об'єкта будівництва.
З огляду на вищевикладене, колегія судідв приходить до висновку, що спірне рішення відповідача підлягає скасуванню як протиправне, оскільки воно прийняте не на підставі, та не у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.
Окрім того, в оскаржуваному рішенні відповідач наводить лише цитування відповідної статті 15 Закону № 481, проте не зазначає конкретно, який саме документ не подано або необхідно подати додатково, або який із поданих документів не відповідає закону, так само як відповідач не зазначає як саме, на його думку, належало б позивачу вводити в експлуатацію наявні ємність та обладнання.
Зазначення в листі від 12.07.2024 даних про те, які документи необхідно подати, також зводиться до цитування ч. 42 ст. 15 Закону №481 без конкретизації найменування конкретного документа, який необхідно надати.
Таким чином, колегія суддів вважає за необхідне скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове судове рішення наступного змісту:
«Визнати протиравним та скасувати розпорядження від 11.07.2024 №902-рл «Про відмову у видачі ліцензії» Товариству з обмеженою відповідальністю «Черкасигазінвест» Головного управління ДПС у Черкаській області.
Зобов'язати Головне управління ДПС у Черкаській області видати Товариству з обмеженою відповідальністю «Черкасигазінвест» ліцензію на право роздрібної торгівлі пальним за заявою, зареєстрованої за номером 14234/АП від 26.06.2024, за адресою: Чернігівська область, м. Чигирин, вул. Фундукліївська, буд. 76 (код ЄДРПОУ 22801367, юридична адреса: 8 км Смілянського шосе, с. Степанки, Черкаський район, Черкаська область, 19632)».
Обраний судом спосіб захисту відповідає завданням та основним засадам адміністративного судочинства та обраний з урахуванням необхідності повного захисту порушеного права позивача, не порушує дискреційних повноважень відповідача.
Відповідно до ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи вчинені (прийняті) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.
Згідно з ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
За змістом ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції прийнято з порушенням норм процесуального права та з неправильним застосуванням норм матеріального права, а тому підлягає скасуванню з ухваленням нового судового рішення про задоволення позовних вимог.
Відповідно до ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення та ухвалити нове судове рішення.
Відповідно до ст. 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю та ухвалення нового рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.Відповідно до ст. 139, 143 КАС україни, колегія суддів вважає за необхідне стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ДПС у Черкаській області на користь позивача сплачений судовий збір за подачу до суду позовної заяви у розмірі 3028,00 грн та судовий збір за подання апеляційної скарги у розмірі 4542,00 грн, а всього 7570,00 грн.
Керуючись ст. ст. 241, 242, 243, 308, 311, 315, 317, 321, 322, 325, 329 КАС України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Черкасигазінвест» задовольнити.
Рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 26 листопада 2024 року скасувати та ухвалити нове судове рішення наступного змісту.
Визнати протиравним та скасувати розпорядження від 11.07.2024 №902-рл «Про відмову у видачі ліцензії» Товариству з обмеженою відповідальністю «Черкасигазінвест» Головного управління ДПС у Черкаській області.
Зобов'язати Головне управління ДПС у Черкаській області видати Товариству з обмеженою відповідальністю «Черкасигазінвест» ліцензію на право роздрібної торгівлі пальним за заявою, зареєстрованої за номером 14234/АП від 26.06.2024, за адресою: Чернігівська область, м. Чигирин, вул. Фундукліївська, буд. 76 (код ЄДРПОУ 22801367, юридична адреса: 8 км Смілянського шосе, с. Степанки, Черкаський район, Черкаська область, 19632).
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Черкаській області (код ЄДРПОУ 44131663, юридична адреса: вул. Хрещатик, 235, м. Черкаси, 18002) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Черкасигазінвест» (код ЄДРПОУ 22801367, юридична адреса: 8 км Смілянського шосе, с. Степанки, Черкаський район, Черкаська область, 19632) витрати по сплаті судового збору за подачу позовної заяви та апеляційної скарги в розмірі 7570,00 грн (сім тисяч п'ятсот сімдесят гривень 00 копійок).
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду у строк, визначений ст. 329 КАС України.
Суддя-доповідач: Бужак Н.П.
Судді: Кобаль М.І.
Ключкович В.Ю.