П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
22 жовтня 2025 р.м. ОдесаСправа № 420/24818/24
П'ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді - Коваля М.П.,
суддів - Кравченка К.В.,
- Скрипченка В.О.,
розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одеса апеляційну скаргу адвоката Савіна Сергія Олександровича в інтересах фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 11 жовтня 2024 року, прийняте у складі суду судді Тарасишиної О.М. в місті Одеса, по справі за адміністративним позовом Головного управління ДПС в Одеській області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу,-
У серпні 2024 року Головне управління ДПС у Одеській області звернулось до Одеського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 , в якому позивач просив суд про стягнення суми податкового боргу у розмірі 789340,50 грн.
Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 11 жовтня 2024 року позовну заяву Головного управління ДПС в Одеській області задоволено повністю. Стягнуто з фізичної особи ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ), суму заборгованості: по штрафним санкціям за порушення норм регулювання обігу готівки та про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг - 784770 грн. 50 коп., на бюджетний рахунок UA898999980313070104000015001, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), код ЄДРПОУ: 37607526, отримувач коштів ГУК в Одеській області/Одеська область /21080900; по адміністративним штрафам та іншим санкціям - 1020 грн. 00 коп., на бюджетний рахунок UA158999980313050106000015744, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), код ЄДРПОУ: 37607526, отримувач коштів ГУК в Одеській області/Одеська область /21080900; по єдиному податку з фізичних осіб - 3550 грн. 00 коп., на бюджетний рахунок UA198999980314090699000015744, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), код ЄДРПОУ: 37607526, отримувач коштів ГУК в Одеській області/Одеська область /21080900.
Не погоджуючись із вказаним рішенням суду першої інстанції, адвокат Савін Сергій Олександрович звернувся до П'ятого апеляційного адміністративного суду з апеляційною скаргою в інтересах фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 , в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати оскаржуване рішення та ухвалити по справі нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог про стягнення податкового боргу відмовити у повному обсязі
Доводи апеляційної скарги ґрунтуються на тому, що ані податкові повідомлення-рішення, ані податкову вимогу, на підстав яких було визначено суму податкового боргу, відповідач не отримував, а про їх наявність дізнався випадково. Апелянт також не погоджується із правомірністю висновків Акту перевірки від 18.12.2023 року та податкових повідомлень-рішень №2122/15-32-07-06 від 15.01.2024 року та №2121/15-32-07-06 від 15.01.2024 року. Крім того, апелянт вказує, що суд першої інстанції розглянув і вирішив справу за відсутності відповідача, щодо якого немає відомостей про належне повідомлення про розгляд справи, чим порушив норми процесуального права, основні засади (принципи) адміністративного судочинства та процесуальні права відповідача.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, станом на 06.08.2024 року, відповідно до розрахунку заборгованості, довідки-розрахунку заборгованості до бюджету та інтегрованої картки платника (ІКП), податкова заборгованість Фізичної особи ОСОБА_1 перед бюджетом становить 789340,50 коп, а саме:
- по штрафним санкціям за порушення законодавства про патентування, за порушення норм регулювання обігу готівки та про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг в загальній сумі 784770,50 грн.
- по адміністративним штрафам та іншим санкціям в загальній сумі 1020,00 грн.
- по єдиному податку з фізичних осіб в загальній сумі 2130,00 грн.
Заборгованість по штрафним санкціям за порушення законодавства про патентування, за порушення норм регулювання обігу готівки та про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг виникла в результаті:
- нарахування по податковому повідомленню-рішенню (форма «С») №2122/15-32-07-06 від 15.01.2024 року у сумі 784770,50 грн.
Заборгованість по адміністративним штрафам та іншим санкціям, яка виникла в результаті :
- нарахування по податковому повідомленню-рішенню (форма «С») №2121/15-32-07-06 від 15.01.2024 року у сумі 1020,00 грн.
Заборгованість по єдиному податку з фізичних осіб, яка виникла в результаті :
- нарахування по заяві про застосування спрощеної системи оподаткування №46924/АП від 18.12.2023 року у сумі 710,00 грн.
- нарахування по заяві про застосування спрощеної системи оподаткування №46924/АП від 18.12.2023 року у сумі 710,00 грн.
- нарахування по заяві про застосування спрощеної системи оподаткування №46924/АП від 18.12.2023 року у сумі 710,00 грн.
- нарахування по заяві про застосування спрощеної системи оподаткування №46924/АП від 18.12.2023 року у сумі 710,00 грн.
- нарахування по заяві про застосування спрощеної системи оподаткування №46924/АП від 18.12.2023 року у сумі 710,00 грн.
В зв'язку з несплатою відповідачем заборгованості податковим органом було винесено податкову вимогу форми «Ф» №0001457-1305-1532 від 21.02.2024 року, яку було направлено платнику податків рекомендованим листом.
Докази погашення відповідачем заборгованості в матеріалах справи відсутні.
Вважаючи заборгованість ФОП ОСОБА_1 узгодженою та такою, що підлягає стягненню в судовому порядку, позивач звернувся до суду з адміністративним позовом.
Вирішуючи спірне питання, суд першої інстанції виходив з того, що матеріалами справи підтверджено існування за відповідачем податкового боргу у розмірі 789340,50 грн., доказів самостійної його сплати відповідачем до суду не надано, відтак, позовні вимоги підлягають задоволенню.
Вирішуючи дану справу в апеляційній інстанції, колегія суддів виходить з наступного.
Частиною 1 ст. 11 КАС України встановлено, що ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом.
Згідно вимог ст. 174 КАС України, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 251 цього Кодексу. Одночасно з копією ухвали про відкриття провадження у справі учасникам справи надсилається копія позовної заяви з копіями доданих до неї документів.
Необхідно зазначити, що будь-яких доказів на підтвердження факту обізнаності відповідача про відкриття провадження по справі за позовом Головного управління ДПС в Одеській області матеріали справи не містять.
Так, надісланий на адресу відповідача лист повернувся до суду без зазначення причини невручення, що не є належним доказом отримання судового рішення у розумінні вимог КАС України.
Крім того, колегія суддів зазначає, що відповідно до положень ч.1 ст. 130 КАС України, процесуальне право на виклик відповідача за допомогою оголошення на офіційному веб-порталі судової влади України виникає у суду виключно у випадку, коли зареєстроване місце проживання (перебування) такого учасника справи невідоме. Водночас, матеріали справи містять поштову адресу відповідача, у тому числі згідно відомостей Єдиного державного демографічного реєстру.
Таким чином, суд першої інстанції порушив право відповідача на участь у судовому розгляді, не забезпечив йому можливості надати суду докази та навести доводи, чим порушив вимоги статті 129 Конституції України та статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо справедливого судового розгляду.
Відповідно до вимог п.3 ч.3 ст. 317 КАС України, порушення норм процесуального права є обов'язковою підставою для скасування судового рішення та ухвалення нового рішення суду, якщо справу розглянуто адміністративним судом за відсутності будь-якого учасника справи, не повідомленого належним чином про дату, час і місце судового засідання, якщо такий учасник справи обґрунтовує свою апеляційну скаргу такою підставою.
Наведені положення процесуального закону, обставини справи щодо неналежного повідомлення відповідача про факт розгляду справи свідчать про порушення судом першої інстанції норм процесуального права, що за частиною третьою статті 317 КАС України є обов'язковою підставою для скасування судового рішення та ухвалення нового рішення суду.
Разом з тим, щодо суті спірних правовідносин колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 67 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платники податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенція контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства врегульовані Податковим Кодексом України.
Відповідно до пункту 14.1.137 статті 14 ПК України орган стягнення - державний орган, уповноважений здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу в межах повноважень, встановлених цим Кодексом та іншими законами України.
Контролюючий орган має право застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджету та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу.
У відповідності до підпункту 14.1.39 пункту 14.1 статті 14 ПК України, «грошове зобов'язання платника податків» - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.
Правовими положенням підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК України передбачено, що податковий борг - це сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.
Органами стягнення є виключно контролюючі органи, уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску у межах повноважень, а також державні виконавці у межах своїх повноважень, у відповідності до положень пункту 41.2 статті 41 ПК України.
Згідно пунктів 58.1., 58.2., 58.3 статті 58 ПК України контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення, якщо сума грошового зобов'язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу.
Податкове повідомлення-рішення надсилається (вручається) за кожним окремим податком, збором та/або разом із штрафними санкціями, передбаченими цим Кодексом, а також за кожною штрафною (фінансовою) санкцією за порушення норм іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на такий контролюючий орган, та/або пенею за порушення строків розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності.
Податкове повідомлення-рішення вважається належним чином врученим платнику податків (крім фізичних осіб), якщо його надіслано у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.
Згідно з пунктом 42.2. статті 42 ПК України, документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику).
Відповідно до пункту 59.1 статті 59 ПК України у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення. Податкова вимога може надсилатися (вручатися) контролюючим органом за місцем обліку платника податків, в якому обліковується податковий борг платника податків.
Також, податкова вимога надсилається (вручається) коли платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов'язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення (пункт 59.4 статті 59 ПК України).
Підпунктом 14.1.153 пункту 14.1 статті 14 ПК України визначено, що податкова вимога - це письмова вимога контролюючого органу до платника податків щодо погашення суми податкового боргу.
Пунктом 59.5 статті 59 ПК України передбачено, що у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.
У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).
Аналіз вказаної норми дає підстави стверджувати про відсутність обов'язку контролюючого органу направляти платнику податків нову податкову вимогу у випадку збільшення суми податкового боргу. Тобто, в разі коли після направлення платнику податків податкової вимоги сума його податкового боргу збільшується, податкова вимога на збільшену суму податкового боргу не направляється.
Згідно пункту 7 Порядку направлення контролюючими органами податкових вимог платникам податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України №610 від 30.06.2017 року, податкова вимога вважається належним чином врученою платнику податків (крім фізичних осіб), якщо вона надіслана за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручена платнику податків або його законному чи уповноваженому представникові. У разі якщо пошта не може вручити платнику податків податкову вимогу через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб платника податків, їх відмову прийняти документ, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, така податкова вимога вважається врученою платнику податків у день, вказаний поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причини невручення.
Так, відповідно до матеріалів справи (а.с. 5-59), податковий борг у розмірі 789340,50 грн., виник на підставі податкових повідомлень рішень від 15.01.2024 року на суму 784770,50 грн. та 1020,00 грн, а також по заяві про застосування спрощеної системи оподаткування №46924/АП від 18.12.2023 року на загальну суму 3550,00 грн.
Сума податкового боргу узгоджується також з відомостями ІКП та розрахунку податкового боргу, наданого позивачем під час звернення до суду з адміністративним позовом.
Щодо посилань апелянта на протиправність податкових повідомлень-рішень №2122/15-32-07-06 від 15.01.2024 року та №2121/15-32-07-06 від 15.01.2024 року колегія суддів зазначає, що у межах даної справи предметом доказування є: обставини, які свідчать про наявність підстав, з якими закон пов'язує можливість стягнення податкової заборгованості в судовому порядку; встановлення факту її сплати в добровільному порядку або встановлення відсутності такого факту; перевірка вжиття контролюючим органом заходів щодо стягнення податкового боргу на підставі та в черговості, встановлених ПК України тощо. При цьому питання правомірності нарахованих контролюючим органом грошових зобов'язань не охоплюється предметом цього позову (постанова Верховного Суду від 18 квітня 2019 року по справі № 813/2092/15).
Водночас, судом встановлено, що правомірність податкових повідомлень-рішень №2122/15-32-07-06 від 15.01.2024 року та №2121/15-32-07-06 від 15.01.2024 року, на підставі яких було визначено податковий борг, була предметом дослідження у межах справи №420/36986/24.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 16 травня 2025 року по справі №420/36986/24 в задоволенні адміністративного позову фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправними та скасування зазначених податкових повідомлень-рішень відмовлено повністю. Рішення суду набрало законної сили 08 липня 2025 року.
Частиною 4 ст. 78 КАС України визначено, що обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
За таких обставин, доводи апелянта про неправомірність податкових повідомлень-рішень №2122/15-32-07-06 від 15.01.2024 року та №2121/15-32-07-06 від 15.01.2024 року не є обґрунтованими.
Щодо доводів апелянта в частині неотримання податкових повідомлень-рішень та податкової вимоги суду зазначає, що як вбачається з матеріалів справи, зазначені податкові повідомлення-рішення та податкова вимога направлялись на податкову адресу ФОП ОСОБА_1 , однак повертались із відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою».
Відповідно до пункту 45.1 статті 45 ПК України, платник податків - фізична особа зобов'язана визначити свою податкову адресу.
Податковою адресою платника податків - фізичної особи визнається місце проживання, за яким вона береться на облік як платник податків у контролюючому органі. Платник податків - фізична особа може мати одночасно не більш однієї адреси.
Згідно із пунктом 70.1 статті 70 ПК України, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, формує та веде Державний реєстр фізичних осіб - платників податків (далі - Державний реєстр).
За приписами підпункту 70.2.4 пункту 70.2 статті 70 ПК України, до облікової картки фізичної особи - платника податків та повідомлення (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків) вноситься інформація про місце проживання, а для іноземних громадян - також громадянство.
Відповідно до пункту 70.7 статті 70 ПК України, фізичні особи - платники податків зобов'язані подавати контролюючим органам відомості про зміну даних, які вносяться до облікової картки або повідомлення (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і мають відмітку у паспорті), протягом місяця з дня виникнення таких змін шляхом подання відповідної заяви за формою та у порядку, визначеними центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
Згідно з пунктом 42.2. статті 42 ПК України, документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику).
З приписів норм чинного законодавства вбачається, що надіслане контролюючим органом рекомендованим листом з повідомленням про вручення на податкову адресу платника податків, яка відповідає даним Державного реєстру та облікової картки платника, вважається врученим також у разі неможливості вручення адресату такого відправлення після проставлення поштовим органом відповідної відмітки з датою та причиною невручення.
Враховуючи викладені вище обставини, аналізуючи норми чинного законодавства та використовуючи логічно-змістовне тлумачення пункту 56.18 статті 56, пункту 58.3 статті 58 ПК України, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що контролюючий орган, не маючи інших правових механізмів для отримання персональних даних про платника податків, вправі розраховувати на актуальність (відповідність) даних облікової картки та, відповідно, у випадку недотримання платником податків приписів закону та невиконання обов'язку інформувати податковий орган про зміну своїх персональних даних, має нести ризик настання негативних наслідків такої поведінки.
Аналогічний правовий висновок викладений Верховним Судом у постановах від 12 лютого 2020 року (справа №826/17798/18) та від 23 вересня 2021 року (справа №640/8096/19).
Крім того, Судовою палатою з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов'язкових платежів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду у постанові від 23 травня 2022 року (справа №810/3116/18) зазначено, що відповідно до пункту 42.2. статті 42 ПК України документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків або його законному чи уповноваженому представникові. Судом також зазначено, що постійне неотримання поштової кореспонденції, яка направляється контролюючим органом на адресу платника податків є зловживанням останнім правом платника податків бути повідомленим контролюючим органом щодо прийнятих стосовно нього рішень.
Враховуючи викладене, колегія суддів зазначає, що податкова заборгованість ФОП ОСОБА_1 у сумі 789340,50 грн. є узгодженою, відповідачем вказану заборгованість сплачено не було, відповідно адміністративний позов є законним, обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.
Згідно ч. 1 ст. 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; невідповідність висновків суду першої інстанції обставинам справи, неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
Таким чином, оскільки судом першої інстанції правильно вирішено справу по суті, проте допущено порушення норм процесуального права, яке є обов'язковою підставою для скасування рішення, колегія суддів приходить до висновку про наявність підстав для скасування оскаржуваного рішення суду першої інстанції та прийняття нового судового рішення про задоволення заявлених позовних вимог.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 292, 311, 315, 317, 321, 322, 325, 328, 329, 378 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу адвоката Савіна Сергія Олександровича в інтересах фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 11 жовтня 2024 року - задовольнити частково.
Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 11 жовтня 2024 року по справі за адміністративним позовом Головного управління ДПС в Одеській області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу - скасувати та прийняти нове судове рішення, яким адміністративний позов Головного управління ДПС в Одеській області задовольнити.
Стягнути з фізичної особи ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ), суму заборгованості:
По штрафним санкціям за порушення норм регулювання обігу готівки та про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг - 784770 грн. 50 коп., на бюджетний рахунок UA898999980313070104000015001, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), код ЄДРПОУ: 37607526, отримувач коштів ГУК в Одеській області/Одеська область /21080900.
По адміністративним штрафам та іншим санкціям - 1020 грн. 00 коп., на бюджетний рахунок UA158999980313050106000015744, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), код ЄДРПОУ: 37607526, отримувач коштів ГУК в Одеській області/Одеська область /21080900.
По єдиному податку з фізичних осіб - 3550 грн. 00 коп., на бюджетний рахунок UA198999980314090699000015744, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), код ЄДРПОУ: 37607526, отримувач коштів ГУК в Одеській області/Одеська область /21080900.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Верховного Суду.
Головуючий суддя: М. П. Коваль
Суддя: К.В. Кравченко
Суддя: В.О. Скрипченко