П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Судді П'ятого апеляційного адміністративного суду Єщенка О.В.
22 жовтня 2025 р.м. ОдесаСправа № 420/39394/24
19.12.2024 року Товариство з обмеженою відповідальністю «РИТЕЙЛКОМПАНІ» звернулось до суду першої інстанції з позовом, в якому просило:
визнати протиправним та скасувати рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС в Одеській області від 27.06.2024 №11318416/43886122 про відмову в реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної №495 від 20.07.2023 року;
зобов'язати Державну податкову службу України зареєструвати податкову накладну Товариства з обмеженою відповідальністю «РИТЕЙЛКОМПАНІ» від 20.07.2023 №495 в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 21 лютого 2025 року адміністративний позов задоволено у повному обсязі. Суд визнав протиправним та скасував рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС в Одеській області від 27.06.2024 №11318416/43886122 про відмову в реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної №495 від 20.07.2023. Зобов'язав Державну податкову службу України зареєструвати податкову накладну Товариства з обмеженою відповідальністю «РИТЕЙЛКОМПАНІ» від 20.07.2023 №495 в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, Головне управління ДПС в Одеській області 13.10.2025 року через підсистему «Електронний суд» подало апеляційну скаргу.
Ухвалою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 21 жовтня 2025 року поновлено Головному управлінню ДПС в Одеській області строк на апеляційне оскарження рішення Одеського окружного адміністративного суду від 21 лютого 2025 року.
Відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Головного управління ДПС в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 21 лютого 2025 року у справі №420/39394/24.
Поновлюючи апелянту строк апеляційного оскарження рішення, апеляційний суд врахував ту обставину, що Головне управління ДПС в Одеській області повторно звертається з апеляційною скаргою разом з документом про сплату судового збору за подання скарги.
Частиною 3 статті 34 КАС України передбачено, що суддя, не згодний із судовим рішенням за наслідками розгляду адміністративної справи, може письмово викласти свою окрему думку. Про наявність окремої думки повідомляються особи, які беруть участь у справі, без оголошення її змісту в судовому засіданні. Окрема думка приєднується до справи і є відкритою для ознайомлення.
З огляду на не згоду з висновками, викладеними в ухвалі П'ятого апеляційного адміністративного суду від 21 жовтня 2025 року про поновлення апелянту строку апеляційного оскарження рішення по справі №420/39394/24, зазначаю наступне.
При цьому, вважаю за необхідне враховувати, що відповідно до частини 1 статті 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Згідно частин 2, 3 статті 295 КАС України учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, зокрема, рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.
Так, рішення суду першої інстанції прийнято у порядку письмового провадження 21 лютого 2025 року. Копію повного рішення суду апелянтом одержано 25 лютого 2025 року, про що свідчать відомості про доставку копії рішення до електронного кабінету учасника.
Із скаргою на рішення суду першої інстанції апелянт звернувся 13 жовтня 2025 року, тобто із пропуском строку, передбаченого частинами 1, 2 статті 295 КАС України.
Слід також враховувати, що апелянт у визначений строк вже звертався із апеляційною скаргою на судове рішення у цій адміністративній справі. Ухвалою судді П'ятого апеляційного адміністративного суду від 27 березня 2025 року апеляційну скаргу залишено без руху та апелянту наданий десятиденний термін для усунення недоліків скарги шляхом подання оригіналу документу про сплату судового збору.
Ухвалою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 15 квітня 2025 року у зв'язку із не приведенням у встановлений строк скарги у відповідність до вимог КАС України, апеляційну скаргу повернуто особі, яка її подала. Копію ухвали апеляційного суду апелянтом одержано 16 квітня 2025 року, про що свідчать відомості про доставку копії судового рішення до електронного кабінету учасника.
Повторно звертаючись з апеляційною скаргою, апелянтом подано клопотання про поновлення строку апеляційного оскарження рішення суду першої інстанції.
В обґрунтування вказаних вимог зазначено, що апелянт у визначений строк вже звертався із апеляційною скаргою на рішення, однак скарга була повернута скаржнику внаслідок не усунення у встановлений строк недоліків скарги. Апелянт акцентує увагу на тому, що не приведення скарги у відповідність до вимог КАС України відбулось з незалежних від учасника причин, а саме внаслідок відсутності фінансових ресурсів задля забезпечення оплати судового збору. Посилаючись на ту обставину, що повторне звернення із скаргою відбувається з метою реалізації права на апеляційне оскарження рішення, апелянт просить визнати поважними причини пропуску строку апеляційного оскарження та прийняти скаргу до розгляду.
Отже, як свідчать обставини справи, під час первинного звернення з апеляційною скаргою апелянт посилався на затримку у виділенні бюджетних асигнувань як на підставу об'єктивної неможливості надати документ про оплату судового збору, у тому числі у визначений апеляційним судом строк для усунення недоліків скарги.
Подання апеляційної скарги, яка відповідає вимогам КАС України, зокрема, із документом про повну оплату судового збору відбулось при повторному зверненні до апеляційного суду. Такі дії фактично не були здійснені апелянтом у межах встановленого апеляційним судом строку для вчинення вказаних процесуальних дій і приведення скарги у відповідність до вимог КАС України, у тому числі в максимально стислі строки після повернення апеляційної скарги особі, яка її подала.
Отже, скаржником не доведено та з поданих матеріалів не встановлено, що повернення первинної скарги відбулось з причин, які не залежали від апелянта. Апелянтом не обґрунтовано об'єктивні і непереборні обставини, що унеможливили або ж є такими, що значно утруднили можливість своєчасного апеляційного оскарження рішення.
В контексті наведеного, вважаю за необхідне також врахувати, що повторне звернення із скаргою не відбулось невідкладно або без невиправданих зволікань після повернення первинної апеляційної скарги. Наявність в учасника справи права на повторне звернення із скаргою не свідчить про можливість оскарження рішення без застосування строкових обмежень. Одночасно слід враховувати рівність сторін в адміністративній справі, а, відповідно, і наявність законних очікувань іншого учасника справи на своєчасну визначеність у спірних правовідносинах.
Тому, на моє переконання, доводи апелянта про поважність причин пропуску процесуального строку, а також об'єктивність перешкод в оскарженні рішення суду у визначений термін, не знаходять свого підтвердження. Пропущений строк апеляційного оскарження є значним та неспівмірним із процесуальним строком, визначеним КАС України, та обставинами, які могли б бути враховані апеляційним судом в підтвердження невідкладного і розумного терміну апеляційного оскарження рішення суду.
Висновки апеляційного суду про поновлення строку апеляційного оскарження рішення є необґрунтованими, а прийняття скарги до розгляду не відповідає вимогам статей 121, 295, 298 КАС України.
Суддя О.В. Єщенко