22 жовтня 2025 р.м. ОдесаСправа № 420/6700/25
Суддя-доповідач П'ятого апеляційного адміністративного суду Шевчук О.А., розглянувши можливість відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою Одеської митниці на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 01 вересня 2025 р. у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АКВАФРОСТ" до Одеської митниці про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів,
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 01.09.2025 р. позовну заяву задоволено.
На зазначене рішення суду Одеська митниця подала апеляційну скаргу.
Ухвалою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 06 жовтня 2025 року зазначена апеляційна скарга залишена без руху у зв'язку з не повною судового збору за подачу апеляційної скарги та було надано апелянту десять днів з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху для усунення недоліків поданої апеляційної скарги.
Відповідно до довідки про доставку електронного листа, ухвалу про залишення апеляційної скарги без руху доставлено до електронного кабінету Одеській митниці 07.10.2025 року о 13:50.
16 жовтня 2025 року до суду надійшла заява Одеської митниці, в якій апелянт просить здійснити перерахунок суми судового збору, що підлягає сплаті при зверненні з апеляційною скаргою до суду апеляційної інстанції, з урахуванням розрахунку наведеному Одеською митницею; відкрити апеляційне провадження за апеляційною скаргою Одеської митниці на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 01.09.2025 року; у разі неможливості здійснення перерахунку суми судового збору або неприйняття розрахунку судового збору Одеської митниці - продовжити строк на усунення недоліків поданої апеляційної скарги. Апелянт зазначає, що згідно митної декларації № 24UA500110001753U7 від 25.03.2024 Одеською митницею було збільшено позивачу суму митних платежів, що відображено в графі В «Подробиці розрахунків» та зазначено суми надмірної оплати (СП 55), що становить - 95 991,40 грн. у зв'язку з чим, на думку апелянта, ціна позову становила - 95 991,40 грн. (дев'яносто п'ять тисяч дев'ятсот дев'яносто одна гривня 40 копійки). Враховуючи вищевикладене, апелянт вважає, що судовий збір за подачу апеляційної скарги Одеської митниці на рішення суду становить 3 633,60 грн. (95 991,40*1,5%*150%*0,8, що є меншим одного прожиткового мінімуму) грн., що був сплачений відповідно до платіжної інструкції № 2471 від 29 вересня 2025 р., яка надавалася до апеляційної скарги, як доказ сплати судового збору.
Стосовно заяви апелянта про перерахунок судового збору суд зазначає наступне.
Суд звертає увагу апелянта на правовий висновок, сформований в постанові Верховного Суду у складі судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов'язкових платежів Касаційного адміністративного суду від 16.03.2020 у справі №1.380.2019.001962, що при оскарженні рішення про коригування митної вартості товарів ціною позову у розумінні підпункту 1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України “Про судовий збір» є різниця митних платежів, що підлягали сплаті із врахуванням митної вартості, розрахованої декларантом, та митної вартості, розрахованої митним органом в оскаржуваному рішенні.
Аналогічна правова позиція неодноразово викладалась Верховним Судом у своїх рішеннях.
Отже, при обрахунку судового збору, який має бути сплачено за подання позову про скасування рішень про коригування митної вартості товару, які є вимогами майнового характеру, слід виходити з різниці митних платежів, що підлягали сплаті із врахуванням митної вартості, розрахованої декларантом, та митної вартості, розрахованої митним органом в оскаржуваному рішенні.
Враховуючи викладене, сума 1084045,55 грн. (64232,00(дол. США)-38197,6200(дол. США)х41,639(курс валюти, зазначений в оскаржуваному рішенні про коригування митної вартості товарів)), яка становить різницю митних платежів, що підлягали сплаті згідно з митною вартістю, розрахованою декларантом та митною вартістю, розрахованою митним органом в оскаржуваному рішенні, є ціною позову, з якої має бути обрахований належний до сплати судовий збір, в тому числі й за подання апеляційної скарги.
Як вбачається з матеріалів електронної справи, позивач звернувся з позовом до суду в березні 2025 року.
Згідно до ст. 7 Закону України “Про Державний бюджет України на 2024 рік» прожитковий мінімум для працездатних осіб станом на 01.01.2025 р. складає 3028 грн.
Відповідно до ст. 4 ч. 2 Закону України "Про судовий збір" за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано суб'єктом владних повноважень, юридичною особою ставка судового збору становить 1,5% ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до ст. 4 ч. 2 Закону України "Про судовий збір" за подання до адміністративного суду апеляційної скарги на рішення суду ставка судового збору становить 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги, але не більше 15 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до ч. 3 ст. 4 Закону України "Про судовий збір", при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
З огляду на вищезазначене, Одеській митниці необхідно сплатити судовий збір за подачу апеляційної скарги на рішення суду у розмірі 19512,82 грн. (1084045,55х1,5%х150%х0,8), відповідно до платіжної інструкції № 2471 від 29 вересня 2025 р., наданої до апеляційної скарги, як доказ сплати судового збору, апелянтом сплачено 3633,60 грн. Отже, Одеською митницею недоплачено 15879,22 грн.
Стосовно заяви апелянта про продовження строку для усунення недоліків апеляційної скарги суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 2 ст. 121, ч.1 ст.133 КАС України, встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.
Суд враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Однак, суд звертає увагу апелянта на те, що, держава має дотримуватися принципу "належного урядування" та не може отримувати вигоду від порушення правил та обов'язків, встановлених нею ж.
Виходячи з принципу "належного урядування", державні органи зобов'язанні діяти вчасно та в належний спосіб, в тому числі при оскарженні судових рішень у судовому порядку. Будь-які зволікання зі сплатою судового збору у строк, встановлений законодавцем для оскарження судового рішення через несплату судового збору вже саме по собі є порушенням принципу "належного урядування", про який наголошує ЄСПЛ у своїх рішеннях.
З урахуванням викладеного, враховуючи, що апелянт вперше звертається із заявою про продовження строку сплати судового збору, суддя-доповідач вважає за можливе продовжити процесуальний строк, встановлений ухвалою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 06 жовтня 2025 року для усунення недоліків поданої апеляційної скарги, однак не зловживати своїми правами та не зволікати зі сплатою судового збору у строк встановлений ухвалою суду.
Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст.121, 133, 169, 296 суддя,
Заяву Одеської митниці про продовження строку для усунення недоліків - відмовити.
Продовжити Одеській митниці строк для усунення недоліків поданої апеляційної скарги, зазначених в ухвалі П'ятого апеляційного адміністративного суду від 06 жовтня 2025 року, надавши десять днів з дня вручення ухвали для усунення недоліків поданої апеляційної скарги.
Роз'яснити Одеській митниці, що у разі не усунення зазначених недоліків апеляційної скарги, відповідно до ст.169 КАС України апеляційна скарга буде повернута скаржнику.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач О.А. Шевчук