П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
21 жовтня 2025 р.м. ОдесаСправа № 420/5175/25
Перша інстанція: суддя Вовченко О.А.,
П'ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
судді-доповідача - Шляхтицького О.І.,
суддів: Семенюка Г.В., Федусика А.Г.,
розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Будинок ФПО» на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 17.06.2025 у справі № 420/5175/25 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Будинок ФПО» до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 11.11.2024 №49503/15/32-04-06, -
Короткий зміст позовних вимог.
У лютому 2025 року ТОВ «Будинок ФПО» звернувся до суду з адміністративним позовом у якому просив:
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 11.11.2024 №49503/15/32-04-06.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що відповідно до вимог закону, Товариство з обмеженою відповідальністю “Будинок ФПО» зобов'язано було перейти на загальну систему оподаткування в останній день другого із двох послідовних кварталів, тобто з 30.06.2023 року. Товариство з обмеженою відповідальністю “Будинок ФПО» сумлінно виконало вимоги закону, подало 07.07.2023 “Податкову декларацію платника єдиного податку третьої групи на період дії воєнного та надзвичайного стану в Україні» за червень 2023 року та перейшло на загальну систему оподаткування саме з останнього дня другого із двох послідовних кварталів, тобто з 30.06.2023 року.
Відповідно, вказує позивач у позові, Товариство з обмеженою відповідальністю “Будинок ФПО», не подавало “Податкову декларацію платника єдиного податку третьої групи на період дії воєнного та надзвичайного стану в Україні» за 3-й та 4-й квартали 2023 року, а подало “Податкову декларацію з податку на прибуток підприємств» за 2023 рік. Прийнявши без зауважень “Податкову декларацію з податку на прибуток підприємств» за 2023 рік Товариства з обмеженою відповідальністю “Будинок ФПО», відповідач погодився з тим, що ТОВ “Будинок ФПО» виконало імперативні вимоги абзацу 8 підпункту 298.2.3 пункту 298.2 статті 298 ПКУ, та з 30.06.2023 знаходиться на загальній системі оподаткування. Після прийняття без зауважень 22.01.2024 “Податкової декларації з податку на прибуток підприємств» за 2023 рік Товариства з обмеженою відповідальністю “Будинок ФПО», відповідач через місяць, 22.02.2024, надіслав на адресу підприємства листа №2240/КПР/15-32-04-06-06, в якому зазначено, що Товариством з обмеженою відповідальністю “Будинок ФПО» не надані “податкові декларації з єдиного податку (юридичні особи) за три квартали 2023 та 2023 рік (річна)».
Позивач зазначає, що з урахуванням суперечливої поведінки відповідача, 15.03.2024 за №0004/2024/03 ним надіслано відповідачу роз'яснення позиції щодо того, що Товариство з обмеженою відповідальністю “Будинок ФПО» знаходиться на загальній системі оподаткування відповідно до офіційної позиції відповідача, яку було сформульовано в Акті № 17245/15-32-04-06 “Про результати перевірки щодо правомірності платником єдиного податку третьої групи перебування на спрощеній системі оподаткування, обліку та звітності» від 26.06.2023.
До суду від відповідача 05.03.2025 року за вх. №ЕС/20327/25 надійшов відзив, в якому представник відповідача вказує, що ТОВ “Будинок ФПО» перебував на спрощеній системі оподаткування за ставкою 5 відс. з 16.05.2016 по 31.03.2024 (з 08.04.2022 по 31.07.2023 ставка на період дії воєнного, надзвичайного стану в Україні (2 відс.). Згідно даних інформаційно-комунікаційної системи ДПС України ТОВ “Будинок ФПО» не подало до Головного управління ДПС в Одеській області податкову декларацію платника єдиного податку третьої групи (юридичної особи) за перший квартал 2024 року. За результатами камеральної перевірки податкової звітності з єдиного податку третьої групи (юридичні особи) складено акт від 02.10.2024 № 43248/15-32-04-06/40482615, який направлено за податковою адресою підприємства та отримано 14.10.2024.
Представник відповідача також зазначає, що рішення про анулювання статусу платника єдиного податку не складане в зв'язку з тим, що відповідно до п. 9 1.1 підрозд. 8 розд. ХХ “Перехідні положення» ПКУ ТОВ “БУДИНОК ФПО» (код ЄДРПОУ 40482615) перейшло на сплату єдиного податку за ставкою 5 відсотків. Платнику направлено запит про надання інформації (пояснень) та її документальних підтверджень щодо наявності розбіжностей між сумою задекларованого доходу в фінансовій та податковій звітності за 2023 рік та причин не подання декларацій по єдиному податку (юридичні особи) за три квартали 2023 року та 2023 рік, вих. Головного управління ДПС в Одеській області від 22.02.2024 № 2240/КПР/15-32-04-06-06. Лист отримано платником 11.03.2024 та надано пояснення від 15.03.2024 № 0004/2024/3 (вх. Головного управління ДПС в Одеській області від 15.03.2024 № 37743/6), згідно якого підприємством зазначено, що з 01.07.2023 року відносить себе до платників податку на прибуток та не вважає потрібним надавати декларації по єдиному податку.
Також представник відповідача вказує, що Головне управління ДПС в Одеській області, за результатами розгляду заперечення, висновки Акту залишило без змін, а заперечення без задоволення, про що платника повідомлено листом від 11.11.2024 № 16028/КПР/15-32-04-06-06. Відповідно до п. 86.7 ст. 86 ПКУ на підставі Акту винесено податкове повідомлення - рішення від 11.11.2024 № 49503/15-32-04-06 на суму 340 грн, яке направлено за податковою адресою підприємства (повернуто до Головного управління ДПС в Одеській області 02.12.2024 з відміткою “за закінченням терміну зберігання»).
Короткий зміст рішення суду першої інстанції.
Одеський окружний адміністративний суд рішенням від 17.06.2025 у справі № 420/5175/25 у задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Будинок ФПО» відмовив.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги.
Не погоджуючись з даним рішенням суду представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Будинок ФПО» подав апеляційну скаргу.
В апеляційній скарзі зазначено, що рішення судом першої інстанції ухвалене з порушенням норм процесуального та неправильним застосуванням норм матеріального права, неповним з'ясуванням судом обставин, що мають значення для справи, невідповідністю висновків суду обставинам справи, недоведеністю обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважав встановленими, у зв'язку з чим просить його скасувати та ухвалити нову постанову, якою задовольнити адміністративний позов.
Апелянт, мотивуючи власну правову позицію, акцентує на таких обставинах і причинах незаконності і необґрунтованості оскаржуваного судового рішення:
- судом першої інстанції неправильно застосована норма матеріального права абзац 8 підпункту 298.2.3 пункту 298.2 статті 298 ПКУ;
- посилання суду першої інстанції в рішенні на пункт 299.10 статті 299 ПКУ та зазначення, що відносно Товариства рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку третьої групи не приймалось, є хибним;
- інші доводи відтворюють зміст позову.
Обставини справи.
Судом першої інстанції встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю “БУДИНОК ФПО», код ЄДРПОУ 40482615, зареєстроване в якості юридичної особи 16.05.2016 (номер запису: 15561020000058240) та здійснює такі види діяльності за КВЕД: 68.20 Надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна (основний), 77.33 Надання в оренду офісних машин і устаткування, у тому числі комп'ютерів, 41.20 Будівництво житлових і нежитлових будівель.
З 16.05.2016 ТОВ “БУДИНОК ФПО» було платником єдиного податку 3 групи, ставка податку 2%, а з 01.08.2023 - 5%.
02.10.2024 Головним управлінням ДПС в Одеській області проведено камеральну перевірку ТОВ “БУДИНОК ФПО» податкової звітності з єдиного податку третьої групи (юридичні особи), за результатами якої складено акт №43248/15-32-04-06-40482615.
У вказаному акті перевірки зроблено висновок, що: “Дані камеральної перевірки свідчать про не подання податкової декларації з єдиного податку третьої групи (юридичні особи) за 1 квартал 2024 року.
Інформація щодо наявності пом'якшуючих обставин (стаття 1121 ПКУ) або обставин, що звільняють від фінансової відповідальності платника податку (стаття 112 ПКУ) станом на момент складання акту камеральної перевірки відсутня.
Відповідно до пункту 86.7 статті 86 ПКУ у разі незгоди платника податків або його представників з висновками перевірки чи фактами і даними, викладеними в акті (довідці) перевірки, вони мають право подати свої заперечення та додаткові документи і пояснення, зокрема, але не виключно, документи, що підтверджують відсутність вини, наявність пом'якшуючих обставин або обставин, що звільняють від фінансової відповідальності відповідно до цього Кодексу, до контролюючого органу, який проводив перевірку платника
податків, протягом 10 робочих днів з дня, наступного за днем отримання акта. Відповідальність платника передбачена пунктом 120.1 статті 120 глави 11 розділу ІІ ПКУ».
На вказаний акт перевірки позивачем подано заперечення, за результатами розгляду яких відповідачем у листі від 11.11.2024 № 16028/КПР/15-32-04-06-06 зазначено, що за результатами розгляду, Головне управління ДПС в Одеській області висновки акту камеральної перевірки ТОВ “БУДИНОК ФПО» (код ЄДРПОУ 40482615) від 02.10.2024 № 43248/15-32-04-06/40482615 залишає без змін, а заперечення від 24.10.2024 № 0005/2024/03 (вх. Головного управління ДПС в Одеській області від 28.10.2024 № 119942/6) без задоволення.
11.11.2024 Головним управлінням ДПС в Одеській області прийнято податкове повідомлення-рішення №49503/15-32-04-06, яким за порушення пп. 49.18.2 п.49.18 ст. 49, п.296.3. ст.296 Податкового кодексу України №2755-VI від 02.12.2010 та на підставі підпункту 54.3.3 пункту 54.3 статті 54 і п.120.1 ст. 120 розд. 2. Податкового кодексу України, на позивача накладено штраф 340,00 грн.
Вказані обставини сторонами не заперечуються, а отже є встановленими.
Висновок суду першої інстанції.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що Доказів прийняття відповідачем рішення про анулювання відповідачем реєстрації позивача платником єдиного податку у 2023 році на підставі акту перевірки №17245/15-32-04-06 від 26.06.2023 до суду не надано.
Відтак і подання позивачем декларації платника податку на прибуток підприємств не є свідченням переходу позивача на загальну систему оподаткування.
Разом з тим, суд також зазначив, що позивачем до відповідача було подано заяву за формою, затвердженою у додатку 1 наказу Міністерства фінансів України від 16 липня 2019 року № 308 з відміткою про відмову від спрощеної системи оподаткування з 01.04.2024 лише 14.03.2024.
Колегія суддів погоджується з вказаними висновками суду першої інстанції з огляду на таке.
Джерела права й акти їх застосування та оцінка суду.
За змістом частини 2 статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Надаючи оцінку правомірності дій та рішень органів владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у статті 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, встановлюючи при цьому чи прийняті (вчинені) ним рішення (дії): на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України (далі - ПК України; у чинній на момент виникнення спірних правовідносин редакції.
Згідно із положеннями статті 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.
Види документальних перевірок, порядок планування, проведення та оформлення їх результатів, що проводяться контролюючим органом, визначеним підпунктом 41.1.2 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, встановлюються Митним кодексом України.
Камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового, даних СОД РРО.
Предметом камеральної перевірки також можуть бути:
1) своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків);
2) своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних;
3) своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов'язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах;
4) повнота нарахування та своєчасність сплати податку на доходи фізичних осіб та єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у разі невідповідності резидента Дія Сіті вимогам, визначеним пунктами 2, 3 частини першої та пунктом 10 частини другої статті 5 Закону України "Про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні";
5) своєчасність подання заяви про взяття на облік фінансових агентів відповідно до вимог статті 39-3 цього Кодексу;
6) своєчасність подання фінансовими агентами звітів про підзвітні рахунки, виправлених звітів про підзвітні рахунки;
7) своєчасність надання фінансовими агентами відповіді на запити (повідомлення) контролюючого органу, що надсилаються у випадках, визначених статтею 39-3 цього Кодексу;
8) своєчасність подання повідомлення про структуру власності та кінцевих бенефіціарних власників відповідно до вимог пункту 44-1.2 статті 44-1 цього Кодексу;
9) своєчасність подання особою, яка здійснює управління або адміністрування трасту, повідомлення про укладення договору щодо управління або адміністрування трасту або про припинення такого договору, фінансової звітності, копій первинних документів та іншої інформації щодо трасту на запит контролюючого органу у випадках, передбачених статтею 44-2 цього Кодексу;
10) своєчасність надання інформації на запит контролюючого органу відповідно до пункту 44-1.3 статті 44-1, підпунктів 6-8 підпункту 73.3.1 пункту 73.3 статті 73 цього Кодексу;
11) своєчасність та повнота сплати узгодженої суми грошового зобов'язання у вигляді авансового внеску з податку на прибуток підприємств, визначеного відповідно до пункту 141.13 статті 141 цього Кодексу, на підставі даних Реєстру пунктів обміну іноземної валюти
Відповідно до пункту 86.2 статті 86 ПК України за результатами камеральної перевірки у разі встановлення порушень складається акт у двох примірниках, який підписується посадовими особами такого органу, які проводили перевірку, і після реєстрації у контролюючому органі вручається або надсилається для підписання протягом трьох робочих днів платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.
Судом першої інстанції встановлено, що підставою для прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення стало неподання позивачем податкової декларації з єдиного податку третьої групи за 1 квартал 2024 року.
Відповідно до п.298.2 Податкового кодексу України, відмова від спрощеної системи оподаткування платниками єдиного податку першої - третьої груп здійснюється в порядку, визначеному підпунктами 298.2.1-298.2.3 цієї статті.
Для відмови від спрощеної системи оподаткування суб'єкт господарювання не пізніше ніж за 10 календарних днів до початку нового календарного кварталу (року) подає до контролюючого органу заяву.
Платники єдиного податку можуть самостійно відмовитися від спрощеної системи оподаткування у зв'язку з переходом на сплату інших податків і зборів, визначених цим Кодексом, з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) кварталом, у якому подано заяву щодо відмови від спрощеної системи оподаткування у зв'язку з переходом на сплату інших податків і зборів.
Платники єдиного податку зобов'язані перейти на сплату інших податків і зборів, визначених цим Кодексом, у таких випадках та в строки:
1) у разі перевищення протягом календарного року встановленого обсягу доходу платниками єдиного податку першої і другої груп та нездійснення такими платниками переходу на застосування іншої ставки - з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) кварталом, у якому відбулося таке перевищення;
2) у разі перевищення протягом календарного року обсягу доходу, встановленого підпунктом 3 пункту 291.4 статті 291 цього Кодексу, платниками єдиного податку першої і другої груп, які використали право на застосування інших ставок, встановлених для третьої групи, - з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) кварталом, у якому відбулося таке перевищення;
3) у разі перевищення протягом календарного року встановленого обсягу доходу платниками єдиного податку третьої групи (крім платників єдиного податку третьої групи - електронних резидентів (е-резидентів), - з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) кварталом, у якому відбулося таке перевищення;
4) у разі застосування платником єдиного податку іншого способу розрахунків, ніж зазначені у пункті 291.6 статті 291 цього Кодексу (крім платників єдиного податку третьої групи - електронних резидентів (е-резидентів), - з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) періодом, у якому допущено такий спосіб розрахунків;
5) у разі здійснення видів діяльності, які не дають права застосовувати спрощену систему оподаткування, або невідповідності вимогам організаційно-правових форм господарювання - з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) періодом, у якому здійснювалися такі види діяльності або відбулася зміна організаційно-правової форми;
6) у разі перевищення чисельності фізичних осіб, які перебувають у трудових відносинах з платником єдиного податку, - з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) періодом, у якому допущено таке перевищення;
7) у разі здійснення видів діяльності, не зазначених у реєстрі платників єдиного податку (крім платників єдиного податку третьої групи - електронних резидентів (е-резидентів) - з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) періодом, у якому здійснювалися такі види діяльності;
8) у разі наявності податкового боргу у розмірі, що перевищує суму, визначену абзацом третім пункту 59.1 статті 59 цього Кодексу, на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів - в останній день другого із двох послідовних кварталів;
8-1) у разі наявності податкового боргу з єдиного податку у платника єдиного податку, який самостійно визначив позитивне значення різниці між сумою загального мінімального податкового зобов'язання та загальною сумою сплачених податків, зборів, платежів та витрат на оренду земельних ділянок за останній податковий (звітний) рік, на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів - в останній день другого із двох послідовних кварталів;
9) у разі здійснення платниками першої або другої групи діяльності, яка не передбачена у підпунктах 1 або 2 пункту 291.4 статті 291 цього Кодексу відповідно, - з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) кварталом, у якому здійснювалася така діяльність;
10) у разі набуття платником податку статусу резидента Дія Сіті - з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) кварталом, у якому платник податку набув статус резидента Дія Сіті.
Згідно з п.299.10 ст.299 ПК України реєстрація платником єдиного податку є безстроковою та може бути анульована шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку за рішенням контролюючого органу у разі:
1) подання платником податку заяви щодо відмови від застосування спрощеної системи оподаткування у зв'язку з переходом на сплату інших податків і зборів, визначених цим Кодексом, - в останній день календарного кварталу, в якому подано таку заяву;
2) припинення юридичної особи (крім перетворення) або припинення підприємницької діяльності фізичною особою - підприємцем відповідно до закону - в день отримання відповідним контролюючим органом від державного реєстратора повідомлення про проведення державної реєстрації такого припинення;
3) у випадках, визначених підпунктом 298.2.3 пункту 298.2 та підпунктом 298.8.6 пункту 298.8 статті 298 цього Кодексу;
4) якщо у податковому (звітному) році частка сільськогосподарського товаровиробництва юридичної особи платника єдиного податку четвертої групи становить менш як 75 відсотків;
5) якщо платником єдиного податку четвертої групи не подано податкову звітність, передбачену підпунктом 295.9.1 пункту 295.9 статті 295 та підпунктом 298.8.1 пункту 298.8 статті 298 цього Кодексу;
6) набуття платником податку статусу резидента Дія Сіті - в останній день календарного кварталу, в якому платник податку набув статус резидента Дія Сіті;
7) втрати платником єдиного податку третьої групи статусу електронного резидента (е-резидента);
8) наявність щодо платника податку та/або його засновників (учасників), кінцевих бенефіціарних власників рішення про застосування спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій), прийнятого у порядку, встановленому Законом України "Про санкції":
щодо платників першої і другої груп - в останній день місяця, у якому прийнято таке рішення;
щодо платників третьої і четвертої груп - в останній день кварталу, у якому прийнято таке рішення.
На думку колегії суддів, суд першої інстанції доцільно зазначив, що висновки податкового органу у акті перевірки №17245/15-32-04-06 від 26.06.2023 про те, що “відповідно до п. 299.11 ст.299 ПКУ та встановлених порушень згідно вимог п. 298.2.3 ст. 298 ПКУ по ТОВ “БУДИНОК ФПО» буде проведено анулювання реєстрації платника єдиного податку третьої групи зі ставкою 2 відсотки за рішенням Головного управління ДПС в Одеській області, прийнятим на підставі акта перевірки, з першого числа місяця, наступного за кварталом, в якому допущено порушення» без отримання позивачем відповідного рішення про анулювання, так само як і без подання позивачем самостійно заяви про відмову від спрощеної системи оподаткування, не свідчать про те, що позивач з 30.06.2023 набув статусу платника податку на загальних підставах.
При цьому, доказів прийняття відповідачем рішення про анулювання відповідачем реєстрації позивача платником єдиного податку у 2023 році на підставі акту перевірки №17245/15-32-04-06 від 26.06.2023 до суду не надано.
Відтак і подання позивачем декларації платника податку на прибуток підприємств не є свідченням переходу позивача на загальну систему оподаткування.
Враховуючи наведене, колегія суддів, як і суд першої інстанції не вбачає протиправності у діях відповідача при прийнятті оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, відтак підстави для його скасування відсутні.
Таким чином, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.
Доводи апеляційної скарги.
Щодо твердження апелянта про те, що рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку третьої групи стосовно позивача приймалось колегія суддів зазначає таке.
Позивачем до відповідача було подано заяву за формою, затвердженою у додатку 1 наказу Міністерства фінансів України від 16 липня 2019 року № 308 з відміткою про відмову від спрощеної системи оподаткування з 01.04.2024 лише 14.03.2024.
Відповідно до пп.49.18.2 п. 49.18 ст.49 ПК України податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює: календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі в разі сплати квартальних або піврічних авансових внесків) - протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя).
Разом з тим, як вже апеляційний суд зазначав, доказів прийняття відповідачем рішення про анулювання відповідачем реєстрації позивача платником єдиного податку у 2023 році на підставі акту перевірки №17245/15-32-04-06 від 26.06.2023 до суду не надано.
Таким чином, означені доводи скаржника є необґрунтованими.
Доводи апеляційної скарги, яким надано оцінку в мотивувальній частині постанови, встановлених обставин справи та висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.
Апеляційний суд враховує усталену практику Європейського суду з прав людини, який неодноразово відзначав, що рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторін (див. п. п. 29 - 30 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Руїз Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain), заява № 18390/91, від 09.12.1994.
При цьому, право на обґрунтоване рішення дозволяє вищим судам просто підтверджувати мотиви, надані нижчими судами, не повторюючи їх ( див. пункт 30 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Гірвісаарі проти Фінляндії» (Hirvisaari v. Finland), заява № 49684/99, від 27.09.2001).
З огляду на вищевикладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається.
Згідно з частиною 1 статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись статтями 308, 309, 315, 316, 321, 322, 325 КАС України, -
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Будинок ФПО» - залишити без задоволення.
Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 17.06.2025 у справі № 420/5175/25 - залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає, за виключенням випадків, передбачених підпунктами а), б), в), г) пункту 2 частини 5 статті 328 КАС України.
Суддя-доповідач О.І. Шляхтицький
Судді Г.В. Семенюк А.Г. Федусик