П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
22 жовтня 2025 р. Справа № 420/13628/25
Головуючий в 1 інстанції: Бутенко А.В.
Колегія суддів П'ятого апеляційного адміністративного суду
у складі:
головуючого - Ступакової І.Г.
суддів - Бітова А.І.
- Лук'янчук О.В.
розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі заяву Управління Північного офісу Держаудитслужби в Житомирській області про ухвалення додаткового рішення у справі за апеляційною скаргою Управління Північного офісу Держаудитслужби в Житомирській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 26 червня 2025 року у справі за адміністративним позовом комунального підприємства «Сервісний центр» до Управління Північного офісу Держаудитслужби в Житомирській області про визнання протиправним та скасування висновку про результати моніторингу процедури закупівлі, -
В травні 2025 року комунальне підприємство «Сервісний центр» звернулося до Одеського окружного адміністративного суду з позовом до Управління Північного офісу Держаудитслужби в Житомирській області про визнання протиправним та скасування висновку про результати моніторингу процедури закупівлі від 18.04.2025р. №UA-2025-03-03-010578-a.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 26 червня 2025 року позов задоволено.
Не погоджуючись з вказаним рішенням, Управління Північного офісу Держаудитслужби в Житомирській області подало апеляційну скаргу.
Постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 08 вересня 2025 року апеляційну скаргу Управління Північного офісу Держаудитслужби в Житомирській області задоволено частково. Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 26 червня 2025 року скасовано. Ухвалено по справі нове судове рішення, яким позов комунального підприємства «Сервісний центр» задоволено частково.
16.10.2025 р. Управління Північного офісу Держаудитслужби в Житомирській області звернулось до суду з заявою про ухвалення додаткового рішення, яким вирішити питання щодо розподілу судових витрат, понесених у зв'язку зі сплатою судового збору за подання апеляційної скарги.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи заяви про ухвалення додаткового судового рішення, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що заява відповідача задоволенню не підлягає, з таких підстав.
Відповідно до частини 5 статті 143 КАС України, у випадку, передбаченому частиною третьою цієї статті, суд виносить додаткове рішення в порядку, визначеному статтею 252 цього Кодексу.
Відповідно до частини 2 статті 247 КАС України, суд може вирішити питання розподілу судових витрат у додатковому рішенні після ухвалення рішення за результатами розгляду справи по суті.
За правилами пункту 3 частини 1 ст.252 КАС України, суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо, в тому числі, судом не вирішено питання про судові витрати.
Відповідно до ч.1 ст.132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Питання розподілу судових витрат врегульовано положеннями статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, за змістом якої при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
При задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз.
При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.
При частковому задоволенні позову, у випадку покладення судових витрат на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, суд може зобов'язати сторону, на яку покладено більшу суму судових витрат, сплатити різницю іншій стороні. У такому випадку сторони звільняються від обов'язку сплачувати одна одній іншу частину судових витрат.
У разі відмови у задоволенні вимог позивача, звільненого від сплати судових витрат, або залишення позовної заяви без розгляду чи закриття провадження у справі, судові витрати, понесені відповідачем, компенсуються за рахунок коштів, передбачених Державним бюджетом України, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з іншої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, що їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок коштів, передбачених Державним бюджетом України, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від сплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Згідно ч.6 ст. 139 КАС України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.
Вирішуючи питання щодо відшкодування понесених відповідачем судових витрат, що складаються зі сплати судового збору, суд виходить з системного аналізу статті 139 КАС України та статусу заявника.
В даному випадку відповідач Управління Північного офісу Держаудитслужби в Житомирській області є суб'єктом владних повноважень.
Враховуючи положення ст. 139 КАС України, суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень зі сплати судового збору. Стягнення таких витрат на користь відповідача, який є суб'єктом владних повноважень, у разі ухвалення судового рішення на його користь не передбачено.
Отже, оскільки ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України не передбачено можливості стягнення з сторони, яка не є суб'єктам владних повноважень, витрат суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із сплатою судового збору, тому заява Управління Північного офісу Держаудитслужби в Житомирській області про ухвалення додаткового рішення задоволенню не підлягає.
За таких обставин, підстави для ухвалення судом апеляційної інстанції додаткового рішення у зазначеній справі, зокрема, з причин не вирішення питання про судові витрати, в частині що стосуються сплати відповідачем судового збору за подання апеляційної скарги, відсутні.
При цьому, як вбачається з тексту постанови П'ятого апеляційного адміністративного суду від 08 вересня 2025 року, судом було вирішено таке питання у відповідності до положень ст. 139 КАС України, шляхом стягнення за рахунок бюджетних асигнувань Управління Північного офісу Держаудитслужби в Житомирській області на користь комунального підприємства «Сервісний центр» частково сплачений судовий збір, у зв'язку з прийняттям рішення про часткове задоволення адміністративного позову.
За приписами частини 4 ст. 252 КАС України про відмову в ухваленні додаткового рішення суд постановляє ухвалу.
Керуючись ст.ст. 134, 139, 243, 250, 252, 311, 321 КАС України, колегія суддів
У задоволенні заяви Управління Північного офісу Держаудитслужби в Житомирській області про ухвалення додаткового рішення у справі за апеляційною скаргою Управління Північного офісу Держаудитслужби в Житомирській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 26 червня 2025 року - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з дати її підписання та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Повний текст судового рішення виготовлений 22 жовтня 2025 року.
Головуючий: І.Г. Ступакова
Судді: А.І. Бітов
О.В. Лук'янчук