П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
22 жовтня 2025 р.м. ОдесаСправа № 420/36/23
Головуючий в 1 інстанції: Свида Л.І. Дата і місце ухвалення: 18.09.2025р., м. Одеса
Колегія суддів П'ятого апеляційного адміністративного суду
у складі:
головуючого - Ступакової І.Г.
суддів - Бітова А.І.
- Лук'янчук О.В.
розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 18 вересня 2025 року за заявою ОСОБА_1 про заміну боржника у виконавчих листах, виданих на виконання судового рішення по справі №420/36/23 за позовом ОСОБА_1 до Херсонського обласного управління лісового та мисливського господарства про визнання бездіяльності протиправною, стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, відшкодування моральної шкоди, -
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 28 квітня 2023 року задоволено частково позов ОСОБА_1 до Херсонського обласного управління лісового та мисливського господарства про визнання бездіяльності протиправною, стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, відшкодування моральної шкоди.
Визнано протиправною бездіяльність Херсонського обласного управління лісового та мисливського господарства щодо не нарахування та не виплати ОСОБА_1 середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні за період з 15.07.2022р. по 23.11.2022р.
Стягнуто з Херсонського обласного управління лісового та мисливського господарства на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 15.07.2022р. по 23.11.2022р. у розмірі 66740 грн. з вирахуванням із вказаної суми належних до сплати податків і зборів.
В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.
Стягнуто з Херсонського обласного управління лісового та мисливського господарства на користь ОСОБА_1 моральну шкоду в розмірі 3000 грн. та витрати на правничу допомогу в розмірі 1000 грн.
Постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 19 вересня 2023 року апеляційну скаргу Херсонського обласного управління лісового та мисливського господарства задоволено частково.
Скасовано рішення Одеського окружного адміністративного суду від 28.04.2023р. в частині стягнення з Херсонського обласного управління лісового та мисливського господарства на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 15.07.2022р. по 23.11.2022р. у розмірі 66740 грн. з вирахуванням із вказаної суми належних до сплати податків і зборів та стягнення моральної шкоди в розмірі 3000 грн.
Ухвалено в цій частині нове рішення, яким позовні вимоги задоволено частково.
Стягнуто з Херсонського обласного управління лісового та мисливського господарства на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 15.07.2022р. по 23.11.2022р. у розмірі 18457,45 грн. з вирахуванням із вказаної суми належних до сплати податків і зборів.
В іншій частині рішення Одеського окружного адміністративного суду від 28.04.2023р. у справі №420/36/23 залишено без змін.
Додатковою постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 26 жовтня 2023 року у справі №420/36/23 з Херсонського обласного управління лісового та мисливського господарства стягнуто на користь ОСОБА_1 500,00 грн витрат на правничу допомогу.
Постановою Верховного Суду від 25 липня 2024 року скасовано постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 19.09.2023р. в частині скасування рішення Одеського окружного адміністративного суду від 28.04.2023р. в частині стягнення з Херсонського обласного управління лісового та мисливського господарства на користь ОСОБА_1 середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні за період з 15 липня 2022 року по 23 листопада 2022 року у розмірі 66 740,00 грн та ухвалення в цій частині нового рішення про часткове задоволення цієї позовної вимоги. Справу №420/36/23 направлено на новий розгляд до П'ятого апеляційного адміністративного суду.
В іншій частині постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 19 вересня 2023 року залишено без змін.
Постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 09 вересня 2024 року скасовано рішення Одеського окружного адміністративного суду від 28 квітня 2023 року в частині стягнення з Херсонського обласного управління лісового та мисливського господарства на користь ОСОБА_1 середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні за період з 15 липня 2022 року по 23 листопада 2022 року у розмірі 66 740,00 грн. з вирахуванням із вказаної суми належних до сплати податків і зборів.
Ухвалено в цій частині по справі нове рішення, яким стягнуто з Херсонського обласного управління лісового та мисливського господарства на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 15 липня 2022 року по 23 листопада 2022 року у розмірі 65 320,00 грн. з вирахуванням із вказаної суми належних до сплати податків і зборів.
На виконання судових рішень по справі №420/36/23 Одеським окружним адміністративним судом видано виконавчі листи:
від 19 вересня 2024 року про стягнення з Херсонського обласного управління лісового та мисливського господарства на користь ОСОБА_1 500,00 витрат на правничу допомогу;
від 19 вересня 2024 року про стягнення з Херсонського обласного управління лісового та мисливського господарства на користь ОСОБА_1 65 320,00 грн. середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні;
від 23 квітня 2025 року про стягнення з Херсонського обласного управління лісового та мисливського господарства на користь ОСОБА_1 моральної шкоди у розмірі 3000,00 грн. та 1 000,00 грн. витрат на правничу допомогу.
ОСОБА_1 звернулася до суду першої інстанції, в порядку статті 379 КАС України, із заявою про заміну боржника у виконавчих листах, виданих Одеським окружним адміністративним судом у справі №420/36/23, а саме: Херсонське обласне управління лісового та мисливського господарства на правонаступника - Південне міжрегіональне управління лісового та мисливського господарства.
Вимоги поданої заяви позивач обґрунтовувала тим, що вона неодноразово зверталася до Херсонського обласного управління лісового та мисливського господарства із заявами про виконання рішення у добровільному порядку, до органу казначейства щодо безспірного списання коштів, однак, станом на 26 липня 2025 року вищезазначені рішення досі не виконані, у зв'язку з відсутністю у боржника грошових коштів на рахунках. Постановою Кабінету Міністрів України №1003 від 07 вересня 2022 року «Деякі питання реформування управління лісової галузі» вирішено ліквідувати Херсонське обласне управління лісового та мисливського господарства та визначено, що ліквідований територіальний орган Державного агентства лісових ресурсів здійснює свої повноваження до завершення здійснення заходів, пов'язаних з утворенням міжрегіональних територіальних органів Державного агентства лісових ресурсів. Згідно відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 09.12.2022р. створене Південне міжрегіональне управління лісового та мисливського господарства, як правонаступник Херсонського обласного управління лісового та мисливського господарства, яке, в свою чергу, з 03.01.2023р. перебуває в стані ліквідації. Таким чином, оскільки з 09.12.2022р. Херсонське обласне управління лісового та мисливського господарства не виконує свої повноваження та функції, які передано у встановленому порядку правонаступнику, тому наявні підстави для заміни боржника у виконавчих листах.
Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 18.09.2025р. відмовлено в задоволенні заяви ОСОБА_1 про заміну боржника у виконавчих листах по справі №420/36/23.
Не погоджуючись з вказаною ухвалою, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на не повне з'ясування судом першої інстанції обставин справи та не правильне застосування норм матеріального права, просить скасувати ухвалу від 18.09.2025р. та задовольнити подану нею заяву про заміну боржника у виконавчих листах.
В своїй скарзі апелянт зазначає, що при вирішенні спірного питання судом першої інстанції неправильно застосовано положення ч.1 та ч.5 ст.104 Цивільного кодексу України та помилково визначено, що момент припинення юридичної особи та внесення відомостей до Реєстру є моментом переходу прав та обов'язків до правонаступника. Вказаною нормою не визначено момент переходу прав та обов'язків особи до правонаступника, а йдеться про момент, коли особа вважається такою, що припинилась, що не є тотожним. Чинне законодавство не пов'язує момент переходу прав та обов'язків до правонаступника із внесенням до Реєстру відомостей про припинення юридичної особи. Суд необґрунтовано вдався виключно до з'ясування того чи містять відомості Єдиного державного реєстру запис про припинення Херсонського обласного управління лісового та мисливського господарства. При цьому, суд взагалі не дослідив момент переходу прав та обов'язків боржника до Південного міжрегіонального управління лісового та мисливського господарства.
Також, апелянт посилається на те, що судом не враховано положень постанови Кабінету Міністрів України №1003 від 07 вересня 2022 року «Деякі питання реформування управління лісової галузі», де чітко зазначено, що територіальні органи Державного агентства лісових ресурсів, які ліквідуються згідно з пунктом 1 цієї постанови, продовжують здійснювати повноваження та функції, покладені на зазначені органи, до завершення здійснення заходів, пов'язаних з утворенням міжрегіональних територіальних органів Державного агентства лісових ресурсів. Міжрегіональні територіальні органи Державного агентства лісових ресурсів, що утворюються згідно з пунктом 2 цієї постанови, є правонаступниками територіальних органів Державного агентства лісових ресурсів, які ліквідуються згідно з пунктом 1, згідно з додатком 3. Отже, правонаступником Херсонського обласного управління лісового та мисливського господарства визначено Південне міжрегіональне управління лісового та мисливського господарства (м. Миколаїв), відомості щодо якого 09.12.2022р. внесені до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
Посилається апелянт і на те, що ліквідаційна комісія Херсонського обласного управління лісового та мисливського господарства ухиляється від проведення розрахунків з ОСОБА_1 . А відтак, наявні підстави для заміни божника на правонаступника, що забезпечить якнайшвидше виконання судових рішень в рамках даного спору.
Справу розглянуто судом апеляційної інстанції в порядку письмового провадження на підставі п.1 ч.1 ст.311 КАС України.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів доходить наступних висновків.
Відповідно до статті 52 КАС України у разі вибуття або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд допускає на будь-якій стадії судового процесу заміну відповідної сторони чи третьої особи її правонаступником. Усі дії, вчинені в адміністративному процесі до вступу правонаступника, обов'язкові для нього в такій самій мірі, у якій вони були б обов'язкові для особи, яку він замінив.
Приписами частин першої та четвертої статті 379 КАС України закріплено, що у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження за поданням державного виконавця або за заявою заінтересованої особи суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, замінює сторону виконавчого провадження її правонаступником. Положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження.
За визначенням, наведеним у статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» від 02 червня 2016 року №1404-VIII (далі - Закон №1404-VIII), виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
У частинах першій та другій статті 15 Закону №1404-VIII обумовлено, що сторонами виконавчого провадження є стягувач і боржник. Стягувачем є фізична або юридична особа чи держава, на користь чи в інтересах яких видано виконавчий документ. Боржником є визначена виконавчим документом фізична або юридична особа, держава, на яких покладається обов'язок щодо виконання рішення.
Нормами абзацу першого частини п'ятої статті 15 Закону №1404-VIII визначено, що у разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов'язковими тією мірою, якою вони були б обов'язковими для сторони, яку правонаступник замінив.
У постанові від 11 жовтня 2019 року в справі №812/1408/16 Верховний Суд констатував, що виконавче провадження є однією зі стадій судового провадження, яка його завершує. Ця стадія розпочинається з набранням судовим рішенням законної сили або за інших умов, установлених законом. Сторони судового провадження на стадії виконавчого провадження набувають відповідної процесуальної якості, користуються правами та несуть певні обов'язки, зумовлені статусом сторони. За законом на стадії виконавчого провадження можлива заміна сторони виконавчого провадження. Така заміна є прийнятною, зокрема, у правовідносинах, що допускають правонаступництво. При цьому законодавством установлено головну умову, за якої обов'язки боржника може бути перекладено на іншу особу, - це вибуття сторони виконавчого провадження.
Відповідно до пунктів 5, 6 Порядку здійснення заходів, пов'язаних з утворенням, реорганізацією або ліквідацією міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 жовтня 2011 року №1074, орган виконавчої влади припиняється шляхом реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. Права та обов'язки органів виконавчої влади переходять: у разі злиття органів виконавчої влади - до органу виконавчої влади, утвореного внаслідок такого злиття; у разі приєднання одного або кількох органів виконавчої влади до іншого органу виконавчої влади - до органу виконавчої влади, до якого приєднано один або кілька органів виконавчої влади; у разі поділу органу виконавчої влади - до органів виконавчої влади, утворених внаслідок такого поділу; у разі перетворення органу виконавчої влади - до утвореного органу виконавчої влади; у разі ліквідації органу виконавчої влади і передачі його завдань та функцій іншим органам виконавчої влади - до органів виконавчої влади, визначених відповідним актом Кабінету Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України №1003 від 07 вересня 2022 року «Деякі питання реформування управління лісової галузі» ліквідовано як юридичні особи публічного права територіальні органи Державного агентства лісових ресурсів за переліком згідно з додатком 1, в т.ч. Херсонське обласне управління лісового та мисливського господарства, та утворено як юридичні особи публічного права міжрегіональні територіальні органи Державного агентства лісових ресурсів за переліком згідно з додатком 2, зокрема, Південне міжрегіональне управління лісового та мисливського господарства (м. Миколаїв).
Пунктом 3 Постанови №1003 установлено, що:
територіальні органи Державного агентства лісових ресурсів, які ліквідуються згідно з пунктом 1 цієї постанови, продовжують здійснювати повноваження та функції, покладені на зазначені органи, до завершення здійснення заходів, пов'язаних з утворенням міжрегіональних територіальних органів Державного агентства лісових ресурсів;
міжрегіональні територіальні органи Державного агентства лісових ресурсів, що утворюються згідно з пунктом 2 цієї постанови, є правонаступниками територіальних органів Державного агентства лісових ресурсів, які ліквідуються згідно з пунктом 1, згідно з додатком 3.
Наказом Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України №404 від 29.09.2022р. затверджено Положення про міжрегіональні управління лісового та мисливського господарства Державного агентства лісових ресурсів України.
Наказом Державного агентства лісових ресурсів України №1007 від 09.11.2022р. затверджено Положення про Південне міжрегіональне управління лісового та мисливського господарства.
Згідно відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, Південне міжрегіональне управління лісового та мисливського господарства створене 09.12.2022р.
Таким чином, з 09.12.2022р. Херсонське обласне управління лісового та мисливського господарства не виконує свої повноваження та функції, а його функції та повноваження перейшли до правонаступника - Південного міжрегіонального управління лісового та мисливського господарства.
Відмовляючи в задоволенні заяви ОСОБА_1 про заміну боржника у виконавчих листах суд першої інстанції, з посиланням на положення ст.104 Цивільного кодексу України, виходив з того, що заміна Херсонського обласного управління лісового та мисливського господарства може мати місце виключно у випадку фактичного його вибуття унаслідок припинення, та переходу всіх його прав та обов'язків до правонаступника (повного правонаступництва). Однак, на момент розгляду заяви про заміну сторони виконавчого провадження, до Єдиного державного реєстру не внесено запис про припинення Херсонського обласного управління лісового та мисливського господарства.
Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.
У постановах від 20 лютого 2019 року в справі №826/16659/15 та від 13 березня 2019 року в справі №524/4478/17 Верховний Суд констатував, що публічне правонаступництво органів державної влади є окремим, особливим видом правонаступництва, під таким терміном розуміється перехід в установлених законом випадках прав та обов'язків одного суб'єкта права іншому. При цьому обов'язок щодо відновлення порушених прав особи покладається на орган, компетентний відновити такі права. Такий підхід про перехід обов'язку відновити порушені права до правонаступника відповідає принципу верховенства права, оскільки метою правосуддя є ефективне поновлення порушених прав, свобод і законних інтересів.
У спорах, які виникають з публічних правовідносин, де оскаржуються рішення (дії, бездіяльність) державного органу, пов'язані зі здійсненням функції від імені держави, стороною є сама держава в особі того чи іншого уповноваженого органу. Функції держави, які реалізовувалися ліквідованим органом, не можуть бути припинені та підлягають передачі іншому/іншим державному/державним органу/органам, за виключенням того випадку, коли держава відмовляється від таких функцій взагалі.
Отже, правонаступництво у сфері управлінської діяльності органів державної влади (публічне правонаступництво) передбачає повне або часткове передання адміністративної компетенції одного суб'єкта владних повноважень (суб'єкта публічної адміністрації) іншому, чи внаслідок припинення первісного суб'єкта, або внаслідок повного чи часткового припинення його адміністративної компетенції.
Відповідну позицію висловив Верховний Суд у постанові від 12 червня 2018 року в справі №2а-23895/09/1270.
У такому разі також відбувається вибуття суб'єкта владних повноважень із публічних правовідносин.
У постанові від 18 березня 2024 року у справі № 826/6799/15 Верховний Суд зазначив, що підставами для залучення до участі у справі правонаступника сторони суб'єкта владних повноважень є або припинення суб'єкта владних повноважень в результаті реорганізації чи ліквідації, або повне чи часткове передання (набуття) адміністративної компетенції одного суб'єкта владних повноважень до іншого внаслідок повного чи часткового припинення його адміністративної компетенції.
Як зазначив Верховний Суд у постанові від 11 жовтня 2019 року в справі №812/1408/16, особливістю адміністративного (публічного) правонаступництва є те, що подія переходу прав та обов'язків, що відбувається із суб'єктами владних повноважень, сама собою повинна бути публічною та врегульованою нормами адміністративного права.
Таким чином можна виділити дві форми адміністративного (публічного) правонаступництва: 1) фактичне (або компетенційне адміністративне правонаступництво), тобто таке, де вирішуються питання передачі фактичних повноважень від одного до іншого органу, посадової особи (або повноважень за компетенцією) та 2) процесуальне адміністративне (публічне) правонаступництво.
Фактичне (компетенційне) адміністративне (публічне) правонаступництво - це врегульовані нормами адміністративного права умови та порядок передання адміністративної компетенції від одного суб'єкта владних повноважень (суб'єкта публічної адміністрації) до іншого, який набуває певні владні повноваження внаслідок ліквідації органу чи посади суб'єкта владних повноважень, припинення первісного суб'єкта, або внаслідок повного чи часткового припинення компетенції органу публічної адміністрації чи припинення повноважень посадової особи.
Процесуальне адміністративне (публічне) правонаступництво - це унормована можливість заміни адміністративним судом (на будь-якій стадії процесу судового розгляду справи в суді першої, апеляційної та касаційної інстанцій (окрім випадків перегляду справи за винятковими чи нововиявленими обставинами)) сторони чи третьої особи іншим суб'єктом, коли права та обов'язки суб'єкта владних повноважень перейшли від сторони (в адміністративній справі) до іншого суб'єкта владних повноважень, а також можливість суб'єкта публічної адміністрації (правонаступника) вступити в судовий процес як сторона чи третя особа.
При визначенні процесуального адміністративного (публічного) правонаступництва суд повинен виходити з того, хто є правонаступником у спірних правовідносинах, і враховувати таке: якщо під час розгляду адміністративної справи буде встановлено, що орган державної влади, орган місцевого самоврядування, рішення, дії чи бездіяльність яких оскаржуються, припинили свою діяльність, то суд повинен залучити до участі у справі їхніх правонаступників.
У разі ж відсутності правонаступників, суд повинен залучити до участі у справі орган, до компетенції якого належить ухвалення рішення про усунення порушень прав, свобод чи інтересів позивача. У разі зменшення обсягу компетенції суб'єкта владних повноважень, не пов'язаного з припиненням його діяльності, до участі у справі як другий відповідач суд залучає іншого суб'єкта владних повноважень, до компетенції якого передані або належать функції чи повноваження щодо вирішення питання про відновлення порушених прав, свобод чи інтересів позивача.
Отже, підставою для переходу адміністративної компетенції від одного суб'єкта владних повноважень до іншого (набуття адміністративної компетенції) є події, що відбулися із суб'єктом владних повноважень.
Аналогічну правову позицію висловила Велика Палата Верховного Суду у постанові від 08 грудня 2021 року в справі №9901/348/19.
У постанові від 11 лютого 2021 року в справі №826/9815/18 Верховний Суд, з-поміж іншого, констатував, що повноваження відповідних державних органів не є статичними і можуть передаватися від одного органу до іншого у випадку зміни законодавства. Водночас такий перехід може не збігатися у часі з юридичним припиненням суб'єкта владних повноважень унаслідок реорганізації чи ліквідації.
Отже, на думку колегії суддів, обов'язок, покладений на Херсонське обласне управління лісового та мисливського господарства судовим рішенням по справі №420/36/23 з моменту завершення здійснення заходів, пов'язаних з утворенням Південного міжрегіонального управління лісового та мисливського господарства, тобто з 09.12.2022р., переходить до новоствореного органу, як правонаступника територіального органу Державного агентства лісових ресурсів, який ліквідується на підставі розпорядчого акту - постанови КМУ №1003 від 07 вересня 2022 року «Деякі питання реформування управління лісової галузі».
У рішенні Європейського суду з прав людини від 19 березня 1997 року у справі «Горнсбі проти Греції» суд підкреслив, що виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватись як невід'ємна частина судового розгляду. Здійснення права на звернення до суду з позовом стосовно його прав та обов'язків цивільного характеру було б ілюзорним, якби внутрішня правова система допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов'язкову силу, не виконувалося б на шкоду однієї зі сторін (п. 40).
Статтею 370 КАС України передбачено, що судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Виконання рішення, винесеного будь-яким судом, має розглядатись як невід'ємна частина «судового процесу» для цілей ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає заявлене клопотання ОСОБА_1 про процесуальне правонаступництво таким, що підлягає задоволенню.
Згідно п.2 ч.1 ст.315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.
Відповідно до п.4 ч.1 ст.317 КАС України підставою для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
Керуючись ст.ст. 52, 308, 311, 312, 317, 320, 321, 322, 325, 328, 379 КАС України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 18 вересня 2025 року скасувати.
Заяву ОСОБА_1 про заміну боржника у виконавчих листах, виданих на виконання судового рішення по справі №420/36/23, задовольнити.
Замінити боржника у виконавчих листах по справі №420/36/23, виданих Одеським окружним адміністративним судом 19 вересня 2024 року та 23 квітня 2025 року, Херсонське обласне управління лісового та мисливського господарства (код ЄДРПОУ 35220328, 73003, м. Херсон, вул. Полякова, 2) на правонаступника - Південне міжрегіональне управління лісового та мисливського господарства (м.Миколаїв) (код ЄДРПОУ 45101357, 54029, Миколаївська обл., м. Миколаїв, просп. Центральний, 16).
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 30 днів з дня складання повного тексту судового рішення.
Повний текст судового рішення виготовлений 22 жовтня 2025 року.
Головуючий: І.Г. Ступакова
Судді: А.І. Бітов
О.В. Лук'янчук