П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
22 жовтня 2025 р.м. ОдесаСправа № 420/4892/25
Перша інстанція: суддя Пекний А.С.
Колегія суддів П'ятого апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді - Вербицької Н.В.,
суддів -Джабурії О.В.,
- Кравченка К.В.,
розглянувши порядку письмового провадження заяву приватного товариства з обмеженою відповідальністю «РЕНЕСКО Б.В.» про ухвалення додаткового рішення до постанови П'ятого апеляційного адміністративного суду від 24 вересня 2025 року по справі за апеляційними скаргами Південного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 13 червня 2025 року та додаткове рішення Одеського окружного адміністративного суду від 30 червня 2025 року у справі за адміністративним позовом приватного товариства з обмеженою відповідальністю «РЕНЕСКО Б.В.» до Південного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків, Головного управління Державної казначейської служби України в м. Києві, Головного управління Державної казначейської служби України в Одеській області, за участю третіх осіб: товариства з обмеженою відповідальністю «ІЗТ», підприємства з іноземними інвестиціями «ВАЙТЕРРА Україна» про визнання протиправними та скасування рішень, стягнення надміру сплаченого податку на доходи,
17 лютого 2025 року приватне товариство з обмеженою відповідальністю «РЕНЕСКО Б.В.» звернулось до Одеського окружного адміністративного суду з позовною заявою про визнання протиправними та скасування рішень, стягнення надміру сплаченого податку на доходи.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 13 червня 2025 року позовну заяву ПТОВ «Ренеско Б.В.» задоволено частково.
Визнано протиправною відмову Південного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків у поверненні приватному товариству з обмеженою відповідальністю «РЕНЕСКО Б.В.» сум надміру сплаченого податку з доходів нерезидента із джерелом їх походження з України, які оформлені листами від 15.10.2024 року №2386/6/34-00-04-02-02, від 16.10.2024 року: №2394/6/34-00-04-01-01, №2395/6/34-00-04-01-01, №2396/6/34-00-04-01-01, №2397/6/34-00-04-01-01, №2398/6/34-00-04-01-01.
Зобов'язано Південне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків з урахуванням висновків суду у цій справі та у відповідності до статті 103 Податкового кодексу України прийняти за заявою приватного товариства з обмеженою відповідальністю «РЕНЕСКО Б.В.» від 13.09.2024 рішення про повернення шляхом перерахування на банківський рахунок товариства з обмеженою відповідальністю «ІЗТ» суми надміру сплаченого податку на доходи нерезидента із джерелом їх походження з України у розмірі 2 428 992,01 грн і надіслати висновок про повернення відповідної суми надміру сплаченого податку до Головного управління Державної казначейської служби України в Одеській області.
Зобов'язано Південне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків з урахуванням висновків суду у цій справі та у відповідності до статті 103 Податкового кодексу України прийняти за заявою приватного товариства з обмеженою відповідальністю «РЕНЕСКО Б.В.» від 13.09.2024 рішення про повернення шляхом перерахування на банківський рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю «ІЗТ» суми надміру сплаченого податку на доходи нерезидента із джерелом їх походження з України у розмірі 2 407 524,01 грн і надіслати висновок про повернення відповідної суми надміру сплаченого податку до Головного управління Державної казначейської служби України в Одеській області.
Зобов'язано Південне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків з урахуванням висновків суду у цій справі та у відповідності до статті 103 Податкового кодексу України прийняти за заявою приватного товариства з обмеженою відповідальністю «РЕНЕСКО Б.В.» від 23.09.2024 рішення про повернення шляхом перерахування на банківський рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю «ІЗТ» суми надміру сплаченого податку на доходи нерезидента із джерелом їх походження з України у розмірі 2 426 285,61 грн і надіслати висновок про повернення відповідної суми надміру сплаченого податку до Головного управління Державної казначейської служби України в Одеській області.
Зобов'язано Південне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків з урахуванням висновків суду у цій справі та у відповідності до статті 103 Податкового кодексу України прийняти за заявою приватного товариства з обмеженою відповідальністю «РЕНЕСКО Б.В.» від 23.09.2024 рішення про повернення шляхом перерахування на банківський рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю «ІЗТ» суми надміру сплаченого податку на доходи нерезидента із джерелом їх походження з України у розмірі 2 471 796,00 грн і надіслати висновок про повернення відповідної суми надміру сплаченого податку до Головного управління Державної казначейської служби України в Одеській області.
Зобов'язано Південне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків з урахуванням висновків суду у цій справі та у відповідності до статті 103 Податкового кодексу України прийняти за заявою приватного товариства з обмеженою відповідальністю «РЕНЕСКО Б.В.» від 20.09.2024 рішення про повернення шляхом перерахування на банківський рахунок Підприємства з іноземними інвестиціями «ВАЙТЕРРА Україна» суми надміру сплаченого податку на доходи нерезидента із джерелом їх походження з України у розмірі 5 145 895,06 грн і надіслати висновок про повернення відповідної суми надміру сплаченого податку до Головного управління Державної казначейської служби України в м. Києві.
Зобов'язано Південне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків з урахуванням висновків суду у цій справі та у відповідності до статті 103 Податкового кодексу України прийняти за заявою приватного товариства з обмеженою відповідальністю «РЕНЕСКО Б.В.» від 20.09.2024 рішення про повернення шляхом перерахування на банківський рахунок Підприємства з іноземними інвестиціями «ВАЙТЕРРА Україна» суми надміру сплаченого податку на доходи нерезидента із джерелом їх походження з України у розмірі 5 143 506,35 грн і надіслати висновок про повернення відповідної суми надміру сплаченого податку до Головного управління Державної казначейської служби України в м. Києві.
Зобов'язано Південне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків з урахуванням висновків суду у цій справі та у відповідності до статті 103 Податкового кодексу України прийняти за заявою приватного товариства з обмеженою відповідальністю «РЕНЕСКО Б.В.» від 23.09.2024 рішення про повернення шляхом перерахування на банківський рахунок Підприємства з іноземними інвестиціями «ВАЙТЕРРА Україна» суми надміру сплаченого податку на доходи нерезидента із джерелом їх походження з України у розмірі 5 044 876,71 грн і надіслати висновок про повернення відповідної суми надміру сплаченого податку до Головного управління Державної казначейської служби України в м. Києві.
Зобов'язано Південне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків з урахуванням висновків суду у цій справі та у відповідності до статті 103 Податкового кодексу України прийняти за заявою приватного товариства з обмеженою відповідальністю «РЕНЕСКО Б.В.» від 23.09.2024 рішення про повернення шляхом перерахування на банківський рахунок Підприємства з іноземними інвестиціями «ВАЙТЕРРА Україна» суми надміру сплаченого податку на доходи нерезидента із джерелом їх походження з України у розмірі 5 178 674,12 грн і надіслати висновок про повернення відповідної суми надміру сплаченого податку до Головного управління Державної казначейської служби України в м. Києві.
Зобов'язано Південне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків з урахуванням висновків суду у цій справі та у відповідності до статті 103 Податкового кодексу України прийняти за заявою приватного товариства з обмеженою відповідальністю «РЕНЕСКО Б.В.» від 23.09.2024 рішення про повернення шляхом перерахування на банківський рахунок Підприємства з іноземними інвестиціями «ВАЙТЕРРА Україна» суми надміру сплаченого податку на доходи нерезидента із джерелом їх походження з України у розмірі 5 340 047,06 грн і надіслати висновок про повернення відповідної суми надміру сплаченого податку до Головного управління Державної казначейської служби України в м. Києві.
В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.
17.06.2025 року представником позивача до Одеського окружного адміністративного суду подана заява про розподіл витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 175 950,00 грн та докази на підтвердження цих витрат.
Додатковим рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 30 червня 2025 року заяву представника позивача про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу - задоволено частково.
Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Південного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків на користь приватного товариства з обмеженою відповідальністю «РЕНЕСКО Б.В.» судові витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 129 370,00 (сто двадцять дев'ять тисяч триста сімдесят) гривень.
У стягненні решти судових витрат відмовлено.
Не погоджуючись із прийнятим рішенням та додатковим рішенням, Південне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків подало апеляційні скарги.
Постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 24 вересня 2025 року апеляційні скарги Південного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків залишено без задоволення. Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 13 червня 2025 року та додаткове рішення Одеського окружного адміністративного суду від 30 червня 2025 року залишено без змін.
30 вересня 2025 року до П'ятого апеляційного адміністративного суду надійшла заява позивача про ухвалення додаткового рішення, в якій просить стягнути з Південного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 104 040 гривень.
Визначена позивачем сума обрахована за подання відзивів на апеляційні скарги та відповіді на відзив Головного управління Державної казначейської служби України в Одеській області та Головного управління Державної казначейської служби України в м.Києві.
06 жовтня 2025 року від Південного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків надійшла заява, в якій відповідач просить:
зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу, заявлену до стягнення в сумі 79 050,00 грн до 20 000,00 грн;
відмовити позивачу у задоволенні заяви про стягнення витрат на професійну правничу допомогу, заявлену до стягнення в сумі 24 990,00 грн.
Апелянт наголошує на завищені витрат на правову допомогу, яка фактично полягала у написанні двох відзивів, тому просить зменшити заявлену до відшкодування суму. В обґрунтування вказує на певну типовість юридичного спору, що не передбачає залучення надмірного обсягу часу для вивчення юридичного питання спірних правовідносин та відсутності об'ємних фактичних обставин.
Також податковий орган вказує на відсутність процесуальної необхідності подання відповідей на відзиви органів Державної казначейської служби України, оскільки суд апеляційної інстанцій не розглядає жодні правовідносини між позивачем та органам казначейства у даній справі. У зв'язку з цим відповідач клопоче про відмову у стягнені 24 990,00 грн, які позивачем визначені як компенсація за подання відповідей на відзиви.
Відповідно до п.3 ч.1 ст.252 КАС України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Згідно приписів ч.1 ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Частиною першої статті 132 КАС України визначено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Надаючи оцінку праву позивача на компенсацію витрат на правову допомогу, колегія суддів виходить з наступного.
Статтею 16 КАС України передбачено, що учасники справи мають право користуватися правничою допомогою.
Представництво в суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.
Відповідно до ч.1 ст.1 Закону України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність», договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Представництво - це вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов'язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов'язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов'язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.
Згідно ст.134 КАС України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини п'ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Системний аналіз викладених правових норм дозволяє стверджувати, що витрати на професійну правничу допомогу є одним з видів судових витрат і адміністративним процесуальним законодавством регламентовано право позивача на відшкодування таких витрат за умови їх підтвердження належними доказами.
Статтею 30 Закону України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність» визначено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
З аналізу вищевикладеного, видно, що адвокатський гонорар може існувати в двох формах - фіксований розмір та погодинна оплата. Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки, підставою для виплату гонорару, який зазначено як погодинну оплату, є кількість годин помножена на вартість такої години того чи іншого адвоката в залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 24 червня 2021 року у справі № 922/902/19.
На підтвердження фактично понесених витрат на правову допомогу у суді апеляційної інстанції позивач надав до суду:
- договір про надання правової допомоги №2-1/46-2024 від 06.01.2025, укладеного між позивачем та АО «КМП» (далі - договір), у пункті 5.3 якого зазначені погодинні ставки адвокатів АО «КМП» від 4 260 грн до 7 100 грн, індивідуальна погодинна ставка адвоката Кривомаз Ю.В. відповідно до актів про надання послуг становила 5 100 грн;
- акт про надання послуг від 31.07.2025 року та рахунок-фактуру №66 від 31.07.2025 року;
-акт про надання послуг від 22.09.2025 року та рахунок-фактуру №82 від 22.09.2025 року
- акт про надання послуг від 22.09.2025 року та рахунок-фактуру №83 від 22.09.2025 року.
Відповідно до акту від 31.07.2025 року АО «КМП» підготовлено та подано відзив на апеляційну скаргу на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 13.06.2025 у справі № 420/4892/25, клопотання про розгляд справи за участю позивача, відзив на апеляційну скаргу на додаткове рішення Одеського окружного адміністративного суду від 30.06.2025 у справі №420/4892/25, клопотання про розгляд справи за участю позивача. Загальний затрачений час 13 год. 54 хв, вартість послуг - 70 890 грн.
Відповідно до акту від 22 вересня 2025 року представник позивача затрачено 54 хв. для підготовки до участі у судовому засіданні та 42 хв. на безпосередню участь у судовому засіданні. Вартість послуг - 8 160 грн.
Також позивачем надано ще один акт від 22 вересня 2025 року, у якому зазначено про підготовку та подання відповіді на відзиви Головного управління Державної казначейської служби України в Одеській області та Головного управління Державної казначейської служби України в м.Києві, що загалом зайняло 4 год. 54 хв. та вартувало 24 990 грн.
Вказані акти підписані сторонами та по кожному з них виписані рахунки-фактури. Доказів оплати позивач не надав.
Надаючи оцінку наведеному розрахунку, колегія суддів зауважує, що до витрат на правову допомогу відносяться виключно ті юридичні дії, вчинення яких є необхідними для надання правової допомоги.
В даному випадку, підготовка клопотань про участь у судовому засіданні та підготовка відповіді на відзиви Головного управління Державної казначейської служби України в Одеській області та Головного управління Державної казначейської служби України в м.Києві, є процесуальними діями, які не відносяться до юридично необхідних у даній справі, тому не можуть компенсуватись за рахунок відповідача.
Крім того, колегія суддів акцентує увагу на прецедентній практиці ЄСПЛ (§ 23 справи «Санді Таймс проти Об'єднаного Королівства (№ 2)» (Sunday Times v. UK (№2) від 6.11.1980, скарга № 6538/74), відповідно до якої відшкодування судових витрат передбачає встановлення їх реальності, необхідності і, більше того, розумності їх розміру.
Таким чином, на суд покладаються вимоги не тільки формально дослідити умови виконання договору про надання правової допомоги, а й встановити співмірність визначеної суми з урахуванням індивідуальних обставин кожної справи.
Оцінюючи наведені представником апелянта відомості, колегія суддів вважає об'єктивно завищеним заявлений представником позивача час на написання відзивів на апеляційні скарги, оскільки фактично вони відтворюють за суттю та змістом позовну заяву та заяву про ухвалення додаткового рішення, яка складалась тим самим представником.
Отже, в даному випадку, адвокат був вже обізнаним з предметом спору, спеціальним нормативним регулюванням та актуальною судовою практикою. За таких обставин визначений адвокатом час, який ним затрачено на підготовку двох відзивів (13 год. 54 хв.) є об'єктивно завищеним.
Оцінюючи отриману позивачем правову допомогу з огляду на критерій «складності» даної справи, колегія суддів зауважує, що в суді апеляційної інстанції розглядалась апеляційна скарга відповідача, тому позивач взагалі не мав обов'язку подавати процесуальні зави по суті спірних правовідносин, а визначальні юридичні аспекти даного спору були вже відомі сторонам та не потребували їх з'ясування чи нового трактування.
Таким чином, оцінюючи співмірність заявлених до відшкодування витрат на правову допомогу, що корелюється з прецедентною практикою ЄСПЛ, враховуючи критерій необхідності отримання правової допомоги, складності даної справи, її значення для сторін, колегія суддів вважає за доцільне зменшити заявлену до відшкодування позивачем суму до 20 000 грн.
Керуючись ст.ст.134, 139, 252, 311, 321, 322, 325, 328 КАС України, судова колегія
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Південного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків (65015, Одеська обл., місто Одеса, пр. Шевченка, будинок 15/1 ЄДРПОУ 44104032) на користь приватного товариства з обмеженою відповідальністю «РЕНЕСКО Б.В.» (адреса Блаак 31, 3011, GA, Роттердам, Нідерланди (Blaak 31, 3011, GA, Rotterdam, the Netherlands) номер 24257792) судові витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 20 000,00 (двадцять тисяч) гривень.
У стягненні решти судових витрат - відмовити.
Додаткова постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення.
Головуючий: Н.В.Вербицька
Суддя: О.В.Джабурія
Суддя: К.В.Кравченко