П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
21 жовтня 2025 р.м. ОдесаСправа № 400/1988/21
Категорія 111030000Головуючий у суді І інстанції: Малих О.В. час і місце ухвалення: письмове провадження, м. Миколаїв
П'ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
судді-доповідача - Семенюка Г.В.,
суддів - Федусика А.Г., Шляхтицького О.І.,
розглянувши у письмовому провадженні у приміщенні П'ятого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Миколаївській області на ухвалу Миколаївського окружного адміністративного суду від 25 червня 2025року по справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Миколаївській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 18.12.2019 № 00003013305, № 00003003305, № 00003023305, № 00002993305 і вимоги № 1931-50, -
встановиВ:
Позивач, звернувся до суду з позовом до Головного управління ДПС у Миколаївській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 18.12.2019 № 00003013305, № 00003003305, № 00003023305, № 00002993305 і вимоги № 1931-50.
28.05.2025 року від представника позивача надійшло повторне клопотання про призначення судової почеркознавчої експертизи, яке обгрунтовано необхідністю з'ясування обставин, що мають значення для справи, зокрема, чи належить позивачу підпис, вчинений на банківському повідомленні.
Ухвалою Миколаївського окружного адміністративного суду від 25 червня 2025року клопотання представника ОСОБА_1 про призначення експертизи задоволено. Призначенопо справі № 400/1988/21 судову почеркознавчу експертизу, проведення якої доручити експертам Миколаївського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України (вул. 1-ша Воєнна, 2а, м. Миколаїв, 54009). На вирішення експертів поставити питання: чи належить ОСОБА_1 підпис, вчинений на банківському повідомленні про анулювання боргу № 31-4-2-02/13 від 05.04.2016 року?
Не погодившись з ухвалою суду першої інстанції, Головне управління ДПС у Миколаївській області подало апеляційну скаргу, в якій просить суд апеляційної інстанції скасувати ухвалу суду та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду
В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт посилається на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права. Зазначає, що призначаючи експертизу, суд першої інстанції не врахував, що позивач не надав до матеріалів справи, для огляду та навіть не зазначив, які документи він надасть на експертизу, що містять вільні, умовно-вільні зразки почерку та підпису особи. Позивач надав копії повідомлення про анулювання боргу від 05.04.2016 вих. №31-4-2-02/13, першого аркуша Кредитного договору №11116976000 від 16.02.2007 та запиту на адресу банківської установи, що підписав ОСОБА_1 . При цьому, позивач не заперечує виконання підпису на Кредитному договорі №11116976000 від 16.02.2007. Отже, для об'єктивного та неупередженого встановлення обставин, що мають значення для справедливого та правильного вирішення спору, запитання, поставлене на вирішення експерта, має бути таке: «Чи виконані підписи у Повідомленні про анулювання боргу від 05.04.2016 вих. №31-4-2-02/13 та Кредитному договорі №11116976000 від 16.02.2007 однією особою?».
На підставі ст. 311 КАС України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що скарга підлягає задоволенню, з огляду на наступне:
Згідно ч. 1, п. 2 ч. 2 ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Ці дані встановлюються такими засобами, зокрема, висновками експертів.
Відповідно до вимог ч.ч. 1-3 ст. 101 КАС України, висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені перед експертом, складений у порядку, визначеному законодавством.
Предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань.
Предметом висновку експерта не можуть бути питання права.
Висновок експерта може бути наданий на замовлення учасника справи або на підставі ухвали суду про призначення експертизи.
Згідно ст.ст. 102, 103 КАС України, суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: 1) для з'ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; 2) жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань або висновки експертів, надані сторонами, викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності.
У разі необхідності суд може призначити декілька експертиз, додаткову чи повторну експертизу.
При призначенні експертизи судом експерт або експертна установа обирається сторонами за взаємною згодою, а якщо такої згоди не досягнуто у встановлений судом строк, експерта чи експертну установу визначає суд. З урахуванням обставин справи суд має право визначити експерта чи експертну установу самостійно. У разі необхідності може бути призначено декілька експертів для підготовки одного висновку (комісійна або комплексна експертиза).
Питання, з яких має бути проведена експертиза, що призначається судом, визначаються судом.
Учасники справи мають право запропонувати суду питання, роз'яснення яких, на їх думку, потребує висновку експерта. У разі відхилення або зміни питань, запропонованих учасниками справи, суд зобов'язаний мотивувати таке відхилення або зміну.
Питання, які ставляться експерту, і його висновок з них не можуть виходити за межі спеціальних знань експерта.
Призначений судом експерт невідкладно повинен повідомити суд про неможливість проведення ним експертизи через відсутність у нього необхідних знань або без залучення інших експертів.
Про призначення експертизи суд постановляє ухвалу, в якій зазначає підстави проведення експертизи, питання, з яких експерт має надати суду висновок, особу (осіб), якій (яким) доручено проведення експертизи, перелік матеріалів, що надаються для дослідження, та інші дані, які мають значення для проведення експертизи.
Якщо суд доручає проведення експертизи кільком експертам чи експертним установам, суд в ухвалі призначає провідного експерта або експертну установу.
Ухвала про призначення експертизи направляється особам, яким доручено проведення експертизи, та учасникам справи. Об'єкти та матеріали, що підлягають дослідженню, направляються особі, якій доручено проведення експертизи (провідному експерту або експертній установі).
Відповідно до статті1 Закону України «Про судову експертизу» № 4038-XII від 25.02.1994 судова експертиза це дослідження на основі спеціальних знань у галузі науки, техніки, мистецтва, ремесла тощо об'єктів, явищ і процесів з метою надання висновку з питань, що є або будуть предметом судового розгляду.
Аналіз викладених норм дає підстави для висновку, що судова експертиза призначається у випадку необхідності з'ясування обставин справи, що стосується предмету спору, та для з'ясування яких необхідні спеціальні знання.
Частина 1 статті 108 КАС України визначає, що висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими статтею 90 цього Кодексу.
Процедура проведення експертизи визначається Науково-методичними рекомендаціями з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, які містяться в Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 08.10.1998 року № 53/5 (далі по тексту Методичні рекомендації).
Так, основоположні засади проведення почеркознавчої експертизи визначені в розділі І Криміналістичні експертизи Методичних рекомендацій, пунктом 1.1 якої передбачено, що основним завданням почеркознавчої експертизи є ідентифікація виконавця рукописного тексту, обмежених за обсягом рукописних записів (літерних та цифрових) і підпису. Такою експертизою вирішуються і деякі неідентифікаційні завдання (установлення факту виконання рукописного тексту під впливом будь-яких факторів, що заважають (природних: хворобливий стан, хронічні захворювання, вікові зміни; тимчасових зовнішніх: незвичне тримання засобу для писання, незвична поза, обмеження зорового контролю тощо; тимчасових внутрішніх: алкогольне сп'яніння, фармакологічні, наркотичні засоби тощо; штучних: викривлення письма зміненими рухами); визначення статі виконавця, а також належності його до певної групи за віком тощо).
Об'єктом почеркознавчої експертизи є почерковий матеріал, в якому відображені ознаки почерку певної особи у тому обсязі, в якому їх можна виявити для вирішення поставлених завдань.
Для проведення почеркознавчих досліджень рукописних записів та підписів надаються оригінали документів.
Згідно з п. 1.3 розділу І Методичних рекомендацій для проведення досліджень орган (особа), який (яка) призначив(ла) експертизу (залучив(ла) експерта), повинен(на) надати експерту вільні, умовно-вільні та експериментальні зразки почерку (цифрових записів, підпису) особи, яка підлягає ідентифікації.
Вільними зразками є рукописні тексти, рукописні записи (літерні та цифрові), підписи, достовірно виконані певною особою до відкриття кримінального провадження, провадження у справах про адміністративні правопорушення, цивільних, адміністративних чи господарських справах і не пов'язані з їх обставинами; умовно-вільними є зразки почерку та (або) підпису, виконані певною особою до відкриття провадження у справі, але пов'язані з обставинами цієї справи або виконані після відкриття провадження у справі та є як пов'язаними зі справою, так і не пов'язаними з її обставинами; експериментальні зразки почерку та (або) підпису, що виконані за завданням органу (особи), який (яка) призначив(ла) експертизу (залучив(ла) експерта), у зв'язку з призначенням такої експертизи.
Згідно з п.1.5 пп.1.1 п.1 Розділу І Науково-методичних рекомендацій вільні зразки по змозі повинні відповідати об'єкту, який досліджується, за часом виконання, за видом матеріалів письма (папір, олівець, кулькова ручка тощо), за формою документа (накладні, відомості тощо), за його змістом та цільовим призначенням.
Згідно з п.1.4 пп.1.1 п.1 Розділу І Науково-методичних рекомендацій перед приєднанням вільних та умовно-вільних зразків до матеріалів справи орган (особа), який (яка) призначив(ла) експертизу (залучив(ла) експерта), має пред'явити їх особі, яка підлягає ідентифікації. У документі, що є підставою для проведення експертизи, орган (особа), який (яка) призначив(ла) експертизу (залучив(ла) експерта), зобов'язаний (зобов'язана) зазначити документи, у яких містяться вільні, умовно- вільні зразки почерку та (або) підпису особи.
Так, позивач не надав до матеріалів справи, для огляду та не зазначив, які документи він надасть на експертизу, що містять вільні, умовно-вільні зразки почерку та підпису особи.
Також, як вірно зазначив апелянт, зважаючи на те, що позивач надав копію лише першої сторінки кредитного договору, є необхідність витребування оригінал повного Кредитного договору №11116976000 від 16.02.2007, оскільки цей документ містить вільні зразки підпису.
Крім того, у своїй апеляційній скарзі апелянт зазначає, що позивач надав копії повідомлення про анулювання боргу від 05.04.2016 вих. №31-4-2-02/13, першого аркуша Кредитного договору №11116976000 від 16.02.2007 та запиту на адресу банківської установи, що підписав ОСОБА_1 .
При цьому, позивач не заперечує виконання підпису на Кредитному договорі №11116976000 від 16.02.2007.
Отже, для об'єктивного та неупередженого встановлення обставин, що мають значення для справедливого та правильного вирішення спору, запитання, поставлене на вирішення експерта, має бути таке: «Чи виконані підписи у Повідомленні про анулювання боргу від 05.04.2016 вих. №31-4-2-02/13 та Кредитному договорі №11116976000 від 16.02.2007 однією особою?».
До того ж, позивач наполягає на підробці підпису у повідомленні про анулювання боргу від 05.04.2016 вих. №31-4-2-02/13, а отже, заявляє про діяння, що має ознаки злочину в межах розгляду адміністративної справи про скасування податкових повідомлень-рішень. При цьому, доказів звернення до компетентних правоохоронних органів із заявою про злочин позивачем не надано.
Вказані обставини судом першої інстанції досліджено не було, а отже суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про наявність підстав для задоволення заяви ОСОБА_1 про призначення експертизи.
Враховуючи вище викладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваної ухвали було неповно з'ясовано судом обставини, що мають значення для справи, а відтак, відповідно до ст.ст. 315, ст. 317 КАС України, - оскаржуване рішення підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення у справі.
Керуючись ст.ст. 311, 315, 317, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Миколаївській області, - задовольнити.
Ухвалу Миколаївського окружного адміністративного суду від 25 червня 2025року по справі № 400/1988/21, - скасувати.
Прийняти нове судове рішення, яким у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про призначення експертизи, - відмовити.
Справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Миколаївській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 18.12.2019 № 00003013305, № 00003003305, № 00003023305, № 00002993305 і вимоги № 1931-50 направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач Г.В. Семенюк
Судді А.Г. Федусик О.І. Шляхтицький