П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
21 жовтня 2025 р.м. ОдесаСправа № 420/8622/25
Категорія 106000000Головуючий у суді І інстанції: Скупінська О.В. час і місце ухвалення: письмове провадження, м. Одеса
П'ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
судді-доповідача - Семенюка Г.В.,
суддів - Федусика А.Г., Шляхтицького О.І.,
розглянувши у письмовому провадженні у приміщенні П'ятого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою військової частини НОМЕР_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 15 травня 2025 р. у справі № 420/8622/25 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії, -
встановиВ:
Позивач, звернувся до суду з позовом до військової частини НОМЕР_2 , в якій позивач просив суд:
1. Визнати протиправним та скасувати наказ командира військової НОМЕР_2 №11 від 11.01.2025 «Про результати службового розслідування», яким затверджено результати службового розслідування за фактом отримання 14.11.2024 травми гранатометником 1 механізованого відділення 3 механізованого взводу 1 механізованої роти військової частини НОМЕР_2 старшим сержантом ОСОБА_1 ;
2. Зобов'язати командира військової частини НОМЕР_2 призначити службове розслідування за фактом отримання травми гранатометником 1 механізованого відділення 3 механізованого взводу 1 механізованої роти військової частини НОМЕР_2 старшим сержантом ОСОБА_1 у відповідності до вимог Наказу Міністерства оборони України від 27.10.2021 року №332, яким затверджено Інструкцію про розслідування та облік нещасних випадків з військовослужбовцями, професійних захворювань і аварій у Збройних Силах України та встановити, що отримана 14.11.2024 гранатометником 1 механізованого відділення 3 механізованого взводу 1 механізованої роти військової частини НОМЕР_2 старшим сержантом ОСОБА_1 травма пов'язана із захистом Батьківщини;
3. Визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_2 щодо нескладення та невидачі гранатометнику 1 механізованого відділення 3 механізованого взводу 1 механізованої роти військової частини НОМЕР_2 старшим сержантом ОСОБА_1 довідки про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва), за формою, визначеною додатком 5 до Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністра оборони України від 14 серпня 2008 року № 402;
4. Зобов'язати військову частину НОМЕР_2 скласти та видати гранатометнику 1 механізованого відділення 3 механізованого взводу 1 механізованої роти військової частини НОМЕР_2 старшим сержантом ОСОБА_1 довідку про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва), за формою, визначеною додатком 5 до Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністра оборони України від 14 серпня 2008 року № 402 із зазначенням, що отримана 14.11.2024 гранатометником 1 механізованого відділення 3 механізованого взводу 1 механізованої роти військової частини НОМЕР_2 старшим сержантом ОСОБА_1 травма пов'язана із захистом Батьківщини.
Позовні вимоги ОСОБА_1 обґрунтовує тим, що 14.11.2024 старший сержант ОСОБА_1 , близько 9 години ранку, під час виконання обов'язків військової служби, пов'язаних із захистом Батьківщини, разом з побратимами потрапив під ворожий обстріл. Під час пересування до іншої позиції по військовослужбовцям вівся мінометний обстріл, в радіусі 15 метрів від старшого сержанта ОСОБА_1 розірвалася міна і оглушила його вдруге. З позиції старшого сержанта ОСОБА_1 вивели 22.11.2024 о 05:30 ранку. Після цього, його було доставлено в медичну роту для подальшого проходження лікування.
25.11.2024 ОСОБА_1 звернувся до командира військової частини НОМЕР_2 з рапортом щодо проведення службового розслідування за фактом отримання ним травми 14.11.2024 під час виконання обов'язків військової служби, пов'язаних із захистом Батьківщини, та видачу довідки про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва), передбаченої додатком 5 до Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України затвердженого наказом Міністра оборони України 14 серпня 2008 року за №402. Згідно наказу командира військової частини НОМЕР_2 №837 від 11.12.2024 призначено службове розслідування за фактом отримання бойового травмування гранатометником 1 механізованого відділення « 3 механізованого взводу 1 механізованої роти військової частини НОМЕР_2 старшим сержантом ОСОБА_1 . Призначеній комісії доручено провести службове розслідування відповідно до вимог статей 84-86 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, Порядку проведення службового розслідування у Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 21 листопада 2017 року № 608. Не погоджуючись з результатами службового розслідування, 24.02.2025 ОСОБА_1 звернувся до командира військової частини НОМЕР_2 з рапортом щодо повторного проведення службового розслідування за фактом отримання ним травми 14.11.2024 під час виконання обов'язків військової служби, пов'язаних із захистом Батьківщини, та видачу довідки про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва), передбаченої додатком 5 до Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України затвердженого наказом Міністра оборони України 14 серпня 2008 року за №402. 10.03.2025 ОСОБА_1 отримано відповідь за підписом командира військової частини НОМЕР_2 , у якій зазначено про відсутність підстав для задоволення рапорту. Вважаючи дії відповідача протиправними, позивач звернулась до суду з вказаним позовом.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 15 травня 2025 року позов задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано наказ командира військової НОМЕР_2 №11 від 11.01.2025 «Про результати службового розслідування», яким затверджено результати службового розслідування за фактом отримання 14.11.2024 травми старшим сержантом ОСОБА_1 ; Зобов'язано військову частину НОМЕР_2 вчинити дії за фактом отримання травми (контузії) старшим сержантом ОСОБА_1 , яка сталась 14.11.2024, відповідно до пункту 2 розділу ІІІ Інструкції про розслідування та облік нещасних випадків з військовослужбовцями, професійних захворювань і аварій у Збройних Силах України, затвердженої наказом Міністерства оборони України від 27.10.2021 №332, з урахуванням висновків, викладених у рішенні суду. Визнано протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_2 щодо складення та видачі старшому сержанту ОСОБА_1 довідки про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва), за формою, визначеною додатком 5 до Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністра оборони України від 14 серпня 2008 року № 402. Зобов'язано військову частину НОМЕР_2 скласти та видати старшому сержанту ОСОБА_1 довідку про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) за формою, визначеною додатком 5 до Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністра оборони України від 14 серпня 2008 року № 402 після проведення відповідного розслідування обставин отримання військовослужбовцем травми (поранення, контузії, каліцтва), з урахуванням висновків, викладених у рішенні суду. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення суду та прийняти нову постанову, якою у задоволенні вимог позивача відмовити повністю.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач посилається на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права. Зазначає, що задовольняючи позов, суд першої інстанції не врахував, що довідка про обставини травми (встановленого зразка, за формою, передбаченою додатком 5 до Положення № 402) не є обов'язковою умовою для встановлення у воєнний час причинного зв'язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв, а тому її відсутність жодним чином не впливає на кваліфікацію травми та не підтверджує протиправність дій відповідача щодо відмови у її видачі.
04.07.2025 року позивач надав до суду апеляційної інстанції відзив на апеляційну скаргу у якому вважає, що Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 15 травня 2025 р. у справі № 420/8622/25 правильно встановлено обставини справи та ухвалено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують і не дають підстав вважати, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.
09.09.2025 року до суду апеляційної інстанції надійшла заява про заміну сторони її правонаступником, у якій військова частина НОМЕР_2 вказує на те, що відповідно до спільної директиви Міністра оборони України та Головнокомандувача Збройних Сил України від 07 червня 2025 року №Д-321/78/дск "Про проведення додаткових організаційних заходів у Збройних Силах України в 2025 році", директиви командувача Сухопутних військ Збройних Сил України від 09 червня 2025 року №Д -58дск "Про проведення додаткових організаційних заходів у Сухопутних військах Збройних Сил України в 2025 році ", директиви командувача військ оперативного командування " ІНФОРМАЦІЯ_1 " від 12 червня 2025 року №Д -37/ДСК " Про проведення додаткових організаційних заходів у військах оперативного командування " ІНФОРМАЦІЯ_1 " в 2025 році" станом на 25 серпня 2025 року військову частину НОМЕР_2 ліквідовано, особовий склад та архівні документи наразі передано правонаступнику - військовій частині НОМЕР_3 (код ЄДРПОУ НОМЕР_4 ) та просить замінити відповідача - військову частину НОМЕР_2 його правонаступником військовою частиною НОМЕР_3 (код ЄДРПОУ НОМЕР_4 ), в зв'язку з чим судом апеляційної інстанції здійснено заміну сторони по справі - військової частини НОМЕР_2 його правонаступником військовою частиною НОМЕР_3 (код ЄДРПОУ НОМЕР_4 ).
На підставі ст. 311 КАС України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу належить залишити без задоволення з наступних підстав:
Судом першої інстанції встановлено, що відповідно до витягу з наказу командира військової частини (по стройовій частині) від 05.11.2024 №316 (а.с.30), старшого сержанта ОСОБА_1 з 05.11.2024 зараховано до списків особового складу частини.
Матеріали справи містять витяг з журналу бойових дій військової частини НОМЕР_2 (а.с.31), у якому зазначається хронологія обстрілів за 14.11.2024.
ОСОБА_1 звернувся до командира військової частини НОМЕР_2 із рапортом від 25.11.2024 (отримано 05.12.2024) (а.с.23) у якому просив видати наказ про призначення розслідування та видати довідку про обставини травми (контузії), отримані під час виконання обов'язку військової служби. 14.11.2024 в 9 ранку під час перебування в бліндажі було скинуто 4 гранати з дрону в районі Григорівки на позиції “Грот» згідно додатку 5 до Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністра оборони України №402 від 14.08.2008. До рапорту додано: копію висновків невролога; пояснення про обставини отримання контузії (а.с.24).
Командир військової частини НОМЕР_2 прийняв наказ (з основної діяльності) від 11.12.2024 №837 “Про призначення службового розслідування» (а.с.28-29), яким, відповідно до вимог статті 85 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, Порядку проведення службового розслідування у Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 21.11.2017 №608 та на підставі рапорту військовослужбовця військової частини НОМЕР_2 старшого сержанта ОСОБА_1 від 05.12.2024, з метою встановлення причин та умов, що сприяли отриманню бойового травмування старшим сержантом ОСОБА_1 під час виконання бойового завдання в районі н.п. Григорівка Донецької області на позиції “Грот» та недопущення подібних випадків у майбутньому, наказано призначити службове розслідування за фактом отримання бойового травмування старшим сержантом ОСОБА_1 та доручити його проведення призначеній комісії (п.1). Призначеній комісії провести службове розслідування відповідно до вимог статей 84-86 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, Порядку проведення службового розслідування у Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 21.11.2017 №608 (п.2). Піж час проведення службового розслідування встановити: посаду, військове звання, прізвище, ім'я, по-батькові, рік народження, освіту, термін військової служби та термін перебування на останній посаді особи, стосовно якої проведено службове розслідування; неправомірні дії військовослужбовця; зв'язок правопорушення з виконанням військовослужбовцем обов'язків військової служби (якщо такий є); вину військовослужбовця; причинний зв'язок між неправомірними діями військовослужбовця та подією, що трапилась; вимоги нормативно-правових актів, інших актів законодавства, які було порушено; причини та умови, що сприяли правопорушенню; заперечення, заяви та клопотання особи, стосовно якої проведено службове розслідування, мотиви їх відхилення чи підстави для задоволення; пропозиції щодо притягнення винної особи (винних осіб) до відповідальності; інші заходи, спрямовані на усунення причин та умов, що призвели до правопорушення, які пропонується здійснити (п.3).
Командиром військової частини 11.01.2025 затверджено акт службового розслідування (а.с.43-48) за фактом отримання бойового травмування старшим сержантом ОСОБА_1 .
У вказаному акті розслідування зазначено, що неправомірні дії військовослужбовця відсутні; вина військовослужбовця відсутня; своїми діями старший сержант ОСОБА_1 не порушив вимоги нормативно-правових актів; причини та умови, що сприяли вчиненню правопорушення відсутні.
У акті розслідування комісією запропоновано службове розслідування вважати завершеним; травмування старшого сержанта ОСОБА_1 вважати таким, що настало під час проходження служби, але не пов'язане з захистом Батьківщини; начальнику медичної служби військової частини НОМЕР_2 не видавати старшому сержанту ОСОБА_1 довідку про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва), передбачену додатком 5 до Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністра оборони України від 14 серпня 2008 року № 402.
Командир військової частини № НОМЕР_1 прийняв наказ (з основної діяльності) від 11.01.2025 №11 «Про результати службового розслідування» (а.с.49-51) у якому зазначено, що в ході службового розслідування було встановлено, що старший сержант ОСОБА_1 виконував бойові завдання, пов'язані із захистом батьківщини, здійснював заходи з національної безпеки і оборони, відбиття збройної агресії російської федерації в Донецькій області. Військовослужбовець перебував у засобах захисту та не перебував у стані алкогольного сп'яніння. Відповідно до виписки №855 із медичної карти амбулаторного хворого старший сержант ОСОБА_1 знаходився на стаціонарному лікуванні з 22.11.2024 по 28.11.2024 з діагнозом: ГРЗ, гострий ексудативний гайморит, г. трахеїт, гіпертонічна хвороба ІІ ступеня, вертеброгенна торако-люмбаргія, м'язово-тонічний синдром, диссомнія. Відповідно до первинної медичної картки (форма 100), виданої в/ч НОМЕР_3 від 28.11.2024. Діагноз: гострий правобічний ексудативний гайморит. Таким чином захворювання настало під час проходження служби, але не пов'язане з захистом Батьківщини.
З метою недопущення подібних випадків у подальшому наказано, у т.ч.:
1.Службове розслідування, проведене з метою встановлення обставин, причин та умов, що сприяли отриманню травмування старшого сержанта ОСОБА_1 вважати завершеним.
2.Травмування старшого сержанта ОСОБА_1 вважати таким, що відповідно до виписки №855 від 22.11.2024 та форми 100 від 28.11.2024 настало під час проходження служби, але не пов'язане з захистом Батьківщини.
3. Начальнику медичної служби військової частини НОМЕР_2 не видавати старшому сержанту ОСОБА_1 довідку про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва), передбачену додатком 5 до Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністра оборони України від 14 серпня 2008 року № 402.
ОСОБА_1 звернувся до командира військової частини НОМЕР_2 із рапортом від 24.02.2025 (отримано 24.02.2025) (а.с.65-66) у якому просив призначити повторне службове розслідування та видати довідку про обставини травми (контузії), отриманої під час захисту Батьківщини та виконання бойового розпорядження з 12.11.2024 по 22.11.2024. Згідно додатку 5 до Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністра оборони України від 14 серпня 2008 року № 402.
До рапорту від 24.02.2025 заявник додав медичну документацію та пояснювальну записку про обставини отримання контузії та розриву меніску правого колінного суглобу (а.с.67-68).
На рапорт від 24.02.2025 військова частина НОМЕР_2 скерувала лист від 09.03.2025 №1245 (а.с.70-71) у якому зазначила, що наказ командира військової частини НОМЕР_2 (з основної діяльності) від 11.01.2025 №11 «Про результати службового розслідування» оскаржено не було, а нормативно-правові акти, які регулюють порядок проведення службового розслідування, не передбачають можливості проведення повторного службового розслідування, якщо висновки первісного службового розслідування та відповідний наказ, яким такі висновки затверджені, не були оскаржені у встановленому порядку, а відтак підстави для задоволення рапорту відсутні.
Вважаючи спірну бездіяльність протиправною, позивач звернувся до суду.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем порушено процедуру службового розслідування за фактом отримання травми (контузії) старшим сержантом ОСОБА_1 , яка сталась 14.11.2024, а отже рішення прийняті відповідачем за результатами такого розслідування є протиправними.
П'ятий апеляційний адміністративний суд погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне:
Відповідно до ст.85 Дисциплінарного статут Збройних Сил України 85, службове розслідування призначається письмовим наказом командира (начальника), який прийняв рішення притягти військовослужбовця до дисциплінарної відповідальності. Воно може бути проведено особисто командиром (начальником), доручено військовослужбовцю офіцерського складу, а в разі вчинення правопорушення військовослужбовцем рядового, сержантського (старшинського) складу - також військовослужбовцю сержантського (старшинського) складу.
Порядок проведення службового розслідування у Збройних Силах України визначається наказом Міністерства оборони України, в інших військових формуваннях, правоохоронних органах спеціального призначення - наказами державних органів, які мають у своєму підпорядкуванні військові формування, утворені відповідно до законів України, правоохоронних органів спеціального призначення, Державної спеціальної служби транспорту, Адміністрації Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України.
Відповідно до п.1 розділу ІІ. Підстави призначення та предмет службового розслідування Порядку проведення службового розслідування у Збройних Силах України, яке затверджено наказом Міністерства оборони України №608 від 21.11.2017 (далі - Порядок №608), службове розслідування може призначатися у разі: невиконання або неналежного виконання військовослужбовцем службових обов'язків, перевищення своїх повноважень, що призвело до людських жертв або загрожувало життю і здоров'ю особового складу, цивільного населення чи заподіяло матеріальну або моральну шкоду; невиконання або неналежного виконання вимог наказів та інших керівних документів, що могло негативно вплинути чи вплинуло на стан боєздатності, бойової готовності підрозділу чи військової частини або на стан виконання покладених на Збройні Сили завдань; неправомірного застосування військовослужбовцем фізичного впливу, зброї, спеціальних засобів або інших засобів ураження до інших військовослужбовців чи цивільних осіб, особливо, якщо це призвело до їх поранення, травмування або смерті; дій військовослужбовця, які призвели до спроби самогубства іншого військовослужбовця; втрати або викрадення зброї чи боєприпасів; порушення порядку та правил несення чергування (бойового чергування), вартової (вахтової) або внутрішньої служби, що могло спричинити або спричинило негативні наслідки; недозволеного розголошення змісту або втрати службових документів; внесення до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомостей про скоєне військовослужбовцем кримінальне правопорушення; повідомлення військовослужбовцю про підозру у вчиненні ним кримінального правопорушення; скоєння військовослужбовцем під час виконання обов'язків військової служби дорожньо-транспортної пригоди, внаслідок якої загинули або отримали тілесні ушкодження інші особи.
Пунктом 5 розділу І Порядку №608 визначено, що розслідування нещасних випадків, професійних захворювань, аварій проводиться відповідно до Інструкції про розслідування та облік нещасних випадків, професійних захворювань і аварій у Збройних Силах України, затвердженої наказом Міністра оборони України від 06 лютого 2001 року №36.
Наказом Міністерства оборони України від 27.10.2021 №332 “Про затвердження Інструкції про розслідування та облік нещасних випадків з військовослужбовцями, професійних захворювань і аварій у Збройних Силах України», зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 24 грудня 2021 року, затверджено Інструкцію про розслідування та облік нещасних випадків з військовослужбовцями, професійних захворювань і аварій у Збройних Силах України, що додається (далі - Інструкція №332).
Пунктом 2 наказу Міністерства оборони України від 27.10.2021 №332 визнано таким, що втратив чинність, наказ Міністра оборони України від 06 лютого 2001 року № 36 “Про затвердження Інструкції про розслідування та облік нещасних випадків з військовослужбовцями, професійних захворювань і аварій у Збройних Силах України», зареєстрований у Міністерстві юстиції України 23 лютого 2001 року за № 169/5360 (зі змінами).
Таким чином, процедуру проведення розслідування та обліку нещасних випадків з військовослужбовцями Збройних Сил України, Державної спеціальної служби транспорту (у тому числі з відрядженими зі Збройних Сил України, Державної спеціальної служби транспорту), військовозобов'язаними та резервістами, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - військовослужбовці), отриманих ними професійних захворювань, їх загибелі або смерті зі встановленням зв'язку з виконанням обов'язків військової служби і аварій, що сталися у військових частинах, військових навчальних закладах, установах та організаціях Збройних Сил України, Державній спеціальній службі транспорту визначає саме Інструкція №332.
Пунктом 1 розділу ІІІ Інструкції №332 встановлено, що спеціальному розслідуванню підлягають: нещасні випадки з військовослужбовцями зі смертельним наслідком; нещасні випадки, унаслідок яких військовослужбовцем отримані тяжкі травми; групові нещасні випадки, що сталися одночасно з двома і більше військовослужбовцями, незалежно від тяжкості шкоди їх здоров'ю; випадки зникнення військовослужбовців, за відсутності ознак ухилення від військової служби; випадки смерті військовослужбовців.
Спеціальне розслідування зазначених вище випадків проводиться за наявності ознак того, що випадок стався під час виконання обов'язків військової служби.
Згідно ч.4 ст.24 Закону України “Про військовий обов'язок і військову службу» військовослужбовці вважаються такими, що виконують обов'язки військової служби:
1) на території військової частини або в іншому місці роботи (занять) протягом робочого (навчального) часу, включаючи перерви, встановлені розпорядком (розкладом занять);
2) на шляху прямування на службу або зі служби, під час службових поїздок, повернення до місця служби;
3) поза військовою частиною, якщо перебування там відповідає обов'язкам військовослужбовця або його було направлено туди за наказом відповідного командира (начальника);
4) під час виконання державних обов'язків, у тому числі у випадках, якщо ці обов'язки не були пов'язані з військовою службою;
5) під час виконання обов'язку з урятування людського життя, охорони державної власності, підтримання військової дисципліни та охорони правопорядку.
Вказана Інструкція №332 поширюється на військові частини та військовослужбовців, крім військовослужбовців, які отримали гостре професійне захворювання (отруєння), поранення, контузію, травму, каліцтво, зникли, померли або загинули внаслідок бойових уражень або дій з боку противника в районі ведення бойових дій або проведення операції Об'єднаних сил.
Судом першої інстанції встановлено, що місце отримання травми (контузії) старшим сержантом ОСОБА_1 (с.Григорівка Сіверської міської громади Бахмутського району Донецької області) не включено станом на 14.11.2024 до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією, затвердженого наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України 22 грудня 2022 року № 309.
Розділом ІІІ Інструкції №332 визначений порядок проведення спеціального розслідування нещасних випадків, випадків зникнення та випадків смерті військовослужбовців.
Так відповідно до п.1 Розділу ІІІ Інструкції №332 спеціальному розслідуванню підлягають:
нещасні випадки з військовослужбовцями зі смертельним наслідком;
нещасні випадки, унаслідок яких військовослужбовцем отримані тяжкі травми;
групові нещасні випадки, що сталися одночасно з двома і більше військовослужбовцями, незалежно від тяжкості шкоди їх здоров'ю;
випадки зникнення військовослужбовців, за відсутності ознак ухилення від військової служби;
випадки смерті військовослужбовців.
Спеціальне розслідування зазначених вище випадків проводиться за наявності ознак того, що випадок стався під час виконання обов'язків військової служби.
Згідно п.2 Розділу ІІІ Інструкції №332 про груповий нещасний випадок, нещасний випадок зі смертельним наслідком, нещасний випадок, що спричинив тяжкі травми, випадок зникнення військовослужбовця або його смерті за наявності ознак того, що випадок стався під час виконання обов'язків військової служби командир військової частини зобов'язаний негайно доповісти через засоби зв'язку та протягом трьох годин надати письмове повідомлення за формою НВ-1:
безпосередньому командиру (начальнику) за підпорядкованістю;
до Спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері за місцем, де стався нещасний випадок, зникнення або смерть;
до Військової служби правопорядку у Збройних Силах України;
до відповідного військового органу нагляду чи контролю у сфері, з якою пов'язаний нещасний випадок (органу нагляду за безпечним веденням робіт військовослужбовцями, пожежного нагляду, контролю безпеки військової служби, контролю безпеки дорожнього руху, санітарно-епідеміологічного нагляду тощо).
Відповідно до п. 3 Розділу ІІІ Інструкції №332 командир (начальник) органу військового управління вищого рівня, який отримав від командира підпорядкованої військової частини повідомлення, зобов'язаний призначити своїм наказом комісію для проведення спеціального розслідування.
До складу комісії зі спеціального розслідування включаються:
один із заступників командира (голова комісії) органу військового управління вищого рівня;
начальники відповідних служб органу військового управління вищого рівня або їх заступники;
начальники відповідних служб військової частини, у якій стався нещасний випадок;
командир підрозділу (крім безпосереднього командира), де стався нещасний випадок;
представник відповідного військового органу нагляду чи контролю у сфері, з якою пов'язаний нещасний випадок (органу нагляду за безпечним веденням робіт військовослужбовцями, пожежного нагляду, контролю безпеки військової служби, контролю безпеки дорожнього руху, санітарно-епідеміологічного нагляду тощо), за узгодженням з начальником цього органу;
представник Військової служби правопорядку у Збройних Силах України за узгодженням з її керівником.
Пунктом 6 розділу ІІІ Інструкції №332 визначено, що до матеріалів спеціального розслідування включаються:
1) копія наказу про утворення комісії зі спеціального розслідування;
2) акт розслідування за формою НВ-2, до якого додаються: протокол огляду місця події (додаток 10); ескіз місця події, що сталася (додаток 11), необхідні плани, схеми, фотознімки; висновок експертизи (технічної, медичної тощо), якщо за рішенням комісії зі спеціального розслідування вона проводилася; протоколи опитування (додаток 12) та пояснювальні записки (додаток 13) свідків та інших осіб, причетних до події; копії документів про проходження потерпілими військовослужбовцями навчання, інструктажу і перевірки знань щодо заходів безпеки під час виконання обов'язків військової служби та копії документів про проходження військової служби; медичний висновок про причини смерті або характер травми потерпілого військовослужбовця, а також про наявність в його організмі алкоголю, наркотичних чи токсичних або отруйних речовин; копії актів перевірок (довідок за результатами перевірок) та приписів, що стосуються нещасного випадку, виданих командиру військової частини представниками вищого командування або представниками відповідних військових органів нагляду чи контролю (органу нагляду за безпечним веденням робіт військовослужбовцями, пожежного нагляду, контролю безпеки військової служби, контролю безпеки дорожнього руху, санітарно-епідеміологічного нагляду тощо) до настання нещасного випадку і під час його розслідування;
3) акти розслідування за формою НВ-3 на кожного потерпілого окремо.
Згідно пунктів 7-9 розділу ІІІ Інструкції №332, командир військової частини, де стався зазначений у пункті 1 цього розділу випадок, зобов'язаний після затвердження акта розслідування за формою НВ-2:
протягом двох робочих днів видати наказ, в якому зазначаються питання, визначені в пункті 18 розділу II цієї Інструкції;
протягом трьох робочих днів після видання наказу надіслати матеріали спеціального розслідування разом з копіями наказу командиру (начальнику), який призначив розслідування, до військового органу державного нагляду або контролю, до Військової служби правопорядку у Збройних Силах України, до військових частин, представники яких брали участь у розслідуванні, а також до Спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері, де проводилось кримінальне провадження за фактом травмування, загибелі, зникнення або смерті військовослужбовця.
Аналіз вищевикладених положень Порядку №608 та Інструкції №332, дозволяє суду дійти висновку, що у разі виникнення будь якої обставини передбаченої п.1 розділу ІІІ Інструкції №332, а саме: нещасні випадки з військовослужбовцями зі смертельним наслідком; нещасні випадки, унаслідок яких військовослужбовцем отримані тяжкі травми; групові нещасні випадки, що сталися одночасно з двома і більше військовослужбовцями, незалежно від тяжкості шкоди їх здоров'ю; випадки зникнення військовослужбовців, за відсутності ознак ухилення від військової служби; випадки смерті військовослужбовців, розслідування проводиться за процедурою, визначеною саме безпосередньо розділом ІІІ Інструкції №332.
Однак, відповідачем за фактом отримання травми (контузії) старшим сержантом ОСОБА_1 , не застосовано положення розділу ІІІ Інструкції №332 та, як наслідок, не дотримано визначеної процедури та не складено передбачених вказаною інструкцією документів за результатами спеціального розслідування, яке мало бути проведене.
Оскільки відповідачем порушено процедуру службового розслідування за фактом отримання травми (контузії) старшим сержантом ОСОБА_1 , яка сталась 14.11.2024, а отже рішення прийняті відповідачем за результатами такого розслідування є протиправними, а тому суд вважає з необхідне з метою повного захисту прав позивача визнати протиправним та скасувати наказ командира військової НОМЕР_2 №11 від 11.01.2025 “Про результати службового розслідування», яким затверджено результати службового розслідування за фактом отримання 14.11.2024 травми гранатометником 1 механізованого відділення 3 механізованого взводу 1 механізованої роти військової частини НОМЕР_2 старшим сержантом ОСОБА_1 .
При цьому, спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.
На підставі вищевикладених обставин суд першої інстанції цілком обґрунтовано дійшов висновку про необхідність зобов'язати військову частину НОМЕР_2 вчинити дії, передбачені пунктом 2 розділу ІІІ Інструкції №332 за фактом отримання травми (контузії) старшим сержантом ОСОБА_1 , яка сталась 14.11.2024, відповідно до Інструкції про розслідування та облік нещасних випадків з військовослужбовцями, професійних захворювань і аварій у Збройних Силах України, затвердженої наказом Міністерства оборони України від 27.10.2021 №332.
Відносно бездіяльності військової частини НОМЕР_2 щодо складення та видачі гранатометнику 1 механізованого відділення 3 механізованого взводу 1 механізованої роти військової частини НОМЕР_2 старшим сержантом ОСОБА_1 довідки про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва), за формою, визначеною додатком 5 до Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністра оборони України від 14 серпня 2008 року № 402, суд виходить з такого.
Наказом Міністра оборони України 14.08.2008 № 402 затверджено Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України (далі - Положення № 402, у редакції, чинній на момент спірних правовідносин).
Згідно із пунктом 1.2 глави 1 Розділу І Положення № 402, військово-лікарська експертиза визначає придатність за станом здоров'я до військової служби призовників, військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, установлює причинний зв'язок захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) з військовою службою та визначає необхідність і умови застосування медико-соціальної реабілітації та допомоги військовослужбовцям.
Відповідно до абз. 7 п.1.3 Положення №402, основними завданнями військово-лікарської експертизи є визначення причинного зв'язку захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтва) у військовослужбовців, військовозобов'язаних, резервістів, які призвані на збори, у осіб, звільнених із військової служби, а також причинного зв'язку захворювань, поранень, які заподіяли військовослужбовцям смерть.
Відповідно до абз.1, 2 пункту 2.1 глави 2 Розділу І Положення №402 для проведення військово-лікарської експертизи створюються військово-лікарські комісії (далі - ВЛК), штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі). Штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі) ВЛК (лікарсько-льотні комісії (далі - ЛЛК)) приймають постанови. Постанови ВЛК (ЛЛК) оформлюються свідоцтвом про хворобу, довідкою військово-лікарської комісії, протоколом засідання штатної військово-лікарської комісії..
У свою чергу, порядок встановлення причинного зв'язку захворювань (поранень, контузій, травм, каліцтв) у військовослужбовців, військовозобов'язаних і резервістів, які призвані на збори, та колишніх військовослужбовців зі службою у Збройних Силах України визначений у главі 21 Розділу 2 Положення №402.
Згідно з підпунктом 21.1, 21.2 глави 21 Розділу 2 Положення №402 у разі коли під час медичного огляду військовослужбовців встановлено діагноз, ВЛК встановлює причинний зв'язок захворювання, травми, контузії, каліцтва, поранення.
Причинний зв'язок захворювань, поранень, травм, контузій, каліцтв у військовослужбовців, які проходять військову службу, військовозобов'язаних і резервістів, призваних ТЦК та СП на навчальні (перевірочні) збори, при медичному огляді вирішують позаштатні постійно діючі госпітальні, гарнізонні ВЛК і ЛЛК та за потреби - штатні ВЛК.
Також, пунктами 21.7.-21.8 глави 21 Розділу 2 Положення №402 передбачено, що постанова ВЛК про причинний зв'язок травми (поранення, контузії, каліцтва) та її наслідків приймається відповідно до висновку, зазначеного в довідці про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва), або висновку, зазначеного в Акті проведення розслідування (спеціального розслідування) нещасного випадку (зникнення, смерті, аварії), за формою, наведеною у додатку 4 до Інструкції 332, Акті про нещасний випадок (зникнення, смерть), за формою, наведеною у додатку 5 до Інструкції 332, у разі проведення розслідування обставин отримання військовослужбовцем травми (поранення, контузії, каліцтва). Також до ВЛК надається медична документація про первинне звернення за медичною допомогою військовослужбовця безпосередньо після одержання травми (поранення, контузії, каліцтва).
Оригінали або копії Довідки про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва), Акта проведення розслідування (спеціального розслідування) нещасного випадку (зникнення, смерті, аварії), за формою, наведеною у додатку 4 до Інструкції 332, Акта про нещасний випадок (зникнення, смерть), за формою, наведеною у додатку 5 до Інструкції 332, надсилаються (передаються) військовою частиною (закладом, установою) до закладу охорони здоров'я в електронній або паперовій формі.
На військовослужбовців довідка про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) оформляється не менше ніж у 2 примірниках. Один із примірників довідки про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) подається у ВЛК з метою встановлення причинного зв'язку травми (поранення, контузії, каліцтва) з військовою службою. Примірник довідки обов'язково зберігається в особовій справі військовослужбовця.
Довідка (копія довідки) про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) або копія Акта про нещасний випадок (зникнення, смерть), Акта проведення розслідування (спеціального розслідування) нещасного випадку (зникнення, смерті, аварії) зберігається в матеріалах ВЛК, яка прийняла відповідну постанову про причинний зв'язок травми (поранення, контузії, каліцтва).
Прийняття постанов про причинний зв'язок з військовою службою травм (поранень, контузій, каліцтв), одержаних особами, стосовно яких встановлено факт позбавлення особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України, після їх звільнення, здійснюється на підставі обставин, зазначених у тому числі в документах (журналах), передбачених наказом Міністерства внутрішніх справ України та МОЗ України від 06 липня 2016 року № 612/679 “Про порядок обліку фактів звернення та доставлення до закладів охорони здоров'я осіб у зв'язку із заподіянням їм тілесних ушкоджень кримінального характеру та інформування про такі випадки органів і підрозділів поліції», зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 28 липня 2016 року за № 1051/29181, а також медичної документації про звернення за медичною допомогою з приводу одержаних травм (поранень, контузій, каліцтв).
При медичному огляді військовослужбовців, осіб, звільнених з військової служби, військовозобов'язаних і резервістів, призваних на збори, які одержали поранення (травму, контузію, каліцтво) до введення в дію Положення про військово-лікарську експертизу та медичний огляд у Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністра оборони України від 4 січня 1994 року № 2, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29 липня 1994 року за № 177/386, і не мають довідки, виданої військовою частиною, ВЛК можуть бути прийняті до уваги достовірні документи про причини і обставини одержання військовослужбовцем поранення (контузії, травми, каліцтва) (записи про первинне звернення по медичну допомогу із зазначенням обставин одержання поранення (травми), витяг із медичної карти стаціонарного хворого, матеріали службового розслідування, дізнання, досудового слідства за фактом поранення (травми) та інші медичні або військово-облікові документи).
Показання свідків не є підставою для встановлення у військовослужбовців (осіб, звільнених з військової служби) факту перенесеного захворювання, травми (контузії, каліцтва, поранення).
Прийняття ВЛК постанов про встановлення причинного зв'язку поранення (контузії, травми або каліцтва) без наявності документів, передбачених пунктом 21.7 та абзацом першим пункту 21.8 цієї глави, забороняється.
Із змісту пункту 21.5. глави 21 Розділу 2 Положення № 402 слідує, що постанови ВЛК про причинний зв'язок захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв приймаються, зокрема, в таких формулюваннях:
а) “Поранення (контузія, травма, каліцтво), ТАК, пов'язане із захистом Батьківщини» - якщо поранення (травма, контузія, каліцтво) одержане під час захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, безпосередньої участі в антитерористичній операції (операції об'єднаних сил), забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, під час безпосередньої участі у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, безпосередньої участі у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією проти України».
б) “Поранення (контузія, травма, каліцтво), ТАК, пов'язане із захистом Батьківщини в період громадянської та Другої світової воєн» - якщо поранення (травма, контузія, каліцтво) одержане під час захисту Батьківщини або виконання обов'язків військової служби у складі діючої армії і флоту у роки громадянської війни, Другої світової війни, участі у бойових діях з розмінування боєприпасів часів Другої світової війни.
Постанови ВЛК у формулюваннях, визначених підпунктами “a» та “б» не приймаються, якщо поранення (контузія, травма, каліцтво), у тому числі, що призвело до смерті військовослужбовця, є наслідком:
вчинення ним кримінального або адміністративного правопорушення;
вчинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного, токсичного сп'яніння;
навмисного спричинення собі тілесного ушкодження чи іншої шкоди своєму здоров'ю або самогубства (крім випадку доведення особи до самогубства, встановленого судом).
в) "Поранення (контузія, травма, каліцтво), ТАК, пов'язане з виконанням обов'язків військової служби" - якщо поранення (травма, контузія, каліцтво) одержане, у разі фактичного виконання службових обов'язків під час проходження військової служби, крім поранень (контузій, травм, каліцтв), одержаних за обставин фактичного виконання службових обов'язків, передбачених у підпункті “а» цього пункту.
При ураженнях, зумовлених дією ДІВ, КРП, джерел ЕМП, ЛВ, мікроорганізмів I-II груп патогенності, особливо небезпечними інфекційними хворобами, а також токсичних речовин, які виникають у зв'язку з виконанням обов'язків військової служби, приймається постанова - "Травма (зазначити фактор), ТАК, пов'язана з виконанням обов'язків військової служби".
Військовослужбовці вважаються такими, що виконують обов'язки військової служби, у випадках, передбачених частиною четвертою статті 24 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу".
Постанова ВЛК у формулюванні “Поранення (контузія, травма, каліцтво), ТАК, пов'язане з виконанням обов'язків військової служби» не приймається, якщо поранення (контузія, травма, каліцтво), у тому числі, що призвело до смерті військовослужбовця, є наслідком:
вчинення ним кримінального або адміністративного правопорушення;
вчинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного, токсичного сп'яніння;
навмисного спричинення собі тілесного ушкодження чи іншої шкоди своєму здоров'ю або самогубства (крім випадку доведення особи до самогубства, встановленого судом).
г) “Поранення (травма, контузія, каліцтво), одержане в результаті нещасного випадку (вказується вид події, що призвела до нещасного випадку, гострого професійного захворювання (отруєння), аварії), ТАК, пов'язане з проходженням військової служби» - якщо воно одержане військовослужбовцем у результаті нещасного випадку за обставин, не пов'язаних з виконанням обов'язків, або одержане внаслідок вчинення ним правопорушення.
У такому самому формулюванні приймаються постанови щодо поранень (травм, контузій, каліцтв), одержаних за обставин, передбачених пунктом 11 розділу II Інструкції про розслідування та облік нещасних випадків з військовослужбовцями, професійних захворювань і аварій у Збройних Силах України, затвердженої наказом Міністерства оборони України від 27 жовтня 2021 року № 332, зареєстрованої у Міністерстві юстиції України 24 грудня 2021 року за № 1667/37289 (далі - Інструкція 332).
Вид події що призвела до нещасного випадку, гострого професійного захворювання (отруєння), аварії вказується у постанові ВЛК згідно з додатком 3 до Інструкції 332.
ґ) "Захворювання, поранення (травма, контузія, каліцтво), ТАК, пов'язане з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії" - якщо захворювання виникло, поранення (контузія, травма, каліцтво) одержане в період участі в бойових діях, забезпечення бойової діяльності військ (флотів) на території інших країн (Перелік країн затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.94 № 63 "Про організаційні заходи щодо застосування Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" (із змінами), далі - Перелік країн), і військовослужбовець визнаний учасником бойових дій.
Зазначена постанова приймається також, коли наявне захворювання за зазначений період служби досягло такого розвитку, що призводить до непридатності (у тому числі й тимчасової) до військової служби. Постанова в такому формулюванні приймається при хронічних, повільно прогресуючих захворюваннях, за наявності медичних документів, якщо вони етіопатогенетично дозволяють віднести або підтверджують початок захворювання на період участі в бойових діях.
д) “Захворювання, ТАК, пов'язане із захистом Батьківщини» - якщо воно виникло під час захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, безпосередньої участі в антитерористичній операції (операції об'єднаних сил), забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, під час безпосередньої участі у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, безпосередньої участі у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією проти України».
е) “Захворювання, ТАК, пов'язане із захистом Батьківщини в період громадянської та Другої світової воєн» - якщо воно виникло під час захисту Батьківщини або виконання обов'язків військової служби у складі діючої армії і флоту у роки громадянської війни, Другої світової війни, участі у бойових діях з розмінування боєприпасів часів Другої світової війни.
Зазначені у підпунктах “д» та “е» постанови приймаються також при хронічних повільно прогресуючих захворюваннях за наявності медичних документів, якщо вони етіопатогенетично дозволяють віднести або підтверджують початок захворювання у період участі в бойових діях.
Постанови ВЛК у формулюваннях, визначених підпунктами “д» та “е» не приймаються, якщо захворювання, у тому числі, що призвело до смерті військовослужбовця, є наслідком:
вчинення ним кримінального або адміністративного правопорушення;
вживання або отруєння алкоголем, наркотичними засобами, токсичними чи отруйними речовинами, а також їх дії (асфіксія, інсульт, інфаркт, зупинка серця тощо), що підтверджено відповідним медичним висновком, за умов, що отруєння не пов'язано із впливом цих речовин на потерпілого військовослужбовця внаслідок їх застосування в технологічному процесі або незадовільного зберігання чи транспортування, а потерпілий до настання нещасного випадку був відсторонений від виконання обов'язків командиром (начальником);
навмисного спричинення шкоди своєму здоров'ю або самогубства (крім випадку доведення особи до самогубства, встановленого судом).
є) "Захворювання (поранення, контузія, каліцтво, травма), ТАК, пов'язане з проходженням військової служби" - якщо воно виникло в період служби у військових частинах та установах, крім захворювань (поранень, контузій, каліцтв, травм), які виникли (одержані) в періоди служби, передбачені підпунктами “а», “ґ» цього пункту, або коли захворювання, що виникло до військової служби, у період служби досягло такого розвитку, який призводить до непридатності (у тому числі тимчасової) до військової служби, служби з військової спеціальності.
У такому самому формулюванні приймаються постанови при медичному огляді військовослужбовців за результатами поранень (травм, контузій, каліцтв), одержаних ними в період проходження військової служби, коли документи про обставини їх одержання на момент медичного огляду відсутні або якщо поранення (травма, контузія, каліцтво) одержане за обставин, не пов'язаних з виконанням обов'язків, крім випадків, визначених у підпункті “в» цього пункту.
Постанова ВЛК у формулюванні “Захворювання ТАК, пов'язане з проходженням військової служби» приймається, якщо захворювання, у тому числі, що призвело до смерті військовослужбовця, виникло, (розвинулося) в період проходження військової служби та є наслідком:
вчинення ним кримінального або адміністративного правопорушення;
вживання або отруєння алкоголем, наркотичними засобами, токсичними чи отруйними речовинами, а також їх дії (асфіксія, інсульт, інфаркт, зупинка серця тощо), що підтверджено відповідним медичним висновком, за умов, що отруєння не пов'язано із впливом цих речовин на потерпілого військовослужбовця внаслідок їх застосування в технологічному процесі або незадовільного зберігання чи транспортування, а потерпілий до настання нещасного випадку був відсторонений від виконання обов'язків командиром (начальником);
навмисного спричинення шкоди своєму здоров'ю або самогубства (крім випадку доведення особи до самогубства, встановленого судом).
ж) “Захворювання (поранення, травма, контузія, каліцтво), НІ, не пов'язане з проходженням військової служби» - якщо захворювання виникло в того, хто пройшов медичний огляд, до призову на військову службу, прийняття на військову службу за контрактом (у тому числі і захворювання, яке не діагностовано під час призову (під час прийому на військову службу), але патогенетично їх розвиток почався до призову (до прийому) на військову службу) і військова служба не вплинула на вже наявне захворювання і придатність до військової служби або коли захворювання виникло після звільнення з військової служби, коли початок захворювання не можна віднести на період проходження військової служби.
Постанова в такому формулюванні приймається також за наслідками поранень (травм, контузій, каліцтв), якщо вони одержані до призову на військову службу, прийняття на військову службу за контрактом і військова служба не вплинула на вже наявні наслідки поранення (травми, контузії, каліцтва) і придатність до військової служби або одержаних після звільнення з військової служби.
У такому самому формулюванні приймаються постанови щодо військовослужбовців, військову службу яким призупинено в порядку, передбаченому частиною другою статті 24 Закону України “Про військовий обов'язок і військову службу», та якщо в час призупинення військової служби військовослужбовцем одержано поранення (травму, контузію, каліцтво) або на цей період можна віднести початок захворювання.
з) "Поранення (контузія, травма, каліцтво), ТАК, пов'язані з виконанням обов'язків військової служби під час участі в бойових діях у складі Миротворчих Сил ООН" - якщо поранення (контузія, травма, каліцтво) отримане військовослужбовцем при виконанні миротворчих операцій Місії ООН на території інших держав, де велись бойові дії, і він визнаний учасником бойових дій.
и) "Захворювання, ТАК, пов'язане з виконанням обов'язків військової служби під час участі в бойових діях у складі Миротворчих Сил ООН" - якщо захворювання виникло у військовослужбовця при виконанні миротворчих операцій Місії ООН на території інших держав, де велись бойові дії, або захворювання, що виникло до виконання миротворчих операцій, за період служби у складі національного контингенту досягло такого розвитку, який призводить до непридатності (у тому числі і тимчасової) до військової служби, служби з військової спеціальності і він визнаний учасником бойових дій.
Постанова в такому формулюванні приймається при хронічних, повільно прогресуючих захворюваннях, за наявності медичних документів, якщо вони етіопатогенетично дозволяють віднести або підтверджують початок захворювання на період участі в бойових діях у складі Миротворчих Сил ООН.
і) "Захворювання, ТАК, пов'язане з проходженням військової служби у складі Миротворчих Сил ООН" - якщо захворювання виникло у військовослужбовця при виконанні миротворчих операцій Місії ООН на території інших держав, де не велись бойові дії, або захворювання, що виникло до виконання миротворчих операцій Місії ООН, за період служби у складі національного контингенту досягло такого розвитку, який призводить до непридатності (у тому числі і тимчасової) до військової служби, служби з військової спеціальності.
ї) "Поранення (травма, контузія, каліцтво), ТАК, пов'язане з виконанням обов'язків військової служби у складі національного персоналу" - якщо поранення (травма, контузія, каліцтво) одержане під час виконання обов'язків військової служби у складі національного персоналу.
й) "Поранення (травма, контузія, каліцтво), ТАК, пов'язане з виконанням обов'язків військової служби у складі Миротворчих Сил ООН" - якщо поранення (травма, контузія, каліцтво) отримано військовослужбовцем під час виконання миротворчих операцій Місії ООН на території інших держав, де не велись бойові дії.
Аналіз наведених законодавчих приписів свідчить, що отримання травми військовослужбовцем під час проходження військової служби є підставою для проведення у встановленому порядку розслідування, за наслідками якого складається довідка про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва), яка надалі враховується ВЛК під час прийняття постанови про причинний зв'язок захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв.
Так, у разі відсутності документів про обставини одержання поранень (травм, контузій, каліцтв) на момент медичного огляду, приймається постанова із формулюванням “Захворювання (поранення, контузія, каліцтво, травма), ТАК, пов'язане з проходженням військової служби», тоді як наявність довідки про обставини травми із зазначенням факту отримання травми під час безпосередньої участі у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації у Донецькій та Луганській областях, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, дає підстави для прийняття постанови ВЛК із формулюванням “Поранення (контузія, травма, каліцтво), ТАК, пов'язане із захистом Батьківщини».
Підсумовуючи наведене, суд зазначає, що законодавством встановлено чіткий порядок та особливості розслідування нещасних випадків, що сталися з військовослужбовцями у Збройних силах України.
Спір у цій справі виник з приводу бездіяльності військової частини НОМЕР_2 щодо складення та видачі позивачу довідки про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва), оформленої на його ім'я згідно з додатком №5 до наказу Міністра оборони України №402 від 14.08.2008 “Про затвердження положення про військово-лікарську експертизу в Збройних силах України».
Відповідачем не заперечується факт того, що ОСОБА_1 станом на 14.11.2024 брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, перебуваючи у с. Григорівка Донецької області.
Незважаючи на те, що позивач посилався на отримання травми під час захисту України у листопаді 2024 року, жодних заходів щодо належного розслідування факту отримання позивачем травми та складання довідки про обставини отримання травми Військовою частиною НОМЕР_2 у встановленому законодавством порядку не вжито.
З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що військовою частиною НОМЕР_2 допущено бездіяльність щодо складення та видачі ОСОБА_1 довідки про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва), оформленої на його ім'я згідно з додатком №5 до наказу Міністра оборони України №402 від 14.08.2008 “Про затвердження положення про військово-лікарську експертизу в Збройних силах України», яка підлягає визнанню протиправною.
Отже, позовні вимоги у цій частині підлягають задоволенню.
Обираючи спосіб захисту порушеного права, суд зважає на те, що “ефективний засіб правого захисту» в розумінні статті 13 Конвенції повинен забезпечити поновлення порушеного права й одержання особою бажаного результату; винесення рішень, які не призводять безпосередньо до змін в обсязі прав та забезпечення їх примусової реалізації, не відповідає розглядуваній міжнародній нормі.
У пункті 145 рішення від 15 листопада 1996 року у справі “Чахал проти Об'єднаного Королівства» (Chahal v. the United Kingdom, (22414/93) [1996] ECHR 54) Європейський суд з прав людини зазначив, що згадана норма гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни.
Стаття 13 вимагає, щоб норми національного правового засобу стосувалися сутності “небезпідставної заяви» за Конвенцією та надавали відповідне відшкодування.
Зміст зобов'язань за статтею 13 також залежить від характеру скарги заявника за Конвенцією. Тим не менше, засіб захисту, що вимагається згаданою статтею, повинен бути “ефективним» як у законі, так і на практиці, зокрема, в тому сенсі, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (пункту 75 рішення Європейського суду з прав людини у справі “Афанасьєв проти України» від 5 квітня 2005 року (заява № 38722/02)).
Враховуючи вищевикладене, суд першої інстанції дійшов до вірного висновку про зобов'язання військову частину НОМЕР_2 видати ОСОБА_1 довідку про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва), що мала місце 14.11.2024, оформлену згідно з додатком №5 до наказу Міністра оборони України №402 від 14.08.2008 року “Про затвердження положення про військово-лікарську експертизу в Збройних силах України», після проведення відповідного розслідування обставин отримання військовослужбовцем травми (поранення, контузії, каліцтва).
В своїй апеляційній скарзі Відповідач посилається на пункт 21.25 Положення № 402, яким за його твердженням встановлено, що у воєнний час постанова ВЛК про причинний зв'язок поранення приймається на підставі картки передового району, а також документів, указаних у цьому пункті.
Зазначена редакція пункту 21.25 Положення № 402 діяла до 25.08.2023, тобто до моменту внесення до неї змін Наказом Міністерства оборони України від 18.08.2023 № 490 «Про затвердження Змін до Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України».
В той же час, діюча редакція пункту 21.25 Положення № 402 передбачає, що для прийняття постанови про причинний зв'язок захворювання, травми (поранення, контузії, каліцтва), у тому числі які призвели до загибелі (смерті) військовослужбовця, до штатної ВЛК разом із заявою військовослужбовця (члена сім'ї, батьків, утриманців загиблого (померлого) військовослужбовця) або разом із листом командира (начальника) військової частини (закладу, установи), ТЦК та СП надаються такі документи (засвідчені копії документів): довідка про проходження військової служби або копія посвідчення офіцера, генерала (військового квитка рядового, сержантського і старшинського складу); довідка за формою, наведеною у Порядку надання та позбавлення статусу учасника бойових дій осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення чи у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 20 серпня 2014 року № 413 (за наявності); медичні документи, які підтверджують початок розвитку, розвиток захворювання або одержання травми (поранення, контузії, каліцтва): медична книжка військовослужбовця (особи, звільненої з військової служби), медичні карти стаціонарного (амбулаторного) хворого або витяги з них, довідки із закладів охорони здоров'я, свідоцтва про хворобу (довідки ВЛК), витяг із книги обліку хворих в амбулаторії під час первинного звернення по медичну допомогу; довідка про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) за формою, наведеною у додатку 5 до цього Положення - для військовослужбовців, які одержали травму (поранення, контузію, каліцтво); копія Акта проведення розслідування (спеціального розслідування) нещасного випадку (зникнення, смерті, аварії) за формою, наведеною у додатку 4 до Інструкції 332, копія Акта про нещасний випадок (зникнення, смерть) за формою, наведеною у додатку 5 до Інструкції 332 або копія акта розслідування авіаційної події та інциденту в авіації - у разі проведення відповідних розслідувань; документи, у яких зазначено обставини загибелі (смерті) військовослужбовця (не менш як один з таких документів): витяг з іменного списку безповоротних втрат особового складу, наказ командира (начальника) військової частини, донесення про загибель (смерть), сповіщення (корінець сповіщення) на загиблого (померлого), захопленого в полон або заручником, а також інтернованого або зниклого безвісти військовослужбовця, постанова про закриття кримінального провадження (за наявності) - надаються у разі загибелі (смерті) військовослужбовця; лікарське свідоцтво про смерть - надається у разі загибелі (смерті) військовослужбовця (особи, звільненої з військової служби); свідоцтво про смерть - надається у разі загибелі (смерті) військовослужбовця (особи, звільненої з військової служби).
Штатною ВЛК враховуються: первинна медична картка, службова та медична характеристики, матеріали розслідування, дізнання або досудового слідства, атестації, архівні довідки, довідки про причину смерті, висновок судово-медичного експерта. До вказаних документів особи, зазначені в абзаці першому цього пункту, за власним бажанням додають інші документи, які підтверджують причинний зв'язок захворювання, травми (поранення, контузії, каліцтва), у тому числі які призвели до загибелі (смерті), з військовою службою. Штатна ВЛК вивчає документи, за потреби уточнює інформацію про осіб, стосовно яких вони подані (надсилає необхідні запити тощо), та в місячний строк із дня надходження документів приймає рішення щодо встановлення причинного зв'язку захворювання, травми (поранення, контузії, каліцтва), у тому числі які призвели до загибелі (смерті)), з військовою службою, про що інформує військові частини (органи, підрозділи), ТЦК та СП, осіб, які звернулися до штатної ВЛК.
Враховуючи вищевикладене, чинною редакцією пункту 21.25 Положення №402 встановлено імперативний обов'язок надання довідки про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) за формою, наведеною у додатку 5 до цього Положення - для військовослужбовців, які одержали травму (поранення, контузію, каліцтво) для прийняття постанови про причинний зв'язок травми.
Інші доводи апеляційної скарги дублюють відзив на адміністративний позов, були предметом дослідження в суді першої інстанції та висновків останнього не спростовують.
З огляду на вищевикладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається.
Згідно з ч. 1 ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст. 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу військової частини НОМЕР_1 , - залишити без задоволення.
Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 15 травня 2025 року по справі № 420/8622/25, - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Суддя-доповідач Г.В. Семенюк
Судді А.Г. Федусик О.І. Шляхтицький