Справа № 375/2548/25
Провадження № 1-кс/375/218/25
23 жовтня 2025 року селище Рокитне
Слідчий суддя Рокитнянського районного суду Київської області ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , заявника ОСОБА_3 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Рокитне Білоцерківського району Київської області скаргу ОСОБА_3 на бездіяльність слідчого, яка полягає у невнесенні до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомостей про кримінальне правопорушення за заявою від 8 жовтня 2025 року про можливе вчинення кримінальних правопорушень,
До слідчого судді Рокитнянського районного суду Київської області надійшла скарга ОСОБА_3 на бездіяльність слідчого, яка полягає у невнесенні до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомостей про кримінальне правопорушення за заявою від 8 жовтня 2025 року про можливе вчинення кримінальних правопорушень.
Скаргу мотивовано тим, що 8 жовтня 2025 року ОСОБА_3 подав до відділу поліції № 1 Білоцерківського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Київській області заяву про можливе вчинення кримінальних правопорушень лікарем ОСОБА_4 - працівником КНП «Рокитнянська багатопрофільна лікарня», який 3 червня 2024 року здійснив відбір біологічних зразків із порушенням вимог наказу МОЗ України №1452/735 від 9 листопада 2015 року, що підтверджується актом медичного огляду та матеріалами судової справи №375/842/24. Зазначені дії призвели до обмеження прав та використання недопустимих доказів у суді. На думку заявника, у діях лікаря ОСОБА_4 та посадових осіб КНП «Рокитнянська багатопрофільна лікарня», вбачаються ознаки кримінальних правопорушень, передбачених статтями 366, 367 КК України. Однак станом на сьогодні відомості за заявою від 8 жовтня 2025 року про можливе вчинення кримінальних правопорушень до Єдиного реєстру досудових розслідувань не всенесено.
Уповноважена особа відділу поліції № 1 Білоцерківського районного управління поліції Головного управління національної поліції в Київській області у судове засідання не з'явилася, про день, час та місце розгляду справи повідомлена належним чином, що підтверджується матеріалами справи.
У судове засідання ОСОБА_3 скаргу підтримав та просив її задовольнити.
Додатково пояснив, що на підставі висновку від 3 червня 2024 року його притягнено до адміністративної відповідальності за частиною 1 статті 130 КУпАП.
На запитання слідчого судді - заявник пояснив, що він оскаржував постанову суду першої інстанції, якою його було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення за частиною 1 статті 130 КУпАП, наслідки апеляційного перегляду йому відомо, а саме постанову суду першої інстанції залишено без змін.
Дослідивши матеріали скарги, вислухавши заявника, слідчий суддя дійшов наступного висновку.
Частина 1 статті 214 КПК України передбачає, що слідчий, дізнавач, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов'язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань. Слідчий, який здійснюватиме досудове розслідування, визначається керівником органу досудового розслідування, а дізнавач - керівником органу дізнання, а в разі відсутності підрозділу дізнання - керівником органу досудового розслідування.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 303 КПК України на досудовому провадженні можуть бути оскаржені такі рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача або прокурора: бездіяльність слідчого, дізнавача, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, у неповерненні тимчасово вилученого майна згідно з вимогами статті 169 цього Кодексу, а також у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов'язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк, - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, володільцем тимчасово вилученого майна, іншою особою, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування.
До матеріалів скарги заявником долучено, зокрема, копію заяви від 8 жовтня 2025 року, в якій містяться відомості про можливе вчинення кримінальних правопорушень.
З досліджених матеріалів, які витребувані слідчим суддею з відділу поліції №1 Білоцерківського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Київській області, вбачається що 8 жовтня 2025 року ОСОБА_3 подав до відділу поліції № 1 заяву про можливе вчинення кримінальних правопорушень за подією, яка мала місце 3 червня 2024 року.
Разом з цим, положення статті 214 КПК України перебувають у взаємозв'язку з частиною 1 статті 2 КК України, згідно з якою підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад злочину, передбаченого цим Кодексом, і саме тому фактичні дані, які вказують на ознаки складу злочину кримінального правопорушення, мають бути критерієм внесення його до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
До Єдиного реєстру досудових розслідувань, зокрема, має бути внесено короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим, заявником чи виявлених з іншого джерела (пункт 4 частини 5 статті 214 КПК України).
Аналіз зазначених положень закону дає підстави для висновку, що реєстрації в Єдиному реєстрі досудових розслідувань підлягають не будь-які заяви чи повідомлення, а лише ті, які містять достатні відомості про кримінальне правопорушення та можуть об'єктивно свідчити про вчинення особою такого кримінального правопорушення. Якщо у заяві чи повідомленні таких даних немає, то вони не можуть вважатися такими, що повинні бути обов'язково внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань. Це є гарантією для кожної особи від необґрунтованого обвинувачення та процесуального примусу.
Такий висновок узгоджується з положеннями, закріпленими у статті 2 КПК України, в якій зазначається про те, що завданнями кримінального провадження є не лише захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а й забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Як зазначено у постанові Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 16 травня 2019 року у справі №761/20985/18 (провадження № 51-8007км18) положеннями статті 3 КПК визначено, що кримінальне провадження це досудове розслідування і судове провадження, процесуальні дії у зв'язку із вчиненням діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність. Досудове розслідування - це стадія кримінального провадження, яка починається з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань і закінчується, серед іншого, закриттям кримінального провадження. Якщо не було події кримінального правопорушення або в діях особи немає складу кримінального правопорушення, то за таких обставин кримінальне провадження не може бути розпочато. А якщо через помилку чи з інших причин таке провадження було розпочато, то воно негайно має бути припинено і з позиції вимог правопорядку, і з огляду дотримання інтересів всіх учасників правовідносин.
Крім того, відповідно до висновку, зробленого у постанові Великої Палати Верховного Суду від 30 січня 2019 року у справі № 818/1526/18, у межах процедури оскарження бездіяльності слідчого щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви, слідчий суддя з'ясовує обставини та мотиви, з яких слідчий або прокурор дійшов висновку про відсутність підстав для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань, чим саме обґрунтоване невнесення відповідних відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань, та вирішує питання про наявність або відсутність правових підстав для зобов'язання слідчого або прокурора внести інформацію про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Отже, ініціювати процедуру кримінального переслідування та застосувати державний механізм для здійснення досудового розслідування доцільно лише у випадку, коли наявні підстави вважати, що було вчинено кримінальне правопорушення.
Безпідставне відкриття кримінального провадження є недопустимим і може порушувати права конкретних осіб, відносно яких таке провадження ініційоване, та є неефективним з точки зору використання державних ресурсів.
За таких обставин, бездіяльність, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань, може мати місце лише у разі надходження заяви про вчинення кримінального правопорушення до суб'єкта, який наділений повноваженнями вносити відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, наявність в такій заяві короткого викладу обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наведеного заявником; невнесення відомостей за заявою, яка надійшла уповноваженому суб'єкту і містить короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, впродовж 24 годин.
Водночас, заява ОСОБА_3 , в розумінні статті 11 КПК України, не містить викладу обставин саме про вчинення кримінального правопорушення, які б могли об'єктивно свідчити, що подане заявником повідомлення про можливе кримінальне правопорушення містить достатні відомості про реальність конкретної події кримінального правопорушення та є суспільно небезпечним.
Вказане вище дозволяє зробити висновок про відсутність правової підстави для виникнення обов'язку вчинити певні дії за такою заявою щодо початку досудового розслідування кримінального провадження відповідно до положень статті 214 КПК України.
Слід зазначити, що кримінальний процесуальний закон дійсно не вимагає від заявника зазначення в заяві усіх складових злочину. Однак, це не означає, що будь-яка заява про вчинене кримінальне правопорушення виключно з огляду на її назву набуває статусу цього документа і її подання тягне за собою процесуальні наслідки у виді внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Відповідно до частини 1 статті 307 КПК України за результатами розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора постановляється ухвала згідно з правилами цього Кодексу. Ухвала слідчого судді за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування може бути про: 1) скасування рішення слідчого чи прокурора; 1-1) скасування повідомлення про підозру; 2) зобов'язання припинити дію; 3) зобов'язання вчинити певну дію; 4) відмову у задоволенні скарги.
За результатами розгляду скарги, слідчий суддя не вбачає підстав для задоволення вимог ОСОБА_3 щодо зобов'язання внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
На підставі викладеного та керуючись статтями 214, 303, 307, 309, 395 КПК України, суд, -
У задоволенні скарги ОСОБА_3 на бездіяльність слідчого, яка полягає у невнесенні до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомостей про кримінальне правопорушення за заявою від 8 жовтня 2025 року про можливе вчинення кримінальних правопорушень - відмовити.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена в апеляційному порядку безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_5