22.10.2025 Справа № 367/5857/25
Іменем України
22 жовтня 2025 року м. Вишгород
Вишгородський районний суд Київської області у складі:
Головуючого судді - Рукас О.В.;
за участю секретаря судових засідань - Вільчинської Є.Д.,
представника позивача - ОСОБА_1
представника відповідача - Скаржинського М.В. (в режимі відеоконференції)
розглянувши за правилами загального позовного провадження позовну заяву ОСОБА_2 (адреса проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_1 ) до ОСОБА_3 (зареєстрована адреса проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_2 ), про зміну способу стягнення аліментів, -
08.07.2025 року до Вишгородського районного суду Київської області надійшла вищезазначена позовна заява.
Зі змісту позовної заяви вбачається, що ІНФОРМАЦІЯ_1 у позивача ОСОБА_2 та відповідача ОСОБА_3 народилася донька ОСОБА_4 , та ІНФОРМАЦІЯ_2 народився син ОСОБА_5 . Рішенням Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 20.07.2023 року у справі №303/4393/23 було постановлено: стягувати з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 в розмірі 3000, 00 грн. щомісячно, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 18 травня 2023 року і до досягнення дитиною повноліття; стягувати з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 в розмірі 2800, 00 грн. щомісячно, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 18 травня 2023 року і до досягнення дитиною повноліття.
Посилаючись на те, що на даний час матеріальний стан позивача змінився, оскільки зросли витрати на утримання дитини у зв'язку із зростанням цін на продукти та одяг, остання просила суд змінити спосіб стягнення аліментів, що стягуються з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 на утримання сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , в частині, що стягуються у твердій грошовій сумі 2800,00 грн. змінивши на 1/4 частину від розміру усіх доходів ОСОБА_3 .
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями головуючим суддею по справі було визначено суддю Рукас О.В.
Ухвалою Вишгородського районного суду Київської області від 08.07.2025 року провадження у справі було відкрито у порядку загального позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, призначено підготовче судове засідання, встановлено строк для реалізації учасниками справи процесуальних прав на подачу заяв по суті справи.
Під час підготовчого провадження 05.08.2025 року на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач позовні вимоги не визнав, та висловив заперечення до позову, оскільки вважає що поданий позов містить вимогу про збільшення розміру аліментів, до якого не долучено належних і допустимих доказів на підтвердження зміни матеріального становища позивача , погіршення здоров'я та інших обставин, передбачених ст. 192 СК України, при цьому погодився на визначення розміру аліментів в твердій грошовій сумі в розмірі 3500, 00 гривень.
Ухвалою суду від 20.08.2025 року було закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.
У судове засідання позивач не з'явився, будучи належним чином повідомленою про дату, час та місце судового засідання.
У судовому засіданні представник позивача ОСОБА_2 - адвокат Бахрушин А.М. позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив позов задовольнити, та вважав за можливе проводити розгляд справи за відсутності його довірительки.
У судовому засіданні представник відповідача ОСОБА_3 - адвокат Скаржинський М.В. позовні вимоги не визнав, підтримав раніше поданий відзив, просив у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі, зазначив про згоду відповідача на встановлення розміру аліментів у твердій грошовій сумі в розмірі 3500, 00 гривень, прохав суд проводити розгляд справи за відсутності відповідача.
Суд, вислухавши пояснення представника позивача, представника відповідача, повно і всебічно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, врахувавши подані докази, приходить до наступного висновку.
Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (ч. 1 ст. 16 ЦК України).
Судом встановлено, що на виконання Рішення Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області у справі №303/4393/23 від 20.07.2023 року Постановою державного виконавця Ірпінського відділу державної виконавчої служби у Бучанському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) від 20.09.2023 року було відкрито виконавче провадження ВП №72816431 та постановлено: стягувати з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 в розмірі 3000, 00 грн. щомісячно, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 18 травня 2023 року і до досягнення дитиною повноліття; стягувати з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 в розмірі 2800, 00 грн. щомісячно, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 18 травня 2023 року і до досягнення дитиною повноліття (а.с.10).
Декларацією прав дитини, прийнятою Генеральною Асамблеєю ООН 20 листопада 1959 року, у принципі 6 проголошено, що дитина для повного і гармонійного розвитку її особистості потребує любові і розуміння. Вона повинна, коли це можливо, рости під опікою і відповідальністю своїх батьків і в усякому випадку в атмосфері любові і моральної та матеріальної забезпеченості.
Одним із основних прав дитини є право на утримання, яке кореспондується з конституційним обов'язком батьків утримувати дітей до їх повноліття та знайшло своє закріплення у Сімейному кодексі України.
Стягнення аліментів на утримання дитини є одним із способів захисту інтересів дитини, забезпечення одержання нею коштів, необхідних для її життєдіяльності.
Відповідно до ст. 180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Обов'язок утримувати дитину є рівною мірою обов'язком як матері, так і батька, причому обов'язком особистим, індивідуальним, а не солідарним.
Згідно ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства», кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.
Згідно ст. 7 СК України, жінка та чоловік мають рівні права і обов'язки у сімейних відносинах, шлюбі та сім'ї. Відповідно обов'язок по утриманню дитини в рівних частках покладається на її батьків.
Способи виконання батьками обов'язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними (ч. 1ст. 181 СК України).
Частиною 3 статті 181 СК України встановлено, що за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
Виходячи з положень ст. 192 СК України розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
Таким чином, статтею 192 СК України наведено перелік обставин, за яких суд може винести рішення, зокрема, про збільшення (зменшення) розміру аліментів. Такими обставинами є: зміна матеріального стану, зміна сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я особи з якої стягуються аліменти, та в інших випадках, передбачених цим Кодексом, тому виходячи з вимог чинного законодавства, вказані обставини повинні бути суттєвими і відігравати значну роль у житті заявника, платника аліментів, при розгляді спору про зменшення або збільшення розміру аліментів, встановлених рішенням суду.
Як роз'яснено у п. 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», відповідно до ст.192 СК України розмір аліментів, визначений судовим рішенням або за домовленістю між батьками, суд може змінити за позовом платника або одержувача аліментів у зв'язку зі зміною матеріального чи сімейного стану, погіршення чи поліпшення здоров'я когось із них. У новому розмірі аліменти сплачуються з дня набрання рішенням законної сили.
Таким чином, положення ст. 192 СК України регулює зміну розміру аліментів, тобто їх зменшення або збільшення.
Розмір призначених аліментів має бути виправданий дійсними потребами та з урахуванням матеріального становища сторін, має виходити з фактичних обставин справи та мети зобов'язання щодо утримання.
При цьому, частиною 3 ст. 181 СК України встановлено способи виконання батьками обов'язку утримувати дитину: у частці від доходу платника аліментів і (або) у твердій грошовій сумі.
Відповідно до ч.4 ст. 183 СК України, якщо після збільшення встановленого законом мінімального розміру аліментів на дитину розмір аліментів, визначений судом у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини, буде менший ніж мінімальний розмір аліментів, передбачений частиною другою статті 182 цього Кодексу, одержувач аліментів має право звернутися до суду із позовом про відповідне збільшення розміру аліментів до платника аліментів.
Виходячи зі змісту положень ст. ст. 181, 192 СК України, розмір аліментів, визначений рішенням суду, не вважається незмінним. Отже, у зв'язку із значним покращенням матеріального становища платника аліментів батько дитини може подати до суду заяву про збільшення розміру аліментів. Значне погіршення матеріального становища матері може бути підставою для її вимоги про зменшення розміру аліментів.
Відповідно до ст. ст. 183, 184 СК України за рішенням суду розмір аліментів визначається у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.
Сімейний кодекс України передбачає підстави для зміни розміру аліментів, визначеного за рішенням суду, але не пов'язує їх зі способом присудження (ч. 3 ст. 181 СК України). Стаття 192 СК України тільки вказує на можливість зміни раніше встановленого розміру аліментів за наявності доведених в судовому порядку підстав, а саме: зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
Зокрема, до підстав визначення розміру аліментів у твердій грошовій сумі (що фактично є зміною розміру) ст. 184 СК України відносить: нерегулярний, мінливий дохід платника аліментів, одержання частини доходу в натурі та інші обставини, що мають істотне значення.
Право вимагати зміни розміру аліментів шляхом зміни способу присудження аліментів не може заперечуватися, адже можливість вибору способу присудження аліментів з огляду на мінливість життєвих обставин, визначених ст. ст. 182 - 184 СК України, не може обмежуватися разовим її здійсненням.
З огляду на відсутність імперативної заборони змінювати розмір аліментів шляхом зміни способу їх присудження за положеннями ст. 192 СК України зміна розміру аліментів може мати під собою зміну способу їх присудження (зміна розміру аліментів, стягнутих за рішенням суду у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини, на розмір аліментів, визначений у певній твердій грошовій сумі, та навпаки).
Даний висновок відповідає правовій позиції, висловленій Верховним Судом України в постанові від 5 лютого 2014 року (справа № 6-143цс13).
Аналізуючи спірні правовідносини в контексті вказаних норм права, суд зазначає, що оскільки на даний час позивач самостійно виховує дитину, натомість відповідач є працездатним, та працевлаштованим, відповідно до Листа ТОВ «КПП Центр» від 15.05.2025 №908, відповідач ОСОБА_3 працевлаштований на посаді водія автотранспортних засобів, та отримує щомісячний дохід (а.с.6, 7), визначена позивачем частка від його доходів (1/4) не перевищує визначеного законодавством розміру аліментів, що підлягають стягненню з відповідача, а тому такі вимоги позивача є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Такий розмір аліментів, на думку суду, є розумним, не суперечить нормам матеріального права, а також буде справедливим балансом між захистом прав дитини, обов'язок по утриманню якої покладений також і на відповідача, та захистом прав відповідача.
Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. (ст. 5 ЦПК України)
Особа, права якої порушено, може скористатись не будь-яким, а конкретним способом захисту свого права. Під способами захисту суб'єктивних цивільних прав розуміють закріплені законом матеріально-правові заходи примусового характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав та вплив на порушника.
Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (ч.1 ст.13 ЦПК України).
Згідно вимог ст. ст. 76, 77, 79, 80 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Згідно ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.
Відповідно до частини другої ст.89 ЦПК України суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Ураховуючи все вище викладене та з огляду на положення ст.ст. 12, 81 ЦПК України суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог шляхом зміни способу стягнення аліментів визначених рішенням Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 20.07.2023 з 2800,00 грн. на частину від доходу відповідача, щомісячно.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 5 ЗУ «Про судовий збір» позивачі у справах за позовами щодо стягнення аліментів звільнені від сплати судового збору.
Судом встановлено, що у зв'язку з розглядом справи ані стороною позивача, ані стороною відповідача судових витрат не понесено.
З урахуванням вищевикладеного, з відповідача на користь держави підлягає стягненню судовий збір у розмірі 1211 грн. 20 коп.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 3, 15, 84, 109, 110, 112, 180, 182, 184 СК України, ст.ст. 10, 12, 141, 265, 354 ЦПК України, суд
Цивільний позов ОСОБА_2 (адреса проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_1 ) до ОСОБА_3 (зареєстрована адреса проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_2 ), про зміну способу стягнення аліментів - задовольнити.
Змінити спосіб стягнення аліментів, який встановлений рішенням Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 20.07.2023 про стягнення з ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_5 ; зареєстрована адреса проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_2 ) на користь ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_6 ; адреса проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_1 ) аліменти на утримання сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 з 2800,00 грн. щомісячно на 1/4 частку від усіх видів заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня набрання рішенням законної сили і до досягнення дитиною повноліття.
Стягнути з ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_5 ; зареєстрована адреса проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_2 ) на користь держави судовий збір у розмірі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) гривень 20 копійок.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подачі апеляційної скарги.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Позивач:
ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_5 ; зареєстрована адреса проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_2 ).
Відповідач:
ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_6 ; адреса проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_1 ).
Головуючий суддя О.В. Рукас