"21" жовтня 2025 р. Справа № 363/4947/25
21 жовтня 2025 року м. Вишгород
Суддя Вишгородського районного суду Київської області Рукас О.В., розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 , за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП,-
До Вишгородського районного суду Київської області надійшли матеріали справи про адміністративне правопорушення про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями головуючим суддею по справі призначено суддю Рукас О.В.
Зі змісту протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД № 240583 від 09.08.2025 року вбачається, що 09 серпня 2025 року о 19 год. 00 хв. за адресою АДРЕСА_1 , ОСОБА_1 умисно давав ляпаси, стусани, штовхав, ображав нецензурною лайкою свою дружину ОСОБА_2 , що проживає разом з ним за адресою АДРЕСА_1 , чим вчинив домашнє насильство.
Таким чином, ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.
Будучи присутнім в судовому засіданні, повідомленим про права та обов'язки, ОСОБА_1 вину у вчиненні правопорушення за ч.1 ст. 173- 2 КУпАП не визнав, пояснив суду, що не вчиняв будь якого насильства по відношенню до ОСОБА_2 , вважає, що 09.08.2025 року між ними відбулась звичайна побутова сварка, яку, на його думку спровокувала дружина ОСОБА_2 , оскільки вони знаходились в стадії розлучення. Допускає, що під час сварки він ображав ОСОБА_2 нецензурною лайкою, але не штовхав її, тілесних ушкоджень не наносив. Синці, які утворились на руках ОСОБА_2 могли з'явитися від того, що він міцно тримав її за руки, щоб остання не жбурляла в нього посуд. Внаслідок цієї сварки ОСОБА_2 викликала працівників поліції, які по приїзду склали відносно нього протокол за ч.1 ст. 173-2 КУпАП та тимчасовий заборонний припис.
Відповідаючи на запитання суду зазначив, що 26.09.2025 року судом було ухвалено рішення про розірвання шлюбу, і на даний час він з ОСОБА_2 однією родиною не проживає.
На відео, що долучено до матеріалів справи працівниками поліції зафіксовані словесні образи нецензурною лайкою, висловлені ним у присутності працівників поліції на адресу ОСОБА_2 , які він дійсно висловлював, оскільки перебував у підвищеному емоційному стані.
Захисник ОСОБА_1 - адвокат Слободяник М.В. прохав суд закрити справу про адміністративне правопорушення за ч.1 ст.173-2 КУпАП відносно ОСОБА_1 на підставі п.1 ст.247 КУпАП у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення, про що надав письмове клопотання, яке в судовому засіданні підтримав ОСОБА_1 .
В своїх поясненнях адвокат Слободяник М.В. вказав, що склад правопорушення, що ставить у провину ОСОБА_1 не відповідає диспозиції ч.1 ст. 173-2 КУпАП, оскільки в протоколі та матеріалах справи відсутні докази про завдання шкоди психологічного або фізичного характеру, яка була чи могла бути заподіяна потерпілій ОСОБА_2 , а також не зазначено конкретні форми домашнього насильства, які передбачені диспозицією ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.
У судовому засіданні потерпіла ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , будучи повідомленою про права та обов'язки суду пояснила, що її колишній чоловік - ОСОБА_1 на протязі тривалого часу принижує її та ображає, лається, намагається вигнати з будинку, застосовує фізичне насильство, хватає за руки, штовхає, та вчиняє таки дії вже не перший раз. Раніше вона приховувала ці факти, стидалася звертатися до органу поліції, оскільки не бажала розголосу. Саме 09.08.2025 року перебуваючи вдома, ОСОБА_1 зранку почав вживати алкогольні напої, був збуджений та агресивний. Вона намагалась не спілкуватись з ОСОБА_1 , уникати його, оскільки він був агресивно налаштованим, перебувала у спальні та дивилась телевізор. ОСОБА_1 прийшов до спальні, вимкнув телевізор та забрав дроти, почав ображати її нецензурною лайкою, вона намагалась уникнути конфлікту та піти, але ОСОБА_1 почав хватати її за руки за волосся, бив по потилиці. Коли він її відпустив, вона викликала поліцію, при цьому ОСОБА_1 вибив з її рук телефон, та також викликав працівників поліцію. По приїзду працівників поліції останніми було складено тимчасовий заборонний припис відносно ОСОБА_1 , який вона потім заховала в автомобілі, та протокол про адміністративне правопорушення. В присутності працівників поліції ОСОБА_1 продовжував поводити себе зухвало, принижував її та ображав грубою нецензурною лайкою. Після того як поліцейські поїхали, ОСОБА_1 забрав в неї ключі від будинку, внаслідок чого вона не могла вийти з будинку до 11.08.2025 року, тому саме 11.08.2025 року вона змогла звернутися до медичного закладу щоб зафіксувати тілесні ушкодження, які їй були спричинені ОСОБА_1 09.08.2025 року, про що було отримано відповідну довідку. Зазначену довідку, вона також сховала в автомобілі, але ОСОБА_1 забравши у неї ключі від автомобіля, знайшов цю довідку разом з протоколом та тимчасовим заборонним приписом та знищів їх. До справи вона надала Дублікат медичної довідки №2397 від 01.09.2025 року про отримані 09.08.2025 року внаслідок побиття ОСОБА_1 тілесні ушкодження.
Зазначила, що у ОСОБА_1 періодично, приблизно раз на місяць були такі напади агресії, під час яких він її ображав та принижував, давав стусанів, штовхав, виганяв з будинку, забирав ключі від автомобіля. На її думку, ОСОБА_1 отримує задоволення від такої своєї поведінки направленої на її приниження. Зазначила, що вона є особою з інвалідністю внаслідок певної хвороби, і такі знущання над нею з боку ОСОБА_1 це шлях до рецидиву її хвороби.
На даний час вона з ОСОБА_1 не проживає, оскільки через декілька днів після зазначених подій, вона виїхала з дитиною з будинку ОСОБА_1 , а для того щоб забрати свої речі з будинку, їй знову прийшлось викликати працівників поліції, оскільки ОСОБА_1 вів себе агресивно, і вона побоювалась за своє життя та здоров'я.
Представник потерпілої ОСОБА_2 - адвокат Кирієнко В.В. надала суду письмові пояснення до яких долучила фото докази про отримані ОСОБА_2 тілесні ушкодження та відео і аудіо записи подій 09.08.2025 року. В судовому засіданні суду зазначила, що ОСОБА_1 постійно вчиняє психологічне насильство в сім'ї, погрожує ОСОБА_2 , постійно вчиняє сварки, висловлюється нецензурними словами, принижує, вчиняє психологічний та фізичний тиск на ОСОБА_2 , тому прохала суд притягнути останнього до адміністративної відповідальності за правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 173-2 КУпАП.
Заслухавши особу, яка притягається до адміністративної відповідальності, його захисника, потерпілу та її представника, дослідивши докази по справі, суд дійшов наступних висновків.
Статтею 7 КУАП передбачено, що провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Відповідно до вимог ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно зі ст. 245 КУпАП, завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно до ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Статтею 251 КУпАП визначено, що доказами по справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються зокрема: протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
За нормою ст.252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Згідно зі ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення, окрім іншого, зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності.
Відповідно до ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, відповідальність за вказане правопорушення настає за вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого, а так само невиконання термінового заборонного припису особою, стосовно якої він винесений, або неповідомлення уповноваженим підрозділам органів Національної поліції України про місце свого тимчасового перебування в разі його винесення.
Так, об'єктивна сторона цього правопорушення полягає в умисному вчиненні будь-яких дій фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування фізичного насильства, що не завдало фізичного болю і не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психологічному здоров'ю потерпілого.
Відповідно до ст. 1 ЗУ «Про запобігання та протидію домашньому насильству», домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.
Психологічне насильство - форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров'ю особи.
Фізичне насильство - форма домашнього насильства, що включає ляпаси, стусани, штовхання, щипання, шмагання, кусання, а також незаконне позбавлення волі, нанесення побоїв, мордування, заподіяння тілесних ушкоджень різного ступеня тяжкості, залишення в небезпеці, ненадання допомоги особі, яка перебуває в небезпечному для життя стані, заподіяння смерті, вчинення інших правопорушень насильницького характеру.
Особа, яка постраждала від домашнього насильства - особа, яка зазнала домашнього насильства у будь-якій формі.
Кривдник - особа, яка вчинила домашнє насильство у будь-якій формі.
Статтею 21 ЗУ "Про запобігання та протидію домашньому насильству"передбачено, що постраждала особа має право, зокрема, на дієвий, ефективний та невідкладний захист в усіх випадках домашнього насильства, недопущення повторних випадків домашнього насильства.
З наданих в судовому засіданні пояснень потерпілої ОСОБА_2 вбачається, що ОСОБА_1 застосовував фізичне та психологічне насильство до неї (своєї дружини), адже її пояснення деталізовані та підтверджені дослідженими в судовому засіданні доказами, що вказує на їх правдивість.
Надаючи оцінку встановленим обставинам, суд критично ставиться до пояснень ОСОБА_1 , щодо невчинення ним домашнього насильства, як таких що надані як спосіб захисту від інкримінованого йому адміністративного правопорушення, та як таких, що не підтверджені належними доказами. Вказані ОСОБА_1 обставини не знайшли належного підтвердження при розгляді даної справи, тому не можуть бути взяті судом до уваги.
Суд вбачає в діях ОСОБА_1 склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, що також підтверджується наступними доказами:
- протоколом про адміністративне правопорушення ВАД № 240583 від 09.08.2025 року, складеним у присутності ОСОБА_1 , містиь його підпис та пояснення; зауважень щодо протоколу не виявлено;
- рапортом ст. інспектора - чергового Вишгородського РУП ГУНП в Київській області від 09.08.2025 року, зареєстрованому в єдиній інформаційно-телекомунікаційній системі Вишгородського РУП ГУНП в Київській області «Інформаційний портал Національної поліції», з якого вбачається, що 09.08.2025 року об 19 год. 07 хв. на спеціальну лінію «102» від ОСОБА_2 надійшло повідомлення про те, що 09.08.2025 року об 19 год. 07 хв. за адресою: АДРЕСА_1 , буянить її чоловік ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; за результатами перевірки повідомлення працівниками поліції встановлено, що ОСОБА_1 вчинив домашнє насильство відносно своєї дружини ОСОБА_2 , у зв'язку з чим було винесено Тимчасовий заборонний припис серія АА 469205 та складено протокол серії ВАД № 240583 від 09.08.2025 року за ч.1 ст. 173-2 КУпАП;
- протоколом про прийняття заяви про вчинене правопорушення від 09.08.2025 року, в якій ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , просить вжити заходи реагування відносно її чоловіка - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який 09.08.2025 року близько 19 год. 00 хв. ображав її нецензурною лайкою, кидався у бійку, штовхав, поводив себе неадекватно;
- інформацією про перебування у шлюбі ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , (актовий запис про шлюб №553 від 30.05.2009 року складений Відділом реєстрації актів цивільного стану Деснянського районного управління юстиції у м. Києві);
- письмовими поясненнями ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з яких підтверджується, що її чоловік ОСОБА_1 перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння за адресою АДРЕСА_1 , вчинив відносно неї домашнє насильство психологічного та фізичного характеру, а саме штовхав її, хватав за руки та волосся, бив по обличчю, по потилиці, ображав нецензурною лайкою. Такі сварки та приниження відбуваються систематично, чоловік перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння веде себе агресивно, висловлює погрози, кидається у бійку. ОСОБА_2 отримує постійно синці та видране волосся;
- копією медичної довідки від 11.08.2025 року №2397 виданої КНП «Вишгородська ЦРЛ» ВМР та дублікатом довідки №2397 виданим КНП «Вишгородська ЦРЛ» ВМР 01.09.2025 року з яких встановлено, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , звернулася 11.08.2025 року до травмпункту КНП «ВЦР» внаслідок побиття чоловіком. Встановлений діагноз: численні забої, підшкірні гематоми обох верхніх кінцівок, забій м'яких тканин волосяної частини голови;
- DVD-R диском з відеофайлом «export - 9oza0» який містить відеозапис, що був створений на боді-камеру поліцейського під час виїзду 09.08.2025 року за адресою АДРЕСА_1 , на виклик за заявою ОСОБА_2 , тривалістю 1 година 32 хвилини 20 секунд, яким підтверджується агресивна поведінка ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , під час оформлення Тимчасового заборонного припису (серія АА 469205) та складання протоколу серії ВАД № 240583 від 09.08.2025 року за ч.1 ст. 173-2 КУпАП, як по відношенню до дружини ОСОБА_2 так і до працівників поліції;
- фото, аудіо матеріалами, що долучені матеріалів справи, та містять інформацію про отримані ОСОБА_2 тілесні ушкодження (синці), та образи з боку ОСОБА_1 на її адресу.
Оцінивши досліджені докази в їх сукупності та взаємозв'язку, суд приходить до висновку, що дії ОСОБА_1 , які виразилися у вчиненні домашнього насильства, правильно кваліфіковані за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП; провину ОСОБА_1 , у вчиненні даного адміністративного правопорушення вважаю доведеною.
Досліджені під час судового розгляду справи та перевірені вищенаведені докази є належними та допустимими у розумінні ст. 251 КУпАП і свідчать про вчинення ОСОБА_1 домашнього насильства.
У своїх рішеннях «Ірландія проти Сполученого Королівства» від 18.01.1978 року, «Коробов проти України» від 21.10.2011 року ЄСПЛ звертає увагу, що при оцінці доказів суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом», така доведеність може випливати із співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків.
Таким чином, дотримуючись принципу неупередженості та об'єктивності, відповідно до вимог ст. ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП суд, давши належну оцінку наявним у справі доказам у їх сукупності, дійшов обґрунтованих висновків про доведеність вини ОСОБА_1 «поза будь-яким розумним сумнівом» у вчиненні ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.
Відповідно до положень ст. 23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчинення нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
Відповідно до ч. 2 ст. 33 КУпАП при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
У відповідності до ч. 2 ст. 33 та п. 1 ч. 1 ст. 34 КУпАП обставин, що пом'якшують відповідальність за вчинене адміністративне правопорушення, судом не встановлено.
У відповідності до ч. 2 ст. 33 та ст. 35 КУпАП обставин, що обтяжують відповідальність за вчинене адміністративне правопорушення, судом не встановлено.
Враховуючи характер вчиненого правопорушення, дані про особу, яка притягується до адміністративної відповідальності, наслідки вчиненого та ступінь його вини, відсутність обтяжуючих обставин вчинення правопорушення та пом'якшуючих обставин, вважаю, що адміністративним стягненням, необхідним і достатнім для виховання ОСОБА_1 у дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття та запобіганню вчиненню ним нових правопорушень повинна бути міра відповідальності у виді штрафу.
Відповідно до ст. 40-1 КУпАП у разі винесення судом постанови про накладення адміністративного стягнення з особи, на яку накладено таке стягнення, стягується на користь держави судовий збір, розмір якого відповідно до ч. 2 ст. 4 ЗУ «Про судовий збір» становить 0,2 прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Тому з ОСОБА_1 на користь держави підлягає стягненню судовий збір у розмірі 605,60 грн.
На підставі ст. 173-2 КУпАП, керуючись ст.ст. 23,33, 40-1,268,283,284 КУпАП,-
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, та призначити адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що дорівнює 510 (п'ятсот десять) гривень 00 копійок.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь держави судовий збір у розмірі 605 (шістсот п'ять) гривень 60 копійок.
У разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.
У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень.
Постанова суду може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Вишгородський районний суд Київської області на протязі десяти днів.
Суддя О.В. Рукас