Справа № 205/14008/25
Провадження № 3/204/2413/25
ЧЕЧЕЛІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД м. ДНІПРА
23 жовтня 2025 року Чечелівський районний суд міста Дніпра у складі:
головуючий суддя Чапала Г.В.,
секретар судового засідання Азарян Б.С.,
учасники судового провадження:
прокурор
Західної окружної прокуратури
міста Дніпра Дніпропетровської
обласної прокуратури Красюк І.В.,
особа, яка притягається до
адміністративної відповідальності ОСОБА_1 ,
розглянувши адміністративний матеріал стосовно:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, що працює на посаді секретаря судового засідання Новокодацького районного суду м. Дніпра, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 ,
про притягнення до адміністративної відповідальності відповідно до ч. 1 ст. 172-6 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення, ОСОБА_1 , припинивши повноваження секретаря судового засідання Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська, будучи згідно з п.п. «в» п.1 ч.1 ст.3 Закону України «Про запобігання корупції» суб'єктом декларування, а також, відповідно до примітки до статті 172-6 КУпАП будучи суб'єктом правопорушення за цією статтею, у порушення вимог абз. 2 ч. 2 ст. 45 Закону України «Про запобігання корупції» несвоєчасно та без поважних причин подала декларацію особи, яка припинила діяльність, пов'язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування за 2023 рік (після звільнення), а саме 29.05.2024 року о 23 год. 43 хв., тобто з порушенням встановленого законодавством строку для подачі такої декларації, чим вчинила адміністративне правопорушення, пов'язане з корупцією, відповідальність за яке передбачене частиною 1 статті 172-6 КУпАП.
В судовому засіданні ОСОБА_1 провину у вчиненні зазначеного адміністративного правопорушення визнала. Пояснила, що не подала вчасно декларацію внаслідок збігу складних особистих обставин, адже у вказаний час проходила лікування у процесі намагання стати мамою дитини, на даний час перебуває на восьмому місяці вагітності, також були складнощі у чоловіка, який є учасником бойових дій, що в сукупності з військовим станом, нестабільним зв'язком інтернету та відсутністю стабільного електропостачання призвело до вказаної ситуації.
Окрім того, напередодні засідання, 17 жовтня 2025 року направила на адресу суду клопотання, у якому зазначила, що свою провину у вчиненні даного адміністративного правопорушення визнає у повному обсязі, щиро кається у скоєному, дане правопорушення вчинено нею з необережності, умислу приховати доходи чи майно у неї не було, оскільки всю вказану інформацію вже було зазначено в деклараціях кандидата на посаду від 21.06.2023 та від 19.09.2023.
Зазначена інформація в її деклараціях не відрізняється від попередніх декларацій, всі обставини, пов'язані з фінансовим становищем, залишались та залишаються без змін, що свідчить про відсутність приховати інформацію та умислу на неподання декларації.
Повідомила суд про те, що з червня 2024 року по даний час працює на посаді секретаря судового засідання Новокодацького районного суду міста Дніпра та протягом усього часу своєї роботи у визначені законом строки подає щорічні декларації, тобто намагається виправити ситуацію, яка склалась, що підтверджує ту обставину, що не намагалась приховати свої доходи або майно.
Відповідно до характеристики з місця роботи у Новокодацькому районному суді міста Дніпра від 01 жовтня 2025 року (копія додається), за час виконання своїх посадових обов'язків ОСОБА_1 зарекомендувала себе як відповідальна і дисциплінована працівниця, яка проявляє ініціативу і приймає правильні рішення в питаннях, що стосуються її посадових обов'язків у професійній діяльності, зосереджується на головному. Має авторитет серед колег, завжди готова їм допомогти у складній ситуації, але при цьому дотримується внутрішніх етичних правил і норм. Самокритична, визнає власні упущення. Систематично працює над підвищенням свого професійного рівня, проходить підготовку секретарів судового засідання місцевих загальних та апеляційних судів з підтримання кваліфікації на навчальних заходах Національної школи суддів України. Бере активну участь у колективному житті суду. За період роботи зауважень по виконанню своїх службових обов'язків та дисциплінарних стягнень не має.
Рішенням Ради суддів України №35 від 22 серпня 2025 року ОСОБА_1 оголошено Подяку Ради суддів України за значний вклад у зміцнення авторитету судової влади, високий професіоналізм, особистий внесок у розвиток судової влади, багаторічну сумлінну працю та з нагоди Дня Незалежності України.
Більше цього, просила суд врахувати й ту обставину, що у тяжкий, тривожний період для всієї країни, коли тривають повномасштабні боєві дії, пов'язані зі збройною агресією російської федерації проти України, коли гинуть люди, не залишила країну та роботу, не дивлячись на постійні повітряні тривоги у місті Дніпро та ракетно дронові обстріли, продовжує сумлінно виконувати свої посадові обов'язки, намагаючись внести свій внесок у спільну перемогу.
Також, на даний час ОСОБА_1 перебуває у соціальній відпустці у зв'язку з вагітністю та пологами та готується стати матусею і ситуація, яка склалась з її необачності пригнічує її та змушує хвилюватись.
Послалась на п. 4 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 2 листопада 2004 року № 15-рп/2004, яким наголошено, що «окремим виявом справедливості є питання відповідності покарання вчиненому злочину; категорія справедливості передбачає, що покарання за злочин повинно бути домірним злочину» (абзац п'ятий підпункту 4.1); «правова держава, вважаючи покарання передусім виправним та превентивним засобом, має використовувати не надмірні, а лише необхідні і зумовлені метою заходи. Обмеження конституційних прав обвинуваченого повинно відповідати принципу пропорційності: інтереси забезпечення охорони прав і свобод людини і громадянина, власності, громадського порядку та безпеки тощо можуть виправдати правові обмеження прав і свобод тільки в разі адекватності соціально обумовленим цілям» (абзац четвертий підпункту 4.2).
З огляду на вищевикладене, просила суд врахувати, що раніше до адміністративної, кримінальної або дисциплінарної відповідальності не притягувалася, офіційно працевлаштована, де характеризується виключно позитивно, визнає свою провину у повному обсязі, щиро жалкує про скоєне, просить врахувати характер та обставини правопорушення, а також відсутність обставин, що обтяжують відповідальність, відсутність реально заподіяної істотної шкоди суспільним чи державним інтересам, правам і свободам громадян або іншим цінностям, які охороняються законом, що, суттєво знижує ступінь суспільної небезпеки вчиненого та, як наслідок, призводить до малозначності діяння, на що звертав увагу також Вищий адміністративний суд України у постанові від 14.12.2016 (справа К/800/17615/16) мотивувальна частина постанови якої чітко вказує, що у кожному конкретному випадку суд має вирішувати питання про визнання діяння малозначним, виходячи з об'єктивної оцінки його наслідків, у зв'язку із чим просила визнати вчинене нею діяння малозначним та звільнити від адміністративної відповідальності за правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, на підставі ст. 22 КУпАП, обмежившись усним зауваженням.
Додатково звернула увагу, що про можливість звільнення осіб від адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 172-6 КУпАП на підставі ст. 22 КУпАП свідчить стала судова практика, зокрема висновки щодо застосування норм матеріального права викладені у постановах Київського апеляційного суду від 30 вересня 2025 року у справі №757/17887/25-п, Тернопільського апеляційного суду від 22 вересня 2025 року у справі №607/11928/25, Харківського апеляційного суду від 27 серпня 2025 року у справі №643/5976/25, Дніпровського апеляційного суду від 21 лютого 2022 року у справі №201/12912/21 та інші.
На підтвердження вказаних доводів суду надано характеристику ОСОБА_1 з місця роботи у Новокодацькому районному суді м. Дніпра, копію Подяки ОСОБА_1 від Ради суддів України за значний вклад у зміцнення авторитету судової влади, високий професіоналізм, особистий внесок у розвиток судової влади, багаторічну сумлінну працю, консультаційний висновок Міської клінічної лікарні №6.
Прокурор Західної окружної прокуратури міста Дніпра Дніпропетровської обласної прокуратури Красюк І.В. у судовому засіданні вважала за необхідне визнати ОСОБА_1 винною у вчиненні адміністративного правопорушення, з огляду на сукупність наявних у матеріалах справи доказів, а також зважаючи на визнання провини самою особою, яка притягається до відповідальності. На підтвердження своєї позиції надала суду Висновок прокурора в адміністративній справі, у якому виклала вказані обставини, та просила суд накласти стягнення у виді штрафу в межах санкції ч. 1 ст. 172-6 КУпАП.
Вислухавши пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , а також думку прокурора, дослідивши матеріали справи та оцінивши наявні докази у їх сукупності, суд дійшов наступних висновків.
Статтею 280 КУпАП визначено, що при розгляді справи про адміністративне правопорушення підлягають з'ясуванню наступні обставини: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до абз. 12 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання корупції» правопорушення, пов'язане з корупцією - діяння, що не містить ознак корупції, але порушує встановлені цим Законом вимоги, заборони та обмеження, вчинене особою, зазначеною у ч. 1 ст. 3 цього Закону, за яке законом встановлено кримінальну, адміністративну, дисциплінарну та/або цивільно-правову відповідальність.
Відповідно до частини 1 статті 65-1 Закону за вчинення корупційних або пов'язаних з корупцією правопорушень особи, зазначені в частині першій статті 3 цього Закону, притягаються до кримінальної, адміністративної, цивільно-правової та дисциплінарної відповідальності у встановленому законом порядку.
Згідно зі ст. 68 Конституції України, кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей. Незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності.
Відповідно до п. 5 ст. 5 Закону України «Про державну службу», на державних службовців поширюється дія Закону України «Про запобігання в корупції».
Відповідно до наказу в.о. керівника апарату Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська № 142-К від 31 серпня 2021 ОСОБА_1 з 01 вересня 2021 призначено на посаду секретаря судового засідання Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська, що відноситься до посад державної служби категорії посад «В» (а.с. 19). Окрім того, згідно наказу керівника апарату Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська № 187-К від 01 листопада 2021 року секретарю судового засідання Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська ОСОБА_1 присвоєно 9 ранг державного службовця в межах посад державної служби категорії «В» (а.с. 21).
Відповідно до п.п. «в» п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції» державних службовців віднесено до суб'єктів на яких поширюється дія вказаного закону.
Отже, ОСОБА_1 перебуваючи на посаді секретаря судового засідання Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська, згідно з п.п. «в» п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону була суб'єктом відповідальності за вчинення корупційних правопорушень i правопорушень, пов'язаних з корупцією, та суб'єктом декларування відповідно до ст. 3 Закону.
Згідно примітки до ст. 51-3 Закону України «Про запобігання корупції» державних службовців категорії «В» не віднесено до осіб, які займають відповідальне та особливо відповідальне становище.
Відповідно до наказу керівника апарату Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська № 26-К від 06 березня 2023 року про звільнення ОСОБА_1 з посади секретаря судового засідання - ОСОБА_1 з 20 березня 2023 року було звільнено з посади за власним бажанням (а.с. 22).
Статтею 45 Закону України «Про запобігання корупції», передбачено, що особи, зазначені у пункті 1, підпунктах «а», «в»-«ґ» пункту 2 частини першої статті 3 цього Закону, зобов'язані щорічно до 1 квітня подавати шляхом заповнення на офіційному веб-сайті Національного агентства декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (далі - декларація), за минулий рік за формою, що визначається Національним агентством.
Пунктом 5 ч. 1 ст. 12 Закону передбачено, що Національне агентство з метою виконання покладених на нього повноважень має право приймати з питань, що належать до його компетенції, обов'язкові для виконання нормативно-правові акти. Нормативно-правові акти Національного агентства підлягають державній реєстрації Міністерством юстиції України та включаються до Єдиного державного реєстру нормативно-правових актів.
Відповідно до абзацу 16 частини 1 статті 1 Закону №1700-VII суб'єкти декларування - особи, зазначені у пункті 1, підпунктах «а», «в»-«г» пункту 2, пункті 4 частини першої статті 3 цього Закону, інші особи, які зобов'язані подавати декларацію відповідно до цього Закону.
Наказом Національного агентства «Про затвердження форми декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, та Порядку заповнення та подання декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування» від 23.07.2021 № 449/21 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 29 липня 2021 року за № 987/36609) затверджено форми декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, та Порядок заповнення та подання декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування. Цей Порядок визначає процедуру заповнення та подання до Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (далі - Реєстр), декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, передбачених статтею 45 Закону України «Про запобігання корупції» (далі - декларація) (далі - Закон).
Декларація заповнюється та подається особисто суб'єктом декларування шляхом заповнення відповідної електронної форми після автентифікації у власному персональному електронному кабінеті у Реєстрі.
Декларація подається незалежно від того, перебуває суб'єкт декларування в Україні чи за її межами.
Суб'єкти декларування подають декларації з додержанням таких вимог:
1) щорічна декларація - декларація, яка подається відповідно до частини першої статті 45 Закону (щороку), абзацу другого частини другої статті 45 Закону (після припинення діяльності (після звільнення)) у період з 00 годин 00 хвилин 01 січня до 00 годин 00 хвилин 01 квітня. Така декларація охоплює звітний рік (період з 01 січня до 31 грудня включно), що передує року, в якому подається декларація, та містить інформацію станом на 31 грудня звітного року.
Законом можуть бути встановлені інші строки подання щорічної декларації.
Суб'єкт декларування, поновлений на роботі за рішенням суду після завершення періоду декларування, до 01 квітня року, наступного за роком, у якому відбулося поновлення, подає щорічну декларацію за рік, у якому відбулось поновлення. Якщо така особа поновлена на роботі до завершення періоду декларування, щорічна декларація подається за минулий рік. Щорічна декларація за час вимушеного прогулу не подається.
Якщо особа, яка припинила здійснення діяльності, до завершення визначеного Законом строку подання щорічної декларації знов починає здійснення діяльності, вона подає щорічну декларацію як особа, яка продовжує здійснювати діяльність. Щорічна декларація (після звільнення) у такому випадку не подається;
2) декларація при звільненні - декларація, яка подається відповідно до абзацу першого частини другої статті 45 Закону - не пізніше 30 календарних днів з дня припинення діяльності.
Така декларація подається за період, який не був охоплений деклараціями, раніше поданими суб'єктом декларування, та містить інформацію станом на останній день такого періоду, яким є останній день здійснення діяльності.
Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ, Законом України «Про захист інтересів суб'єктів подання звітності та інших документів у період дії воєнного стану або стану війни» від 3 березня 2022 року № 2115-ІХ було призупинено компанію декларування в Україні.
12 жовтня 2023 року набрав чинності Закон України № 3384-IX, яким відновлено декларування та функції НАЗК.
Так згідно ч. 1 ст. 45 Закону України про запобігання корупції особи, зазначені у пункті 1, підпунктах «а», «в»-«г» пункту 2 частини першої статті 3 цього Закону, зобов'язані щорічно до 1 квітня подавати шляхом заповнення на офіційному веб-сайті Національного агентства декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (далі - декларація), за минулий рік за формою, що визначається Національним агентством.
Відповідно до роз'яснень НАЗК «Щодо фінансової доброчесності: застосування окремих положень Закону України «Про запобігання корупції» стосовно заходів фінансового контролю (подання декларації, повідомлення про суттєві зміни в майновому стані, повідомлення про відкриття валютного рахунку)» від 13.11.2023 №4 з 1 січня до 31 березня 2024 року включно суб'єкти декларування (крім тих, які мають право на відтермінування) були повинні подати щорічні декларації за 2023 звітний період.
Відповідно до п. 2-7 розділу ХІІІ «Прикінцеві положення» Закону України «Про запобігання корупції» з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України про визначення порядку подання декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, в умовах воєнного стану» здійснення заходів фінансового контролю, передбачених розділом VII цього Закону (зокрема подання декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування), відновлюється у повному обсязі та здійснюється у порядку та строки, визначені цим Законом.
Як слідує з наданої Національним агентством з питань запобігання корупції послідовності дій користувача «Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування» ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), дії направлені на подання декларації було нею розпочато 29.05.2024 тобто після закінчення граничного строку для подання вказаного документу (а.с. 49-52).
Таким чином, ОСОБА_1 подала щорічну декларацію особи, яка припинила діяльність, пов'язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування за 2023 рік лише 29.05.2024 року о 23 год. 43 хв., тобто з порушенням встановленого законодавством строку для подачі такої декларації.
Датою вчинення адміністративного правопорушення, пов'язаного корупцією, є 29.05.2024 року, тобто день несвоєчасного подання декларації особи, яка припинила діяльність, пов'язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування за 2023 рік. Датою виявлення вчиненого ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, пов'язаного з корупцією, передбаченого частиною 1 статті 172-6 КУпАП, є 12.09.2025, тобто дата складання протоколу про вказане адміністративне правопорушення.
Суб'єктом правопорушення, передбаченого ст. 172-6 КУпАП, може бути виключно особа, на яку у зв'язку з її посадою, поширюються вимоги Закону України «Про запобігання корупції».
Місцем вчинення правопорушення ОСОБА_1 є місце несвоєчасного подання декларації, що відповідно до наданих нею пояснень відбулось за адресою: АДРЕСА_2 .
Таким чином, вислухавши думку учасників та дослідивши матеріали справи, суд робить висновок про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 172-6 КУпАП, а саме у несвоєчасному поданні декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування. ОСОБА_1 визнала провину у вчиненні вказаного адміністративного правопорушення, що окрім того підтверджується дослідженими доказами: протоколом про адміністративне правопорушення, пов'язане із корупцією № 869 від 12.09.2025 року (а.с. 1-10); листом Управління проведення спеціальних перевірок та контролю за своєчасністю подання декларацій Національного агентства з питань запобігання корупції на адресу Управління стратегічних розслідувань в Дніпропетровській області Департаменту стратегічних розслідувань вих. № 47-06/58157-25 від 03.07.2025 (а.с. 27-65); копією декларації ОСОБА_1 за 2023 рік, у якій зазначено дату подання 29.05.2024 (а.с. 70); копією наказу в.о. керівника апарату Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська № 142-К від 31 серпня 2021 про призначення ОСОБА_1 з 01 вересня 2021 на посаду секретаря судового засідання Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська (а.с. 19), копією наказу керівника апарату Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська № 187-К від 01 листопада 2021 року щодо присвоєння ОСОБА_1 9 рангу державного службовця в межах посад державної служби категорії «В» (а.с. 21), копією наказу керівника апарату Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська № 26-К від 06 березня 2023 року про звільнення ОСОБА_1 з посади секретаря судового засідання з 20 березня 2023 року (а.с. 22).
Разом із тим, суд враховує фактичні обставини даної конкретної справи та відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності, а саме те що ОСОБА_1 раніше до адміністративної, кримінальної або дисциплінарної відповідальності не притягувалася, офіційно працевлаштована, де характеризується виключно позитивно, на момент розгляду справи перебуває на восьмому місяці вагітності та зазначає, що вказана ситуація пригнічує її та змушує хвилюватись, визнає свою провину у повному обсязі, щиро жалкує про скоєне, правопорушення вчинено нею з необережності, умислу приховати доходи чи майно у неї не було, оскільки всю вказану інформацію вже було зазначено в деклараціях кандидата на посаду від 21 червня 2023 року та від 19 вересня 2023 року. Зазначена інформація в її деклараціях не відрізняється від попередніх декларацій, всі обставини, пов'язані з фінансовим становищем, залишались та залишаються без змін, що свідчить про відсутність наміру приховати інформацію та умислу на неподання декларації.
ОСОБА_1 з червня 2024 року працює на посаді секретаря судового засідання Новокодацького районного суду міста Дніпра та протягом усього часу своєї роботи у визначені законом строки подає щорічні декларації, тобто намагається виправити ситуацію, яка склалась, та зробила належні висновки.
Відповідно до характеристики з місця роботи у Новокодацькому районному суді міста Дніпра за час виконання своїх посадових обов'язків ОСОБА_1 зарекомендувала себе як відповідальний і дисциплінований працівник, який систематично працює над підвищенням свого професійного рівня, проходить підготовку секретарів судового засідання місцевих загальних та апеляційних судів з підтримання кваліфікації на навчальних заходах Національної школи суддів України. За період роботи зауважень по виконанню своїх службових обов'язків та дисциплінарних стягнень не має.
Згідно рішення Ради суддів України №35 від 22 серпня 2025 року ОСОБА_1 оголошено Подяку Ради суддів України за значний вклад у зміцнення авторитету судової влади, високий професіоналізм, особистий внесок у розвиток судової влади, багаторічну сумлінну працю.
Суд також враховує, що незважаючи на понаднормове навантаження та складні матеріальні умови роботи на посаді секретаря судових засідань, ОСОБА_1 у тяжкий для країни період, перебуваючи у м. Дніпрі, продовжила сумлінно виконувати свої посадові обов'язки.
Окрім того зважає на відсутність обставин, що обтяжують відповідальність, відсутність реально заподіяної істотної шкоди суспільним чи державним інтересам, правам і свободам громадян або іншим цінностям, які охороняються законом, що, суттєво знижує ступінь суспільної небезпеки вчиненого та, як наслідок, призводить до малозначності діяння.
За змістом ст. 22 КУпАП при малозначності вчиненого адміністративного правопорушення орган (посадова особа), уповноважений вирішувати справу, може звільнити порушника від адміністративної відповідальності і обмежитись усним зауваженням.
При цьому зазначена норма закону не містить будь-якого переліку умов або обставин, наявність яких дозволила би визначити малозначність правопорушення, а також застережень щодо неможливості її застосування до окремих складів адміністративних правопорушень, окрім як до тих, що визначенні в примітці до ст. 22 КУпАП (положення цієї статті не застосовується до правопорушень, передбачених частиною четвертою статті 121, частиною п'ятою статті 122, статтями 122-2, 122-4, частиною третьою статті 123, частинами другою - четвертою статті 126 та статтею 130 цього Кодексу).
Тобто законодавцем не запроваджено заборону застосування ст. 22 КУпАП у справах, передбачених ст. 172-6 КУпАП.
Разом із тим, нормативне визначення малозначності діяння, передбачене в ч. 2 ст. 11 КК України, відповідно до якої не визнається злочином дія або бездіяльність, яка хоча формально і містить ознаки будь-якого діяння, передбаченого цим Кодексом, але через малозначність не становить суспільної небезпеки, тобто не заподіяла і не могла заподіяти істотної шкоди фізичній чи юридичній особі, суспільству або державі.
У постанові Верховного Суду України від 24 грудня 2015 року (справа № 5-221кс15), викладено такий висновок: специфіка встановлення малозначності діяння полягає в обов'язковій сукупності трьох умов:
1) формальна наявність у вчиненому діянні ознак складу злочину, передбаченого КК, тобто всіх тих передбачених у законі об'єктивних і суб'єктивних ознак, що у відповідній статті (частині статті) Особливої частини КК України характеризують певний склад злочину. Діяння, яке не містить хоча б однієї ознаки складу злочину, не може визнаватись малозначним;
2) малозначне діяння не становить суспільної небезпеки, яка є типовою для певного злочину. Це виражається в тому, що воно не заподіює взагалі шкоди фізичній чи юридичній особі, суспільству чи державі, або заподіює їм явно незначну (мізерну) шкоду;
3) малозначне діяння не повинно бути суб'єктивно спрямоване на заподіяння істотної шкоди.
Відтак, визнаючи діяння малозначним, суду потрібно враховувати не тільки фактично заподіяну шкоду, але й те, на що було направлено діяння і до яких втрат могло це призвести.
Склад адміністративного правопорушення за ч. 1 ст. 172-6 КУпАП є формальним, тобто таким, який не передбачає настання суспільно-небезпечних наслідків як обов'язкового елементу об'єктивної сторони, в той час як обов'язковим елементом об'єктивної сторони формального складу завжди є діяння.
Разом із тим, суд бере до уваги те, що згідно листа за підписом керівника апарату Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 14.04.2025 № 02-13/3/218/2025, скерованого на адресу т.в.о. начальника Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України, у відповідь на запит, зазначено, що попередження ОСОБА_1 про вимоги, заборони та обмеження, передбачені Законом України «Про боротьбу з корупцією» здійснювалось в усній формі. Інформування щодо відновлення декларування та необхідність подачі декларацій у зв'язку з набранням чинності Закону України «Про внесення змін до деяких законів України про визначення порядку подання декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, в умовах воєнного стану» не здійснювалось, оскільки на час набрання чинності вищевказаним законом ОСОБА_1 не працювала в Бабушкінському районному суді м. Дніпропетровська (а.с. 18).
Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ, Законом України «Про захист інтересів суб'єктів подання звітності та інших документів у період дії воєнного стану або стану війни» від 3 березня 2022 року № 2115-ІХ було призупинено компанію декларування в Україні.
12 жовтня 2023 року набрав чинності Закон України № 3384-IX, яким відновлено декларування та функції НАЗК.
Проте ОСОБА_1 звільнилась, та не працювала в Бабушкінському районному суді м. Дніпропетровська з 20 березня 2023 року, тобто на момент відновлення декларування не була особою, уповноваженою на виконання функцій держави або місцевого самоврядування у зв'язку із чим не повідомлялась про вказані зміни у законодавстві за місцем роботи. Означене не звільняє її від відповідальності, проте у сукупності з іншими обставинами, на які вона посилається, а саме про те, що у вказаний час вона проходила лікування у процесі намагання стати матір'ю, та складні особисті обставини у чоловіка, який є учасником бойових дій, в сукупності характеризує вчинене нею правопорушення як малозначне. При цьому суд враховує, що в діях ОСОБА_1 не вбачається ніякої спеціальної мети корупційної спрямованості, вона нічого не приховує та відкрито неодноразово задекларувала усе майно та доходи, як того вимагають норми профільного закону, інформація зазначена в її деклараціях та обставини, пов'язані з фінансовим становищем відображені послідовно та об'єктивно.
Суд погоджується з доводами прокурора щодо особливостей кваліфікації діяння за ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, викладених в тому числі і в листі ВССУ від 22.05.2017 №223-943/0/4-17. Дійсно причини пропуску строку, заявлені правопорушником не є тими поважними причинами, зміст яких розкривається ВССУ у вказаному листі. Однак у випадку наявності таких поважних причин пропущення строку подання декларації, перелічених прокурором, як то: хвороби, перебування особи на лікуванні, внаслідок стихійного лиха (повені, пожежі, землетрусу), технічних збоїв офіційного веб-сайту Національного агентства з питань запобігання корупції, витребування відомостей, необхідних для внесення в декларацію, перебування (триманням) під вартою тощо, відповідальність за вказаною статтею КУпАП, а також склад даного адміністративного правопорушення виключалися б узагалі відповідно до диспозиції ч. 1 ст. 172-6 КУпАП.
Натомість в даному випадку склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП не виключається, в діях ОСОБА_1 він наявний та судом доведений, а сам правопорушник визнав свою вину у повному обсязі.
Разом з тим, на думку суду, наявні підстави враховувати інші причини, що зумовили вчинення особою вказаного діяння, і в разі визнання їх неспівмірно більш вагомими, ніж суть вчиненого діяння, а також в разі виявлення ознак малозначності самого діяння, суд може застосувати ст. 22 КУпАП та, визнавши особу винною у вчиненні малозначного правопорушення, звільнити її від адміністративної відповідальності.
Таким чином, оцінюючи дії ОСОБА_1 та її ставлення до них, те що на момент відновлення декларування вона не була особою, уповноваженою на виконання функцій держави або місцевого самоврядування у зв'язку із чим не повідомлялась про вказані зміни у законодавстві за місцем роботи, та здебільшого в силу особистих обставин не приділила їм уваги, за весь час роботи на публічній службі, окрім даного випадку, вона належним чином виконувала обов'язки щодо фінансового контролю, відсутність у неї наміру приховати своє майно та дохід, враховуючи дані про її особу, яка позитивно характеризується, має відзнаки за результатами професійної діяльності, той факт, що вона раніше до адміністративної відповідальності не притягувалась, в сукупності ці обставини дають суду підстави для висновку про відсутність значної суспільної небезпеки в її діях, у зв'язку з чим суд вважає можливим застосувати до неї положення ст. 22 КУпАП та звільнити ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності у зв'язку з малозначністю вчиненого адміністративного правопорушення й можливістю обмежитися усним зауваженням.
На переконання суду, в даній конкретній справі, з огляду на її фактичні обставини та особу правопорушника застосування положень ст. 22 КУпАП, буде необхідним та достатнім для досягнення визначеної ст. 23 КУпАП мети, а саме виховного впливу та запобігання вчиненню нових правопорушень.
З урахуванням викладеного, керуючись статтями 22, 172-6, 279, 280, 284 КУпАП, суд,-
Визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП.
На підставі ст. 22 КУпАП, враховуючи малозначність вчиненого адміністративного правопорушення, звільнити ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 172-6 КУпАП і обмежитись усним зауваженням, яке оголосити їй в даному судовому засіданні.
Провадження у справі про адміністративне правопорушення у відношенні ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , щодо притягнення її до адміністративної відповідальності, передбаченої ч. 1 ст. 172-6 КУпАП - закрити, на підставі п. 3 ч. 1 ст. 284 КУпАП.
Постанова може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником або прокурором у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 7 та частиною першою статті 287 КУпАП протягом десяти днів з дня винесення постанови до Дніпровського апеляційного суду.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. Постанова може бути пред'явлена до виконання протягом трьох місяців з дня її винесення. В разі оскарження постанови перебіг строку давності зупиняється до розгляду скарги.
Суддя Г.В. Чапала