Справа № 172/1298/25
Провадження 2/172/533/25
Іменем України
23.10.2025 Васильківський районний суд Дніпропетровської області у складі головуючого судді Битяка І.Г. за участі секретаря судового засідання Глушко О.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні, у відсутність сторін, без фіксування судового засідання технічними засобами цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «СВЕА ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
До суду надійшла вищевказана позовна заява. В обґрунтування позовних вимог представник позивача посилається на те, що 26.07.2013 року між АТ «ОТП Банк» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 2002626325. Даний договір за правовою природою є змішаним договором кредитного договору та договору про видачу і обслуговування міжнародних кредитних пластикових карток. Розділ 2 договору передбачає, що попередньо ознайомившись зі всіма умовами надання банківських послуг, правилами, тарифами, в тому числі із положеннями договорів та усіх додатків до них, які розміщені на офіційному сайті АТ «ОТП БАНК» www.otpbank.com.ua, позичальник бажав оформити поточний (картковий) рахунок та отримати електронний платіжний засіб. На картковий рахунок було встановлено кредитний ліміт, порядок користування яким визначено правилами користування карткою. За користування Кредитом АТ «ОТП Банк» нараховує проценти у розмірі 2,49 % в місяць по операціях на розрахунок карткою та 3,49% на зняття готівки в банкоматах. На виконання умов вищевказаного договору АТ «ОТП БАНК» свої зобов'язання по видачі відповідних сум кредиту виконав повністю. Відповідно до виписки по рахунку позичальника останній використав кредит у загальному розмірі 37847,20 грн. Однак відповідач виконував взяті на себе зобов'язання з істотним порушенням умов договору. Відповідач здійснив поповнення рахунку на загальну суму 62702,43 грн., останній платіж надійшов 23.02.2022 року на суму 1700,00 грн. У зв'язку з неповним виконанням взятих на себе обов'язків у позичальника виникла заборгованість у розмірі 65645,86 грн. 20 вересня 2024 року між АТ «ОТП БАНК» і ТОВ «СВЕА ФІНАНС» було укладено договір факторингу № 01.02-24/24. Відповідно до розділу 1 договору факторингу АТ «ОТП БАНК» відступило (передало) ТОВ «СВЕА ФІНАНС» права вимоги, а ТОВ «СВЕА ФІНАНС» набуло права вимоги, що належали АТ «ОТП БАНК», і стало кредитором за кредитними договорами, укладеними між АТ «ОТП БАНК» і боржниками в розмірі портфеля заборгованості, в тому числі до ОСОБА_1 за кредитним договором № 2002626325 від 26.07.2013 року. Просить стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором № 2002626325 від 26.07.2013 року у розмірі 65645,86 грн. та сплачений судовий збір у розмірі 2422,40 грн.
Представник позивача у позовній заяві просив розглядати справу надав заяву про розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження, не заперечував проти ухвалення заочного рішення.
Відповідач у судове засідання не з'явився, про час і місце судового розгляду повідомлений належним чином. Своїм правом надати суду заяву про розгляд справи за його відсутності не скористався та не повідомив суд про причини неявки у засідання. Відзив на позовну заяву у встановлений судом строк не подав.
У зв'язку з викладеним, судом ухвалено рішення про заочний розгляд на підставі наявних у справі доказів.
На підставі ч. 3 ст. 211, ч. 2 ст. 247 ЦПК України справа слухається у відсутність сторін без фіксування судового процесу технічними засобами.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до такого.
12 лютого 2013 року між Акціонерним товариством «ОТП Банк» та відповідачем ОСОБА_1 було укладено договір про надання споживчого кредиту № 2002626325. Підписанням вказаного договору, а також графіку платежів до нього відповідач погодився з усіма його умовами.
Також, 12 лютого 2013 року відповідачем укладено договір комплексного страхування позичальника, де вигодонабувачем вказано АТ «ОТП Банк».
Рахунок № 7 від 12 лютого 2013 року та специфікація на суму 1859,00 грн. датовані 12 лютого 2013 року.
В матеріалах справи наявний розрахунок заборгованості за кредитним договором № 2002626325 від 26 липня 2013 року та виписка з особового рахунку.
20 вересня 2024 року між АТ «ОТП Банк» та ТОВ «Свеа Фінанс» було укладено договір факторингу №01.02-24/24, за умовами якого АТ «ОТП Банк» передає (відступає) фактору (ТОВ «Свеа Фінанс») свої права вимоги, а фактор набуває права вимоги клієнта за первинними договорами та в їх оплату зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату та на умовах, визначених цим договором. Права вимоги, які клієнт відступає фактору за цим договором, відступаються (передаються) в розмірі заборгованості боржників перед клієнтом та визначені в Реєстрі боржників, що підписуються сторонами.
З витягу з Реєстру боржників №2 до договору факторингу №01.02-24/24 від 20 вересня 2024 року видно, що АТ «ОТП Банк» відступило, а ТОВ «Свеа Фінанс» прийняло право вимоги за договором № 2002626325 від 26.07.2013 року.
Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом; зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору.
За змістом статей 626,628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до ч. 2 ст. 1050, ч. 2 ст. 1054 ЦК України позичальник зобов'язується повертати кредит та сплачувати проценти за користування ним у розмірах та на умовах, встановлених договором. Якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути кредит частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини кредитодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів.
Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.
Відповідно до ст. 610 ЦК України порушення зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання. Крім того, відповідно до ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не виконав його у строк, встановлений договором.
Згідно зі ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Відповідно до ст. 536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.
Положеннями ст. 625 ЦК України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. За приписами ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
При цьому, згідно з ч. 1 ст.512 ЦК України кредитор у зобов'язанні (крім випадків, передбачених ст. 515 ЦК України) може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
До нового кредитора переходять права первісного кредитора в зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом згідно зі статтею 514 ЦПК України.
Відступлення права вимоги є одним із випадків заміни кредитора в зобов'язанні, яке відбувається на підставі правочину. Відступлення права вимоги не є окремим видом договору, це правочин, який опосередковує перехід права. Відступлення права вимоги може відбуватися, зокрема, внаслідок укладення договору: (а) купівлі-продажу чи міни (ч. 3ст. 656 ЦК України); (б) дарування (ч. 2ст. 718 ЦК України); (в) факторингу (глава 73 ЦК України).
Статтею 81 ЦПК України на сторін покладено обов'язок довести ті обставини, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказуванню підлягають обставини, щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.
Дослідивши матеріали справи, судом встановлено, що позивач стверджує, що договір про надання споживчого кредиту № 2002626325 було укладено з відповідачем 26 липня 2013 року, проте до матеріалів додано копію договору про надання споживчого кредиту № 2002626325 від 12 лютого 2013 року.
Із Витягу з реєстру боржників № 2 до договору факторингу № 01.02-24/24 від 20 вересня 2024 року видно, що позивач набув право вимоги до відповідача за договором про надання споживчого кредиту № 2002626325 від 26 липня 2013 року.
Окрім того, в розрахунку заборгованості за договором № 2002626325 дата укладення договору теж зазначена як 26 липня 2013 року.
Отже, суд дійшов висновку про те, що стороною позивача не доведене право вимоги до відповідача за укладеним кредитним договором, як не доведено і суму заборгованості за кредитним договором № 2002626325 від 26 липня 2013 року, яку позивач просить стягнути з відповідачки.
Враховуючи вищевикладене, та ту обставину, що в ході розгляду справи позивачем не було підтверджено наявність заборгованості саме за тим договором, на який він посилається у позові як на підставу позовних вимоги - № 2002626325 від 26 липня 2013 року оку, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні заявлених позовних вимог.
Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 141 ЦПК України у разі відмови в позові судові витрати покладаються на позивача.
Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 89, 141, 211, 247, 263-265, 279, 280-281 ЦПК України, -
Відмовити у задоволенні позовних вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «СВЕА ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Судові витрати залишити за позивачем.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому ЦПК України.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Суддя І.Г. Битяк