Справа № 163/1266/25
Провадження № 3/163/768/25
23 жовтня 2025 року місто Любомль
Суддя Любомльського районного суду Волинської області Гайдук А.Л., розглянувши направлені відділом організації несення служби в м. Ковель УПП у Волинській області ДПП, протоколи серії ЕПР1 №346949, серії ЕПР1 №346957 про притягнення до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 130, ч.5 ст. 122 КУпАП
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, що проживає за адресою: АДРЕСА_1 , старшого інспектора Волинської митниці, РНОКПП - НОМЕР_1 ,
ОСОБА_1 о 07:50 годині 31 травня 2025 року в селі Вишнів по автодорозі М-07 «Київ-Ковель-Ягодин», 488 км, керував автомобілем марки «Toyota Camry», реєстраційний номерний знак НОМЕР_2 , у стані алкогольного сп'яніння, чим порушив п.2.9.а ПДР України та вчинив правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП.
Крім цього, у той же час та в тому ж місці ОСОБА_1 , керуючи автомобілем марки «Toyota Camry», реєстраційний номерний знак НОМЕР_2 , в порушення п. 16.13 ПДР, виконуючи розворот ліворуч, не надав перевагу в русі службовому транспортному засобу марки «Toyota Corolla», реєстраційний номерний знак НОМЕР_3 , що рухався в зустрічному напрямку прямо, чим змусив водія змінити напрямок руху, різко гальмувати та подавати звуковий сигнал щоб уникнути зіткнення, чим спричинив аварійну ситуацію та вчинив правопорушення, передбачене ч.5 ст. 122 КУпАП.
Справи за протоколами серії ЕПР1 №346949, серії ЕПР1 №346957 надійшли на розгляд Любомльського районного суду 11 червня 2025 року, того ж дня постановою Любомльського районного суду вирішено розглядати вказані протоколи в межах одного провадження за номером справи 163/1266/25.
За клопотаннями захисника ОСОБА_1 , адвоката Рущака В.М., судові засідання у вказаній справі неодноразово відкладалися з різних причин.
02 жовтня 2025 року ОСОБА_1 , у зв'язку з неможливістю участі у справі захисника Рущака В.М., залучено захисника Демченка Я.В., який надіслав клопотання про відкладення судового засідання задля належного ознайомлення з матеріалами справи та формування позицїї захисту.
02 жовтня 2025 року Захисник ОСОБА_1 , адвокат Демченко Я.В., через систему «Електронний суд» подав письмові пояснення у справі та просив закрити провадження у справі у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративних правопорушень, вказаних у протоколах серії ЕПР1 №346949, серії ЕПР1 №346957.
В обґрунтування своєї позиції зазначив, що аварійна обстановка була спровокована виключно протиправними діями працівників поліції, які рухалися з перевищенням швидкості, без звукових сигналів та проблискових маячків по крайній лівій смузі, коли крайня права смуга була вільною, а не діями ОСОБА_1 , який діяв відповідно до ПДР та мав обмежену оглядовість через сонце.
З приводу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, зазначив, що докази, на яких ґрунтується обвинувачення, є неналежними та недопустимими, а саме: отримані внаслідок незаконної зупинки транспортного засобу, відеозаписи з боді камер є фрагментарними та неповними, проведення огляду на стан алкогольного сп'яніння здійснювалося алкотестером, термін калібрування якого сплив, з порушенням стерильності мундштука, ОСОБА_1 не було роз'яснено право на проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння у закладі охорони здоров'я, результати тесту на стан алкогольного сп'яніння пояснюються вживанням лікарських препаратів, а у самому протоколі про адміністративне правопорушення не правильно вказано дату його складання та серійний номер газоаналізатора.
Крім того, захисник просив направити справу за підсудністю на розгляд Володимирського районного суду Волинської області.
У судове засідання захисники ОСОБА_1 не з'явилися, адвокат Рущак В.М. о 15:48 год. 23.10.2025 надіслав на електронну адресу суду клопотання про участь в судовому засіданні в режимі відеконференції, що призначено на 16 год. того ж дня, у зв'язку з чим суддя була позбавлена можливості ознайомитися з даним клопотанням та розглянути його.
ОСОБА_1 в судовому засіданні не заперечував щодо розгляду справи за відсутності його захисників, подані письмові пояснення підтримав, просив закрити справу у зв'язку з відсутністю у його діях складу адміністративних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 130, ч.5 ст. 122 КУпАП. Вказав, що все, що він говорив безспосередньо після події, сказано в стані афекту, алкогольних напоїв не вживав, після аварійної ситуації, що склалася, зупинявся щоб прийняти лікарські препарати, після чого вже був зупинений працівниками поліції.
Вирішуючи клопотання про направлення справи за підсудністю встановлено таке.
Відповідно до ч.1, 2 ст.276 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається за місцем його вчинення. Справи про адміністративні правопорушення, передбачені … ч.1 ст.130 цього Кодексу, можуть також розглядатися за місцем обліку транспортних засобів або за місцем проживання порушників.
З протоколів про адміністративні правопорушення серії ЕПР1 №346949, серії ЕПР1 №346957 вбачається, що місцем вчинення правопорушення є 488 км автодороги М-07, що в селі Вишнів Ковельського (колишнього Любомльського) району Волинської області. Зазначена ділянка автодороги проходить через село Вишнів, що територіально підсудне Любомльському районному суду.
ВОНС в місті Ковель УПП у Волинській області направив цей протокол для розгляду до Любомльського районного суду Волинської області в порядку ст.257 КУпАП.
Таким чином розгляд справи здійснюється за місцем вчинення адміністративного правопорушення, а тому клопотання щодо направлення справи у Володимирський районний суд Волинської області до задоволення не підлягає.
Заслухавши пояснення, дослідивши матеріали справи, суддя приходить до такого висновку.
Згідно ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно до ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Статтею 251 КУпАП передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Доказами винуватості до протоколів додано копію постанови серії ЕНА №4855651; результати алкотестування на приладі «DRAGER», за результатами якого виявлено 0,39 ‰; акт огляду на стан алкогольного сп'яніння, з результатами якого ОСОБА_1 погодився; направленням на огляд до медичного закладу, у якому зафіксовано відмову ОСОБА_1 ; підписане ОСОБА_1 зобов'язання не керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння; рапорти поліцейського роти обслуговування міста Ковель УПП у Волинській області ДПП; відеозаписи події.
Згідно протоколу серії ЕПР1 №346957, складеного поліцейським ВОНС в м. Ковель УПП у Волинській області Богушем В.В., ОСОБА_1 о 07:50 годині 31 травня 2025 року в селі Вишнів по автодорозі М-07 «Київ-Ковель-Ягодин», 488 км, керуючи автомобілем марки «Toyota Camry», реєстраційний номерний знак НОМЕР_2 , виконуючи розворот ліворуч, не надав перевагу в русі службовому транспортному засобу марки «Toyota Corolla», реєстраційний номерний знак НОМЕР_3 , що рухався в зустрічному напрямку прямо, чим змусив водія змінити напрямок руху, різко гальмувати та подавати звуковий сигнал, щоб уникнути зіткнення, чим спричинив аварійну ситуацію.
Обставини, викладені у протоколі про адміністративне правопорушення, ствердно доводяться відеозаписом з реєстратора службового автомобіля працівників поліції, з якого вбачається, що ОСОБА_1 , здійснюючи розворот ліворуч, не зупинився та не пригальмував щоб надати перевагу у русі автомобілю, що рухався у зустрічному напрямку прямо.
Крім цього, зі змісту відеозаписів з боді камер поліцейських вбачається, що ОСОБА_1 вину у вчиненні даного правопорушення цілковито визнав та просив пробачення у працівників поліції за створення аварійної ситуації на дорозі.
Аргумент захисника про те, що ОСОБА_1 мав обмежену оглядовість через сонце, не спростовує вини останнього, натомість свідчить про те, що ОСОБА_1 , виконуючи розворот, повинен був здійснити зупинку та переконатися в безпечності даного маневру.
Відповідно до п. 10.1. ПДР перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху.
Відповідно до п.16.13. ПДР перед поворотом ліворуч і розворотом водій нерейкового транспортного засобу зобов'язаний дати дорогу трамваю попутного напрямку, а також транспортним засобам, що рухаються по рівнозначній дорозі в зустрічному напрямку прямо чи праворуч.
Ч.5 ст. 122 КУпАП передбачає відповідальність за порушення правил дорожнього руху, що спричинило створення аварійної обстановки, а саме: примусило інших учасників дорожнього руху різко змінити швидкість, напрямок руху або вжити інших заходів щодо забезпечення особистої безпеки або безпеки інших громадян.
Посилання сторони захисту на порушення працівниками поліції, що рухалися на службовому автомобілі марки «Toyota Corolla», реєстраційний номерний знак НОМЕР_3 , швидкісного режиму та інших правил дорожнього руху до уваги суду не беруться, адже такі дії працівників поліції не є предметом розгляду по справі та не підлягають оцінці в межах даного провадження, натомість, факт порушення ПДР ОСОБА_1 , що спричинило аварійну ситуацію, беззаперечно доводиться матеріалами справи.
Вищенаведене спростовує доводи захисту про те, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.5 ст. 122 КУпАП.
Відповідно до частини 2 статті 138 КУпАП стягнення у справах про адміністративні правопорушення, що підвідомчі суду, можуть бути накладені не пізніше як через три місяці з дня вчинення правопорушення.
Відповідно до протоколу, вказане правопорушення було вчинено ОСОБА_1 31.05.2025 року, тобто станом на даний момент минуло уже понад 4 місця із дня його вчинення.
З урахування вищенаведеного, ОСОБА_1 необхідно визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.5 ст. 122 КУпАП, та закрити провадження в цій частині у зв'язку із закінченням строків притягнення до адміністративної відповідальності.
Відповідно до протоколу серії ЕПР1 №346949 від 31.05.2025 року, складеного поліцейським ВОНС в м. Ковель УПП у Волинській області Богушем В.В., ОСОБА_1 о 07:50 годині 31 травня 2025 року в селі Вишнів по автодорозі М-07 «Київ-Ковель-Ягодин», 488 км, керував автомобілем марки «Toyota Camry», реєстраційний номерний знак НОМЕР_2 , у стані алкогольного сп'яніння.
Обставини, викладені у протоколі, стороною захисту заперечуються з мотивів, вказаних вище.
Щодо твердження адвоката про те, що автомобіль зупинено з порушенням ст. 35 Закону «Про Національну поліцію», а тому за доктриною «плодів отруйного дерева» недопустимими є всі наступні докази, у т.ч. протокол про адмінправопорушення, суд зазначає наступне.
Сторона захисту не пояснила, яким чином правомірність дій працівників поліції щодо зупинки транспортного засобу перебуває у причинному зв'язку з обов'язком водія транспортного засобу пройти відповідний огляд з метою встановлення стану алкогольного сп'яніння, і як саме це впливає на встановлений факт фактичної відмови водія пройти такий огляд.
До матеріалів справи долучено копію постанови серії ЕНА4855651 від 31.05.2025 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.5 ст.121 КУпАП та накладення штрафу за керування транспортним засобом з непристебнутим ременем безпеки. Крім того, як встановлено вище, ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.5 ст. 122 КУпАП, що слугувало причиною зупинки.
Суддя вважає за необхідне зазначити, що незгода водія із причинами зупинки не позбавляє його обов'язку на вимогу працівників поліції пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння, оскільки такий обов'язок прямо передбачений пунктом 2.5 Правил дорожнього руху України та не пов'язаний з причиною зупинки транспортного засобу. За невиконання такого обов'язку, тобто відмову водія від проходження огляду на виявлення стану сп'яніння, настає юридична відповідальність, передбачена ч.1 ст. 130 КУпАП.
Законність підстав зупинки транспортного засобу не охоплюється диспозицією ст.130 КУпАП, а відтак не підлягає доказуванню у даній справі. Об'єктивна сторона вказаного адміністративного правопорушення не містить у собі елементи іншого правопорушення, а тому кваліфікація діянь особи здійснюється самостійно від інших видів адміністративної відповідальності. Дії працівників поліції щодо законності таких підстав зупинки можуть бути оскаржені в окремому порядку, зокрема, в адміністративному, із наданням суду відповідних доказів на підтвердження таких обставин, що і було зроблено ОСОБА_1 , та, відповідно до рішення Любомльського районного суду, постанову серії ЕНА4855651 від 31.05.2025 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.5 ст.121 КУпАП скасовано та провадження у справі закрито.
Суддя зазначає, що керування транспортним засобом водієм, який підозрюється в тому, що перебуває у стані алкогольного сп'яніння, створює реальну небезпеку, яка може призвести до тяжких наслідків. Відтак право органів Національної поліції вимагати пройти у встановленому порядку огляд у відповідності до п.2.5 ПДР України кореспондується із обов'язком водія не керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння.
При цьому, відповідно до законодавства, працівник поліції самостійно, на власний розсуд доходить висновку про наявність ознак сп'яніння у водія транспортного засобу та вирішує питання щодо необхідності проходження водієм транспортного засобу огляду на стан сп'яніння. І при виявленні поліцейським ознак алкогольного сп'яніння, на вимогу останнього, водій зобов'язаний пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння.
Відтак, вимога працівників поліції пройти огляд ОСОБА_1 на стан алкогольного сп'яніння була аргументованою, вмотивованою та ґрунтувалась на правових підставах. Доводи адвоката щодо неправомірності дій поліцейських безпідставні та спростовані наявними в матеріалах справи доказами.
Щодо доводів захисника, адвоката Демченка Я.В., про невідповідність газоаналізатора вимогам чинного законодавства, суд вважає, що такі не відповідають дійсності.
Із долученої до матеріалів справи на адвокатський запит останнього копії свідоцтва № П 51 QМ 174110324 про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки газоаналізатора Alcotest 6820 № ARНJ-0304 вбачається, що він відповідає вимогам ДСТУ 8950:2019, а вищевказане свідоцтво чинне до 29 жовтня 2025 року.
Частиною першою статті 1 Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність» дано визначення наступних термінів: 10) калібрування - сукупність операцій, за допомогою яких за заданих умов на першому етапі встановлюється співвідношення між значеннями величини, що забезпечуються еталонами з притаманними їм невизначеностями вимірювань, та відповідними показами з пов'язаними з ними невизначеностями вимірювань, а на другому етапі ця інформація використовується для встановлення співвідношення для отримання результату вимірювання з показу; 17) періодична повірка засобів вимірювальної техніки - повірка, що проводиться протягом періоду експлуатації засобів вимірювальної техніки через встановлений проміжок часу (міжповірочний інтервал); 18) повірка засобів вимірювальної техніки - сукупність операцій, що включає перевірку та маркування та/або видачу документа про повірку засобу вимірювальної техніки, які встановлюють і підтверджують, що зазначений засіб відповідає встановленим вимогам.
Статтею 17 вказаного Закону врегульовано порядок Повірки засобів вимірювальної техніки, що перебувають в експлуатації, згідно якої передбачено, що законодавчо регульовані засоби вимірювальної техніки, що перебувають в експлуатації, підлягають періодичній повірці та повірці після ремонту. Стаття 27 Закону врегульовує питання щодо калібрування засобів вимірювальної техніки.
Міжповірочний інтервал для категорії законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки «Вимірювачі вмісту алкоголю в крові та повітрі, що видихається» встановлено наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 13 жовтня 2016 року № 1747 і становить 1 рік.
Максимальний інтервал між «Сервісним технічним обслуговуванням», «Градуюванням» та міжповірочний інтервал вказаних приладів, становить 1 рік. У пам'яті приладу зберігається інформація про дату останнього градуювання (калібрування).
Жодних обмежень щодо виду газоаналізатору за номером не передбачено.
Оскільки останнє калібрування даного приладу Alcotest 6820 № ARНJ-0304, було проведено 29 жовтня 2024 року, то станом на дату проходження ОСОБА_1 огляду на стан алкогольного сп'яніння з його використанням 31 травня 2025 року, інтервал калібрування даного приладу не закінчився.
Ствердження сторони захисту про порушення самої процедури проходження огляду за допомогою газоаналізатора Alcotest 6820 № ARНJ-0304 та те, що підзахисному не роз'яснено право на проведення такого огляду у закладі охорони здоров'я до уваги суду не приймаються, як і версія адвоката про те, що позитивні результати алкотестера - наслідок прийому лікарського препарату «Фармадипін», адже сам ОСОБА_1 неодноразово повторив, що з результатами огляду на стан алкогольного сп'яніння згідний, вказав, що вживав алкогольні напої у зв'язку з випускним у дитини та необхідності для повторного проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння у медичному закладі немає, що встановлено із записів з боді камер працівників поліції. Жодної згадки про прийом медичних препаратів чи про сумнів в об'єктивності результатів алкотестування ОСОБА_1 не висловлював.
Щодо доводів захисника ОСОБА_1 , адвоката Демченка Я.В., про визнання відеозапису недопустимим доказом з огляду на те, що записи не є повними та безперервними, слід зазначити таке.
Суд оцінює докази в їх сукупності та взаємозв'язку. Дані відеозапису, надані працівниками поліції, узгоджуються з іншими дослідженими судом доказами. На відеозапису зафіксовано факт керування, процедура огляду на стан алкогольного сп'яніння ОСОБА_1 та оформлення результатів такого огляду.
Та обставина, що відеозапис наданий суду у вигляді певної сукупності окремих файлів, сама по собі не може свідчити про фальсифікацію вказаного доказу та його недопустимість. Долучені працівниками поліції відеоматеріали дозволяють достовірно встановити послідовність подій та надати їм об'єктивну оцінку.
За таких обставин у суду відсутні підстави ставити під сумнів достовірність даних, зафіксованих на відеозаписах, долучених до протоколу про адміністративне правопорушення.
Сам протокол про адміністративне правопорушення за своєю формою та змістом відповідає вимогам чинного законодавства; складений з дотриманням вимог ст.ст. 254-256 КУпАП, містить всі необхідні для розгляду справи відомості, передбачені вказаними статтями. Достовірність відомостей, зазначених у протоколі, сумнівів не викликає.
Порушень з боку поліцейських при оформленні вищевказаного протоколу про адміністративне правопорушення судом не встановлено.
Описки у протоколі, допущені працівниками поліції при його складанні, на які вказує сторона захисту, не є суттєвими та не спростовують вини ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, що повністю доводяться доказами, наявними у матеріалах справи.
На переконання суду, надані докази на підтвердження винуватості ОСОБА_1 , є належними, допустимими і достовірними, оскільки отримані з передбачених законом джерел, у передбачений законом спосіб, зафіксовані у належній процесуальній формі, узгоджуються між собою як в цілому, так і в деталях, та доповнюють один одного.
Враховуючи наведене вище, суд відхиляє доводи і аргументи захисника ОСОБА_1 - адвоката Демченка Я.В.
За вчинення водіями передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП правопорушення визначено стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
Отже, на ОСОБА_1 слід накласти стягнення у вигляді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами.
У зв'язку з накладенням адміністративного стягнення з порушника, згідно із ст.401 КУпАП, слід стягнути судовий збір у відповідному розмірі.
Керуючись ст.ст.283, 284 КУпАП,
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, і накласти на нього стягнення у вигляді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік.
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.5 ст. 122 КУпАП, та у зв'язку із закінченням строків притягнення до адміністративної відповідальності провадження в справі про адміністративне правопорушення за ознаками частини 5 статті 122 КУпАП закрити.
Штраф в розмірі 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень підлягає стягненню на рахунок UA588999980313050149000003001 в Казначействі України (ЕАП) (МФО 899998, одержувач: ГУ ДКСУ у Волинській області, код ЄДРПОУ 38009371, код класифікації доходів бюджету 21081300, призначення платежу "адміністративні штрафи у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху").
Стягнути з ОСОБА_1 в користь держави 605 (шістсот п'ять) гривень 60 копійок судового збору на рахунок UA958999980313161206000003480 в Казначействі України (ЕАП) (отримувач ГУК у Волинській області/місто Любомль, код ЄДРПОУ 38009371, код класифікації дохо-дів бюджету 22030101, призначення платежу "судовий збір").
Згідно з ч.1 ст.307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
Відповідно до ст.308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений ч.1 ст.307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби і у порядку примусового виконання постанови з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, зазначеного у постанові про стягнення штрафу.
Постанова протягом десяти днів з дня її винесення може бути оскаржена в апеляційному порядку до Волинського апеляційного суду через Любомльський районний суд Волинської області.
Суддя Любомльського районного суду
Волинської області А.Л. Гайдук